|
Глава 6
|
Глvа, ѕ~”
|
|
1
|
1
|
|
Після цього пішов Ісус на той бік Тиверіадського моря в Галилеї.
|
По сихъ и'де і^с~ на ѓ'нъ полᲆ мо'ря галиле'а тиверїа'дъскы,
|
|
2
|
2
|
|
За Ним ішло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.
|
и^ по неM и^дяше наро'дъ мно'г#, ја%ко видяхђ ꙁна'менїа е^го, ја^же творя'ше на недђж'ныX”
|
|
3
|
3
|
|
Ісус зійшов на гору і сидів там з учениками Своїми.
|
Вꙁы'де же на' горђ і^с~, и^ т^ђ сњдяше съ оу^чн~кы свои'ми”
|
|
4
|
4
|
|
Наближалася ж Пасха, юдейське свято.
|
Бњ же бли'ꙁъ па'сха, пра'ꙁнDикъ жидо'вскыи”
|
|
5
|
5
|
|
Ісус, звівши очі і побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: за що нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?
|
ВъꙁвеD оу^бо і^с~ ѓ%чи, и^ видњ ја%ко мно'гъ народъ грядетъ к# немђ, гл~а к# фїли'п#пђ чимъ кђ'пимъ хлњ'бы, да ја%дяT сїи;
|
|
6
|
6
|
|
Говорив же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити.
|
се'же гл~аше и^скђша'а е^го. сам# б^о вњ'дяше, чт^о хо'щетъ сътвори'ти”
|
|
7
|
7
|
|
Филип відповів Йому: і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав.
|
эTвњща` е^мђ фили'ппъ. двњма сто'ма пњ'няѕь хлњбы не довлњюT и^мъ, да ко'жDо иX ма'ло чт^о прїимеT”
|
|
8
|
8
|
|
Один з учеників Його, Андрій, брат Симона-Петра, говорить Йому:
|
Гл~а е^мђ е^ді'нъ эT оу^чн~къ е^го, а^ндрња' братъ симона петра.
|
|
9
|
9
|
|
тут є один юнак, який має п’ять хлібів ячмінних і дві рибини; але що то на таку безліч?
|
е^сть ѓ^трочищъ зд^њ е^ді'нъ, и^же и'мать пять хлњбъ ја%чме'ннњхъ, и^ дв^њ ры'бњ. но сїи что сђть в сели'ко;
|
|
10
|
10
|
|
Ісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отже, сіло людей близько п’яти тисяч.
|
рече же і^с~, сътвори'те чл~кы въꙁлежти” Бњ же трава` мно'га на мњ'стњ. въꙁлеже оу^бо мђжїи числомᲆ ја%ко пять ты'сящь”
|
|
11
|
11
|
|
Ісус, взявши хліби і воздавши хвалу, роздав ученикам, а ученики — тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів.
|
Прїа'тъ же хлњбы і^с~. и^ хвалђ` въꙁдавъ, подастъ оу^чн~комъ, оу^чн~цы же въꙁлежа'щимъ” Та'кожде и^ эT ры'бђ, е^лико хотя'хђ.
|
|
12
|
12
|
|
І коли наситилися, то сказав ученикам Своїм: зберіть залишки, щоб нічого не пропало.
|
и^ ја%ко насы'тишася, гл~а оу^чн~комъ своиM. съберњте и^ꙁбыткы оу^крђ'хъ, да не поги'бнетᲆ ничтоже.
|
|
13
|
13
|
|
І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків залишками від п’яти ячмінних хлібів, що їли.
|
събра'ша же, и^ і^сполнишя дв^анадесяте ко'шя оу^крђхъ, эT пяти хлњбъ ја%чме'ннXњ, и^же и^ꙁбы'ша ја%дъшимъ”
|
|
14
|
14
|
|
Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Ісус, сказали: це воістину Той Пророк, Який має прийти у світ.
|
Чл~цы же видњвше ꙁна'менїе, е^же сътвори` і^с~, гл~ахђ, ја%ко се'и е^сть въи%стинђ пррoкъ. грядыи` в# миръ”
|
|
15
|
15
|
|
Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.
|
І$с~ же раꙁђмњвъ, ја%ко хотятъ прїити`, да въсхи'тятъ е^го, и^ сътворяT е^го цр~я, эTи'де паки в# го'рђ е^ді'н#”
|
|
16
|
16
|
|
Коли ж настав вечір, то ученики Його зійшли до моря.
|
ЈА/ко поꙁдњ бысть, снидошя оу^ченицы е^го на' море.
|
|
17
|
17
|
|
І, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Ісус не приходив до них.
|
і^ влњѕо'шя в корабль, и^ і^дя'хђ на ѓ'нъ полъ моря в# капернаоу'мъ. и^ тм^а а%бїе бысть, и^ не ё& б^њ пришелъ к нимъ і^с~”
|
|
18
|
18
|
|
Дув сильний вітер, і море хвилювалося.
|
Мо'ре же вњтрђ ве'лїю ды'хающђ, въꙁ#двиꙁа'шеся.
|
|
19
|
19
|
|
Пропливши стадій близько двадцяти п’яти чи тридцяти*, вони побачили Ісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались.
|
гребше же ја%ко стадїи двадесятъ и^ пять, и^л^и тридесяте, оу^ꙁрњша і^с~а ходяща по' морю, и^ блиZ корабля` бывша, оу^боа'шяся”
|
|
20
|
20
|
|
Але Він сказав їм: це Я, не бійтеся.
|
ѓ%н# же гл~а и^мъ, а^ꙁъ е^смь, не бо'йтеся.
|
|
21
|
21
|
|
Вони хотіли взяти Його в човен; і у ту ж мить човен пристав до берега, куди пливли.
|
хотя'хђ же прїа'ти е^го в# кора'бль, и^ абїе корабль бысть на ꙁемли, в нюже и^дя'хђ”
|
|
22
|
22
|
|
Наступного дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли ученики Його, і що Ісус не входив у човен з учениками Своїми, а відпливли одні ученики Його.
|
Въ оу^трњи же нароD и^же стоя'ше ѓ^б онъ полъ мо'ря, видњвъ ја%ко корабля` и^ного` не бњ` т^ђ, то'кмо е^ді'нъ то'и, во'ньже внидо'ша оу^чн~цы е^го, и^ ја%ко не вни'де съ оу^чн~кы свои'ми і^с~ в кора'бль, н^о е^ді'ни оу^чн~цы е^го и^до'ша”
|
|
23
|
23
|
|
Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб за благословенням Господнім.
|
И$ і'ни прїидо'ша корабли` эT тиверїа'ды, бли'ꙁъ мњста, и^дњже ја^до'ша хлњ'бы, хвалђ` въꙁдавше гв~и”
|
|
24
|
24
|
|
Коли ж люди побачили, що тут немає ні Ісуса, ні учеників Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.
|
Є$гда же видᲇша наро'ди, ја^ко і^с~а не бысть т^ђ, ни оу^чн~кы е^го, влᲇзо'шя сами в корабля, и^ прїидо'шя в# капернаоу^мъ, и%щђще і^с~а.
|
|
25
|
25
|
|
І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Учителю, коли Ти прибув сюди?
|
и^ ѓ^брᲇтше е^го ѓ^б онъ полъ мо'ря, рњш'а е^мђ. ра'вви, когда ꙁд^њ бысть;
|
|
26
|
26
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.
|
эTвњща` и^мъ і^с~, и^ рече. а^ми'нь а^ми'нь гл~ю вамъ. и%щете мене, не ја%ко видњсте ꙁна'менїе, н^о ја%ко ја^до'сте хлᲇ'бы, и насы'тистеся”
|
|
27
|
27
|
|
Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо назнаменував Його Отець, Бог.
|
Дᲇ'лаите не бра'шно ги'блющее, н^о бра'шно пребыва'ющее въ животњ вњчнемъ, е^же сн~ь члчsкїи вамᲆ дасть. сего б^о эTц~ь ꙁна'мена б~ъ”
|
|
28
|
28
|
|
Вони сказали Йому: що нам робити, щоб чинити діла Божі?
|
Рњша же к# немђ. чт^о сътворимъ, да дњ'лаемъ дњ'ла бж~їа;
|
|
29
|
29
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав.
|
эTвњща` і^с~, и^ рече и^мъ. с^е е^сть дњло бж~їе, да вњрђете в# то'и, е^гоже посла` ѓ%нъ”
|
|
30
|
30
|
|
На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти створиш, щоб ми побачили і увірували в Тебе? Що Ти чиниш?
|
Рњша же е^мђ. ко'е оу^бот^ы твориши ꙁна'менїе, да ви'димъ и^ вњрђ и^меM тебњ; чт^о дњ'лаеши;
|
|
31
|
31
|
|
Батьки наші їли манну в пустелі, як написано: хліб з неба дав їм їсти.
|
эTц~ы наши ја%дошя ма'ннђ в# пђсᲄы'ни, ја^коже е^сть пи'сано хлњбъ с# нб~се` дастъ и^мъ ја%сти”
|
|
32
|
32
|
|
Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Отець Мій дає вам істинний хліб з небес.
|
Рече оу^бо и^мъ і^с~. а^ми'нь а^ми'нь гл~ю вамъ” не мољ=сїи дастъ вамъ хлњб# с# нб~се`, но эTц~ь мой дастъ вамъ хлњба и'стиннаго с нб~се`”
|
|
33
|
33
|
|
Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові.
|
Хлњбъ бо бж~їи е^сть сходяи` с# нб~се`, и^ дааи` живоT ми'рђ”
|
|
34
|
34
|
|
На це сказали Йому: Господи! Завжди давай нам хліб цей.
|
Рњшя оу^бо к немђ. г~и, всегда` да'ждь намъ хлњбъ се'и”
|
|
35
|
35
|
|
Ісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.
|
Реq же и^мъ і^с~” А/зъ е^смь хлњбъ животныи. грядыи` къ мнњ, не и'мать в#ꙁалка'тися. и^ вњрђаи` в м^я, не и'мать в#жада'тися никогдаже.
|
|
36
|
36
|
|
Але Я вам сказав, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте.
|
н^о рњхъ ваM, ја%ко и^ видњ'сте м^я, и^ не вњ'рђете”
|
|
37
|
37
|
|
Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть.
|
Все е^же дастъ ми эTц~ь, къ мнњ прїидеT. и^ грядђщаго къ мнњ не и^жDенђ во'нъ”
|
|
38
|
38
|
|
Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене.
|
ЈА/ко снидохъ с нб~се, не да творю во'лю мою`, н^о во'лю посла'вшаго мя эTц~а”
|
|
39
|
39
|
|
Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день.
|
Се же е^сть во'ля посла'в#шаго м^я эTц~а, да вс^е е^же дастᲆ м^и, не погђблю эT него, н^о въскрешђ е& в# послDњнїи дн~ь”
|
|
40
|
40
|
|
Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день.
|
Се' же е^сть воля посла'вшаго м^я, да всякъ видяи` сн~а, и^ вњрђа в него, и%мать животъ вњчныи, и^ въскрешђ е^го а^зъ в# послњднїи дн~ь”
|
|
41
|
41
|
|
Ремствували на Нього юдеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес.
|
Роптахђ оу^бо і^оу^де'е ѓ^ немъ, ја%ко рече, а%ꙁъ е^смъ хлњбъ съшедыи` с# нб~се`.
|
|
42
|
42
|
|
І говорили: чи це не Ісус, син Йосифів, батька і матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес?
|
и^ гл~ахђ, не се'й л^и е^сть і^с~ сн~ъ і^ѓ'сифовъ. е^мђже м^ы зна'емъ эTц~а и^ мт~ре; ка'ко оу^бо гл~етъ се'й. ја^ко с нб~се снидоX;
|
|
43
|
43
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: не ремствуйте між собою.
|
эTвњща` оу^бо і^с~, и^ рече и^мъ. не роп#щи'те междђ собою.
|
|
44
|
44
|
|
Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не залучить його; і Я воскрешу його в останній день.
|
Никтоже можетъ прїи`ти къ мнњ`, а^ще не эTц~ъ посла'выи` м^я привлечеT е^го, и^ а^зъ вᲆскрешђ е^го в# послDњнїи дн~ъ”
|
|
45
|
45
|
|
У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене.
|
Є$сᲄь пи'сано въ пррoцњхъ. и^ бђ'дђтъ вси оу^че'ни б~ђ” Всякъ слы'шавыи` эT ѓ^ц~а и^ навы'къ, прїидетъ къ мнњ.
|
|
46
|
46
|
|
Це не значить, що хтось бачив Отця, хіба лише Той, Хто від Бога; Він бачив Отця.
|
не ја%ко эTц~а видњлъ еs кто`, то'кмо сыи эT б~а, сїй видњ эTц~а”
|
|
47
|
47
|
|
Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне.
|
А$ми'нь а^миn гл~ю вамъ. вњрђаи` в м^я, и%мать живота вњ'чнаго”
|
|
48
|
48
|
|
Я є хліб життя.
|
А/зъ е^смь хлњбъ живо'тныи.
|
|
49
|
49
|
|
Батьки ваші їли манну в пустелі — й померли.
|
эTц~ы ваши ја^до'шя ма'ннђ в# пђстыни, и^ оу^мро'ша”
|
|
50
|
50
|
|
Це ж є хліб, який сходить з небес, той, хто його їсть, не помре.
|
Се'й е^сть хлњбᲆ сходяи` с нб~се`, да а'ще кто` эT него ја%сть, не оу^мретъ”
|
|
51
|
51
|
|
Я — хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу.
|
А$зъ е^смь хлњбᲆ живот#ныи, и^же съше'дыи с# нб~се. а^ще кто` снњсть эT хлњба сего, живъ бђ'детᲆ въ вњкы. и^ хлњбъ е^гоже а^зъ дамᲆ, плоть моа е^сть. ю^же а^зъ дахъ за живо'тъ ми'ра”
|
|
52
|
52
|
|
Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти?
|
пря'хђ же ся межDђ собою жи'дове гл~юще. ка'ко мо'жетъ се'й намъ дати плоть свою ја%сти;
|
|
53
|
53
|
|
Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі.
|
рече же и^мъ і^с~, а^ми'нь а^ми'нь гл~ю вамъ. а^ще не снњсте плоти сн~а чл~ческаго, и^ пїе'те кро'вь е^го, живота не и^мате в# себњ”
|
|
54
|
54
|
|
Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день.
|
ЈА/дыи` мою` пло'ть, и^ пїаи` мою кро'въ, и%мать животъ вњ'чныи. и^ а^зъ въскр~шђ е^го в# послDњнїи дн~ь”
|
|
55
|
55
|
|
Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям.
|
Плоть б^о моа` и%стинно еs бра'шно, и^ кровь моа` и%сᲄинно еs пи'во”
|
|
56
|
56
|
|
Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому.
|
ЈА/дыи` мою плоть, и^ пїаи` мою кроv, въ мнњ пребыва'етъ, и^ а^ꙁъ в неM”
|
|
57
|
57
|
|
Як послав Мене Живий Отець, — і Я живу Отцем, — так і той, хто їсть Мене, житиме через Мене.
|
ЈА/коже посла` м^я живы'и эTц~ъ. и^ а^зъ жи'вђ эTц~а ради. и' ја%дыи` м^я, и^ то'й, живъ бђ'детъ мене ради.
|
|
58
|
58
|
|
Цей і є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік.
|
се'й е^сть хлњбъ сᲆше'дыи` с нб~се`. не ја^коже ја%дошя эTц~ы ваши ма'ннђ, и^ оу^мро'ша. ја%дыи` хлњбъ се'й, жи'въ бђ'детъ въ вᲇкы”
|
|
59
|
59
|
|
Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі.
|
Сїа рече на с'онмищи оу^ча в капернаоу^мњ”
|
|
60
|
60
|
|
Багато хто з учеників Його, слухаючи те, говорили: жорстоке це слово! Хто може це слухати?
|
Мно'ѕи оу^бо слы'шав#ше эT оу^чн~къ е^го, рњшя. жестоко е^сть сло'во с^е, и^ кто мо'жетъ е^го послђшати;
|
|
61
|
61
|
|
Але Ісус, знаючи Сам у Собі, що ученики Його ремствують на те, сказав їм: чи це спокушає вас?
|
вњдыи же і^с~ в себњ ја%ко ро'пщђтъ ѓ^ семъ оу^чн~цы е^го, рече иM. се` ли в^ы бла'ꙁнитъ;
|
|
62
|
62
|
|
А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніш?
|
а^ще оу^бо оу^ѕрите сн~а члчsкаго вᲆсходя'ща и^дњже б^њ пре'жде;
|
|
63
|
63
|
|
Дух оживляє; плоть аніскільки не допомагає.
|
дх~ь е^сть и^же ѓ^живля'етъ, плоть не по'лꙁђетъ ничтоже. гл~ы ја%же а^ꙁъ гл~ахъ вамᲆ, дх~ь сђть и^ животъ сђть.
|
|
64
|
64
|
|
Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Ісус знав з самого початку, хто не вірує і хто зрадить Його.
|
н^о сђть эT васᲆ нњцїи, и^же не вњ'рђютъ” Вњдяше б^о и^скони і^с~. кт^о сђть невᲇрђющеи`, и^ кт^о е^сть предааи` е^го”
|
|
65
|
65
|
|
І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого.
|
И$ гл~аше, сего ради рњхъ вамъ, ја%ко никтоже мо'жетъ прїити` ко мнњ, а^ще не бђ'деT е^мђ дано эT ѓ^ц~а мое^го”
|
|
66
|
66
|
|
Відтоді багато з учеників Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили.
|
эT сего мно'ѕи эT оу^чн~къ е^го и^до'шя в#спять, и^ ктомђ не хожDах'ђ с нимъ”
|
|
67
|
67
|
|
Тоді Ісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви?
|
Рече же і^с~ ѓ^бњманадесяте. е^д^а и^ в^ы хо'щете и^ти`;
|
|
68
|
68
|
|
Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного,
|
эTвњща` е^мђ симонъ петръ. г~и, к# къмђ` и%демъ; гл~ы живота` вњчнаго и%маши.
|
|
69
|
69
|
|
і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого.
|
и^ м^ы вњровахом#, и^ поꙁна'хомъ, ја^кот^ы е^си х~с, сн~ь б~а живаго”
|
|
70
|
70
|
|
Ісус відповів їм: чи не дванадцять Я обрав вас? Але один з вас є диявол.
|
эTвњща` и^мъ. не а^ꙁ# л^и васъ дванадесяте и^ꙁбрахъ, і^ е^ді'нъ эT васъ дїа'волъ е^сть;
|
|
71
|
71
|
|
Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо той мав зрадити Його, хоч був одним з дванадцятьох.
|
гл~аше же і^оу^дђ си'монова и^скарїѓ'та. се'и б^о хотяше предати е^го, е^ді'нъ сы'и эT ѓ^боюнадесяте”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.