1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Після цього Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали [йому]: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі. | |
|
2
|
|
| Але фараон сказав: хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його і відпустив [синів] Ізраїля? я не знаю Господа й Ізраїля не відпущу. | |
|
3
|
|
| Вони сказали [йому]: Бог євреїв покликав нас; відпусти нас у пустелю на три дні шляху принести жертву Господу, Богу нашому, щоб Він не уразив нас моровицею, або мечем. | |
|
4
|
|
| І сказав їм цар Єгипетський: для чого ви, Мойсей і Аарон, відволікаєте народ [мій] від справ його? ідіть [кожен з вас] на свою роботу. | |
|
5
|
|
| І сказав фараон: ось, народ у землі цій численний, і ви відволікаєте його від роботи його. | |
|
6
|
|
| І в той же день фараон дав повеління приставникам над народом і наглядачам, говорячи: | |
|
7
|
|
| не давайте надалі народу соломи для вироблення цегли, як учора і третього дня, нехай вони самі ходять і збирають собі солому, | |
|
8
|
|
| а цеглин накладіть на них ту саму визначену кількість, яку вони виробляли вчора і третього дня, і не зменшуйте; вони бездіяльні, тому і кричать: підемо, принесемо жертву Богу нашому; | |
|
9
|
|
| дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими речами. | |
|
10
|
|
| І вийшли приставники народу і наглядачі його і сказали народу: так говорить фараон: не даю вам соломи; | |
|
11
|
|
| самі підіть, беріть собі солому, де знайдете, а робота ваша ніскільки не зменшується. | |
|
12
|
|
| І розсіявся народ по всій землі Єгипетській збирати жниво замість соломи. | |
|
13
|
|
| Приставники ж примушували [їх], говорячи: виконуйте [визначену] роботу свою щодня, як і тоді, коли була у вас солома. | |
|
14
|
|
| А наглядачів із синів Ізраїлевих, яких поставили над ними приставники фараонові, били, говорячи: чому ви вчора і сьогодні не виготовляєте визначеної кількости цеглин, як було до цих пір? | |
|
15
|
|
| І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих і волали до фараона, говорячи: для чого ти так чиниш з рабами твоїми? | |
|
16
|
|
| соломи не дають рабам твоїм, а цеглу говорять нам, робіть. І ось, рабів твоїх б’ють; гріх народу твоєму. | |
|
17
|
|
| Але він сказав [їм]: бездіяльні ви, бездіяльні, тому і говорите: підемо, принесемо жертву Господу. | |
|
18
|
|
| Ідіть же, працюйте; соломи не дадуть вам, а визначену кількість цегли давайте. | |
|
19
|
|
| І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: не зменшуйте кількости цегли, яку [визначено] на кожен день. | |
|
20
|
|
| І коли вони вийшли від фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, чекаючи на них, | |
|
21
|
|
| і сказали їм: нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і рабів його і дали їм меч у руки, щоб убити нас. | |
|
22
|
|
| І звернувся Мойсей до Господа і сказав: Господи! для чого Ти піддав такій біді народ цей, [і] для чого послав мене? | |
|
23
|
|
| бо з того часу, як я прийшов до фараона і став говорити ім’ям Твоїм, він почав гірше чинити з народом цим; визволити ж, — Ти не визволив народ Твій. |
