1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
Глава 31
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
дивись, Я призначаю саме Веселеїла, сина Урієвого, сина Орового, з коліна Іудиного;
3
і Я сповнив його Духом Божим, мудрістю, розумінням, знанням і всіляким мистецтвом,
4
виробляти з золота, срібла і міді, [з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону],
5
різати камені для вставлення і різати дерево для всякої справи;
6
і ось, Я даю йому помічником Аголиава, сина Ахисамахового, з коліна Данового, і в серце всякого мудрого вкладу мудрість, щоб вони зробили все, що Я повелів тобі:
7
скинію зібрання і ковчег одкровення і кришку на нього, й усе приладдя скинії,
8
і стіл і [все] приладдя його, і світильник з чистого золота і все приладдя його, і жертовник куріння,
9
і жертовник всепалення й усе приладдя його, й умивальник і підніжжя його,
10
й одежі службові й одяг священний Аарону священику, й одежі синам його, для священнослужіння,
11
й єлей помазання і куріння запашне для святилища: усе так, як Я повелів тобі, вони зроблять.
12
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
13
скажи синам Ізраїлевим так: суботи Мої дотримуйте, бо це — знамення між Мною і вами в роди ваші, щоб ви знали, що Я Господь, Який освячує вас;
14
і додержуйте суботу, тому що вона свята для вас: хто осквернить її, той нехай буде відданий на смерть; хто стане в цей день робити справи, душа та повинна бути знищеною із середовища народу свого;
15
шість днів нехай роблять справи, а в сьомий — субота спокою, посвячена Господу: усякий, хто робить справи в день суботній, нехай буде відданий на смерть;
16
і нехай зберігають сини Ізраїлеві суботу, святкуючи субботу в роди свої, як завіт вічний;
17
це — знамення між Мною і синами Ізраїлевими повік, тому що в шість днів сотворив Господь небо і землю, а в день сьомий спочив і покоївся.
18
І коли [Бог] перестав говорити з Мойсеєм на горі Синаї, дав йому дві скрижалі одкровення, скрижалі кам’яні, на яких написано було перстом Божим.
