1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 13
|
|
|
1
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: | |
|
2
|
|
| освяти Мені кожного первістка, який розкриває всяке лоно між синами Ізраїлевими, від людини до худоби, [тому що] Мої вони. | |
|
3
|
|
| І сказав Мойсей народу: пам’ятайте цей день, в який вийшли ви з Єгипту, з дому рабства, бо рукою міцною вивів вас Господь звідти, і не їжте квасного: | |
|
4
|
|
| сьогодні виходите ви, у місяці Авиві*. | |
|
5
|
|
| І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю хананеїв і хеттеїв, і аморреїв, і евеїв, і ієвусеїв, [гергесеїв, і ферезеїв,] про яку клявся Він батькам твоїм, що дасть тобі землю, де тече молоко і мед, то звершуй це служіння в цьому місяці; | |
|
6
|
|
| сім днів їж прісний хліб, і в сьомий день — свято Господу; | |
|
7
|
|
| прісний хліб потрібно їсти сім днів, і не повинно знаходитися у тебе квасного хліба, і не повинно знаходитися у тебе квасного у всіх межах твоїх. | |
|
8
|
|
| І оголоси в день той сину твоєму, говорячи: це заради того, що Господь [Бог] зробив зі мною, коли я вийшов з Єгипту. | |
|
9
|
|
| І нехай буде тобі це знаком на руці твоїй і пам’ятником перед очима твоїми, щоб закон Господній був у вустах твоїх, бо рукою міцною вивів тебе Господь [Бог] із Єгипту. | |
|
10
|
|
| Виконуй же устав цей у призначений час, з року в рік. | |
|
11
|
|
| І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю Ханаанську, як Він клявся тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі, — | |
|
12
|
|
| відокремлюй Господу все [чоловічої статі], що розкриває утробу; і все первородне з худоби, яка у тебе буде, чоловічої статі, [присвячуй] Господу, | |
|
13
|
|
| а всякого з ослів, що розкриває [утробу], заміняй агнцем; а якщо не заміниш, викупи його; і кожного первістка людського із синів твоїх викуповуй. | |
|
14
|
|
| І коли опісля запитає тебе син твій, говорячи: що це? то скажи йому: рукою міцною вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства; | |
|
15
|
|
| бо коли фараон опирався відпустити нас, Господь умертвив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка людського до первістка із худоби, — тому я приношу в жертву Господу все, що розкриває утробу, чоловічої статі, а всякого первістка із синів моїх викуповую; | |
|
16
|
|
| і нехай буде це знаком на руці твоїй і замість пов’язки над очима твоїми, тому що рукою міцною Господь вивів нас з Єгипту. | |
|
17
|
|
| Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його по дорозі землі Филистимської, тому що вона близька; бо сказав Бог: щоб не розкаявся народ, побачивши війну, і не повернувся до Єгипту. | |
|
18
|
|
| І обвів Бог народ дорогою пустельною до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїлеві озброєні із землі Єгипетської. | |
|
19
|
|
| І взяв Мойсей із собою кості Йосифа, бо [Йосиф] клятвою закляв синів Ізраїлевих, сказавши: відвідає вас Бог, і ви із собою винесіть кості мої звідси. | |
|
20
|
|
| І рушили [сини Ізраїлеві] із Сокхофа і розташувалися станом в Ефамі, у кінці пустелі. | |
|
21
|
|
| Господь же йшов перед ними вдень у стовпі хмарному, показуючи їм шлях, а вночі у стовпі вогненному, світячи їм, щоб іти їм і вдень і вночі. | |
|
22
|
|
| Не відлучався стовп хмарний удень і стовп вогненний уночі від лиця [усього] народу. |
