|
Глава 15
|
|
|
1
|
|
| Співаю Господу, бо Він високо звеличився; коня і вершника його ввергнув у море. | |
|
2
|
|
| Господь кріпость моя і слава моя, Він був мені спасінням. Він Бог мій, і прославлю Його; Бог отця мого, і прославлю Його. | |
|
3
|
|
| Господь муж брані, Єгова ім’я Йому. | |
|
4
|
|
| Колісниці фараона і військо його ввергнув Він у море, і вибрані воєначальники його потонули в Червоному морі. | |
|
5
|
|
| Безодні покрили їх: вони пішли у глибину, як камінь. | |
|
6
|
|
| Правиця Твоя, Господи, прославилася силою; правиця Твоя, Господи, убила ворога. | |
|
7
|
|
| Величчю слави Твоєї Ти скинув тих, що повстали проти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він попалив їх, як солому. | |
|
8
|
|
| Від подуву Твого розступилися води, волога стала, як стіна, загустіли безодні в серці моря. | |
|
9
|
|
| Ворог сказав: поженуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними душа моя, оголю меч мій, знищить їх рука моя. | |
|
10
|
|
| Ти подув духом Твоїм, і покрило їх море: вони занурилися, як свинець, у великих водах. | |
|
11
|
|
| Хто, як Ти, Господи, між богами? Хто, як Ти, величний святістю, славний похвалами, Творець чудес? | |
|
12
|
|
| Ти простяг правицю Твою: поглинула їх земля. | |
|
13
|
|
| Ти ведеш милістю Твоєю народ цей, який Ти визволив, — супроводжуєш силою Твоєю в оселю святині Твоєї. | |
|
14
|
|
| Почули народи і тремтять: жах огорнув жителів филистимських; | |
|
15
|
|
| тоді засмутилися князі Едомові, тремтіння огорнуло вождів моавитських, засумували всі жителі Ханаана. | |
|
16
|
|
| Нехай нападуть на них страх і жах; від величі сили Твоєї нехай оніміють вони, як камінь, поки проходить народ Твій, Господи, поки проходить цей народ, який Ти придбав. | |
|
17
|
|
| Введи його і насади його на горі насліддя Твого, на місці, яке Ти вчинив оселею Собі, Господи, у святилище, яке створили руки Твої, Владико! | |
|
18
|
|
| Господь буде царювати повіки й у вічність. | |
|
19
|
|
| Коли ввійшли коні фараона з колісницями його і з вершниками його в море, то Господь повернув на них води морські, а сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря. | |
|
20
|
|
| І взяла Маріам пророчиця, сестра Ааронова, у руку свою тимпан, і вийшли за нею всі жінки з тимпанами і радістю. | |
|
21
|
|
| І заспівала Маріам перед ними: співайте Господу, тому що високо звеличився Він, коня і вершника його ввергнув у море. | |
|
22
|
|
| І повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони вступили в пустелю Сур; і йшли вони три дні по пустелі і не знаходили води. | |
|
23
|
|
| Прийшли в Мерру — і не могли пити води з Мерри, тому що вона була гіркою, чому і наречено тому [місцю] ім’я: Мерра*. | |
|
24
|
|
| І ремствував народ на Мойсея, говорячи: що нам пити? | |
|
25
|
|
| [Мойсей] заволав до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода зробилася солодкою. Там Бог дав народу устав і закон і там випробовував його. | |
|
26
|
|
| І сказав: якщо ти будеш слухатися гласу Господа, Бога твого, і чинитимеш угодне перед очима Його, і слухатимеш заповіді Його, і виконуватимеш усі устави його, то не наведу на тебе жодної з хвороб, які навів Я на Єгипет, тому що Я Господь [Бог твій], цілитель твій. | |
|
27
|
|
| І прийшли в Єлим; там було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом біля вод. |