1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 37
|
Главa lз
|
|
1
|
1
|
| Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток, | И# бhсть на мнЁ рукA гDнz, и3 и3зведe мz въ д©э гDни и3 постaви мS средЁ п0лz: сe же бsше п0лно костeй человёческихъ: |
|
2
|
2
|
| і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі. | и3 њбведe мz w4крестъ и4хъ w4колw, и3 сE, мнHги ѕэлw2 на лицы2 п0лz, и3 сE, с{хи ѕэлw2. |
|
3
|
3
|
| І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Господи Боже! Ти знаєш це. | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, њживyтъ ли кHсти сі‰; И# рек0хъ: гDи б9е, ты2 вёси сі‰. |
|
4
|
4
|
| І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: «кістки сухі! слухайте слово Господнє!» | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, прорцы2 на кHсти сі‰ и3 речeши и5мъ: кHсти сух‡z, слhшите сл0во гDне: |
|
5
|
5
|
| Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете. | сE гlетъ ґдwнаJ гDь костeмъ си6мъ: сE, ѓзъ введY въ вaсъ дyхъ жив0тенъ |
|
6
|
6
|
| І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь. | и3 дaмъ на вaсъ жи6лы, и3 возведY на вaсъ пл0ть и3 прострY по вaмъ к0жу, и3 дaмъ д¦ъ м0й въ вaсъ, и3 њживетE и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
7
|
7
|
| Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю. | И# прорек0хъ, ћкоже заповёда ми2 гDь. И# бhсть глaсъ внегдA ми2 прbр0чествовати, и3 сE, трyсъ, и3 совокуплsхусz кHсти, к0сть къ к0сти, кazждо ко состaву своемY. |
|
8
|
8
|
| І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них. | И# ви1дэхъ, и3 сE, бhша и5мъ жи6лы, и3 пл0ть растsше, и3 восхождaше (и3 протzжeсz) и5мъ к0жа верхY, дyха же не бsше въ ни1хъ. |
|
9
|
9
|
| Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, ду́ше, і дихни на цих убитих, і вони оживуть. | И# речE ко мнЁ: прорцы2 њ дyсэ, прорцы2, сhне человёчь, и3 рцы2 дyхови: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: t четhрехъ вётрwвъ пріиди2, дyше, и3 вдyни на мє1ртвыz сі‰, и3 да њживyтъ. |
|
10
|
10
|
| І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої — дуже, дуже велике полчище. | И# прорек0хъ, ћкоже повелЁ ми2, и3 вни1де въ нS дyхъ жи1зни, и3 њжи1ша и3 стaша на ногaхъ свои1хъ, соб0ръ мн0гъ ѕэлw2. |
|
11
|
11
|
| І сказав Він мені: сину людський! кістки ці — весь дім Ізраїлів. Ось, вони говорять: «зсохли кістки наші, і загинула надія наша, ми відірвані від кореня». | И# речE гDь ко мнЁ гlz: сhне человёчь, сі‰ кHсти вeсь д0мъ ї}левъ є4сть, тjи бо глаг0лютъ: с{хи бhша кHсти нaшz, поги1бе надeжда нaша, ўбіeни бhхомъ. |
|
12
|
12
|
| Тому виречи пророцтво і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших і введу вас у землю Ізраїлеву. | Тогw2 рaди прорцы2 (сhне человёчь) и3 рцы2 къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ tвeрзу гр0бы вaшz и3 и3зведY вaсъ t грHбъ вaшихъ, лю1діе мои2, и3 введY вы2 въ зeмлю ї}леву: |
|
13
|
13
|
| І пізнаєте, що Я Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, із гробів ваших, | и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ є4смь гDь, внегдA tвeрсти ми2 гр0бы вaшz, є4же возвести1 ми вaсъ t гробHвъ вaшихъ, лю1діе мои2: и3 дaмъ д¦ъ м0й въ вaсъ, и3 жи1ви бyдете, |
|
14
|
14
|
| і вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поміщу вас на землі вашій, і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це — і зробив, — говорить Господь. | и3 постaвлю вы2 на земли2 вaшей, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь: гlахъ и3 сотворю2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
15
|
15
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
16
|
16
|
| ти ж, сину людський, візьми собі один жезл і напиши на ньому: «Іуді й синам Ізраїлевим, союзним з ним»; і ще візьми жезл і напиши на ньому: «Йосифу»: це жезл Єфрема і всього дому Ізраїлевого, союзного з ним. | сhне человёчь, возми2 себЁ жeзлъ є3ди1нъ и3 напиши2 на нeмъ їyду и3 сhны ї}лєвы прилежaщыz къ немY: и3 жeзлъ вторhй возми2 себЁ и3 напиши2 на нeмъ їHсифа, жeзлъ є3фрeмовъ, и3 вс‰ сhны ї}лєвы приложи1вшыzсz къ немY: |
|
17
|
17
|
| І склади їх у себе один з одним в один жезл, щоб вони у руці твоїй були одне. | и3 совокупи2 | дрyгъ ко дрyгу себЁ въ жeзлъ є3ди1нъ, є4же свzзaти |, и3 бyдутъ (вкyпэ) въ руцЁ твоeй: |
|
18
|
18
|
| І коли запитають у тебе сини народу твого: «чи не поясниш нам, що це у тебе?», | и3 бyдетъ, є3гдA рекyтъ къ тебЁ сhнове людjй твои1хъ, вопрошaюще: не возвэсти1ши ли нaмъ ты2, что2 сyть сі‰ тебЁ; |
|
19
|
19
|
| тоді скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму жезл Йосифів, який у руці Єфрема і союзних з ним колін Ізраїлевих, і прикладу їх до нього, до жезла Іуди, і зроблю їх одним жезлом, і будуть одне у руці Моїй. | и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ поимY плeмz їHсифово, є4же є4сть въ руцЁ є3фрeмовэ, и3 племенA ї}лєва прилеж†щаz къ немY, и3 дaмъ | въ плeмz їyдино, и3 бyдутъ въ жeзлъ є3ди1нъ въ руцЁ їyдинэ. |
|
20
|
20
|
| Коли ж обидва жезли, на яких ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їх, | И# бyдутъ жезли2, на ни1хже писaти бyдеши, въ руцЁ твоeй пред8 nчи1ма и4хъ, |
|
21
|
21
|
| то скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму синів Ізраїлевих із середовища народів, між якими вони знаходяться, і зберу їх звідусюди і приведу їх у землю їхню. | и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ поeмлю вeсь д0мъ ї}левъ t среды2 kзhкwвъ, ѓможе внид0ша, и3 соберY | t всёхъ сyщихъ w4крестъ и4хъ и3 введY и5хъ въ зeмлю ї}леву, |
|
22
|
22
|
| На цій землі, на горах Ізраїля Я зроблю їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх них, і не будуть більше двома народами, і вже не будуть надалі розділятися на два царства. | и3 дaмъ | во kзhкъ на земли2 моeй и3 въ горaхъ ї}левыхъ: и3 кнsзь є3ди1нъ бyдетъ во всёхъ си1хъ царeмъ, и3 не бyдутъ ктомY въ двA kзы6ка, ни раздэлsтсz ктомY на двA ц†рства, |
|
23
|
23
|
| І не будуть вже осквернювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми і всякими пороками своїми, і звільню їх з усіх місць проживання їх, де вони грішили, і очищу їх, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом. | да не њсквернsютсz ктомY въ кумjрэхъ свои1хъ и3 въ мeрзостехъ свои1хъ и3 во всёхъ нечeстіихъ свои1хъ: и3 и3збaвлю | t всёхъ беззак0ній и4хъ, и4миже согрэши1ша, и3 њчи1щу |, и3 бyдутъ ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ бyду и5мъ въ бGа. |
|
24
|
24
|
| А раб Мій Давид буде Царем над ними і Пастирем усіх їх, і вони будуть ходити за заповідями Моїми, і устави Мої будуть дотримувати і виконувати їх. | И# рaбъ м0й давjдъ кнsзь средЁ и4хъ и3 пaстырь є3ди1нъ бyдетъ всёхъ, ћкw въ зaповэдехъ мои1хъ ходи1ти бyдутъ и3 суды2 мо‰ сохранsтъ и3 сотворsтъ |, |
|
25
|
25
|
| І будуть жити на землі, яку Я дав рабу Моєму Якову, на якій жили батьки їхні; там будуть жити вони і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і раб Мій Давид буде князем у них вічно. | и3 вселsтсz на земли2 своeй, ю4же дaхъ рабY моемY їaкwву, на нeйже жи1ша тaмw nтцы2 и4хъ, и3 вселsтсz на нeй тjи и3 сhнове и4хъ и3 сhнове сынHвъ и4хъ дaже до вёка: и3 давjдъ рaбъ м0й кнsзь и4хъ бyдетъ во вёкъ. |
|
26
|
26
|
| І укладу з ними завіт миру, завіт вічний буде з ними. І влаштую їх, і розмножу їх, і поставлю серед них святилище Моє навіки. | И# ўтвержY и5мъ завётъ ми1ренъ, и3 завётъ вёченъ бyдетъ съ ни1ми, и3 ўкореню2 | и3 ўмн0жу, |
|
27
|
27
|
| І буде у них оселя Моя, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом. | и3 дaмъ њсщ7eніе моE посредЁ и4хъ во вёкъ, и3 бyдетъ вселeніе моE въ ни1хъ, и3 бyду и5мъ бGъ, ґ nни2 бyдутъ ми2 лю1діе: |
|
28
|
28
|
| І пізнають народи, що Я Господь, Який освячує Ізраїля, коли святилище Моє буде серед них повіки. | и3 ўвёдzтъ kзhцы, ћкw ѓзъ є4смь гDь њсщ7azй |, внегдA бyдутъ с™†z мо‰ средЁ и4хъ во вёкъ. |
