Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 11
Главa №i
1
1
І підняв мене дух, і привів мене до східних воріт дому Господнього, які повернені на схід. І ось, біля входу у ворота двадцять п’ять чоловік; і між ними я бачив Іазанію, сина Азурового, і Фалтію, сина Ванеєвого, князів народу. И# воздви1же мS дyхъ и3 возведE мS ко вратHмъ д0му гDнz, ±же прsмw зрsтъ на вост0къ: и3 сE, пред8 преддвeріемъ врaтъ ћкw двaдесzть и3 пsть мужeй: и3 ви1дэхъ средЁ и4хъ їехонjю сhна їазeрова и3 фалтjю ванeова, старBйшины людск‡z.
2
2
І Він сказав мені: сину людський! ось люди, у яких на думці беззаконня і які дають злу пораду у місті цьому, И# речE гDь ко мнЁ: сhне человёчь, сjи мyжіе помышлsющіи сyєтнаz и3 совётъ творsщіи лукaвъ во грaдэ сeмъ,
3
3
говорячи: «ще не близько; будемо будувати доми; воно* казан, а ми м’ясо». глаг0лющіи: не въ н0вэ ли согради1шасz д0мове; сeй є4сть кон0бъ, мh же мzсA.
4
4
Тому проречи на них пророцтво, пророкуй, сину людський. Сегw2 рaди прорцы2 на нS, прорцы2, сhне человёчь.
5
5
І зійшов на мене Дух Господній і сказав мені: скажи, так говорить Господь: що говорите ви, доме Ізраїлів, і що на думку вам приходить, це Я знаю. И# нападE на мS д¦ъ гDень и3 речE ко мнЁ: глаг0ли, сі‰ гlетъ гDь: тaкw рек0сте, д0ме ї}левъ, и3 ўмышлє1ніz дyха вaшегw ѓзъ вёмъ:
6
6
Багато вбитих ваших ви поклали у цьому місті і вулиці його наповнили трупами. ўмн0жисте мертвецы2 вaшz во грaдэ сeмъ и3 нап0лнисте пути6 є3гw2 ћзвенныхъ.
7
7
Тому так говорить Господь Бог: убиті ваші, яких ви поклали серед нього, є м’ясо, а воно — казан; але вас Я виведу з нього. Тогw2 рaди тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: мертвецы2 вaши, ±же и3зби1сте средЁ є3гw2, тjи сyть мzсA, ґ сeй кон0бъ є4сть, и3 вaсъ и3зведY t среды2 є3гw2.
8
8
Ви боїтеся меча, і Я наведу на вас меч, — говорить Господь Бог. МечA боитeсz, и3 мeчь наведY на вaсъ, гlетъ ґдwнаJ гDь:
9
9
І виведу вас з нього, і віддам вас у руки чужих, і вчиню над вами суд. и3 и3зведY вaсъ t среды2 є3гw2 и3 предaмъ вaсъ въ рyцэ чужди1хъ и3 сотворю2 въ вaсъ сyдъ:
10
10
Від меча впадете; на межах Ізраїлевих будуть судити вас, і пізнаєте, що Я Господь. мечeмъ падeте, на горaхъ ї}левыхъ суждY вaмъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь:
11
11
Воно не буде для вас казаном, і ви не будете м’ясом у ньому; на межах Ізраїлевих буду судити вас. т0й не бyдетъ вaмъ въ кон0бъ, и3 вы2 не бyдете посредЁ є3гw2 въ мzсA: на горaхъ ї}левыхъ суждY вaмъ,
12
12
І пізнаєте, що Я Господь; бо за заповідями Моїми ви не ходили й уставів Моїх не виконували, а жили за уставами народів, які оточують вас. и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь, ћкw по зaповэдемъ мои6мъ не ходи1сте и3 судHвъ мои1хъ не сотвори1сте, но по њбhчаємъ kзhкwвъ сyщихъ w4крестъ вaсъ сотвори1сте.
13
13
І було, коли я пророкував, Фалтія, син Ванеїв, помер. І упав я на лице, і заволав гучним голосом, і сказав: о, Господи Боже! невже Ти хочеш до кінця знищити залишок Ізраїлю? И# бhсть внегдA прорицaти ми2, и3 фалтjа сhнъ ванeовъ ќмре: и3 пад0хъ ни1цъ и3 возопи1хъ глaсомъ вели1кимъ, глаг0лz: г0ре мнЁ, лю1тэ мнЁ, ґдwнаю2 гDи! на скончaніе ли твори1ши ты2 њстaнки ї}лєвы;
14
14
І було до мене слово Господнє: И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz:
15
15
сину людський! твоїм братам, твоїм братам, твоїм єдинокровним і всьому дому Ізраїлевому, усім їм говорять ті, що живуть у Єрусалимі: «живіть далеко від Господа; нам у володіння віддана ця земля». сhне человёчь, брaтіz тво‰ и3 мyжіе плёна твоегw2 и3 вeсь д0мъ ї}левъ скончaсz, и5мже рек0ша живyщіи во їеrли1мэ: далeче ўдали1тесz t гDа, нaмъ данA є4сть землS въ наслёдіе.
16
16
На це скажи: так говорить Господь Бог: хоч Я і віддалив їх до народів і хоч розсіяв їх по землях, але Я буду для них якимось святилищем у тих землях, куди пішли вони. Сегw2 рaди рек0хъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ћкw tри1ну | во kзhки и3 разсёю | по всeй земли2, и3 бyду и5мъ во њсвzщeніе мaло во странaхъ, ѓможе вни1дутъ тaмw.
17
17
Потім скажи: так говорить Господь Бог: Я зберу вас із народів, і поверну вас із земель, в яких ви розсіяні; і дам вам землю Ізраїлеву. Сегw2 рaди рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 пріимY | t kзы6къ и3 соберY | t стрaнъ, и3дёже разсёzхъ | въ ни1хъ, и3 дaмъ и5мъ зeмлю ї}леву:
18
18
І прийдуть туди, і викинуть з неї всі мерзоти її і всі гидоти її. и3 вни1дутъ тaмw и3 tвeргутъ вс‰ мeрзwсти є3S и3 вс‰ беззакHніz є3S t неS:
19
19
І дам їм серце єдине, і дух новий вкладу в них, і візьму з плоті їх серце кам’яне, і дам їм серце плотське, и3 дaмъ и5мъ сeрдце и4но и3 дyхъ н0въ дaмъ и5мъ, и3 и3ст0ргну кaменное сeрдце t пл0ти и4хъ и3 дaмъ и5мъ сeрдце пл0тzно,
20
20
щоб вони ходили за заповідями Моїми, і дотримувалися уставів Моїх, і виконували їх; і будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом. ћкw да въ зaповэдехъ мои1хъ х0дzтъ и3 њправд†ніz мо‰ сохранsтъ и3 сотворsтъ |: и3 бyдутъ ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ и5мъ бyду въ бGа.
21
21
А чиє серце захопиться мерзотами їх і гидотами їх, поведінку тих оберну на їхню голову, — говорить Господь Бог. Ґ и4хже сeрдце по гнyсностемъ и4хъ и3 по беззак0ніємъ и4хъ х0дитъ, пути6 тёхъ на главы6 и4хъ положY, гlетъ ґдwнаJ гDь.
22
22
Тоді херувими підняли крила свої, і колеса поряд з ними; і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними. И# воздвиг0ша херувjми кри1ла сво‰, и3 колeса держ†щаzсz и4хъ: слaва же бGа ї}лева бЁ на ни1хъ свhше и4хъ.
23
23
І піднялася слава Господа із середовища міста і зупинилася над горою, яка на схід від міста. И# взhде слaва гDнz t среды2 грaда и3 стA на горЁ, ћже бsше прsмw грaда на вост0къ.
24
24
І дух підняв мене і переніс мене у Халдею, до переселенців, у видінні, Духом Божим. І відійшло від мене видіння, яке я бачив. И# дyхъ взS мS и3 принесE мS на зeмлю халдeйску въ плённики, въ видёніи, д¦омъ б9іимъ.
25
25
І я переказав переселенцям усі слова Господа, які Він відкрив мені. И# взыд0хъ t видёніz, є4же ви1дэхъ, и3 глаг0лахъ ко плённикwмъ вс‰ словесA гDнz, ±же показA мнЁ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.