Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 32

1
Коли народ побачив, що Мойсей довго не сходить з гори, то зібрався до Аарона і сказав йому: встань і зроби нам бога, який ішов би перед нами, тому що з цією людиною, з Мойсеєм, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося.
2
І сказав їм Аарон: вийміть золоті серги, що у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть до мене.
3
І весь народ вийняв золоті серги з вух своїх і принесли до Аарона.
4
Він узяв їх з рук їхніх, і зробив з них відлитого тельця, і обробив його різцем. І сказали вони: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської!
5
Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовник, і проголосив Аарон, говорячи: завтра свято Господу.
6
На другий день вони встали рано і принесли всепалення і привели жертви мирні: і сів народ їсти й пити, а після став грати.
7
І сказав Господь Мойсеєві: поспішай зійти [звідси], тому що розбестився народ твій, який ти вивів із землі Єгипетської;
8
швидко ухилились вони від шляху, що Я заповідав їм: зробили собі відлитого тельця і поклонилися йому, і принесли йому жертви і сказали: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської!
9
І сказав Господь Мойсею: Я бачу народ цей, і ось, народ він — жорстокосердий;
10
отже, залиш Мене, нехай запалає гнів Мій на них, і винищу їх, і породжу численний народ від тебе.
11
Але Мойсей став благати Господа, Бога свого, і сказав: нехай не розпалюється, Господи, гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів із землі Єгипетської силою великою і рукою міцною,
12
щоб єгиптяни не говорили: на погибель Він вивів їх, щоб убити їх у горах і винищити їх з лиця землі; відверни полум’яний гнів Твій і відміни знищення народу Твого;
13
пом’яни Авраама, Ісаака й Ізраїля [Якова], рабів Твоїх, яким клявся Ти Собою, говорячи: примножуючи розмножу сíм’я ваше, як зірки небесні, і всю землю цю, про яку Я сказав, дам сімені вашому, і будуть володіти [нею] вічно.
14
І відмінив Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій.
15
І обернувся і зійшов Мойсей з гори; у руці його були дві скрижалі одкровення [кам’яні], на яких написано було з обох боків: і на одній і на другій стороні написано було;
16
скрижалі були ділом Божим, і письмена, написані на скрижалях, були письменами Божими.
17
І почув Ісус голос народу, який шумів, і сказав Мойсеєві: воєнний крик у стані.
18
Але [Мойсей] сказав: це не крик тих, що перемагають, і не волання тих, кого перемагають; я чую голос тих, що співають.
19
Коли ж він наблизився до стану і побачив тельця і танці, тоді він розпалився гнівом і кинув з рук своїх скрижалі і розбив їх під горою;
20
і взяв тельця, якого вони зробили, і спалив його у вогні, і стер у порох, і розсипав по воді, і дав її пити синам Ізраїлевим.
21
І сказав Мойсей Аарону: що зробив тобі народ цей, що ти ввів його в гріх великий?
22
Але Аарон сказав [Мойсеєві]: хай не розпалюється гнів господаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний.
23
Вони сказали мені: зроби нам бога, що йшов би перед нами; тому що з Мойсеєм, з цим чоловіком, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося.
24
І я сказав їм: у кого є золото, зніміть із себе. [Вони зняли] і віддали мені; я кинув його у вогонь, і вийшов цей телець.
25
Мойсей побачив, що це народ розгнузданий, бо Аарон допустив його до розгнузданости, до посоромлення перед ворогами його.
26
І став Мойсей у воротах стану і сказав: хто Господній, [іди] до мене! І зібралися до нього всі сини Левіїні.
27
І він сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: покладіть кожен свій меч на стегно своє, пройдіть по стану від воріт до воріт і назад, і вбивайте кожен брата свого, кожен друга свого, кожен ближнього свого.
28
І зробили сини Левіїни за словом Мойсея: і загинуло в той день з народу близько трьох тисяч чоловік.
29
Бо Мойсей сказав [їм]: сьогодні присвятите руки ваші Господу, кожен у сині своєму і браті своєму, нехай пошле Він вам сьогодні благословення.
30
На другий день сказав Мойсей народу: ви зробили великий гріх; отже, я зійду до Господа, чи не загладжу гріха вашого.
31
І повернувся Мойсей до Господа і сказав: о, [Господи!] народ цей зробив великий гріх: зробив собі золотого бога;
32
прости їм гріх їхній, а якщо ні, то згладь і мене з книги Твоєї, в яку Ти вписав.
33
Господь сказав Мойсею: того, хто згрішив переді Мною, згладжу з книги Моєї;
34
отже, йди, [зійди,] веди народ цей, куди Я сказав тобі; ось ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідання Мого Я відвідаю їх за гріх їхній.
35
І уразив Господь народ за зробленого тельця, якого зробив Аарон.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.