1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 22
|
|
|
1
|
|
| Якщо хто украде вола або вівцю і заколе або продасть, то п’ять волів заплатить за вола і чотири вівці за вівцю. | |
|
2
|
|
| Якщо хто застане злодія, що підкопує, і вдарить його, так що він помре, то кров не ставиться в провину йому; | |
|
3
|
|
| але якщо зійшло над ним сонце, то ставиться в провину йому кров. Той, хто вкрав, повинен заплатити; а якщо нема чим, то нехай продадуть його для сплати за вкрадене ним; | |
|
4
|
|
| якщо [він буде спійманий і] вкрадене знайдеться в нього в руках живим, чи то віл, або осел, або вівця, нехай заплатить [за них] удвічі. | |
|
5
|
|
| Якщо хто потравить поле, або виноградник, пустивши худобу свою травити чуже поле, [дивлячись по плодах його нехай заплатить зі свого поля; а якщо потравить усе поле,] нехай відшкодує кращим з поля свого і кращим з виноградника свого. | |
|
6
|
|
| Якщо з’явиться вогонь і охопить терен і випалить копиці, або жниво, або поле, то повинен заплатити той, хто вчинив цю пожежу. | |
|
7
|
|
| Якщо хто віддасть ближньому на збереження срібло або речі, і вони будуть украдені з дому його, то, якщо знайдеться злодій, нехай він заплатить удвічі; | |
|
8
|
|
| а якщо не знайдеться злодій, нехай господар дому прийде до суддів [і заприсягнеться], що не простягав руки своєї на власність ближнього свого. | |
|
9
|
|
| Про всяку річ суперечливу, про вола, про осла, про вівцю, про одяг, про всяку річ загублену, про яку хто-небудь скаже, що вона його, справа обох повинна бути доведена до суддів: кого звинуватять судді, той заплатить ближньому своєму вдвічі. | |
|
10
|
|
| Якщо хто віддасть ближньому своєму осла, або вола, або вівцю, або яку іншу худобу на збереження, а він помре, або буде пошкоджений, або украдений, так що ніхто цього не побачить, — | |
|
11
|
|
| клятва перед Господом хай буде між обома в тім, що той, хто взяв, не простяг руки своєї на власність ближнього свого; і господар повинний прийняти, а той не буде платити; | |
|
12
|
|
| а якщо украдено буде у нього, то повинен заплатити господарю його; | |
|
13
|
|
| якщо ж буде звіром розтерзаний, то нехай на доказ представить роздерте: за розідране він не платить. | |
|
14
|
|
| Якщо хто позичить у ближнього свого худобу, і вона буде пошкоджена, або помре, а господаря його не було при ній, то повинен заплатити; | |
|
15
|
|
| якщо ж господар його був при ній, то не повинен платити; якщо вона взята у найми за гроші, то нехай і піде за ту ціну. | |
|
16
|
|
| Якщо звабить хто дівчину незаручену і переспить з нею, нехай дасть їй віно [і візьме її] собі за дружину; | |
|
17
|
|
| а якщо батько не погодиться [і не захоче] видати її за нього, нехай заплатить [батькові] стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам. | |
|
18
|
|
| Ворожки не залишай у живих. | |
|
19
|
|
| Усякий скотоложник нехай буде відданий на смерть. | |
|
20
|
|
| Той, хто приносить жертву богам, крім одного Господа, нехай буде знищений. | |
|
21
|
|
| Прибульця не утискуй і не пригноблюй його, тому що ви самі були прибульцями в землі Єгипетській. | |
|
22
|
|
| Ні вдови, ні сироти не утискуйте; | |
|
23
|
|
| якщо ж ти утиснеш, то, коли вони будуть волати до Мене, Я почую волання їх, | |
|
24
|
|
| і запалає гнів Мій, і уб’ю вас мечем, будуть дружини ваші вдовами і діти ваші сиротами. | |
|
25
|
|
| Якщо даси гроші в борг бідному з народу Мого, то не пригноблюй його і не накладай на нього лихви. | |
|
26
|
|
| Якщо візьмеш у заставу одежу ближнього твого, то до заходу сонця поверни її, | |
|
27
|
|
| тому що вона є єдиний покров у нього, вона — одіяння тіла його: в чому буде він спати? отже, коли він буде волати до Мене, Я почую, бо Я милосердий. | |
|
28
|
|
| Суддів не лихослов і начальника в народі твоєму не паплюж. | |
|
29
|
|
| Не барися [приносити Мені] початки від току твого і від точила твого; віддавай Мені первістка із синів твоїх; | |
|
30
|
|
| те саме роби з волом твоїм і з вівцею твоєю [і з ослом твоїм]: сім днів нехай вони будуть біля матері своєї, а у восьмий день віддавай їх Мені. | |
|
31
|
|
| І будете в Мене людьми святими; і м’яса, роздертого звіром у полі, не їжте, псам кидайте його. |
