1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 16
|
|
|
1
|
|
| І рушили з Єлима, і прийшла вся громада синів Ізраїлевих у пустелю Син, що між Єлимом і між Синаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після виходу їх із землі Єгипетської. | |
|
2
|
|
| І стала ремствувати вся громада синів Ізраїлевих на Мойсея й Аарона в пустелі, | |
|
3
|
|
| і сказали їм сини Ізраїлеві: о, якби ми померли від руки Господньої у землі Єгипетській, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом, коли ми їли хліб досита! бо вивели ви нас у цю пустелю, щоб усе це зібрання виморити голодом. | |
|
4
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві: ось, Я дощем дам вам хліб з неба, і нехай народ виходить і збирає щодня, скільки потрібно на день, щоб Мені випробувати його, чи буде він чинити за законом Моїм, чи ні; | |
|
5
|
|
| а в шостий день нехай заготовляють, що принесуть, і буде вдвічі проти того, скільки збирають в інші дні. | |
|
6
|
|
| І сказали Мойсей і Аарон усій [громаді] синів Ізраїлевих: увечері дізнаєтеся ви, що Господь вивів вас із землі Єгипетської, | |
|
7
|
|
| і вранці побачите славу Господню, бо почув Він ремство ваше на Господа: а ми що́ таке, що нарікаєте на нас? | |
|
8
|
|
| І сказав Мойсей: дізнаєтеся, коли Господь увечері дасть вам м’яса в їжу, а вранці хліба досита, тому що Господь почув ремство ваше, яке ви підняли проти Нього: а ми що? не на нас ремство ваше, але на Господа. | |
|
9
|
|
| І сказав Мойсей Аарону: скажи всій громаді синів Ізраїлевих: станьте перед лицем Господа, бо Він почув ремство ваше. | |
|
10
|
|
| І коли говорив Аарон до всієї громади синів Ізраїлевих, то вони оглянулися до пустелі, і ось, слава Господня явилася в хмарі. | |
|
11
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: | |
|
12
|
|
| Я почув ремство синів Ізраїлевих; скажи їм: увечері будете їсти м’ясо, а вранці насититеся хлібом — і дізнаєтеся, що Я Господь, Бог ваш. | |
|
13
|
|
| Увечері налетіли перепели і покрили стан, а вранці лежала роса навколо стану; | |
|
14
|
|
| роса піднялася, і ось, на поверхні пустелі щось дрібне, круповидне, дрібне, як іній на землі. | |
|
15
|
|
| І побачили сини Ізраїлеві і говорили одне одному: що це? Бо не знали, що це. І Мойсей сказав їм: це хліб, який Господь дав вам у їжу; | |
|
16
|
|
| ось що повелів Господь: збирайте його кожен стільки, скільки може з’їсти; по гомору на людину, за числом душ, скільки в кого в наметі, збирайте. | |
|
17
|
|
| І зробили так сини Ізраїлеві і зібрали, хто багато, хто мало; | |
|
18
|
|
| і міряли гомором, і в того, хто зібрав багато, не було зайвого, і в того, хто мало, не було нестачі: кожен зібрав, скільки йому з’їсти. | |
|
19
|
|
| І сказав їм Мойсей: ніхто не залишай цього до ранку. | |
|
20
|
|
| Але не послухали вони Мойсея, і залишили від цього деякі до ранку, — і завелася черва, і воно засмерділо. І розгнівався на них Мойсей. | |
|
21
|
|
| І збирали його рано-вранці, кожен скільки йому з’їсти; коли ж обігрівало сонце, воно тануло. | |
|
22
|
|
| У шостий же день зібрали хліба вдвічі, по два гомори на кожного. І прийшли всі начальники громади і донесли Мойсеєві. | |
|
23
|
|
| І [Мойсей] сказав їм: ось що сказав Господь: завтра спокій, свята субота Господня; що потрібно пекти, печіть, і що потрібно варити, варіть сьогодні, а що залишиться, відкладіть і збережіть до ранку. | |
|
24
|
|
| І відклали те до ранку, як повелів [їм] Мойсей, і воно не засмерділо, і черви не було в ньому. | |
|
25
|
|
| І сказав Мойсей: їжте його сьогодні, бо сьогодні субота Господня; сьогодні не знайдете його на полі; | |
|
26
|
|
| шість днів збирайте його, а в сьомий день — субота: не буде його в цей день. | |
|
27
|
|
| Але деякі з народу вийшли в сьомий день збирати — і не знайшли. | |
|
28
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві: чи довго ви будете ухилятися від дотримання заповідей Моїх і законів Моїх? | |
|
29
|
|
| дивіться, Господь дав вам суботу, тому Він і дає в шостий день хліба на два дні: залишайтеся кожен у себе [у домі своєму], ніхто не виходь від місця свого в сьомий день. | |
|
30
|
|
| І спочивав народ у сьомий день. | |
|
31
|
|
| І нарік дім Ізраїлів хлібу тому ім’я: манна; вона була, як коріандрове насіння, біла, на смак же як корж із медом. | |
|
32
|
|
| І сказав Мойсей: ось що повелів Господь: наповніть [манною] гомор для збереження в роди ваші, щоб бачили хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів вас із землі Єгипетської. | |
|
33
|
|
| І сказав Мойсей Аарону: візьми один сосуд [золотий], і поклади в нього повний гомор манни, і постав його перед Господом, для збереження в роди ваші. | |
|
34
|
|
| І поставив його Аарон перед ковчегом свідоцтва для збереження, як повелів Господь Мойсеєві. | |
|
35
|
|
| Сини Ізраїлеві їли манну сорок років, поки не прийшли в землю обітовану; манну їли вони, поки не прийшли до меж землі Ханаанської. | |
|
36
|
|
| А гомор є десята частина ефи. |
