Глава 32
|
|
1
|
|
Коли народ побачив, що Мойсей довго не сходить з гори, то зібрався до Аарона і сказав йому: встань і зроби нам бога, який ішов би перед нами, тому що з цією людиною, з Мойсеєм, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося. | |
2
|
|
І сказав їм Аарон: вийміть золоті серги, що у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть до мене. | |
3
|
|
І весь народ вийняв золоті серги з вух своїх і принесли до Аарона. | |
4
|
|
Він узяв їх з рук їхніх, і зробив з них відлитого тельця, і обробив його різцем. І сказали вони: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської! | |
5
|
|
Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовник, і проголосив Аарон, говорячи: завтра свято Господу. | |
6
|
|
На другий день вони встали рано і принесли всепалення і привели жертви мирні: і сів народ їсти й пити, а після став грати. | |
7
|
|
І сказав Господь Мойсеєві: поспішай зійти [звідси], тому що розбестився народ твій, який ти вивів із землі Єгипетської; | |
8
|
|
швидко ухилились вони від шляху, що Я заповідав їм: зробили собі відлитого тельця і поклонилися йому, і принесли йому жертви і сказали: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської! | |
9
|
|
І сказав Господь Мойсею: Я бачу народ цей, і ось, народ він — жорстокосердий; | |
10
|
|
отже, залиш Мене, нехай запалає гнів Мій на них, і винищу їх, і породжу численний народ від тебе. | |
11
|
|
Але Мойсей став благати Господа, Бога свого, і сказав: нехай не розпалюється, Господи, гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів із землі Єгипетської силою великою і рукою міцною, | |
12
|
|
щоб єгиптяни не говорили: на погибель Він вивів їх, щоб убити їх у горах і винищити їх з лиця землі; відверни полум’яний гнів Твій і відміни знищення народу Твого; | |
13
|
|
пом’яни Авраама, Ісаака й Ізраїля [Якова], рабів Твоїх, яким клявся Ти Собою, говорячи: примножуючи розмножу сíм’я ваше, як зірки небесні, і всю землю цю, про яку Я сказав, дам сімені вашому, і будуть володіти [нею] вічно. | |
14
|
|
І відмінив Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій. | |
15
|
|
І обернувся і зійшов Мойсей з гори; у руці його були дві скрижалі одкровення [кам’яні], на яких написано було з обох боків: і на одній і на другій стороні написано було; | |
16
|
|
скрижалі були ділом Божим, і письмена, написані на скрижалях, були письменами Божими. | |
17
|
|
І почув Ісус голос народу, який шумів, і сказав Мойсеєві: воєнний крик у стані. | |
18
|
|
Але [Мойсей] сказав: це не крик тих, що перемагають, і не волання тих, кого перемагають; я чую голос тих, що співають. | |
19
|
|
Коли ж він наблизився до стану і побачив тельця і танці, тоді він розпалився гнівом і кинув з рук своїх скрижалі і розбив їх під горою; | |
20
|
|
і взяв тельця, якого вони зробили, і спалив його у вогні, і стер у порох, і розсипав по воді, і дав її пити синам Ізраїлевим. | |
21
|
|
І сказав Мойсей Аарону: що зробив тобі народ цей, що ти ввів його в гріх великий? | |
22
|
|
Але Аарон сказав [Мойсеєві]: хай не розпалюється гнів господаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний. | |
23
|
|
Вони сказали мені: зроби нам бога, що йшов би перед нами; тому що з Мойсеєм, з цим чоловіком, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося. | |
24
|
|
І я сказав їм: у кого є золото, зніміть із себе. [Вони зняли] і віддали мені; я кинув його у вогонь, і вийшов цей телець. | |
25
|
|
Мойсей побачив, що це народ розгнузданий, бо Аарон допустив його до розгнузданости, до посоромлення перед ворогами його. | |
26
|
|
І став Мойсей у воротах стану і сказав: хто Господній, [іди] до мене! І зібралися до нього всі сини Левіїні. | |
27
|
|
І він сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: покладіть кожен свій меч на стегно своє, пройдіть по стану від воріт до воріт і назад, і вбивайте кожен брата свого, кожен друга свого, кожен ближнього свого. | |
28
|
|
І зробили сини Левіїни за словом Мойсея: і загинуло в той день з народу близько трьох тисяч чоловік. | |
29
|
|
Бо Мойсей сказав [їм]: сьогодні присвятите руки ваші Господу, кожен у сині своєму і браті своєму, нехай пошле Він вам сьогодні благословення. | |
30
|
|
На другий день сказав Мойсей народу: ви зробили великий гріх; отже, я зійду до Господа, чи не загладжу гріха вашого. | |
31
|
|
І повернувся Мойсей до Господа і сказав: о, [Господи!] народ цей зробив великий гріх: зробив собі золотого бога; | |
32
|
|
прости їм гріх їхній, а якщо ні, то згладь і мене з книги Твоєї, в яку Ти вписав. | |
33
|
|
Господь сказав Мойсею: того, хто згрішив переді Мною, згладжу з книги Моєї; | |
34
|
|
отже, йди, [зійди,] веди народ цей, куди Я сказав тобі; ось ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідання Мого Я відвідаю їх за гріх їхній. | |
35
|
|
І уразив Господь народ за зробленого тельця, якого зробив Аарон. |