|
Глава 7
|
Глvа, з~”
|
|
1
|
1
|
|
Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його.
|
И хожда'ше і^с~ по си'хъ в галиле'и`. не хотя'ше б^о въ и^оу^де'и` ходи'ти. ја%ко и^ска'хђ е^го и^оу^де'е оу^би'ти”
|
|
2
|
2
|
|
Наближалося свято юдейське — ставлення кущів.
|
Бњ же блиꙁ# пра'ꙁдникъ и^оу^де'искыи, потъче'нїе сњни”
|
|
3
|
3
|
|
Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш.
|
Рњшя же к немђ бра'тїа е^го. преиди эTсю'дђ, і^ и^ди` вᲆ и^оу^де'ю, да и^ оу^чн~цы твои` ви'дятъ дњ'ла твоа ја%же твори'ши”
|
|
4
|
4
|
|
Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові.
|
Никто'же б^о в та'инњ ничесо'же творит#, і^ и'щет# са'мъ ја^вњ бы'ти” А$ще с^и твори'ши, ја^ви` себе ми'рови”
|
|
5
|
5
|
|
Бо і брати Його не вірували в Нього.
|
Ни братїа б^о е^го вњ'ровахђ в него`.
|
|
6
|
6
|
|
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий.
|
гл~а оу^бо и^мъ і^с~” вре'мя мое не ё& прїиде, вре'мя же ва'ше всегда` гото'во е%сть”
|
|
7
|
7
|
|
Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
|
не мо'жеT ми'ръ ненави'дњти васъ, мене же ненави'дитъ” ЈА/ко а%ꙁъ свᲇдњтелsтвђю` ѓ^ не'мъ ја%ко дњ'ла е^го ѕл^а сђтъ.
|
|
8
|
8
|
|
Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав.
|
в^ы вꙁы'дњте в пра'ꙁникъ се'й, а%ꙁ# не взы'дђ в пра'ꙁдникъ се'й, ја%ко вре'мя мое` не ё& и^спо'лнися.
|
|
9
|
9
|
|
Сказавши це їм, залишився в Галилеї.
|
сїа ре'къ и^мъ, ѓ^ста` в# галиле'и”
|
|
10
|
10
|
|
Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно.
|
е^гда же вꙁыдо'ша братїа е^го в пра'ꙁDниk, тогда` и^ саM вꙁы'де, не ја%вњ, н^о ја%кота'и”
|
|
11
|
11
|
|
Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він?
|
жи'дове же и^ска'хђ е^го в пра'зник#. и^ гл~ахђ, гд^њ е^сть ѓ%нъ”
|
|
12
|
12
|
|
І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ.
|
И$ ро'потъ мно'гъ б^њ ѓ^ неM в наро'дњхъ, ѓ^ви` гл~ахђ, ја^ко бл~гъ е%сть” и^нїи же гл~ахђ, ни` н^о льстиT наро'ды”
|
|
13
|
13
|
|
Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв.
|
никото'рыи же оу^бо ја%вњ гл~аше ѓ^ немъ, стра'ха ради и^оу^де'искаго”
|
|
14
|
14
|
|
У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав.
|
А@бїе же въ преполовле'нїе праZни'ка, вᲆꙁы'де і^с~ въ цр~ковъ, и^ оу^ча'ше.
|
|
15
|
15
|
|
І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись?
|
и^ дивля'хђся і^оу^де'е гл~юще. ка'ко се'й кни'гы вњсть не оу^чи'вся,
|
|
16
|
16
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене;
|
эTвњща оу^бо иM і^с~, и^ рече`. мое` оу^че'нїе нњ'сть мое` н^о посла'вшаго м^я”
|
|
17
|
17
|
|
хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу.
|
а^ще кт^о хо'щетъ во'лю е^готвори'ти, раꙁђмњ'етъ ѓ^ оу^че'нїи, кое` эT бг~а е%сть, и^ли` а%ꙁъ ѓ^ себњ` гл~ю.
|
|
18
|
18
|
|
Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому.
|
гл~яи` ѓ^ себњ`, сла'вы своеа` и%щетъ. а^ и^ща'и` сла'вы посла'вшаго е^го, се'й и%стиненъ е%сть, и^ нњ'сть непра'вды в не'мъ”
|
|
19
|
19
|
|
Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене?
|
Не мољ=сїи л^и да'сть вамъ ꙁако'нъ, и^ никто'же эT ваs творитᲆ ꙁако'на; чт^о мене` и%щете оу^би'ти;
|
|
20
|
20
|
|
Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити?
|
эTвњща` народ# и^ рече`, бsњ ли и%маши; кт^отебе и%щетъ оу^би'ти;
|
|
21
|
21
|
|
Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся.
|
эTвњща` і^с~, и^ рече и^мъ. е^ді'но дњло сътворихъ, и^ вс^и дивите'ся”
|
|
22
|
22
|
|
Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка.
|
Сего ради не мољ=сїи дастъ вамъ ѓ^брᲇꙁанїе. не ја%ко эT мољ=се'а е^сть, н^о эT ѓ^ц~ъ. и^ в сђбо'тђ ѓ^брњ'ꙁаете чл~ка.
|
|
23
|
23
|
|
Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу?
|
а^ще ѓ^брњ'ꙁанїе прїе'млетᲆ чл~къ в сђбо'тђ, да не раꙁори'т#ся ꙁако'нъ мољ=се'ѓвъ, на мя л^и гнњ'ваетеся, ја%ко всего чл~ка ꙁрDа'ва сътвориX в сђбо'тђ;
|
|
24
|
24
|
|
Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим.
|
не сђди'те на лиця, н^о пра'веDныи сђд# сђди'те”
|
|
25
|
25
|
|
Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити?
|
Гл~ахђ оу^бо нњцїи эT і^ерsли'млянъ, не се'и ли е^сть е^гоже и^щђт# оу^би'ти;
|
|
26
|
26
|
|
Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос?
|
и^ с^е не ѓ^бинђ'ася гл~етъ, и^ ничесоже е^мђ не гл~ютъ, е^да ка'ко разђмᲇша кня'ѕи, ја%ко се'и е^сть х~с;
|
|
27
|
27
|
|
Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він.
|
н^о сего вњмы эTкђ'дђ е^сть. х~с же е^гда прїидетъ, никтоже вњсть эTкђ'дђ бђ'детъ”
|
|
28
|
28
|
|
Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте.
|
Въꙁва оу^бо в# цр~кви оу^ча і^с~, и^ гл~я. и^ мене` вњ'сте, и^ вњсте эTкђдђ е^смь. и^ ѓ^ себњ не прїидохъ, н^о е^сть и'стиненъ посла'выи м^я, е^гоже в^ы не вњ'сте.
|
|
29
|
29
|
|
Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене.
|
а^ꙁъ вњм# е^го, ја'ко эT него е^смь, и^ то'и мя посла`”
|
|
30
|
30
|
|
І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його.
|
И$ска'хђ же да и'мђть е^го, и^ никтоже въꙁложи нань рђкы, ја%ко не ё& б^њ пришелъ часъ е^го”
|
|
31
|
31
|
|
Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже створить більші чудеса, ніж Цей створив?
|
Мно'ꙁи же эT наро'да вњ'роваша в него, и^ гл~ахђ, ја%ко х~с е^гда прїидетъ, е^да бо'лшя ꙁна'менїа сътворитъ, ја^же се'и творитъ;
|
|
32
|
32
|
|
Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї та первосвященики слуг схопити Його.
|
слы'шашя фарїсе'е нароD ро'п#щђщъ ѓ^ немъ сїа” И$ посла'шя фарїсе'е и^ а^рхїере'е слђгы`, да и^мђть е^го”
|
|
33
|
33
|
|
Ісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав.
|
Рече же і^с~. е^ще ма'ло вре'мя с ва'ми е^смь, и^ і^дђ к# посла'вшемђ м^я”
|
|
34
|
34
|
|
Шукатимете Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти.
|
Пои'щете мене и^ не ѓ^бря'щете” и^ і^деже е^смь а^ꙁъ, в^ы не мо'жете прїити”
|
|
35
|
35
|
|
При цьому юдеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в еллінське розсіяння і вчити еллінів?
|
Рњшя же і^ю^де'е к# себњ. ка'мо се'и хощетᲆ и^ти`, ја%ко м^ы не ѓ'бря'щеM е^го; е^да в раꙁ#сњянїе е^ллиньское хощетъ и^ти`; и^ оу^чи'ти е^ллины;
|
|
36
|
36
|
|
Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не зможете прийти?
|
чт^о е'сть с^е сло'во, е^же рече, взы'щете мене, и^ не ѓ^брящете, и^ і^дњже е^смь а^ꙁъ, в^ы не мо'жете прїити”
|
|
37
|
37
|
|
В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є.
|
В послњднїи же дн~ь вели'кїи пра'ꙁDника, стоа'ше і^с~, и^ ꙁва'ше гл~я. а^ще кт^о жа'жDетъ, да прїидетъ къ мнᲇ, и^ пїетъ”
|
|
38
|
38
|
|
Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої.
|
Вњ'рђаи` в м^я, ја%коже рече писа'нїе, рᲇкы эT чрева е^го и^стекђтᲆ воды` жи'вы”
|
|
39
|
39
|
|
Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений.
|
Се же рече ѓ% дс~њ, е^гоже хотяхђ прїимати вњрђющеи въ и^мя е^го” Не ё&бо бњ дх~ь ст~ыи, ја%ко і^с~ не ё& б^њ просла'вленъ”
|
|
40
|
40
|
|
Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк.
|
Мно'ꙁїи же эT народа слы'шавше сло'во, гл~ахђ. се'и е^сть въи'стинђ пррoкъ”
|
|
41
|
41
|
|
Інші говорили: Це Христос. А ще інші казали: хіба з Галилеї Христос прийде?
|
дрђѕїи гл~ахђ, се'и е^сть х~с. ѓ%ви же гл~ахђ, е^да эT галиле'а х~с прихо'дитъ;
|
|
42
|
42
|
|
Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид?
|
не писа'нїе л^и реq, ја%ко эT сњмене дввDа, и эT виџлее'мьскыа ве'си, и^дњже бњ двDъ, х~с прїидетъ;
|
|
43
|
43
|
|
Отже, виникла в народі через Нього незгода.
|
распря же бысть в наро'дњ е^го ради.
|
|
44
|
44
|
|
Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.
|
нњцїи же эT ниX хотяхђ ја^ти е^го, н^о никтоже въꙁложи нань рђцњ`”
|
|
45
|
45
|
|
І слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв; і дорікали їм: чому не привели Його?
|
Прїидо'шя же слђгы` къ а^рхїере'ѓмъ и^ фарїсе'ѓмъ. и^ рњшя и^мъ тїи, почто` не приведо'сте е^го”
|
|
46
|
46
|
|
Слуги відповіли: ніколи не говорила людина так, як Цей Чоловік.
|
эTвњща'шя слђгы`. николиже та'ко гл~алъ чловекъ, ја%ко се'и чл~къ”
|
|
47
|
47
|
|
Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися?
|
эTвњща'шя оу^бо и^мъ фарисе'е, е^да и^ в^бі прельще'ни бысте;
|
|
48
|
48
|
|
Хіба увірував у Нього хтось з начальників або з фарисеїв?
|
е^д^а кт^о эT кн~ѕь вњрова во'нь, и^ли эT фарїсе'й;
|
|
49
|
49
|
|
Але цей народ, що не знає закону, проклятий він.
|
но нароD се'и и^же не вњсᲄь ꙁако'на, прокляти сђть”
|
|
50
|
50
|
|
Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм:
|
Гл~а никоди'мъ к ниM, и^же пришедыи` к немђ но'щїю, е^ді'нъ сыи эT нихᲆ.
|
|
51
|
51
|
|
хіба закон наш судить людину, якщо раніше не вислухають її і не дізнаються, що вона робить?
|
е^д^а ꙁаконъ наш# сђдитъ чл~кђ, а^ще не слы'шитъ эT него прежDе, и^ раꙁђмњетъ чтотворитъ;
|
|
52
|
52
|
|
На це сказали йому: чи й ти не з Галилеї? Роздивись і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить.
|
эTвњща'ша, и^ реко'ша е^мђ, е^да и^ т^ы эT галиле'а е^си; и^спита'й и^ ви'жDь, ја%ко пррoкь эT галиле'а не приходитъ”
|
|
53
|
53
|
|
І кожний пішов до свого дому.
|
И$ і^де кождо в# до'мъ свой,
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.