Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава 8
Глава́ и҃
1
1
І сказали йому єфремляни: навіщо ти це зробив, чому не покликав нас, коли йшов воювати з мадіанитянами? І сильно сварилися з ним. И҆ реко́ша къ гедеѡ́нꙋ мꙋ́жїе є҆фрє́мли: что̀ сїѐ сотвори́лъ є҆сѝ на́мъ, ꙗ҆́кѡ не позва́лъ є҆сѝ на́съ, є҆гда̀ ходи́лъ воева́ти на мадїа́ма; И҆ прѧ́хꙋсѧ съ ни́мъ си́льнѡ.
2
2
[Гедеон] відповів їм: чи зробив я щось таке, як ви нині? Чи не краще Єфрем добирав виноград, ніж Авиєзер збирав? И҆ речѐ къ ни̑мъ (гедеѡ́нъ): что̀ сотвори́хъ нн҃ѣ ꙗ҆́коже вы̀; не лꙋ́чше ли грозде́цъ є҆фре́мль, не́жели ѡ҆бра́нїе вїногра́да а҆вїезе́рова;
3
3
У ваші руки віддав Бог князів мадіамських Орива і Зива, і що міг зробити я такого, як ви? Тоді заспокоївся дух їх проти нього, коли сказав він їм такі слова. въ рꙋ́кꙋ ва́шꙋ предадѐ гдⷭ҇ь кнѧ̑зи мадїа̑мли, ѡ҆ри́ва и҆ зи́ва: и҆ что̀ возмого́хъ сотвори́ти ꙗ҆́коже вы̀; Тогда̀ оу҆толи́сѧ дꙋ́хъ и҆́хъ ѿ негѡ̀, є҆гда̀ глаго́ла и҆̀мъ сло́во сїѐ.
4
4
І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов сам і триста чоловік, які були з ним. Вони були стомлені [і голодні], переслідуючи ворогів. И҆ прїи́де гедеѡ́нъ ко і҆ѻрда́нꙋ, и҆ пре́йде са́мъ и҆ и҆̀же съ ни́мъ три́ста мꙋже́й, а҆́лчни и҆ оу҆трꙋжде́ни гонѧ́ще.
5
5
І сказав він жителям Сокхофа: дайте хліба народу, який іде за мною; вони стомилися, а я переслідую Зевея і Салмана, царів мадіамських. И҆ речѐ мꙋжє́мъ сокхѡ̑ѳскимъ: дади́те хлѣ́бы на пи́щꙋ мꙋжє́мъ си̑мъ и҆̀же со мно́ю, ꙗ҆́кѡ а҆́лчни сꙋ́ть: а҆́зъ же гоню̀ в̾слѣ́дъ зеве́а и҆ салма́на, царе́й мадїа́мскихъ.
6
6
Князі Сокхофа сказали: хіба рука Зевея і Салмана вже у твоїй руці, щоб нам війську твоєму давати хліб? И҆ реко́ша кнѧ̑зи сокхѡ́ѳстїи: є҆да̀ рꙋка̀ зеве́а и҆ салма́на нн҃ѣ въ рꙋцѣ̀ твое́й, ꙗ҆́кѡ дади́мъ во́ємъ твои̑мъ хлѣ́бы;
7
7
І сказав Гедеон: за це, коли віддасть Господь Зевея і Салмана в руки мої, я роздеру тіло ваше терням пустельним і молотильними зубчастими дошками. И҆ речѐ гедеѡ́нъ: не та́кѡ: но є҆гда̀ преда́стъ гдⷭ҇ь зеве́а и҆ салма́на въ рꙋ́кꙋ мою̀, а҆́зъ сотрꙋ̀ плѡ́ти ва́шѧ те́рнїемъ пꙋсты́ннымъ и҆ волчца́ми.
8
8
Звідти пішов він у Пенуел і те саме сказав жителям його, і жителі Пенуела відповіли йому те саме, що відповідали жителі Сокхофа. И҆ взы́де ѿтꙋ́дꙋ во фанꙋи́лъ и҆ глаго́ла къ ни̑мъ та́кожде. И҆ ѿвѣща́ша є҆мꙋ̀ мꙋ́жїе фанꙋи̑ли, ꙗ҆́коже ѿвѣща́ша є҆мꙋ̀ мꙋ́жїе сокхѡ́ѳстїи.
9
9
Він сказав жителям Пенуела: коли я повернуся у мирі, зруйную вежу цю. И҆ речѐ гедеѡ́нъ мꙋжє́мъ фанꙋи̑лскимъ, глаго́лѧ: є҆гда̀ возвращꙋ́сѧ съ ми́ромъ, раскопа́ю сто́лпъ се́й.
10
10
Зевей же і Салман були в Каркорі і з ними їхнє ополчення до п’ятнадцяти тисяч, усе, що залишилося з усього ополчення жителів сходу; загинуло ж сто двадцять тисяч чоловік, які оголюють меч. И҆ зеве́й и҆ салма́нъ бы́ша въ карка́рѣ, и҆ по́лкъ и҆́хъ съ ни́ми до пѧтьна́десѧти ты́сѧщъ (мꙋже́й) ѡ҆ста́вшихсѧ ѿ всегѡ̀ полка̀ сынѡ́въ восто́чныхъ: и҆ оу҆ме́ршихъ бѧ́ше сто̀ и҆ два́десѧть ты́сѧщъ мꙋже́й держа́щихъ ѻ҆рꙋ́жїе.
11
11
Гедеон пішов до тих, що живуть у наметах на схід від Нови й Іогбеги й уразив стан, коли стан спочивав безтурботно. И҆ взы́де гедеѡ́нъ пꙋте́мъ живꙋ́щихъ въ кꙋ́щахъ ѿ восто́кѡвъ прѧ́мѡ на́вы и҆ і҆егева́ла: и҆ и҆збѝ по́лкъ, по́лкъ же бѧ́ше наде́женъ.
12
12
Зевей і Салман побігли; він погнався за ними і схопив обох царів мадіамських, Зевея і Салмана, і весь стан привів у замішання. И҆ побѣго́ста зеве́й и҆ салма́нъ: и҆ гна̀ в̾слѣ́дъ и҆́хъ, и҆ поима̀ ѻ҆́ба царѧ̑ мадїа̑млѧ, зеве́а и҆ салма́на, и҆ ве́сь по́лкъ и҆́хъ смѧтѐ.
13
13
І повернувся Гедеон, син Іоаса, з війни з узвишшя Хереса. И҆ возврати́сѧ гедеѡ́нъ сы́нъ і҆ѡа́совъ ѿ ра́ти пре́жде восхо́да со́лнца,
14
14
І захопив юнака з жителів Сокхофа і випитав у нього; і він написав йому князів і старійшин сокхофських сімдесят сім чоловік. и҆ ꙗ҆́тъ ѻ҆́трочища ѿ мꙋже́й сокхѡ́ѳскихъ и҆ вопросѝ є҆го̀: и҆ вписа̀ ѿ негѡ̀ и҆мена̀ кнѧзе́й сокхѡ́ѳскихъ и҆ старѣ́йшинъ и҆́хъ, седми́десѧти и҆ седмѝ мꙋже́й.
15
15
І прийшов він до жителів сокхофських, і сказав: ось Зевей і Салман, за яких ви насміялися з мене, говорячи: хіба рука Зевея і Салмана вже у твоїй руці, щоб нам давати хліб людям твоїм, які стомилися? И҆ прїи́де гедеѡ́нъ ко кнѧзє́мъ сокхѡ̑ѳскимъ и҆ речѐ и҆̀мъ: сѐ, зеве́й и҆ салма́нъ, и҆́хже ра́ди оу҆кори́сте мѧ̀, глаго́люще: є҆да̀ рꙋка̀ зеве́а и҆ салма́на нн҃ѣ въ рꙋцѣ̀ твое́й, ꙗ҆́кѡ дади́мъ мꙋжє́мъ твои̑мъ оу҆трꙋ́ждшымсѧ хлѣ́бы;
16
16
І взяв старійшин міста і терен пустельний і зубчасті молотильні дошки і покарав ними жителів Сокхофа; И҆ поѧ̀ кнѧ̑зи и҆ старѣ̑йшины гра́да, и҆ те́рнїе ѿ пꙋсты́ни и҆ волчцы̀, и҆ сотрѐ и҆́ми мꙋ́жы сокхѡ̑ѳски:
17
17
і вежу Пенуельську зруйнував, і перебив жителів міста. и҆ сто́лпъ фанꙋи́левъ раскопа̀, и҆ и҆збѝ мꙋ́жы гра̑дскїѧ.
18
18
І сказав Зевею і Салману: якими були ті, яких ви вбили на Фаворі? Вони сказали: вони були такі, як ти, кожен мав вигляд синів царських. И҆ речѐ къ зеве́ю и҆ салма́нꙋ: каковѝ мꙋ́жїе, и҆̀хже и҆зби́сте въ ѳавѡ́рѣ; И҆ рѣ́ша: ꙗ҆́коже ты̀, та́кѡ ѻ҆нѝ, подо́бенъ ты̀ є҆сѝ и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ подо́бїе сынѡ́въ царе́выхъ.
19
19
[Гедеон] сказав: це були брати мої, сини матері моєї. Живий Господь! якби ви залишили їх живими, я не убив би вас. И҆ речѐ гедеѡ́нъ: бра́тїѧ моѧ̑ и҆ сы́нове ма́тере моеѧ̀ сꙋ́ть: жи́въ гдⷭ҇ь, а҆́ще бы́сте живи́ли и҆̀хъ, не оу҆би́лъ бы́хъ ва́съ.
20
20
І сказав Ієферу, первісткові своєму: встань, убий їх. Але юнак не витяг меча свого, тому що боявся, оскільки був ще молодим. И҆ речѐ і҆еѳе́рꙋ пе́рвенцꙋ своемꙋ̀: воста́въ оу҆бі́й и҆̀хъ. И҆ не и҆звлечѐ ѻ҆́трочищь меча̀ своегѡ̀: занѐ оу҆боѧ́сѧ, ꙗ҆́кѡ мла́дъ бѧ́ше.
21
21
І сказали Зевей і Салман: встань сам і убий нас, тому що за людиною і сила її. І встав Гедеон, і убив Зевея і Салмана, і взяв пряжки, що були на шиях верблюдів їхніх. И҆ речѐ зеве́й и҆ салма́нъ: воста́ни оу҆̀бо ты̀, и҆ сопроти́висѧ на́мъ: занѐ ꙗ҆́кѡ мꙋ́жъ си́ла є҆гѡ̀. И҆ воста̀ гедеѡ́нъ, и҆ оу҆бѝ зеве́а и҆ салма́на: и҆ взѧ̀ оу҆крашє́нїѧ, ꙗ҆̀же на вы́ѧхъ велблю́дѡвъ и҆́хъ.
22
22
І сказали ізраїльтяни Гедеону: володій нами ти і син твій і син сина твого, тому що ти спас нас від руки мадіанитян. И҆ реко́ша мꙋ́жїе і҆и҃лстїи ко гедеѡ́нꙋ: владѣ́й на́ми и҆ ты̀, и҆ сы́нове твоѝ, и҆ сы́нове сынѡ́въ твои́хъ, ꙗ҆́кѡ ты̀ спа́слъ є҆сѝ на́съ ѿ рꙋкѝ мадїа́мли.
23
23
Гедеон сказав їм: ні я не буду володіти вами, ні мій син не буде володіти вами; Господь нехай володіє вами. И҆ речѐ къ ни̑мъ гедеѡ́нъ: не воз̾ѡблада́ю а҆́зъ ва́ми, и҆ не воз̾ѡблада́етъ сы́нъ мо́й ва́ми: гдⷭ҇ь да владѣ́етъ ва́ми.
24
24
І сказав їм Гедеон: прошу у вас одного, дайте мені кожен по серзі зі здобичі своєї. [Бо у ворогів багато було золотих серг, тому що вони були ізмаїльтяни.] И҆ речѐ къ ни̑мъ гедеѡ́нъ: попрошꙋ̀ оу҆ ва́съ проше́нїѧ, и҆ да да́стъ мнѣ̀ всѧ́къ мꙋ́жъ оу҆серѧ́зь ѿ плѣ́на своегѡ̀: ꙗ҆́кѡ оу҆серѧ̑зи зла̑ты (мно́зи) бѧ́хꙋ и҆̀мъ, занѐ і҆сма́илтѧне бѧ́хꙋ.
25
25
Вони сказали: дамо. І розстелили одяг і кидали туди кожен по серзі зі здобичі своєї. И҆ реко́ша: даю́ще дади́мъ. И҆ прострѐ ри́зꙋ, и҆ вверго́ша тꙋ̀ мꙋ́жїе по оу҆серѧ́зю ѿ плѣ́на своегѡ̀.
26
26
Ваги у золотих сергах, які він випросив, було тисяча сімсот золотих [сиклів], крім пряжок, ґудзиків і пурпурового одягу, що були на царях мадіамських, і крім [золотих] ланцюжків, що були на шиї у верблюдів їхніх. И҆ бы́сть вѣ́съ оу҆серѧ̑зь златы́хъ, и҆̀хже и҆спросѝ, ты́сѧща и҆ се́дмь сѡ́тъ сі̑кль зла́та, кромѣ̀ плени́цъ и҆ мони́стъ (*є҆нфѡ́ѳовыхъ), и҆ ри́зъ багрѧ́ныхъ, ꙗ҆̀же на царе́хъ мадїа́млихъ, и҆ кромѣ̀ чепе́й златы́хъ, ꙗ҆̀же на вы́ѧхъ велблю́дѡвъ и҆́хъ.
27
27
З цього зробив Гедеон ефод і поклав його у своєму місті, в Офрі, і стали всі ізраїльтяни блудно ходити туди за ним, і був він сіттю Гедеону і всьому дому його. И҆ сотворѝ ѿ ни́хъ гедеѡ́нъ є҆фꙋ́дъ [Гре́ч.: є҆пѡмі́съ, славе́н.: нара́мникъ.], и҆ поста́ви є҆го̀ во гра́дѣ свое́мъ во є҆фра́ѳѣ. И҆ соблꙋдѝ ве́сь і҆и҃ль по не́мъ та́мѡ: и҆ бы́сть гедеѡ́нꙋ и҆ всемꙋ̀ є҆гѡ̀ до́мꙋ въ собла́знъ.
28
28
Так підкорилися мадіанитяни синам Ізраїля і не стали вже піднімати голови своєї, і спочивала земля сорок років у дні Гедеона. И҆ смири́сѧ мадїа́мъ пред̾ сы̑ны і҆и҃левыми, и҆ не приложи́ша воздви́гнꙋти главы̀ своеѧ̀. И҆ бы́сть въ поко́и землѧ̀ четы́редесѧть лѣ́тъ, во дни̑ гедеѡ́нѡвы.
29
29
І пішов Ієроваал, син Іоасів, і жив у домі своєму. И҆ и҆́де і҆ероваа́лъ сы́нъ і҆ѡа́совъ, и҆ сѣ́де въ домꙋ̀ свое́мъ.
30
30
У Гедеона було сімдесят синів, які народилися від стегон його, тому що в нього багато було дружин. И҆ гедеѡ́нꙋ бы́ша се́дмьдесѧтъ сынѡ́въ, и҆зше́дшїи ѿ чре́слъ є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ жєны̀ бѧ́хꙋ мнѡ́ги є҆мꙋ̀.
31
31
Також і наложниця, яка жила в Сихемі, народила йому сина, і він дав йому ім’я Авимелех. И҆ подло́жница є҆гѡ̀ ꙗ҆́же въ сїкі́мѣ и҆ сїѧ̀ родѝ є҆мꙋ̀ сы́на, и҆ наречѐ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ а҆вїмеле́хъ.
32
32
І помер Гедеон, син Іоаса, у глибокій старості, і похований був у гробі батька свого Іоаса, в Офрі Авиєзеровій. И҆ оу҆́мре гедеѡ́нъ сы́нъ і҆ѡа́совъ въ ста́рости бла́зѣ, и҆ погребе́сѧ во гро́бѣ і҆ѡа́са ѻ҆тца̀ своегѡ̀, во є҆фра́ѳѣ, ѻ҆тца̀ є҆зрі́ева.
33
33
Коли помер Гедеон, сини Ізраїлеві знову стали блудно ходити вслід Ваалу і поставили собі богом Ваалверифа; И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆́мре гедеѡ́нъ, и҆ соврати́шасѧ сы́нове і҆и҃лєвы и҆ соблꙋди́ша в̾слѣ́дъ ваалі́ма, и҆ сотвори́ша себѣ̀ со ваалвері́ѳомъ завѣ́тъ, да и҆̀мъ бꙋ́детъ бо́гъ:
34
34
і не згадували сини Ізраїлеві Господа Бога свого, Який спас їх від руки всіх ворогів, які оточували їх; и҆ не воспомѧнꙋ́ша сы́нове і҆и҃лєвы гдⷭ҇а бг҃а своегѡ̀, и҆зба́вльшагѡ и҆̀хъ и҆з̾ рꙋкѝ всѣ́хъ вра̑гъ и҆́хъ ѡ҆кре́стныхъ:
35
35
і дому Ієровааловому, або Гедеоновому, не зробили милости за всі благодіяння, які він зробив Ізраїлю. и҆ не сотвори́ша ми́лости съ до́момъ і҆ероваа́ловымъ, се́й є҆́сть гедеѡ́нъ, по все́й благосты́ни є҆гѡ̀, ю҆́же сотворѝ со і҆и҃лемъ.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.