Глава 11
|
Главa №i
|
1
|
1
|
І підняв мене дух, і привів мене до східних воріт дому Господнього, які повернені на схід. І ось, біля входу у ворота двадцять п’ять чоловік; і між ними я бачив Іазанію, сина Азурового, і Фалтію, сина Ванеєвого, князів народу. | И# воздви1же мS дyхъ и3 возведE мS ко вратHмъ д0му гDнz, ±же прsмw зрsтъ на вост0къ: и3 сE, пред8 преддвeріемъ врaтъ ћкw двaдесzть и3 пsть мужeй: и3 ви1дэхъ средЁ и4хъ їехонjю сhна їазeрова и3 фалтjю ванeова, старBйшины людск‡z. |
2
|
2
|
І Він сказав мені: сину людський! ось люди, у яких на думці беззаконня і які дають злу пораду у місті цьому, | И# речE гDь ко мнЁ: сhне человёчь, сjи мyжіе помышлsющіи сyєтнаz и3 совётъ творsщіи лукaвъ во грaдэ сeмъ, |
3
|
3
|
говорячи: «ще не близько; будемо будувати доми; воно* казан, а ми м’ясо». | глаг0лющіи: не въ н0вэ ли согради1шасz д0мове; сeй є4сть кон0бъ, мh же мzсA. |
4
|
4
|
Тому проречи на них пророцтво, пророкуй, сину людський. | Сегw2 рaди прорцы2 на нS, прорцы2, сhне человёчь. |
5
|
5
|
І зійшов на мене Дух Господній і сказав мені: скажи, так говорить Господь: що говорите ви, доме Ізраїлів, і що на думку вам приходить, це Я знаю. | И# нападE на мS д¦ъ гDень и3 речE ко мнЁ: глаг0ли, сі‰ гlетъ гDь: тaкw рек0сте, д0ме ї}левъ, и3 ўмышлє1ніz дyха вaшегw ѓзъ вёмъ: |
6
|
6
|
Багато вбитих ваших ви поклали у цьому місті і вулиці його наповнили трупами. | ўмн0жисте мертвецы2 вaшz во грaдэ сeмъ и3 нап0лнисте пути6 є3гw2 ћзвенныхъ. |
7
|
7
|
Тому так говорить Господь Бог: убиті ваші, яких ви поклали серед нього, є м’ясо, а воно — казан; але вас Я виведу з нього. | Тогw2 рaди тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: мертвецы2 вaши, ±же и3зби1сте средЁ є3гw2, тjи сyть мzсA, ґ сeй кон0бъ є4сть, и3 вaсъ и3зведY t среды2 є3гw2. |
8
|
8
|
Ви боїтеся меча, і Я наведу на вас меч, — говорить Господь Бог. | МечA боитeсz, и3 мeчь наведY на вaсъ, гlетъ ґдwнаJ гDь: |
9
|
9
|
І виведу вас з нього, і віддам вас у руки чужих, і вчиню над вами суд. | и3 и3зведY вaсъ t среды2 є3гw2 и3 предaмъ вaсъ въ рyцэ чужди1хъ и3 сотворю2 въ вaсъ сyдъ: |
10
|
10
|
Від меча впадете; на межах Ізраїлевих будуть судити вас, і пізнаєте, що Я Господь. | мечeмъ падeте, на горaхъ ї}левыхъ суждY вaмъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь: |
11
|
11
|
Воно не буде для вас казаном, і ви не будете м’ясом у ньому; на межах Ізраїлевих буду судити вас. | т0й не бyдетъ вaмъ въ кон0бъ, и3 вы2 не бyдете посредЁ є3гw2 въ мzсA: на горaхъ ї}левыхъ суждY вaмъ, |
12
|
12
|
І пізнаєте, що Я Господь; бо за заповідями Моїми ви не ходили й уставів Моїх не виконували, а жили за уставами народів, які оточують вас. | и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь, ћкw по зaповэдемъ мои6мъ не ходи1сте и3 судHвъ мои1хъ не сотвори1сте, но по њбhчаємъ kзhкwвъ сyщихъ w4крестъ вaсъ сотвори1сте. |
13
|
13
|
І було, коли я пророкував, Фалтія, син Ванеїв, помер. І упав я на лице, і заволав гучним голосом, і сказав: о, Господи Боже! невже Ти хочеш до кінця знищити залишок Ізраїлю? | И# бhсть внегдA прорицaти ми2, и3 фалтjа сhнъ ванeовъ ќмре: и3 пад0хъ ни1цъ и3 возопи1хъ глaсомъ вели1кимъ, глаг0лz: г0ре мнЁ, лю1тэ мнЁ, ґдwнаю2 гDи! на скончaніе ли твори1ши ты2 њстaнки ї}лєвы; |
14
|
14
|
І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
15
|
15
|
сину людський! твоїм братам, твоїм братам, твоїм єдинокровним і всьому дому Ізраїлевому, усім їм говорять ті, що живуть у Єрусалимі: «живіть далеко від Господа; нам у володіння віддана ця земля». | сhне человёчь, брaтіz тво‰ и3 мyжіе плёна твоегw2 и3 вeсь д0мъ ї}левъ скончaсz, и5мже рек0ша живyщіи во їеrли1мэ: далeче ўдали1тесz t гDа, нaмъ данA є4сть землS въ наслёдіе. |
16
|
16
|
На це скажи: так говорить Господь Бог: хоч Я і віддалив їх до народів і хоч розсіяв їх по землях, але Я буду для них якимось святилищем у тих землях, куди пішли вони. | Сегw2 рaди рек0хъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ћкw tри1ну | во kзhки и3 разсёю | по всeй земли2, и3 бyду и5мъ во њсвzщeніе мaло во странaхъ, ѓможе вни1дутъ тaмw. |
17
|
17
|
Потім скажи: так говорить Господь Бог: Я зберу вас із народів, і поверну вас із земель, в яких ви розсіяні; і дам вам землю Ізраїлеву. | Сегw2 рaди рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 пріимY | t kзы6къ и3 соберY | t стрaнъ, и3дёже разсёzхъ | въ ни1хъ, и3 дaмъ и5мъ зeмлю ї}леву: |
18
|
18
|
І прийдуть туди, і викинуть з неї всі мерзоти її і всі гидоти її. | и3 вни1дутъ тaмw и3 tвeргутъ вс‰ мeрзwсти є3S и3 вс‰ беззакHніz є3S t неS: |
19
|
19
|
І дам їм серце єдине, і дух новий вкладу в них, і візьму з плоті їх серце кам’яне, і дам їм серце плотське, | и3 дaмъ и5мъ сeрдце и4но и3 дyхъ н0въ дaмъ и5мъ, и3 и3ст0ргну кaменное сeрдце t пл0ти и4хъ и3 дaмъ и5мъ сeрдце пл0тzно, |
20
|
20
|
щоб вони ходили за заповідями Моїми, і дотримувалися уставів Моїх, і виконували їх; і будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом. | ћкw да въ зaповэдехъ мои1хъ х0дzтъ и3 њправд†ніz мо‰ сохранsтъ и3 сотворsтъ |: и3 бyдутъ ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ и5мъ бyду въ бGа. |
21
|
21
|
А чиє серце захопиться мерзотами їх і гидотами їх, поведінку тих оберну на їхню голову, — говорить Господь Бог. | Ґ и4хже сeрдце по гнyсностемъ и4хъ и3 по беззак0ніємъ и4хъ х0дитъ, пути6 тёхъ на главы6 и4хъ положY, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
22
|
22
|
Тоді херувими підняли крила свої, і колеса поряд з ними; і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними. | И# воздвиг0ша херувjми кри1ла сво‰, и3 колeса держ†щаzсz и4хъ: слaва же бGа ї}лева бЁ на ни1хъ свhше и4хъ. |
23
|
23
|
І піднялася слава Господа із середовища міста і зупинилася над горою, яка на схід від міста. | И# взhде слaва гDнz t среды2 грaда и3 стA на горЁ, ћже бsше прsмw грaда на вост0къ. |
24
|
24
|
І дух підняв мене і переніс мене у Халдею, до переселенців, у видінні, Духом Божим. І відійшло від мене видіння, яке я бачив. | И# дyхъ взS мS и3 принесE мS на зeмлю халдeйску въ плённики, въ видёніи, д¦омъ б9іимъ. |
25
|
25
|
І я переказав переселенцям усі слова Господа, які Він відкрив мені. | И# взыд0хъ t видёніz, є4же ви1дэхъ, и3 глаг0лахъ ко плённикwмъ вс‰ словесA гDнz, ±же показA мнЁ. |