|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| На третій день було весілля в Кані галилейській, і Мати Ісусова була там. | (За? ѕ7.) И# въ трeтій дeнь брaкъ бhсть въ кaнэ галілeйстэй: и3 бЁ м™и ї}сова тY. |
|
2
|
2
|
| Був також запрошений на весілля Ісус з учениками Його. | Звaнъ же бhсть ї}съ и3 ўчн7цы2 є3гw2 на брaкъ. |
|
3
|
3
|
| Коли не вистачило вина, Мати Ісуса каже Йому: вина не мають. | И# недостaвшу вінY, гlг0ла м™и ї}сова къ немY: вінA не и4мутъ. |
|
4
|
4
|
| Ісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? Ще не прийшов час Мій. | Гlа є4й ї}съ: что2 (є4сть) мнЁ и3 тебЁ, жeно; не u5 пріи1де чaсъ м0й. |
|
5
|
5
|
| Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть. | Гlг0ла м™и є3гw2 слугaмъ: є4же ѓще гlетъ вaмъ, сотвори1те. |
|
6
|
6
|
| Було ж тут шість кам’яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення юдейського, кожен вміщав по дві чи по три міри. | Бёху же тY водон0си кaменни шeсть, лежaще по њчищeнію їудeйску, вмэстsщій по двэмA и3ли2 тріeмъ мёрамъ. |
|
7
|
7
|
| Ісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху. | Гlа и5мъ ї}съ: нап0лните водон0сы воды2. И# нап0лниша и5хъ до верхA. |
|
8
|
8
|
| І говорить їм: тепер зачерпніть і несіть до розпорядника весілля. І понесли. | И# гlа и5мъ: почерпи1те нн7э и3 принеси1те ґрхітриклjнови. И# принес0ша. |
|
9
|
9
|
| Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином [а він не знав, звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду], тоді розпорядник кличе жениха | Ћкоже вкуси2 ґрхітриклjнъ вінA бhвшагw t воды2, и3 не вёдаше, tкyду є4сть: слyги же вёдzху почeрпшіи в0ду: пригласи2 женихA ґрхітриклjнъ. |
|
10
|
10
|
| і говорить йому: кожна людина спочатку добре вино подає, а коли нап’ються, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі. | И# глаг0ла є3мY: всsкъ человёкъ прeжде д0брое віно2 полагаeтъ, и3 є3гдA ўпію1тсz, тогдA хyждшее: тh (же) соблю1лъ є3си2 д0брое віно2 досeлэ. |
|
11
|
11
|
| Так поклав Ісус початок чудесам у Кані галилейській і явив славу Свою; і увірували в Нього ученики Його. | СE сотвори2 начaтокъ знaменіємъ ї}съ въ кaнэ галілeйстэй и3 kви2 слaву свою2: и3 вёроваша въ него2 ўчн7цы2 є3гw2. |
|
12
|
12
|
| Після цього прийшов Ісус до Капернаума, Сам і Мати Його, і брати Його, і ученики Його; і пробули там небагато днів. | (За? з7.) По сeмъ сни1де въ капернаyмъ сaмъ и3 м™и є3гw2, и3 брaтіz є3гw2: и3 тY не мнHги дни6 пребhша. |
|
13
|
13
|
| Наближалася Пасха юдейська, і Ісус прийшов до Єрусалима. | И# бли1з8 бЁ пaсха їудeйска, и3 взhде во їеrли1мъ ї}съ |
|
14
|
14
|
| І знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей. | и3 њбрёте въ цeркви продаю1щаz џвцы и3 волы2 и3 гHлуби, и3 пёнzжники сэдsщыz. |
|
15
|
15
|
| І, зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав. | И# сотвори1въ би1чь t вeрвій, вс‰ и3згнA и3з8 цeркве, џвцы и3 волы2: и3 торжникHмъ разсhпа пBнzзи и3 дски6 њпровeрже: |
|
16
|
16
|
| І сказав продавцям голубів: візьміть це звідси і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі. | и3 продаю1щымъ гHлуби речE: возми1те сі‰ tсю1ду и3 не твори1те д0му nц7A моегw2 д0му кyпленагw [кyпли]. |
|
17
|
17
|
| При цьому ученики Його згадали, що написано: ревність до дому Твого з’їдає Мене. | Помzнyша же ўчн7цы2 є3гw2, ћкw пи1сано є4сть: жaлость д0му твоегw2 снёсть мS [рeвность д0му твоегw2 снэдe мz]. |
|
18
|
18
|
| На це юдеї сказали Йому: яке знамення покажеш нам, що маєш владу так чинити? | Tвэщaша же їудeє и3 рёша є3мY: к0е знaменіє kвлsеши нaмъ, ћкw сі‰ твори1ши. |
|
19
|
19
|
| Ісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його. | TвэщA ї}съ и3 речE и5мъ: разоритE цeрковь сію2, и3 трeми дeнми воздви1гну ю5. |
|
20
|
20
|
| На це сказали юдеї: сорок шість років будувався храм цей, а Ти за три дні поставиш його? | Рёша же їудeє: четhредесzть и3 шестію2 лётъ созданA бhсть цeрковь сіS, и3 тh ли трeми дeнми воздви1гнеши ю5; |
|
21
|
21
|
| Він же говорив про храм тіла Свого. | Џнъ же гlаше њ цeркви тёла своегw2. |
|
22
|
22
|
| Коли ж Він воскрес з мертвих, то згадали ученики Його, що Він казав їм це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Ісус. | Е#гдA u5бо востA t мeртвыхъ, помzнyша ўчн7цы2 є3гw2, ћкw сE гlаше, и3 вёроваша писaнію и3 словеси2, є4же речE ї}съ. |
|
23
|
23
|
| І коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто увірував в ім’я Його, побачивши чудеса, які Він творив. | Е#гдa же бЁ въ їеrли1мэхъ въ прaздникъ пaски, мн0зи вёроваша во и4мz є3гw2, ви1дzще знaмєніz є3гw2, ±же творsше. |
|
24
|
24
|
| Але Сам Ісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх; | Сaмъ же ї}съ не вдаsше себE въ вёру и4хъ, занE сaмъ вёдzше вс‰, |
|
25
|
25
|
| і не треба було Йому, щоб хтось засвідчив про людину, бо Сам знав, що було в людині. | и3 ћкw не трeбоваше, да кто2 свидётелствуетъ њ человёцехъ: сaмъ бо вёдzше, что2 бЁ въ человёцехъ. |
