1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 12
|
|
|
1
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві та Аарону в землі Єгипетській. промовляючи: | |
|
2
|
|
| місяць цей нехай буде у вас початком місяців, нехай буде він у вас першим між місяцями року. | |
|
3
|
|
| Скажіть усій громаді [синів] Ізраїлевих так: у десятий день цього місяця нехай кожен візьме одне ягня по родинах, по агнцю на родину; | |
|
4
|
|
| коли ж родина настільки мала, що не з’їсть ціле ягня, то нехай візьме з сусідом своїм найближчим до свого дому, за кількістю душ, щоб було достатньо для спожиття всього ягняти. | |
|
5
|
|
| Агнець у вас має бути без вад, чоловічої статі, одноліток; візьміть його від овець або від кіз, | |
|
6
|
|
| і нехай він зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця: тоді нехай заколе його все зібрання громади ізраїльської ввечері | |
|
7
|
|
| і нехай візьмуть від крови його і помастять на обох одвірках і на поперечині дверей у домах, де будуть їсти його; | |
|
8
|
|
| нехай з’їдять м’ясо його тієї ж ночі, спечене на вогні; з прісним хлібом і з гіркими травами нехай з’їдять його; | |
|
9
|
|
| не їжте недопеченого м’яса, або звареного у воді, але їжте спечене на вогні з головою, ногами й нутрощами; | |
|
10
|
|
| не залишайте від нього до ранку [і кістки його не розтрощуйте], але те, що залишиться від нього до ранку, спаліть на вогні. | |
|
11
|
|
| Їжте ж його так: стегна ваші нехай будуть підперезані, взуття ваше — на ногах ваших і посохи ваші — в руках ваших, їжте його поспішаючи: це — Пасха Господня. | |
|
12
|
|
| А Я в цю саму ніч пройду по землі Єгипетській і вражу кожного первістка в землі Єгипетській, від людини до худоби, і над усіма богами єгипетськими вчиню суд. Я Господь. | |
|
13
|
|
| І буде у вас кров знаменням на домах, де ви перебуваєте, і побачу кров і пройду мимо вас, і не буде у вас пошести згубної, коли буду нищити землю Єгипетську. | |
|
14
|
|
| І нехай буде вам день цей пам’ятним, і святкуйте в ньому і свято Господнє в [усі] роди ваші; як установлення вічне святкуйте його. | |
|
15
|
|
| Сім днів їжте прісний хліб; з самого першого дня знищіть квасне в домах ваших, тому що хто буде їсти квасне з першого дня до сьомого дня, душа та знищена буде із середовища Ізраїля. | |
|
16
|
|
| І в перший день нехай буде у вас священне зібрання, і в сьомий день священне зібрання: ніякої роботи не можна робити в них; тільки те́ , що є кожному, одне те́ можна робити вам. | |
|
17
|
|
| Дотримуйтесь опрісноків, тому що в цей самий день Я вивів ополчення ваші із землі Єгипетської, і додержуйте день цей у роди ваші, як установлення вічне. | |
|
18
|
|
| З чотирнадцятого дня першого місяця, з вечора їжте прісний хліб до вечора двадцять першого дня того самого місяця; | |
|
19
|
|
| сім днів не повинно бути закваски в домах ваших, бо хто буде їсти квасне, душа та знищена буде із громади [синів] Ізраїлевих, чи то подорожній, чи хто природний житель землі тієї. | |
|
20
|
|
| Нічого квасного не їжте; в усякому місці перебування вашого їжте прісний хліб. | |
|
21
|
|
| І скликав Мойсей усіх старійшин [синів] Ізраїлевих і сказав їм: виберіть і візьміть собі агнців за сімействами вашими і заколіть пасху; | |
|
22
|
|
| і візьміть пучок ісопу, і обмочіть у кров, що у посудині, і помажте поперечини й обидва одвірки дверей кров’ю, що у посудині; а ви ніхто не виходьте за двері дому свого до ранку. | |
|
23
|
|
| І піде Господь, щоб уразити Єгипет, і побачить кров на поперечинах і на обох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не попустить згубникові ввійти в доми ваші для ураження. | |
|
24
|
|
| Зберігайте це, як закон для себе і для синів своїх повіки. | |
|
25
|
|
| Коли ввійдете в землю, яку Господь дасть вам, як Він говорив, дотримуйтеся цього служіння. | |
|
26
|
|
| І коли скажуть вам діти ваші: що це за служіння? | |
|
27
|
|
| скажіть [їм]: це пасхальна жертва Господу, Який пройшов мимо домів синів Ізраїлевих в Єгипті, коли уражав єгиптян, і доми наші визволив. І схилився народ і поклонився. | |
|
28
|
|
| І пішли сини Ізраїлеві і зробили: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили. | |
|
29
|
|
| Опівночі Господь уразив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка фараона, який сидів на престолі своєму, до первістка в’язня, що знаходився у в’язниці, і все первородне з худоби. | |
|
30
|
|
| І встали вночі фараон сам і всі раби його і весь Єгипет; і зчинився великий крик [по всій землі] Єгипетській, тому що не було дому, де не було б мертвих. | |
|
31
|
|
| І покликав [фараон] Мойсея та Аарона вночі і сказав [їм]: встаньте, вийдіть із середовища народу мого, як ви, так і сини Ізраїлеві, і підіть, звершуйте служіння Господу [Богу вашому], як говорили ви; | |
|
32
|
|
| і дрібну і велику худобу вашу візьміть, як ви говорили; і підіть і благословіть мене. | |
|
33
|
|
| І примушували єгиптяни народ, щоб скоріше вислати його з землі тієї; бо говорили вони: ми усі помремо. | |
|
34
|
|
| І поніс народ тісто своє, раніше ніж воно вкисло; діжки їх, зав’язані в одежах їхніх, були на плечах їхніх. | |
|
35
|
|
| І зробили сини Ізраїлеві за словом Мойсея і просили у єгиптян речей срібних і речей золотих і одягу. | |
|
36
|
|
| Господь же дав милість народу [Своєму] в очах єгиптян: і вони давали йому, і обібрав він єгиптян. | |
|
37
|
|
| І вирушили сини Ізраїлеві з Раамсеса в Сокхоф — до шестисот тисяч піших чоловіків, крім дітей; | |
|
38
|
|
| і безліч різноплемінних людей вийшли з ними, і дрібна і велика худоба, стадо дуже велике. | |
|
39
|
|
| І спекли вони із тіста, що винесли з Єгипту, прісні коржі, тому що воно ще не вкисло, тому що вони були вигнані з Єгипту і не могли баритися, і навіть їжі не приготували собі на дорогу. | |
|
40
|
|
| Часу ж, у який сини Ізраїлеві [і батьки їхні] жили в Єгипті [і в землі Ханаанській], було чотириста тридцять років. | |
|
41
|
|
| Після того, як минуло чотириста тридцять років, у цей самий день вийшло все ополчення Господнє з землі Єгипетської вночі. | |
|
42
|
|
| Це — ніч служіння Господу за визволення їх із землі Єгипетської; ця сама ніч — служіння Господу у всіх синів Ізраїлевих у роди їхні. | |
|
43
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: ось устав Пасхи: ніякий іноплемінник не повинен їсти її; | |
|
44
|
|
| а всякий раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може їсти її; | |
|
45
|
|
| поселенець і найманець не повинен їсти її. | |
|
46
|
|
| В одному домі належить їсти її, [не залишайте від неї до ранку,] не виносьте м’яса геть з дому і кісток її не розтрощуйте. | |
|
47
|
|
| Уся громада [синів] Ізраїля повинна звершувати її. | |
|
48
|
|
| Якщо ж оселиться у тебе подорожній і захоче звершити Пасху Господню, то обріж у нього всіх чоловічої статі, і тоді нехай він приступить до звершення її і буде як природний житель землі; а ніякий необрізаний не повинен їсти її; | |
|
49
|
|
| один закон нехай буде і для природного жителя і для подорожнього, який оселився між вами. | |
|
50
|
|
| І зробили всі сини Ізраїлеві: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили. | |
|
51
|
|
| У цей самий день Господь вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської за ополченнями їх. |
