|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
|
Коли ж Ісус довідався про почуте фарисеями, що Ісус більше збирає учеників і хрестить, ніж Іоан, —
|
Е#гдA u5бо разумЁ ї}съ, ћкw ўслhшаша фарісeє, ћкw ї}съ мн0жайшыz ўчн7ки2 твори1тъ и3 кRщaетъ, нeже їwaннъ:
|
|
2
|
2
|
|
хоч Ісус Сам не хрестив, а ученики Його, —
|
ї}съ же сaмъ не кRщaше, но ўчн7цы2 є3гw2:
|
|
3
|
3
|
|
то залишив Юдею і знову пішов до Галилеї.
|
њстaви їудeю, и3 и4де пaки въ галілeю.
|
|
4
|
4
|
|
Належало ж Йому проходити через Самарію.
|
Подобaше же є3мY проити2 сквозЁ самарjю.
|
|
5
|
5
|
|
Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сихар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
|
(За? в7‹.) Пріи1де u5бо во грaдъ самарjйскій, глаг0лемый сіхaрь, бли1з8 вeси, ю4же дадE їaкwвъ їHсифу сhну своемY:
|
|
6
|
6
|
|
Була там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці, а було близько шостої години.
|
бё же тY и3ст0чникъ їaкwвль. Ї}съ же ўтрyждсz t пути2, сэдsше тaкw на и3ст0чницэ: бё (же) ћкw чaсъ шестhй.
|
|
7
|
7
|
|
Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус говорить їй: дай Мені напитися.
|
Пріи1де женA t самарjи почерпaти в0ду. Гlа є4й ї}съ: дaждь ми2 пи1ти.
|
|
8
|
8
|
|
Бо ученики Його пішли до міста, щоб купити їжі.
|
Ўчн7цh бо є3гw2 tшли2 бsху во грaдъ, да брaшно кyпzтъ.
|
|
9
|
9
|
|
Жінка-самарянка каже Йому: як Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже юдеї не знаються з самарянами.
|
Глаг0ла є3мY женA самарzнhнz: кaкw ты2 жидови1нъ сhй t менє2 пи1ти пр0сиши, жены2 самарzнhни сyщіz, не прикасaютбосz жи1дове самарsнwмъ.
|
|
10
|
10
|
|
Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитися, — то ти попросила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
|
TвэщA ї}съ и3 речE є4й: ѓще бы вёдала є3си2 дaръ б9ій, и3 кто2 є4сть гlzй ти2: дaждь ми2 пи1ти: тh бы проси1ла ў негw2, и3 дaлъ бы ти2 в0ду жи1ву.
|
|
11
|
11
|
|
Говорить Йому жінка: Господи! Тобі і зачерпнути нема чим, а криниця глибока; звідки ж Ти маєш воду живу?
|
Глаг0ла є3мY женA: г0споди, ни почерпaла и3мaши, и3 студенeцъ є4сть глуб0къ: tкyду u5бо и3мaши в0ду жи1ву,
|
|
12
|
12
|
|
Невже Ти більший за отця нашого Якова, який дав нам криницю оцю і сам з неї пив, і діти його, і худоба його?
|
є3дA ты2 б0ліи є3си2 nтцA нaшегw їaкwва, и4же дадE нaмъ студенeцъ сeй, и3 т0й и3з8 негw2 пи1тъ, и3 сhнове є3гw2, и3 ск0ти є3гw2;
|
|
13
|
13
|
|
Ісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову буде спраглим.
|
TвэщA ї}съ и3 речE є4й: всsкъ піsй t воды2 сеS вжaждетсz пaки:
|
|
14
|
14
|
|
А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
|
ґ и4же піeтъ t воды2, ю4же ѓзъ дaмъ є3мY, не вжaждетсz во вёки: но водA, ю4же (ѓзъ) дaмъ є3мY, бyдетъ въ нeмъ и3ст0чникъ воды2 текyщіz въ жив0тъ вёчный.
|
|
15
|
15
|
|
Говорить Йому жінка: Господи, дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.
|
Глаг0ла къ немY женA: г0споди, дaждь ми2 сію2 в0ду, да ни жaжду, ни прихождY сёмw почерпaти.
|
|
16
|
16
|
|
Ісус говорить їй: іди поклич чоловіка свого і приходь сюди.
|
Гlа є4й ї}съ: и3ди2, пригласи2 мyжа твоего2 и3 пріиди2 сёмw.
|
|
17
|
17
|
|
Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Ісус: правду сказала, що чоловіка не маєш,
|
TвэщA женA и3 речE (є3мY): не и4мамъ мyжа. Гlа є4й ї}съ: д0брэ реклA є3си2, ћкw мyжа не и4мамъ:
|
|
18
|
18
|
|
бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти правду сказала.
|
пsть бо мужeй и3мёла є3си2, и3 нн7э, є3г0же и4маши, нёсть ти2 мyжъ: сE вои1стинну реклA є3си2.
|
|
19
|
19
|
|
Жінка говорить Йому: Господи, бачу, що Ти пророк.
|
Глаг0ла є3мY женA: гDи, ви1жу, ћкw прbр0къ є3си2 ты2:
|
|
20
|
20
|
|
Батьки наші поклонялися на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Єрусалимі.
|
nтцы2 нaши въ горЁ сeй поклони1шасz: и3 вы2 глаг0лете, ћкw во їеrли1мэхъ є4сть мёсто, и4дэже клaнzтисz подобaетъ.
|
|
21
|
21
|
|
Ісус говорить їй: жінко, повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві, і не на цій горі, і не в Єрусалимі.
|
Гlа є4й ї}съ: жeно, вёру ми2 и3ми2, ћкw грzдeтъ чaсъ, є3гдA ни въ горЁ сeй, ни во їеrли1мэхъ покл0нитесz nц7Y:
|
|
22
|
22
|
|
Ви кланяєтеся тому, чого не знаєте, а ми кланяємося тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
|
вы2 клaнzетесz, є3гHже не вёсте: мы2 клaнzемсz, є3г0же вёмы, ћкw спcніе t їудє1и є4сть:
|
|
23
|
23
|
|
Але прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі.
|
но грzдeтъ чaсъ, и3 нн7э є4сть, є3гдA и4стинніи поклHнницы покл0нzтсz nц7Y дyхомъ и3 и4стиною: и4бо nц7ъ таковhхъ и4щетъ покланsющихсz є3мY:
|
|
24
|
24
|
|
Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною.
|
д¦ъ (є4сть) бGъ: и3 и4же клaнzетсz є3мY, дyхомъ и3 и4стиною дост0итъ клaнzтисz.
|
|
25
|
25
|
|
Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.
|
Глаг0ла є3мY женA: вёмъ, ћкw мессjа пріи1детъ, глаг0лемый хrт0съ: є3гдA т0й пріи1детъ, возвэсти1тъ нaмъ вс‰.
|
|
26
|
26
|
|
Ісус сказав їй: це Я, Який розмовляю з тобою.
|
Гlа є4й ї}съ: ѓзъ є4смь, гlzй съ тоб0ю.
|
|
27
|
27
|
|
В цей час прийшли ученики Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? Або: про що говориш з нею?
|
И# тогдA пріид0ша ўчн7цы2 є3гw2 и3 чудsхусz, ћкw съ жeною гlаше: nбaче никт0же речE: чесw2 и4щеши; и3ли2: что2 гlеши съ нeю;
|
|
28
|
28
|
|
Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:
|
Њстaви же водон0съ св0й женA, и3 и4де во грaдъ, и3 глаг0ла человёкwмъ:
|
|
29
|
29
|
|
ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені про все, що я зробила; чи не Він Христос?
|
пріиди1те (и3) ви1дите чlвёка, и4же речe ми вс‰, є3ли6ка сотвори1хъ: є3дA т0й є4сть хrт0съ;
|
|
30
|
30
|
|
Вони вийшли з міста і пішли до Нього.
|
И#зыд0ша же и3з8 грaда, и3 грzдsху къ немY.
|
|
31
|
31
|
|
Тим часом ученики просили Його, кажучи: Учителю, їж.
|
Междy же си1мъ молsху є3го2 ўчн7цы2 (є3гw2), глаг0люще: раввJ, ћждь.
|
|
32
|
32
|
|
Він же сказав їм: Я маю їжу, якої ви не знаєте.
|
Џнъ же речE и4мъ: ѓзъ брaшно и4мамъ ћсти, є3гHже вы2 не вёсте.
|
|
33
|
33
|
|
Тому ученики говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?
|
Глаг0лаху u5бо ўчн7цы2 къ себЁ: є3дA кто2 принесE є3мY ћсти;
|
|
34
|
34
|
|
Ісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.
|
Гlа и4мъ ї}съ: моE брaшно є4сть, да сотворю2 в0лю послaвшагw мS и3 совершY дёло є3гw2.
|
|
35
|
35
|
|
Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли і готові до жнив.
|
Не вh ли глаг0лете, ћкw є3щE четhри мёсzцы сyть, и3 жaтва пріи1детъ; СE гlю вaмъ: возведи1те џчи вaши, и3 ви1дите ни1вы, ћкw плaвы сyть къ жaтвэ ўжE:
|
|
36
|
36
|
|
Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сівач, і жнець разом раділи.
|
и3 жнsй мздY пріeмлетъ, и3 собирaетъ пл0дъ въ жив0тъ вёчный, да и3 сёzй вкyпэ рaдуетсz, и3 жнsй:
|
|
37
|
37
|
|
Бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.
|
њ сeмъ бо сл0во є4сть и4стинное, ћкw и4нъ є4сть сёzй, и3 и4нъ є4сть жнsй:
|
|
38
|
38
|
|
Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.
|
ѓзъ послaхъ вы2 жaти, и3дёже вы2 не труди1стесz: и3нjи труди1шасz, и3 вы2 въ трyдъ и4хъ внид0сте.
|
|
39
|
39
|
|
І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка засвідчила, що Він сказав їй про все, що вона зробила.
|
T грaда же тогw2 мн0зи вёроваша въ џнь t самарsнъ, за сл0во жены2 свидётелствующіz, ћкw речe ми вс‰, є3ли1ка сотвори1хъ.
|
|
40
|
40
|
|
І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.
|
Е#гдA u5бо пріид0ша къ немY самарsне, молsху є3го2, да бы пребhлъ ў ни1хъ: и3 пребhсть тY двA дни6.
|
|
41
|
41
|
|
І ще більше увірувало в Нього за Його словом.
|
И# мн0гw пaче вёроваша за сл0во є3гw2:
|
|
42
|
42
|
|
А жінці тій говорили: вже не через твої слова віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.
|
женё же глаг0лаху, ћкw не ктомY за твою2 бесёду вёруемъ: сaми бо слhшахомъ, и3 вёмы, ћкw сeй є4сть вои1стинну сп7съ мjру, хrт0съ.
|
|
43
|
43
|
|
Як минуло ж два дні, Він вийшов звідти і пішов до Галилеї,
|
По двою1 же дню6 и3зhде tтyду, и3 и4де въ галілeю:
|
|
44
|
44
|
|
бо Сам Ісус свідчив, що пророк у своїй батьківщині не має чести.
|
сaмъ бо ї}съ свидётелствова, ћкw прbр0къ во своeмъ nтeчествіи чeсти не и4мать.
|
|
45
|
45
|
|
Коли Він прийшов до Галилеї, то галилеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Єрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято.
|
Е#гдa же пріи1де въ галілeю, пріsша є3го2 галілeане, вс‰ ви1дэвше, ћже сотвори2 во їеrли1мэхъ въ прaздникъ: и3 тjи бо пріид0ша въ прaздникъ.
|
|
46
|
46
|
|
Отже, Ісус знову прийшов до Кани галилейської, де перетворив воду на вино. Був у Капернаумі царедворець, у якого син був хворий.
|
Пріи1де же пaки ї}съ въ кaну галілeйскую, и3дёже претвори2 в0ду въ віно2. (За? G‹.) И# бЁ нёкій царeвъ мyжъ, є3гHже сhнъ болsше въ капернаyмэ.
|
|
47
|
47
|
|
Він, почувши, що Ісус прийшов з Юдеї в Галилею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті.
|
Сeй слhшавъ, ћкw ї}съ пріи1де t їудeи въ галілeю, и4де къ немY и3 молsше є3го2, да сни1детъ и3 и3сцэли1тъ сhна є3гw2: и3мёzше бо ўмрeти.
|
|
48
|
48
|
|
Ісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.
|
РечE u5бо ї}съ къ немY: ѓще знaменіи и3 чудeсъ не ви1дите, не и4мате вёровати.
|
|
49
|
49
|
|
Царедворець говорить Йому: Господи! Прийди, поки не помер син мій.
|
Глаг0ла къ немY царeвъ мyжъ: гDи, сни1ди, прeжде дaже не ќмретъ nтрочA моE.
|
|
50
|
50
|
|
Ісус каже йому: іди, син твій живий. І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов.
|
Гlа є3мY ї}съ: и3ди2, сhнъ тв0й жи1въ є4сть. И# вёрова человёкъ словеси2, є4же речE є3мY ї}съ, и3 и3дsше.
|
|
51
|
51
|
|
Одразу, як тільки він входив, зустріли його слуги його і сказали: син твій живий.
|
Ѓбіе же входsщу є3мY, (сE,) раби2 є3гw2 срэт0ша є3го2, и3 возвэсти1ша (є3мY), глаг0люще, ћкw сhнъ тв0й жи1въ є4сть.
|
|
52
|
52
|
|
Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка.
|
Вопрошaше u5бо t ни1хъ њ чaсэ, въ кот0рый легчaе є3мY бhсть, и3 рёша є3мY, ћкw вчерA въ чaсъ седмhй њстaви є3го2 џгнь.
|
|
53
|
53
|
|
Зрозумів батько, що це був саме той час, коли Ісус сказав йому: син твій живий, і увірував сам і весь дім його.
|
Разумё же nтeцъ, ћкw т0й бЁ чaсъ, въ џньже речE є3мY ї}съ, ћкw сhнъ тв0й жи1въ є4сть: и3 вёрова сaмъ и3 вeсь д0мъ є3гw2.
|
|
54
|
54
|
|
Це вже друге чудо сотворив Ісус, повернувшись з Юдеї в Галилею.
|
СіE пaки втор0е знамeніе сотвори2 ї}съ, пришeдъ t їудeи въ галілeю.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.