Глава 15
1
Співаю Господу, бо Він високо звеличився; коня і вершника його ввергнув у море.
2
Господь кріпость моя і слава моя, Він був мені спасінням. Він Бог мій, і прославлю Його; Бог отця мого, і прославлю Його.
3
Господь муж брані, Єгова ім’я Йому.
4
Колісниці фараона і військо його ввергнув Він у море, і вибрані воєначальники його потонули в Червоному морі.
5
Безодні покрили їх: вони пішли у глибину, як камінь.
6
Правиця Твоя, Господи, прославилася силою; правиця Твоя, Господи, убила ворога.
7
Величчю слави Твоєї Ти скинув тих, що повстали проти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він попалив їх, як солому.
8
Від подуву Твого розступилися води, волога стала, як стіна, загустіли безодні в серці моря.
9
Ворог сказав: поженуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними душа моя, оголю меч мій, знищить їх рука моя.
10
Ти подув духом Твоїм, і покрило їх море: вони занурилися, як свинець, у великих водах.
11
Хто, як Ти, Господи, між богами? Хто, як Ти, величний святістю, славний похвалами, Творець чудес?
12
Ти простяг правицю Твою: поглинула їх земля.
13
Ти ведеш милістю Твоєю народ цей, який Ти визволив, — супроводжуєш силою Твоєю в оселю святині Твоєї.
14
Почули народи і тремтять: жах огорнув жителів филистимських;
15
тоді засмутилися князі Едомові, тремтіння огорнуло вождів моавитських, засумували всі жителі Ханаана.
16
Нехай нападуть на них страх і жах; від величі сили Твоєї нехай оніміють вони, як камінь, поки проходить народ Твій, Господи, поки проходить цей народ, який Ти придбав.
17
Введи його і насади його на горі насліддя Твого, на місці, яке Ти вчинив оселею Собі, Господи, у святилище, яке створили руки Твої, Владико!
18
Господь буде царювати повіки й у вічність.
19
Коли ввійшли коні фараона з колісницями його і з вершниками його в море, то Господь повернув на них води морські, а сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря.
20
І взяла Маріам пророчиця, сестра Ааронова, у руку свою тимпан, і вийшли за нею всі жінки з тимпанами і радістю.
21
І заспівала Маріам перед ними: співайте Господу, тому що високо звеличився Він, коня і вершника його ввергнув у море.
22
І повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони вступили в пустелю Сур; і йшли вони три дні по пустелі і не знаходили води.
23
Прийшли в Мерру — і не могли пити води з Мерри, тому що вона була гіркою, чому і наречено тому [місцю] ім’я: Мерра*.
24
І ремствував народ на Мойсея, говорячи: що нам пити?
25
[Мойсей] заволав до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода зробилася солодкою. Там Бог дав народу устав і закон і там випробовував його.
26
І сказав: якщо ти будеш слухатися гласу Господа, Бога твого, і чинитимеш угодне перед очима Його, і слухатимеш заповіді Його, і виконуватимеш усі устави його, то не наведу на тебе жодної з хвороб, які навів Я на Єгипет, тому що Я Господь [Бог твій], цілитель твій.
27
І прийшли в Єлим; там було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом біля вод.