|
Глава 19
|
Глvа, џ~і”
|
|
1
|
1
|
|
Тоді Пилат узяв Ісуса і звелів бити Його.
|
Тогда оу^бо пилатъ поятъ і^с~а, и^ би` е^го.
|
|
2
|
2
|
|
І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і одягли Його в багряницю,
|
и^ во'и^ни съпле'тше вњне'цъ эT те'рнїа, вᲆꙁложи'шя е^мђ на главђ. и^ в ри'ꙁђ багрянђ ѓ^блеко'шя е^го.
|
|
3
|
3
|
|
і говорили: радуйся, Царю Юдейський! І били Його по щоках.
|
и^ гл~ахђ ра'дђися цр~ю і^ђде'искїи. и^ бїя'хђ е^го по ланитома”
|
|
4
|
4
|
|
Пилат знову вийшов і сказав їм: ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої провини.
|
И$ꙁы'де же па'ки вонъ Пила'тъ. и^ гл~а и^мъ, се^ и^ꙁвожDђ е^го вамъ во'нъ. да раꙁђмᲇе^те, ја%ко в не'мъ ни е^ді'ноя вины` ѓ^брᲇтаю”
|
|
5
|
5
|
|
Тоді вийшов Ісус у терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пилат: це — Чоловік!
|
И$зыде же во'нъ і'с~. нося терновъ вњне'цъ. и^ багрянђ риꙁђ. и^ гл~а и^мъ. с^е чл~къ”
|
|
6
|
6
|
|
Коли ж побачили Його первосвященики і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пилат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини.
|
Є$гда же видњшя е^го а^рхїе^ре'е и^ слђги`, въꙁъпиша гл~юще” Распни` распни` е^го. гл~а и%мъ пилаT. пои^мњте е^го в^ы и^ распнњте. а^ꙁъ б^о не ѓ^брњтаю в немъ вины`”
|
|
7
|
7
|
|
Юдеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим.
|
эTвњщаша е^мђ і^ђде'е. м^ы ꙁако'нъ и'мамы, и^ по ꙁако'нђ нашемђ, до'лженъ е^сть оу^мрњти, ја^ко себе сн~а бж~їа сътвори”
|
|
8
|
8
|
|
Пилат же, почувши це слово, ще більше злякався.
|
Є$гда же слы'ша пила'тъ с^е сло'во, паче оу^боа'ся,
|
|
9
|
9
|
|
І знов увійшов у преторію і сказав Ісусові: звідки Ти? Але Ісус відповіді не дав йому.
|
и^ вни'де въ преторъ паки, и^ гл~а і^с~ови, эTкђдђ е^си т^ы” І$с~ же, эTвњта не дасᲄъ е^мђ”
|
|
10
|
10
|
|
Пилат же каже Йому: чи мені не відповідаєш? Хіба не знаєш, що я маю владу розіп’ясти Тебе, і владу маю відпустити Тебе?
|
Гл~а же е^мђ пилаT, мнњ` л^и не гл~еши; не вњ'си ли ја%ко вла'сть и^мамъ распяᲄи т^я, и^ вла'сть и%мамM пђсти'ти т^я;
|
|
11
|
11
|
|
Ісус відповів: ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було тобі дано звище. Тому більший гріх на тому, хто видав Мене тобі.
|
эTвњща і^с~, не и'маши вла'сти ни е^ді'ноя на мнњ, а^ще не бы` ти дано` свы'ше” Сего ради преда'выи` м^я тебњ, бо'лїи грњхъ и%мать”
|
|
12
|
12
|
|
З того часу Пилат намагався відпустити Його. Юдеї ж кричали: якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противиться кесареві.
|
эT сего и^ска'ше пила'тъ пђсти'ти е^го” І$оу^де'е же въпїя'хђ гл~юще, а^ще сего пђсти'ши, нњ'си дрђгъ кесаре'въ, вся'къ и^же цр~я себе творя'и, противится кесарю”
|
|
13
|
13
|
|
Пилат, почувши це слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Ліфостротон*, а по-єврейськи — Гаввафа.
|
Пила'т же слы'шавъ с^е сло'во, и^ꙁведе во'нъ і^с~а, и^ сњде на сђди'щи на мњстњ гл~емMњ лиџо'стротон#, е^вре'иски же гав#ва'џа”
|
|
14
|
14
|
|
Тоді була п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: це Цар ваш!
|
Бњ же пято'к# па'сцњ, чаs же ја%ко шесты'и” И$ гл~а і^ђде'ѓмъ, с^е цр~ь ва'шь”
|
|
15
|
15
|
|
Вони ж закричали: візьми, візьми і розіпни Його! Пилат говорить їм: чи Царя вашого розіпну? Первосвященики відповіли: немає в нас царя, крім кесаря.
|
ѓ^ни' же вᲆпїя'хђ, въꙁми` въꙁми` распни е^го” Гл~а и^мъ пилатъ, цр~я ли ва'шего распнђ`; эTвњща'шя а^рхїере'е, не и%мамы цр~я то'кмо ке'саря”
|
|
16
|
16
|
|
І тоді він видав Його їм на розп’яття. І взяли Ісуса, і повели.
|
Тогда же преда'стъ е^го и^мᲆ да распнется” Пое'мше же і^с~а, и^ ведо'шя,
|
|
17
|
17
|
|
І, несучи хрест Свій, Він вийшов на місце, що зветься Лобне, по-єврейськи Голгофа;
|
и^ нося крsтъ свои', и^зы'де въ гл~емое ло'бное мњсто, е^же гл~ется е^вреискы, голго'џа,
|
|
18
|
18
|
|
там розіп’яли Його, і з Ним двох інших, з одного і другого боку, а посередині Ісуса.
|
и^дњже пропя'шя е^го, и^ с ниM и'на дв^а, сю'дђ и^ сю'дђ, посредњ же і^с~а”
|
|
19
|
19
|
|
Пилат же написав і напис і виставив на хресті. Написано було: Ісус Назорей, Цар Юдейський.
|
написа' же и^ ти'тла пилатъ, и^ положи` на крsтъ” Бњ же напи'сано, і^с~ наꙁарянин#, цр~ь и^оу^де'искыи”
|
|
20
|
20
|
|
Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де був розіп’ятий Ісус, було недалеко від міста, і написано було єврейською, грецькою, римською мовами.
|
Сего же ти'тла мноѕи что'ша эT и^оу^де'и, ја%ко блиꙁᲆ б^њ мњсто града, и^дњже пропя'ша і^с~а” И$ б^њ напи'сано, е^вре'искы, гре'ческы, риMскы”
|
|
21
|
21
|
|
Первосвященики ж юдейські сказали Пилатові: не пиши: Цар Юдейський, але що Він говорив: Я Цар Юдейський.
|
Гл~ахђ же пила'тђ а^рхїе^ре'е і^оу^де'истїи не пиши, цр~ь і^оу^деискыи, н^о ја%ко саM рече, цр~ь е^смь іоу^де'искыи”
|
|
22
|
22
|
|
Пилат відповів: що я написав — те написав.
|
эTвњща` пилатъ. е^же писа'хъ, писаX”
|
|
23
|
23
|
|
Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли одяг Його і розділили на чотири частини, кожному воїнові по частині, і хітон. Хітон же був не зшитий, а весь зітканий згори.
|
во'ини же, е^гда пропяшя і^с~а, прїа'шя ри'ꙁы е^го, и^ сътвори'шя четы'ри чясти, комђждо во'инђ ча'сть, и^ хитонь. бњ же хитонь не швенъ, свы'ше и^стка'нъ ве'сь”
|
|
24
|
24
|
|
Вирішили між собою: не будемо роздирати його, а киньмо жереб на нього, кому буде, — щоб збулося сказане в Писанні: розділили ризи Мої між собою, за одяг Мій кидали жереб. Так воїни і зробили.
|
Рњша же к# себњ, не предере'мъ е^го, н^о ме'тнемъ жребїа ѓ^ немъ, къмђ` бђ'детᲆ. да събђ'дется писа'нїе гл~ющее. раздњли'ша ри'ѕы моя` себњ, и^ ѓ^ мати'смњ мое'и мета'шя жребїа” Во'и^ни же оу^бо сїа сътвори'шя”
|
|
25
|
25
|
|
Біля хреста Ісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
|
Стоя'хђ же при крsтњ і^с~овњ, ма'ти е^го, и^ сестра` ма'тере е^го, ма'рїа клеѓ^пова, и^ ма'рїа магдалы'ни”
|
|
26
|
26
|
|
Ісус, побачивши Матір і ученика, що тут стояв, якого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! Це — син Твій.
|
І$с~ же видњвъ матере, и^ оу^чн~ка стоа'ща, е^гоже любляше. гл~а ма'тери свое'й. жено, с^е сн~ь твой”
|
|
27
|
27
|
|
Потім каже ученикові: це — Мати твоя! І з цього часу ученик взяв Її до себе.
|
ПотоMже гл~а оу^чн~кђ, с^е ма'ти твоа`. и^ эT того` часа поя'тъ ю& оу^чн~къ въ своа с^и” По
|
|
28
|
28
|
|
Після того Ісус, знаючи, що вже усе звершилося, щоб справдилося Писання, говорить: пити!
|
сем# вњ'ды і^с~, ја%ко вс^я оу^же съвр'ьшишася, да с#бђ'дется писанїе, гл~а, жа'ждђ”
|
|
29
|
29
|
|
Стояла тут посудина, повна оцту. Воїни, намочивши оцтом губку і настромивши її на тростину, піднесли до уст Його.
|
Съсђд же стоа'ше полнъ ѓ%цта. ѓ^ни же и^спо'лнивше гђ'бђ ѓ'цъта, и^ на трость въꙁнъзше, придњша къ оу^стомъ его.
|
|
30
|
30
|
|
Коли ж спробував оцту Ісус, сказав: звершилось! І, схиливши голову, віддав дух.
|
е^гда же прїа'т# ѓ%цетъ і^с~, рече. съврьши'шася” И$ прекло'нь главђ`, преда'сть дх~ь”
|
|
31
|
31
|
|
А оскільки тоді була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишати тіл на хресті в суботу [бо та субота була Великдень], просили Пилата, щоб перебити їхні голінки і зняти їх.
|
И$оу^де'е же, понеже пя'токъ б^њ, да не ѓ^ста'нђтᲆ на крsтњ тњлеса` в сђботђ, б^њ б^о вели'къ дн~ь тоа` сђботы, моли'шя пила'та, да пребїюT го'лени и^хъ, и^ во'ꙁмђтъ”
|
|
32
|
32
|
|
Отже, прийшли воїни і в першого перебили голінки, і в другого, розіп’ятого з Ним.
|
прїидошя же воини, и^ пр'ьвомђ оу^бо преби'шя го'лени, и^ дрђго'мђ распя'томђ с ни'мъ”
|
|
33
|
33
|
|
А коли, підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, то не перебили в Нього голінок.
|
на і^с~а же пришедше, ја%ко видњшя его оу^же оу^ме'рша, не преби'шя емђ голенїи,
|
|
34
|
34
|
|
Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекли кров і вода.
|
н^о еді'нъ эT во'иn ко'пїе'мъ ре'бра емђ прободе. и^ а'бїе и^ꙁы'де кро'въ и^ вода`.
|
|
35
|
35
|
|
І той, що бачив, засвідчив, — і свідчення його правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.
|
и^ видњвыи`, свњдњтельствова, і^ и'стинно е^сть свњдњтельство е^го” и^ то'и вњсть ја%ко и'стинђ гл~етъ, да в^ы вњ'рђ и^ме'те”
|
|
36
|
36
|
|
Бо це сталося, щоб справдилося Писання: кість не розломиться в Нього.
|
Быша б^о сїа, да с#бђдется писа'нїе, косᲄь не съкрђши'тся эT него”
|
|
37
|
37
|
|
Також і в іншому місці Писання говориться: будуть дивитися на Того, Якого прокололи.
|
И$ па'кы дрђго'е писа'нїе гл~етъ. възрятъ нань е^гоже прободо'шя”
|
|
38
|
38
|
|
Після цього Йосиф з Аримафеї, ученик Ісуса, але таємний — з остраху перед юдеями, просив Пилата, щоб зняти тіло Ісуса; і Пилат дозволив. Він пішов і зняв тіло Ісуса.
|
По сих же моли пилата і^ѓ'сифъ и^же эT а^римаџе'а, сы'й оу^ченикъ і^с~овъ, пота'е^н же страха ради і^оу^де'йска, да въ'ꙁметъ тњ'ло і^с~ово. и^ повелњ пилатъ” Прїиде же, и^ взятъ тᲇло і^с~ово”
|
|
39
|
39
|
|
Прийшов також і Никодим, який приходив раніше до Ісуса вночі, і приніс суміш смирни та алое, близько сотні літрів.
|
прїиде же и^ никоди'мъ пришедыи къ і^с~ови но'щїю прежде, нося` смњшенїе змљ=рнено и^ а^ло'ино, ја%ко ли'тръ ст^о”
|
|
40
|
40
|
|
Отже, вони взяли тіло Ісуса і обгорнули пеленами з пахощами, як за звичаєм поховання в юдеїв.
|
Прїя'ста же тњ'ло і^с~ово, и^ ѓ^бви'ста е& ри'зами съ а^рома'ты, ја%коже ѓ^бы'чай е^сть і^оу^де'ѓм# погрњба'ти”
|
|
41
|
41
|
|
На тому місці, де Його розіп’яли, був сад, і в саду новий гріб, в якому ще ніхто ніколи не був покладений.
|
Бњ же` на мњстњ и%дњже распятся, вр'ътъ. и^ в# вр'ьтњ гробъ но'въ в немже николи'же никᲄоже положе'нъ бњ”
|
|
42
|
42
|
|
Там і поклали Ісуса ради п’ятниці юдейської, тому що гріб був близько.
|
т^ђ оу^бо пятка` ради і^оу^де'йска, ја%ко близъ бяше гробъ, положиста і^с~а”
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.