|
Глава 18
|
Главa }i
|
|
1
|
1
|
|
Сказавши це, Ісус вийшов з учениками Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і ученики Його.
|
(За? н7}.) (И#) сі‰ рeкъ ї}съ, и3зhде со ўчн7ки6 свои1ми на w4нъ п0лъ пот0ка кeдрска, и3дёже бЁ вертогрaдъ, въ џньже вни1де сaмъ и3 ўчн7цы2 є3гw2:
|
|
2
|
2
|
|
Знав же це місце й Іуда, зрадник Його, тому що Ісус часто збирався там з учениками Своїми.
|
вёдzше же [и3] їyда предаsй є3го2 мёсто, ћкw мн0жицею собирaшесz ї}съ тY со ўчн7ки2 свои1ми.
|
|
3
|
3
|
|
Отже, Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвящеників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю.
|
Їyда u5бо пріeмь спjру и3 t ґрхіерє1й и3 фарісє1й слуги6, пріи1де тaмw со свэти1лы и3 свэщaми и3 nр{жіи.
|
|
4
|
4
|
|
Ісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте?
|
Ї}съ же вёдый вс‰ грzд{щаz нaнь, и3зшeдъ речE и5мъ: когw2 и4щете;
|
|
5
|
5
|
|
Йому відповіли: Ісуса Назорея. Ісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними й Іуда, зрадник Його.
|
Tвэщaша є3мY: ї}са назwрeа. Гlа и5мъ ї}съ: ѓзъ є4смь. Стоsше же и3 їyда, и4же предаsше є3го2, съ ни1ми.
|
|
6
|
6
|
|
І коли сказав їм: це Я, — вони відступили назад і впали на землю.
|
Е#гдa же речE и5мъ: ѓзъ є4смь, и3д0ша вспsть и3 пад0ша на земли2.
|
|
7
|
7
|
|
Знову запитав їх Ісус: кого шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назорея.
|
Пaки u5бо вопроси2 и5хъ (ї}съ): когw2 и4щете; Nни1 же рёша: ї}са назwрeа.
|
|
8
|
8
|
|
Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я; отже, якщо Мене шукаєте, залиште цих, нехай ідуть.
|
TвэщA ї}съ: рёхъ вaмъ, ћкw ѓзъ є4смь: ѓще u5бо менє2 и4щете, њстaвите си1хъ и3ти2:
|
|
9
|
9
|
|
Щоб збулося сказане слово: з тих, якого Ти дав Мені, Я не погубив нікого.
|
да сбyдетсz сл0во, є4же речE, ћкw и5хже дaлъ є3си2 мнЁ, не погуби1хъ t ни1хъ ни когHже.
|
|
10
|
10
|
|
Симон же Петро, маючи меч, витяг його і вдарив раба первосвященика і відсік йому праве вухо. Ім’я раба було Малх.
|
Сjмwнъ же пeтръ, и3мhй н0жъ, и3звлечE є3го2, и3 ўдaри ґрхіерeова рабA, и3 ўрёза є3мY ќхо десн0е: бё же и4мz рабY мaлхъ.
|
|
11
|
11
|
|
Але Ісус сказав Петрові: сховай меч у піхви; невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець?
|
РечE u5бо ї}съ петр0ви, вонзи2 н0жъ въ н0жницу: чaшу, ю4же дадE мнЁ nц7ъ, не и4мамъ ли пи1ти є3S,
|
|
12
|
12
|
|
Тоді воїни, і тисяцький, і слуги юдейські взяли Ісуса і зв’язали Його.
|
спjра же и3 тhсzщникъ и3 слуги6 їудeйстіи ћша ї}са и3 свzзaша є3го2,
|
|
13
|
13
|
|
І відвели Його спершу до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвящеником того року.
|
и3 вед0ша є3го2 ко ѓннэ пeрвэе: бё бо тeсть каіaфэ, и4же бЁ ґрхіерeй лёту томY:
|
|
14
|
14
|
|
Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одному чоловікові вмерти за народ.
|
бё же каіaфа дaвый совётъ їудewмъ, ћкw ќне є4сть є3ди1ному человёку ўмрeти за лю1ди.
|
|
15
|
15
|
|
Услід за Ісусом ішли Симон-Петро та інший ученик; ученик же той був знайомий первосвященикові і ввійшов з Ісусом у двір первосвященика.
|
По ї}сэ же и3дsше сjмwнъ пeтръ и3 другjй ўчн7къ: ўчн7къ же т0й бЁ знaемь ґрхіерeови, и3 вни1де со ї}сомъ во дв0ръ ґрхіерeовъ:
|
|
16
|
16
|
|
А Петро стояв зовні при дверях. Потім ученик, який був знайомий первосвященикові, вийшов і сказав воротарці, і ввів Петра.
|
пeтръ же стоsше при двeрехъ внЁ. И#зhде u5бо ўчн7къ т0й, и4же бЁ знaемь ґрхіерeови, и3 речE двeрницэ, и3 введE петрA.
|
|
17
|
17
|
|
І ось рабиня-воротарка каже Петрові: чи ти не з учеників Цього Чоловіка? Він сказав: ні.
|
Глаг0ла же рабA двeрница петр0ви: є3дA и3 ты2 ўчн7къ є3си2 чlвёка сегw2; Глаг0ла џнъ: нёсмь.
|
|
18
|
18
|
|
Тим часом раби і слуги, розпаливши вогнище, бо було холодно, стояли і грілися. Петро також стояв з ними і грівся.
|
Стоsху же раби2 и3 слуги6 џгнь сотв0рше, ћкw зимA бЁ, и3 грёzхусz: бё же съ ни1ми пeтръ стоS и3 грёzсz.
|
|
19
|
19
|
|
Первосвященик же запитав Ісуса про учеників Його і про вчення Його.
|
Ґрхіерeй же вопроси2 ї}са њ ўчн7цёхъ є3гw2 и3 њ ў§ніи є3гw2.
|
|
20
|
20
|
|
Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито; Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де завжди юдеї сходяться, і таємно не говорив нічого.
|
TвэщA є3мY ї}съ: ѓзъ не њбинyzсz гlахъ мjру: ѓзъ всегдA ўчaхъ на с0нмищахъ и3 въ цeркви, и3дёже всегдA їудeє снeмлютсz, и3 тaй не гlахъ ничесHже:
|
|
21
|
21
|
|
Чого запитуєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось ці знають, що Я говорив.
|
чт0 мz вопрошaеши; вопроси2 слhшавшихъ, что2 гlахъ и5мъ: сE, сjи вёдzтъ, ±же рёхъ ѓзъ.
|
|
22
|
22
|
|
Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв близько, ударив Ісуса по щоці, кажучи: так відповідаєш Ти первосвященикові?
|
Сі‰ же рeкшу є3мY, є3ди1нъ t предстоsщихъ слyгъ ўдaри въ лани1ту ї}са, рeкъ: тaкw ли tвэщавaеши ґрхіерeови;
|
|
23
|
23
|
|
Ісус відповів йому: якщо Я сказав зле, то доведи, що зле, а коли добре, за що ти б’єш Мене?
|
TвэщA є3мY ї}съ: ѓще ѕлЁ гlахъ, свидётелствуй њ ѕлЁ: ѓще ли д0брэ, чт0 мz біeши;
|
|
24
|
24
|
|
Анна відіслав Його зв’язаного до первосвященика Каяфи.
|
Послa же є3го2 ѓнна свsзана къ каіaфэ ґрхіерeови.
|
|
25
|
25
|
|
А Симон-Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: чи не з учеників Його і ти? Він відрікся і сказав: ні.
|
Бё же сjмwнъ пeтръ стоS и3 грёzсz. Рёша же є3мY: є3дA и3 ты2 t ўчн7къ є3гw2 є3си2; Џнъ (же) tвeржесz и3 речE: нёсмь.
|
|
26
|
26
|
|
Один з рабів первосвященика, родич того, якому Петро відсік вухо, говорить: чи я не бачив тебе з Ним у саду?
|
Глаг0ла є3ди1нъ t р†бъ ґрхіерeовыхъ, ю4жика сhй, є3мyже пeтръ ўрёза ќхо: не ѓзъ ли тS ви1дэхъ въ вертогрaдэ съ ни1мъ;
|
|
27
|
27
|
|
Петро знову відрікся, і зараз же заспівав півень.
|
Пaки u5бо пeтръ tвeржесz, и3 ѓбіе пётель возгласи2.
|
|
28
|
28
|
|
Від Каяфи повели Ісуса до преторії. Був ранок; і вони не ввійшли у преторію, щоб не осквернитися, але щоб можна було їсти паску.
|
(За? н7f7.) Вед0ша же ї}са t каіaфы въ претHръ. Бё же ќтро: и3 тjи не внид0ша въ претHръ, да не њсквернsтсz, но да kдsтъ пaсху.
|
|
29
|
29
|
|
Пилат вийшов до них і сказав: у чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього?
|
И#зhде же пілaтъ къ ни6мъ в0нъ и3 речE: кyю рёчь [винY] прин0сите на человёка сего2;
|
|
30
|
30
|
|
Вони сказали йому у відповідь: якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі.
|
Tвэщaша и3 рёша є3мY: ѓще не бы2 (бhлъ) сeй ѕлодёй, не бhхомъ прeдали є3го2 тебЁ.
|
|
31
|
31
|
|
Пилат сказав їм: візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його. Юдеї сказали йому: нам не дозволено віддавати на смерть нікого, —
|
Речe же и5мъ пілaтъ: поими1те є3го2 вы2 и3 по зак0ну вaшему суди1те є3мY. Рёша же є3мY їудeє: нaмъ не дост0итъ ўби1ти ни ког0же:
|
|
32
|
32
|
|
щоб справдилося слово Ісусове, яке Він сказав, даючи зрозуміти, якою смертю мав померти.
|
да сл0во ї}сово сбyдетсz, є4же речE, назнaменуz, к0ею смeртію хотsше ўмрeти.
|
|
33
|
33
|
|
Тоді Пилат знову ввійшов у преторію, покликав Ісуса і сказав Йому: чи не Ти Цар Юдейський?
|
Вни1де u5бо пaки пілaтъ въ претHръ, и3 пригласи2 ї}са, и3 речE є3мY: тh ли є3си2 цRь їудeйскъ;
|
|
34
|
34
|
|
Ісус відповів йому: чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене?
|
TвэщA є3мY ї}съ: њ себё ли ты2 сіE глаг0леши, и3ли2 и3нjи тебЁ рек0ша њ мнЁ;
|
|
35
|
35
|
|
Пилат відповів: хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені; що Ти зробив?
|
TвэщA пілaтъ: є3дA ѓзъ жидови1нъ є4смь; р0дъ тв0й и3 ґрхіерeє предaша тS мнЁ: что2 є3си2 сотвори1лъ;
|
|
36
|
36
|
|
Ісус відповів: Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси.
|
TвэщA ї}съ: цrтво моE нёсть t мjра сегw2: ѓще t мjра сегw2 бhло бы цrтво моE, слуги6 мои2 (ќбw) подвизaлисz бhша, да не прeданъ бhхъ бhлъ їудewмъ: нн7э же цrтво моE нёсть tсю1ду.
|
|
37
|
37
|
|
Пилат сказав Йому: отже, Ти Цар? Ісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого.
|
Речe же є3мY пілaтъ: u5бо цRь ли є3си2 ты2; TвэщA ї}съ: ты2 глаг0леши, ћкw цRь є4смь ѓзъ: ѓзъ на сіE роди1хсz и3 на сіE пріид0хъ въ мjръ, да свидётелствую и4стину: (и3) всsкъ, и4же є4сть t и4стины, послyшаетъ глaса моегw2.
|
|
38
|
38
|
|
Пилат сказав Йому: що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до юдеїв і сказав їм: я ніякої провини не знаходжу в Ньому.
|
Глаг0ла є3мY пілaтъ: что2 є4сть и4стина; И# сіE рeкъ, пaки и3зhде ко їудewмъ, и3 глаг0ла и5мъ: ѓзъ ни є3ди1ныz вины2 њбрэтaю въ нeмъ:
|
|
39
|
39
|
|
Є ж у вас звичай, щоб я одного відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
|
є4сть же њбhчай вaмъ, да є3ди1наго вaмъ tпущY на пaсху: х0щете ли u5бо, (да) tпущY вaмъ цRS їудeйска;
|
|
40
|
40
|
|
Тоді знову закричали всі, кажучи: не Його, а Варавву. Варавва ж був розбійник.
|
Возопи1ша же пaки вси2, глаг0люще: не сего2, но варaвву. Бё же варaвва разб0йникъ.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.