|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| Ісус же за шість днів до Пасхи прийшов у Вифанію, де був Лазар померлий, якого Він воскресив з мертвих. | (За? м7№.) Ї}съ же прeжде шести2 днjй пaсхи пріи1де въ виfaнію, и3дёже бЁ лaзарь ўмeрый, є3г0же воскRси2 t мeртвыхъ. |
|
2
|
2
|
| Там приготували Йому вечерю, і Марфа прислуговувала, а Лазар був одним з тих, що возлежали з Ним. | Сотвори1ша же є3мY вeчерю тY, и3 мaрfа служaше: лaзарь же є3ди1нъ бЁ t возлежaщихъ съ ни1мъ. |
|
3
|
3
|
| Марія ж, узявши літр нардового чистого дорогоцінного мира, помазала ноги Ісуса і обтерла волоссям своїм ноги Його; і дім наповнився пахощами мира. | Марjа же пріeмши лjтру мЂра нaрда пістjка многоцённа, помaза н0зэ ї}сwвэ, и3 њтрE власы6 свои1ми н0зэ є3гw2: хрaмина же и3сп0лнисz t вони2 мaсти (благов0нныz). |
|
4
|
4
|
| Тоді один з учеників Його, Іуда Симонів Іскаріот, який хотів видати Його, сказав: | Глаг0ла же є3ди1нъ t ўчн7къ є3гw2, їyда сjмwновъ їскаріHтскій, и4же хотsше є3го2 предaти: |
|
5
|
5
|
| а чому б було не продати це миро за триста динаріїв і не роздати убогим? | чесw2 рaди мЂро сіE не пр0дано бhсть на тріeхъ стёхъ пBнzзь и3 дано2 ни1щымъ; |
|
6
|
6
|
| Сказав же він це не тому, що піклувався про убогих, а тому, що був злодієм. Він мав при собі грошову скриньку і носив, що туди вкидали. | Сіe же речE, не ћкw њ ни1щихъ печaшесz, но ћкw тaть бЁ, и3 ковчeжецъ и3мёzше, и3 вметaємаz ношaше. |
|
7
|
7
|
| Ісус же сказав: залиште її; вона зберегла це на день погребіння Мого. | Речe же ї}съ: не дёйте є3S, да въ дeнь погребeніz моегw2 соблюдeтъ є5: |
|
8
|
8
|
| Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди. | ни1щыz бо всегдA и4мате съ соб0ю, менe же не всегдA и4мате. |
|
9
|
9
|
| Багато юдеїв дізналися, що Він там, і прийшли не тільки заради Ісуса, але щоб бачити і Лазаря, якого Він воскресив з мертвих. | Разумё же нар0дъ мн0гъ t їудє1й, ћкw тY є4сть: и3 пріид0ша не ї}са рaди т0кмw, но да и3 лaзарz ви1дzтъ, є3г0же воскреси2 t мeртвыхъ. |
|
10
|
10
|
| Первосвященики ж змовились убити і Лазаря, | Совэщaша же ґрхіерeє, да и3 лaзарz ўбію1тъ, |
|
11
|
11
|
| бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірував в Ісуса. | ћкw мн0зи є3гw2 рaди и3дsху t їудє1й и3 вёроваху во ї}са. |
|
12
|
12
|
| На другий день багато народу прийшло на свято; почувши, що Ісус іде в Єрусалим, | Во ќтрій (же) дeнь нар0дъ мн0гъ пришeдый въ прaздникъ, слhшавше, ћкw ї}съ грzдeтъ во їеrли1мъ, |
|
13
|
13
|
| взяли пальмове віття, вийшли назустріч Йому і викликували: осанна! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів! | пріsша в†іа t ф‡нікъ, и3 и3зыд0ша въ срётеніе є3мY, и3 звaху (глаг0люще): њсaнна, блгcвeнъ грzдhй во и4мz гDне, цRь ї}левъ. |
|
14
|
14
|
| Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано: | Њбрётъ же ї}съ nслS, всёде на нE, ћкоже є4сть пи1сано: |
|
15
|
15
|
| не бійся, дочко Сионська! Ось Цар твій гряде, сидячи на молодому ослі. | не б0йсz, дщи2 сіHнz: сE цRь тв0й грzдeтъ, сэдS на жребsти џсли. |
|
16
|
16
|
| Ученики Його спочатку не зрозуміли цього, але коли прославився Ісус, тоді згадали, що так було про Нього написано, і це зробили Йому. | Си1хъ же не разумёша ўчн7цы2 є3гw2 прeжде: но є3гдA прослaвисz ї}съ, тогдA помzнyша, ћкw сі‰ бhша њ нeмъ пи6сана, и3 сі‰ сотвори1ша є3мY. |
|
17
|
17
|
| Народ, що був з Ним раніш, свідчив, що Він викликав Лазаря із гробу і воскресив його з мертвих. | Свидётелствоваше u5бо нар0дъ, и4же бЁ (прeжде) съ ни1мъ, є3гдA лaзарz возгласи2 t гр0ба и3 воскреси2 є3го2 t мeртвыхъ: |
|
18
|
18
|
| Тому і зустрів Його народ, бо чув, що Він сотворив це чудо. | сегw2 рaди и3 срёте є3го2 нар0дъ, ћкw слhшаша є3го2 сіE сотв0рша знaменіе. |
|
19
|
19
|
| Фарисеї ж говорили між собою: чи бачите, що нічого не вдієте? Весь світ іде за Ним. | (За? м7в7.) Фарісeє u5бо рёша къ себЁ: ви1дите, ћкw никazже п0льза є4сть; сE мjръ по нeмъ и4детъ. |
|
20
|
20
|
| Між тими, що прийшли поклонитися на свято, деякі були еллінами. | Бsху же нёцыи є4ллини t пришeдшихъ, да покл0нzтсz въ прaздникъ: |
|
21
|
21
|
| Вони підійшли до Филипа, що був з Вифсаїди галилейської, і просили його, кажучи: господарю, хочемо бачити Ісуса. | сjи u5бо приступи1ша къ філjппу, и4же бЁ t виfсаjды галілeйскіz, и3 молsху є3го2, глаг0люще: г0споди, х0щемъ ї}са ви1дэти. |
|
22
|
22
|
| Филип іде і говорить про те Андрієві; а потім Андрій і Филип розповідають про те Ісусові. | Пріи1де філjппъ и3 глаг0ла ґндрeови: и3 пaки ґндрeй и3 філjппъ глаг0ласта ї}сови. |
|
23
|
23
|
| Ісус же сказав їм у відповідь: настав час прославитися Синові Людському. | Ї}съ же tвэщA и4ма, гlz: пріи1де чaсъ, да прослaвитсz сн7ъ чlвёческій: |
|
24
|
24
|
| Істинно, істинно кажу вам: якщо пшеничне зерно, упавши на землю, не помре, то залишиться одне, а якщо помре, то принесе багато плодів. | ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ: ѓще зeрно пшени1чно пaдъ на земли2 не ќмретъ, то2 є3ди1но пребывaетъ: ѓще же ќмретъ, мн0гъ пл0дъ сотвори1тъ: |
|
25
|
25
|
| Хто любить душу свою, погубить її, а хто ненавидить душу свою у світі цьому, збереже її в життя вічне. | любsй дyшу свою2, погуби1тъ ю5: и3 ненави1дzй души2 своеS въ мjрэ сeмъ, въ жив0тъ вёчный сохрани1тъ ю5: |
|
26
|
26
|
| Хто Мені служить, нехай за Мною йде; і де Я, там і слуга Мій буде. І хто Мені служить, того вшанує Отець Мій. | ѓще кто2 мнЁ слyжитъ, мнЁ да послёдствуетъ: и3 и3дёже є4смь ѓзъ, тY и3 слугA м0й бyдетъ: и3 ѓще кто2 мнЁ слyжитъ, почти1тъ є3го2 nц7ъ м0й: |
|
27
|
27
|
| Нині душа Моя стривожена; і що Мені сказати? Отче, спаси Мене від цієї години! Але задля цього Я і прийшов — на цю годину. | нн7э дш7A моS возмути1сz и3 что2 рекY; Џ§е, сп7си1 мz t часA сегw2: но сегw2 рaди пріид0хъ на чaсъ сeй: |
|
28
|
28
|
| Отче, прослав ім’я Твоє! Тоді зійшов голос з неба: і прославив, і ще прославлю. | (За?.) џ§е, прослaви и4мz твоE. Пріи1де же глaсъ съ небесE: и3 прослaвихъ, и3 пaки прослaвлю. |
|
29
|
29
|
| Народ, який стояв і чув те, говорив: це грім. А інші казали: ангел говорив Йому. | Нар0дъ же стоsй и3 слhшавъ, глаг0лаху: гр0мъ бhсть. И#нjи глаг0лаху: ѓгGлъ глаг0ла є3мY. |
|
30
|
30
|
| Ісус на це сказав: не для Мене був голос цей, а для народу. | TвэщA ї}съ и3 речE: не менє2 рaди глaсъ сeй бhсть, но нар0да рaди: |
|
31
|
31
|
| Нині суд світові цьому; нині князь світу цього вигнаний буде геть. | нн7э сyдъ є4сть мjру семY: нн7э кнsзь мjра сегw2 и3згнaнъ бyдетъ в0нъ: |
|
32
|
32
|
| І коли Я буду піднесений від землі, то всіх приверну до Себе. | и3 ѓще ѓзъ вознесeнъ бyду t земли2, вс‰ привлекY къ себЁ. |
|
33
|
33
|
| Це говорив Він, даючи зрозуміти, якою смертю Він помре. | Сіe же гlаше, назнaменуz, к0ею смeртію хотsше ўмрeти. |
|
34
|
34
|
| Народ відповів Йому: ми чули із закону, що Христос перебуває повік; як же Ти говориш, що належить піднестися Синові Людському? Хто є Цей Син Людський? | TвэщA є3мY нар0дъ: мы2 слhшахомъ t зак0на, ћкw хrт0съ пребывaетъ во вёки: кaкw ты2 гlеши: вознести1сz подобaетъ сн7у чlвёческому; кто2 є4сть сeй сн7ъ чlвёческій; |
|
35
|
35
|
| Тоді Ісус сказав їм: ще короткий час світло є з вами. Ходіть, поки є світло, щоб темрява вас не огорнула; а той, що ходить у темряві, не знає, куди йде. | Речe же и5мъ ї}съ: є3щE мaло врeмz свётъ въ вaсъ є4сть: ходи1те, д0ндеже свётъ и4мате, да тмA вaсъ не и4метъ: и3 ходsй во тмЁ не вёсть, кaмw и4детъ: |
|
36
|
36
|
| Доки світло з вами, віруйте у світло, щоб бути вам синами світла. Це промовивши, Ісус відійшов від них і зник. | (За? м7G.) д0ндеже свётъ и4мате, вёруйте во свётъ, да сhнове свёта бyдете. Сі‰ гlа ї}съ, и3 tшeдъ скрhсz t ни1хъ. |
|
37
|
37
|
| Стільки чудес сотворив Він перед ними, і вони не вірували в Нього, | Толи6ка [же] знaмєніz сотв0ршу є3мY пред8 ни1ми, не вёроваху въ него2, |
|
38
|
38
|
| щоб справдилося слово пророка Ісаї, який сказав: Господи! Хто повірив тому, що ми чули? І кому відкрилася сила Господня? | да сбyдетсz сл0во и3сaіи прbр0ка, є4же речE: гDи, кто2 вёрова слyху нaшему; и3 мhшца гDнz комY tкрhсz; |
|
39
|
39
|
| Тому не могли вони вірувати, що, як ще сказав Ісая: | Сегw2 рaди не можaху вёровати, ћкw пaки речE и3сaіа: |
|
40
|
40
|
| засліпив очі їхні, закам’янив серця їхні, щоб не бачили очима і не розуміли серцем і не навернулися, щоб Я зцілив їх. | њслэпи2 џчи и4хъ, и3 њкaменилъ є4сть сердцA и4хъ, да не ви1дzтъ nчи1ма, ни разумёютъ сeрдцемъ, и3 њбратsтсz, и3 и3сцэлю2 и5хъ. |
|
41
|
41
|
| Це сказав Ісая, коли бачив славу Його і говорив про Нього. | Сі‰ речE и3сaіа, є3гдA ви1дэ слaву є3гw2 и3 глаг0ла њ нeмъ. |
|
42
|
42
|
| Проте і з начальників багато хто увірував у Нього; та через фарисеїв не признавалися, щоб не відлучили їх від синагоги. | Nбaче ќбw и3 t кн‰зь мн0зи вёроваша въ него2: но фарісє1й рaди не и3сповёдоваху, да не и3з8 с0нмищъ и3згнaни бyдутъ: |
|
43
|
43
|
| Бо полюбили більше людську славу, ніж славу Божу. | возлюби1ша бо пaче слaву человёческую, нeже слaву б9ію. |
|
44
|
44
|
| Ісус же проголосив: хто вірує в Мене, не в Мене вірує, а в Того, Хто послав Мене. | Ї}съ же воззвA и3 речE: вёруzй въ мS не вёруетъ въ мS, но въ послaвшаго мS: |
|
45
|
45
|
| І хто Мене бачить, той бачить Того, Хто послав Мене. | и3 ви1дzй мS ви1дитъ послaвшаго мS: |
|
46
|
46
|
| Я Світло, прийшов у світ, щоб усякий, хто в Мене вірує, не залишався у темряві. | ѓзъ свётъ въ мjръ пріид0хъ, да всsкъ вёруzй въ мS во тмЁ не пребyдетъ: |
|
47
|
47
|
| І коли хто почує слова Мої і не повірить, Я не суджу його, бо Я прийшов не судити світ, але спасти світ. | и3 ѓще кто2 ўслhшитъ гlг0лы мо‰ и3 не вёруетъ, ѓзъ не суждY є3мY: не пріид0хъ бо, да суждY мjрови, но да спасY мjръ: |
|
48
|
48
|
| Хто від Мене відмовляється і не приймає слів Моїх, має собі суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його в останній день. | tметazйсz менє2 и3 не пріeмлzй гlгHлъ мои1хъ и4мать судsщаго є3мY: сл0во, є4же гlахъ, то2 сyдитъ є3мY въ послёдній дeнь: |
|
49
|
49
|
| Бо Я говорив не від Себе; а Отець, Який послав Мене, Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити. | ћкw ѓзъ t себє2 не гlахъ: но послaвый мS nц7ъ, т0й мнЁ зaповэдь дадE, что2 рекY и3 что2 возгlю: |
|
50
|
50
|
| І Я знаю, що заповідь Його є життя вічне. Отже, що Я говорю, то говорю так, як сказав Мені Отець. | и3 вёмъ, ћкw зaповэдь є3гw2 жив0тъ вёчный є4сть: ћже u5бо ѓзъ гlю, ћкоже речE мнЁ nц7ъ, тaкw гlю. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
