Глава 8
1
І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
2
якщо ж ти не погодишся відпустити, то ось, Я уражаю всю область твою жабами;
3
і закишить ріка жабами, і вони вийдуть і ввійдуть у дім твій, і в спальню твою, і на постіль твою, і в доми рабів твоїх і народу твого, і в печі твої, й у діжі твої,
4
і на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх зійдуть жаби.
5
І сказав Господь Мойсею: скажи Аарону [братові твоєму]: простягни руку твою з жезлом твоїм на ріки, на потоки і на озера і виведи жаб на землю Єгипетську.
6
Аарон простяг руку свою на води єгипетські [і вивів жаб]; і вийшли жаби і покрили землю Єгипетську.
7
Те саме зробили і волхви [єгипетські] чарами своїми і вивели жаб на землю Єгипетську.
8
І покликав фараон Мойсея й Аарона і сказав: помоліться [за мене] Господу, щоб Він видалив жаб від мене і від народу мого, і я відпущу народ ізраїльський принести жертву Господу.
9
Мойсей сказав фараонові: признач мені сам, коли помолитися за тебе, за рабів твоїх і за народ твій, щоб жаби зникли в тебе, [у народу твого,] у домах твоїх, і залишилися тільки в ріці.
10
Він сказав: завтра. Мойсей відповів: буде за словом твоїм, щоб ти дізнався, що нема нікого, як Господь Бог наш;
11
і зникнуть жаби від тебе, від домів твоїх [і з полів], і від рабів твоїх і від твого народу; тільки в ріці вони залишаться.
12
Мойсей і Аарон вийшли від фараона, і Мойсей помолився до Господа про жаб, яких Він навів на фараона.
13
І вчинив Господь за словом Мойсея: жаби вимерли в домах, у дворах і на полях [їх];
14
і зібрали їх у купи, і засмерділа земля.
15
І побачив фараон, що зробилося полегшення, і озлобив серце своє, і не послухав їх, як і говорив Господь.
16
І сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону: простягни [рукою] жезл твій і вдар у порох земний, і [будуть мошки на людях і на худобі і на фараоні, і в домі його і на рабах його, весь порох земний] зробиться мошками по всій землі Єгипетській.
17
Так вони і зробили: Аарон простяг руку свою з жезлом своїм і вдарив у порох земний, і з’явились мошки на людях і на худобі. Весь порох земний зробився мошками по всій землі Єгипетській.
18
Намагалися також і волхви чарами своїми викликати мошок, але не могли. І були мошки на людях і на худобі.
19
І сказали волхви фараонові: це перст Божий. Але серце фараонове озлобилося, і він не послухав їх, як і говорив Господь.
20
І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона. Ось, він піде до води, і ти скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння [у пустелі];
21
а якщо не відпустиш народу Мого, то ось, Я пошлю на тебе і на рабів твоїх, і на народ твій, і в доми твої песячих мух, і наповняться доми єгиптян песячими мухами і сама земля, на якій вони живуть;
22
і відділю в той день землю Гесем, на якій перебуває народ Мій, і там не буде песячих мух, щоб ти знав, що Я Господь [Бог] серед [усієї] землі;
23
Я зроблю поділ між народом Моїм і між народом твоїм. Завтра буде це знамення [на землі].
24
Так і зробив Господь: налетіло безліч песячих мух у дім фараонів, і в доми рабів його, і на всю землю Єгипетську: гинула земля від песячих мух.
25
І покликав фараон Мойсея й Аарона і сказав: підіть, принесіть жертву [Господу] Богу вашому в цій землі.
26
Але Мойсей сказав: не можна цього зробити, бо огидне для єгиптян жертвоприношення наше Господу, Богу нашому: якщо ми огидну для єгиптян жертву станемо приносити на очах їхніх, то чи не поб’ють вони нас камінням?
27
ми підемо в пустелю, на три дні шляху, і принесемо жертву Господу, Богу нашому, як скаже нам [Господь].
28
І сказав фараон: я відпущу вас принести жертву Господу Богу вашому в пустелі, тільки не йдіть далеко; помоліться за мене [Господу].
29
Мойсей сказав: ось, я виходжу від тебе і помолюсь Господу [Богу], і зникнуть песячі мухи від фараона, і від рабів його, і від народу його завтра, тільки фараон нехай перестане обманювати, не відпускаючи народ принести жертву Господу.
30
І вийшов Мойсей від фараона і помолився Господу.
31
І зробив Господь за словом Мойсея і відігнав песячих мух від фараона, від рабів його і від народу його: не залишилося жодної.
32
Але фараон озлобив серце своє і цього разу і не відпустив народ.