1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 21
|
|
|
1
|
|
| І ось закони, які ти оголосиш їм: | |
|
2
|
|
| якщо купиш раба єврея, нехай він працює [на тебе] шість років, а на сьомий [рік] нехай вийде на волю задарма; | |
|
3
|
|
| якщо він прийшов один, нехай один і вийде; а якщо він одружений, нехай вийде з ним і дружина його; | |
|
4
|
|
| якщо ж господар його дав йому дружину і вона народила йому синів або дочок, то дружина і діти її нехай залишаться у господаря її, а він вийде один; | |
|
5
|
|
| але якщо раб скаже: люблю господаря мого, дружину мою і дітей моїх, не піду на волю, — | |
|
6
|
|
| то нехай господар його приведе його перед богами* і поставить його до дверей, або до одвірка, і проколе йому господар його вухо шилом, і він залишиться рабом його повік. | |
|
7
|
|
| Якщо хто продасть дочку свою в рабині, то вона не може вийти, як виходять раби; | |
|
8
|
|
| якщо вона не угодна господарю своєму і він не обручить її, нехай дозволить викупити її; а чужому народу продати її [господар] не владний, коли сам зневажив її; | |
|
9
|
|
| якщо він обручить її з сином своїм, нехай вчинить з нею за правом дочок; | |
|
10
|
|
| якщо ж іншу візьме за нього, то вона не повинна позбавлятися їжі, одягу і подружнього співжиття; | |
|
11
|
|
| а якщо він цих трьох речей не зробить для неї, нехай вона відійде задарма, без викупу. | |
|
12
|
|
| Хто вдарить людину так, що вона помре, нехай буде відданий на смерть; | |
|
13
|
|
| але якщо хто не злонавмисно, а Бог попустив йому потрапити під руки його, то Я призначу в тебе місце, куди втекти [убивці]; | |
|
14
|
|
| а якщо хто з наміром умертвить ближнього підступно [і прибіжить до жертовника], то і від жертовника Мого бери його на смерть. | |
|
15
|
|
| Хто вдарить батька свого, або свою матір, того слід віддати на смерть. | |
|
16
|
|
| Хто украде людину [із синів Ізраїлевих] і [поневоливши її] продасть її, або знайдеться вона в руках у нього, то слід віддати його на смерть. | |
|
17
|
|
| Хто лихословить на батька свого, або свою матір, того слід віддати на смерть. | |
|
18
|
|
| Коли сваряться [двоє], і один чоловік вдарить іншого каменем, або кулаком, і той не помре, але зляже в постіль, | |
|
19
|
|
| то, якщо він устане і буде виходити з дому з допомогою палиці, той, хто вдарив [його] не буде підлягати смерті; тільки нехай заплатить за зупинку в його роботі і дасть на лікування його. | |
|
20
|
|
| А якщо хто вдарить раба свого, або служницю свою палкою, і вони помруть під рукою його, то він повинен бути покараним; | |
|
21
|
|
| але якщо вони день або два дні переживуть, то не слід карати його, тому що це його срібло. | |
|
22
|
|
| Коли б’ються люди, й ударять вагітну жінку, і вона викине, але не буде іншої шкоди, то взяти з винного пеню, яку накладе на нього чоловік тієї жінки, і він повинен заплатити її при посередниках; | |
|
23
|
|
| а якщо буде пошкодження, то віддай душу за душу, | |
|
24
|
|
| око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу, | |
|
25
|
|
| обпалення за обпалення, рану за рану, удар за удар. | |
|
26
|
|
| Якщо хто раба свого ударить в око, або служницю свою в око, і пошкодить його, нехай відпустить їх на волю за око; | |
|
27
|
|
| і якщо виб’є зуб рабу своєму, або рабі своїй, нехай відпустить їх на волю за зуб. | |
|
28
|
|
| Якщо віл забодає чоловіка або жінку до смерті, то вола побити камінням і м’яса його не їсти; а господар вола не винний; | |
|
29
|
|
| але якщо віл був битливим і вчора і третього дня, і господар його був сповіщений про це, не стеріг його, а він убив чоловіка або жінку, то вола побити камінням, і господаря його віддати на смерть; | |
|
30
|
|
| якщо на нього буде накладений викуп, нехай дасть за душу свою викуп, який буде накладений на нього. | |
|
31
|
|
| Чи забодає сина, чи забодає дочку, — за цим самим законом чинити з ним. | |
|
32
|
|
| Якщо віл забодає раба або рабу, то господареві їх заплатити тридцять сиклів срібла, а вола побити камінням. | |
|
33
|
|
| Якщо хто розкриє яму, або якщо викопає яму і не закриє її, і впаде в неї віл або осел, | |
|
34
|
|
| то господар ями повинен заплатити, віддати срібло господарю їх, а труп буде його. | |
|
35
|
|
| Якщо чий-небудь віл забодає до смерті вола в сусіда його, нехай продадуть живого вола і розділять навпіл ціну його; також і убитого нехай розділять навпіл; | |
|
36
|
|
| а якщо відомо було, що віл битливий і вчора і третього дня, але господар його [бувши сповіщений про це] не стеріг його, то він повинний заплатити вола за вола, а убитий буде його. |
