Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 13

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Глава 13	Глава́ г҃і

1	1
Сини Ізраїлеві продовжували чинити зле перед очима Господа, і віддав їх Господь у руки филистимлян на сорок років.	И҆ приложи́ша є҆щѐ сы́нове і҆и҃лєвы твори́ти ѕло̀ пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ предадѐ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь въ рꙋ́кꙋ фѷлїсті́мскꙋ четы́редесѧть лѣ́тъ.
2	2
У той час був чоловік з Цори, із племені Данового, на ім’я Маной; дружина його була неплідна і не народжувала.	И҆ бѧ́ше мꙋ́жъ є҆ди́нъ ѿ сараѝ, ѿ пле́мене да́нова, и҆́мѧ же є҆мꙋ̀ манѡ́е: и҆ жена̀ є҆мꙋ̀ бѧ́ше непло́ды и҆ не ражда́ше.
3	3
І явився ангел Господній дружині і сказав їй: ось, ти неплідна і не народжуєш; але зачнеш, і народиш сина;	И҆ ꙗ҆ви́сѧ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень къ женѣ̀ и҆ речѐ къ не́й: сѐ, ты̀ непло́ды и҆ не ражда́ла є҆сѝ, и҆ зачне́ши и҆ роди́ши сы́на:
4	4
отже, бережися, не пий вина і сикера, і не їж нічого нечистого;	и҆ нн҃ѣ блюди́сѧ, и҆ не пі́й вїна̀ и҆ сїке́ра, и҆ не ꙗ҆́ждь всѧ́кагѡ нечи́стагѡ:
5	5
бо ось, ти зачнеш і народиш сина, і бритва не торкнеться голови його, тому що від самої утроби немовля це буде назореєм Божим, і він почне спасати Ізраїля від руки филистимлян.	ꙗ҆́кѡ сѐ, ты̀ во оу҆тро́бѣ прїи́меши и҆ роди́ши сы́на: и҆ желѣ́зо на главꙋ̀ є҆гѡ̀ не взы́детъ, ꙗ҆́кѡ назѡре́й бг҃ови бꙋ́детъ сїѐ ѻ҆троча̀ ѿ чре́ва: и҆ се́й на́чнетъ спаса́ти і҆и҃лѧ и҆з̾ рꙋкѝ фѷлїсті́мли.
6	6
Дружина прийшла і сказала чоловіку своєму: чоловік Божий приходив до мене, вигляд якого, як вигляд ангела Божого, дуже величний; я не запитала його, звідки він, і він не сказав мені імені свого;	И҆ вни́де жена̀ и҆ речѐ мꙋ́жꙋ своемꙋ̀, глаго́лющи: человѣ́къ бж҃їй прїи́де ко мнѣ̀, и҆ ѡ҆́бразъ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ ѡ҆́бразъ а҆́гг҃ла бж҃їѧ, стра́шенъ ѕѣлѡ̀: и҆ вопроша́хъ є҆го̀, ѿкꙋ́дꙋ є҆сѝ; и҆ и҆́мене своегѡ̀ не повѣ́да мѝ,
7	7
він сказав мені: «ось, ти зачнеш і народиш сина; отже, не пий вина і сикера і не їж нічого нечистого, бо немовля від самої утроби до смерти своєї буде назореєм Божим».	и҆ речѐ мнѣ̀: сѐ, ты̀ во оу҆тро́бѣ зачне́ши и҆ роди́ши сы́на: и҆ нн҃ѣ не пі́й вїна̀, ни сїке́ра, и҆ не ꙗ҆́ждь всѧ́кагѡ нечи́стагѡ, ꙗ҆́кѡ назѡре́й бг҃ꙋ бꙋ́детъ ѻ҆́трочищь ѿ оу҆тро́бы да́же до днѐ сме́рти своеѧ̀.
8	8
Маной помолився Господу і сказав: Господи! нехай прийде знову до нас чоловік Божий, якого посилав Ти, і навчить нас, що нам робити з дитиною, яка має народитися.	И҆ помоли́сѧ манѡ́е ко гдⷭ҇ꙋ и҆ речѐ: во мнѣ̀, гдⷭ҇и, человѣ́къ бж҃їй, є҆го́же посла́лъ є҆сѝ, да прїи́детъ є҆щѐ къ на́мъ и҆ наста́витъ ны̀, что̀ сотвори́мъ ѻ҆троча́ти ражда́ющемꙋсѧ.
9	9
І почув Бог голос Маноя, і ангел Божий знову прийшов до дружини, коли вона була на полі, і Маноя, чоловіка її, не було з нею.	И҆ послꙋ́ша бг҃ъ моли́твы манѡ́евы: и҆ прїи́де па́ки а҆́гг҃лъ бж҃їй къ женѣ̀, сїѧ́ же сѣдѧ́ше на селѣ̀, и҆ манѡ́е мꙋ́жъ є҆ѧ̀ не бѧ́ше съ не́ю.
10	10
Дружина негайно побігла і сповістила чоловіка свого і сказала йому: ось, явився мені чоловік, який приходив до мене тоді.	И҆ потща́сѧ жена̀, и҆ те́кши ско́рѡ повѣ́да мꙋ́жꙋ своемꙋ̀, и҆ речѐ къ немꙋ̀: сѐ, ꙗ҆ви́сѧ мнѣ̀ мꙋ́жъ, и҆́же приходи́лъ въ де́нь ѡ҆́нъ ко мнѣ̀.
11	11
Маной встав і пішов з дружиною своєю, і прийшов до того чоловіка і сказав йому: чи ти той чоловік, який говорив із цією жінкою? [Ангел] сказав: я.	И҆ воста́въ и҆́де манѡ́е в̾слѣ́дъ жены̀ своеѧ̀, и҆ прїи́де къ мꙋ́жꙋ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: ты́ ли є҆сѝ мꙋ́жъ глаго́лавый къ женѣ̀ (мое́й); И҆ речѐ а҆́гг҃лъ: а҆́зъ.
12	12
І сказав Маной: отже, якщо сповниться слово твоє, як нам поводитися з дитиною цією і що робити з нею?	И҆ речѐ манѡ́е: нн҃ѣ оу҆̀бо да прїи́детъ сло́во твоѐ, кі́й бꙋ́детъ сꙋ́дъ ѻ҆троча́те, и҆ что̀ дѣла̀ є҆гѡ̀;
13	13
Ангел Господній сказав Маною: нехай він остерігається усього, про що я сказав дружині;	И҆ речѐ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень къ манѡ́ю: ѿ всѣ́хъ, ꙗ҆̀же глаго́лахъ къ женѣ̀, да сохрани́тсѧ:
14	14
нехай не їсть нічого, що вирощує виноградна лоза; нехай не п’є вина і сикера і не їсть нічого нечистого і дотримує всього, що я наказав їй.	ѿ всегѡ̀, є҆́же и҆схо́дитъ и҆з̾ вїногра́да, да не ꙗ҆́стъ, и҆ вїна̀ и҆ сїке́ра да не пїе́тъ, и҆ всѧ́кагѡ нечи́стагѡ да не ꙗ҆́стъ: и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка заповѣ́дахъ є҆́й, да храни́тъ.
15	15
І сказав Маной ангелу Господньому: дозволь затримати тебе, доки ми приготуємо для тебе козеня.	И҆ речѐ манѡ́е ко а҆́гг҃лꙋ гдⷭ҇ню: да оу҆держи́мъ тѧ̀ здѣ̀, и҆ сотвори́мъ пред̾ тобо́ю ко́злище ѿ ко́зъ.
16	16
Ангел Господній сказав Маною: хоча б ти й затримав мене, але я не буду їсти хліба твого; якщо ж хочеш звершити всепалення Господу, то принеси його. Маной же не знав, що це ангел Господній.	И҆ речѐ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень къ манѡ́ю: а҆́ще мѧ̀ понꙋ́диши, не бꙋ́дꙋ ꙗ҆́сти хлѣ́ба твоегѡ̀: но а҆́ще сотвори́ши всесожже́нїе гдⷭ҇еви, то̀ вознесѝ є҆̀. Не вѣ́дѧше бо манѡ́е, ꙗ҆́кѡ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень то́й.
17	17
І сказав Маной ангелу Господньому: як твоє ім’я? щоб нам прославити тебе, коли сповниться слово твоє.	И҆ речѐ манѡ́е ко а҆́гг҃лꙋ гдⷭ҇ню: что̀ и҆́мѧ твоѐ; да є҆гда̀ сбꙋ́детсѧ сло́во твоѐ, просла́вимъ тѧ̀.
18	18
Ангел Господній сказав йому: для чого ти запитуєш про ім’я моє? воно чудне.	И҆ речѐ є҆мꙋ̀ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень: почто̀ сїѐ вопроша́еши и҆́мене моегѡ̀; и҆ то̀ є҆́сть чꙋ́дно.
19	19
І взяв Маной козеня і хлібне приношення і приніс Господу на камені. І зробив Він чудо, яке бачили Маной і дружина його.	И҆ взѧ̀ манѡ́е ко́злища ѿ ко́зъ и҆ же́ртвꙋ, и҆ вознесѐ на ка́мень гдⷭ҇еви чꙋ̑днаѧ творѧ́щемꙋ: манѡ́е же и҆ жена̀ є҆гѡ̀ зрѧ́ста.
20	20
Коли полум’я стало підніматися від жертовника до неба, ангел Господній піднявся в полум’ї жертовника. Бачачи це, Маной і дружина його впали лицем на землю.	И҆ бы́сть є҆гда̀ пла́мень взы́де вы́ше ѻ҆лтарѧ̀ да́же до небесѐ, и҆ взы́де а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень въ пла́мени ѻ҆лтарѧ̀: манѡ́е же и҆ жена̀ є҆гѡ̀ смотрѧ́ста, и҆ падо́ста лице́мъ свои́мъ на зе́млю.
21	21
І невидимим став ангел Господній Маною і дружині його. Тоді Маной зрозумів, що це ангел Господній.	И҆ не приложѝ ктомꙋ̀ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень ꙗ҆ви́тисѧ манѡ́ю и҆ женѣ̀ є҆гѡ̀. Тогда̀ оу҆вѣ́дѣ манѡ́е, ꙗ҆́кѡ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень є҆́сть.
22	22
І сказав Маной дружині своїй: мабуть, ми помремо, тому що бачили ми Бога.	И҆ речѐ манѡ́е къ женѣ̀ свое́й: сме́ртїю оу҆́мремъ, ꙗ҆́кѡ бг҃а ви́дѣхомъ.
23	23
Дружина його сказала йому: якби Господь хотів умертвити нас, то не прийняв би від наших рук всепалення і хлібне приношення, і не показав би нам усього того, і тепер не відкрив би нам цього.	И҆ речѐ є҆мꙋ̀ жена̀ є҆гѡ̀: а҆́ще бы хотѣ́лъ гдⷭ҇ь оу҆мертви́ти на́съ, не бы̀ взѧ́лъ ѿ рꙋ́къ на́шихъ всесожже́нїѧ и҆ же́ртвы, и҆ не бы̀ показа́лъ на́мъ си́хъ всѣ́хъ, и҆ не бы̀ слы̑шана сїѧ̑ сотвори́лъ на́мъ ꙗ҆́коже нн҃ѣ.
24	24
І народила дружина сина, і нарекла ім’я йому: Самсон. І росла дитина, і благословляв її Господь.	И҆ родѝ жена̀ сы́на, и҆ наречѐ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ самѱѡ́нъ. И҆ возмꙋжа̀ ѻ҆троча̀, и҆ блгⷭ҇вѝ є҆̀ гдⷭ҇ь:
25	25
І почав Дух Господній діяти в ній у стані Дановому, між Цорою й Естаолом.	и҆ нача̀ дх҃ъ гдⷭ҇ень ходи́ти съ ни́мъ въ полцѣ̀ да́новѣ, посредѣ̀ сараѝ и҆ посредѣ̀ є҆сѳао́ла.

← Глава 12

Глава 14 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт