|
Глава 9
|
Глава́ ѳ҃
|
|
1
|
1
|
|
Авимелех, син Ієроваалів, пішов у Сихем до братів матері своєї і говорив їм і всьому племені батька матері своєї, і сказав:
|
И҆ по́йде а҆вїмеле́хъ сы́нъ і҆ероваа́ловъ въ сѷхе́мъ ко бра́тїи ма́тере своеѧ̀ и҆ глаго́ла къ ни̑мъ и҆ ко всемꙋ̀ сро́дствꙋ до́мꙋ ѻ҆тца̀ ма́тере своеѧ̀, глаго́лѧ:
|
|
2
|
2
|
|
скажіть усім жителям сихемським: що краще для вас, щоб володіли вами всі сімдесят синів Ієроваалових, чи щоб володів один? і згадайте, що я кість ваша і плоть ваша.
|
глаго́лите во оу҆́шы всѣ́хъ мꙋже́й сѷхе́мскихъ: что̀ лꙋ́чше ва́мъ, є҆́же владѣ́ти ва́ми седми́десѧти мꙋжє́мъ всѣ̑мъ сынѡ́мъ і҆ероваа́лѡвымъ, и҆лѝ владѣ́ти ва́ми мꙋ́жꙋ є҆ди́номꙋ; и҆ помѧни́те, ꙗ҆́кѡ ко́сть ва́ша и҆ пло́ть ва́ша є҆́смь а҆́зъ.
|
|
3
|
3
|
|
Брати матері його сказали всі ці слова його жителям сихемським; і прихилилося серце їхнє до Авимелеха, бо говорили вони: він брат наш.
|
И҆ глаго́лаша бра́тїѧ ма́тере є҆гѡ̀ ѡ҆ не́мъ во оу҆́шы всѣ́хъ мꙋже́й сѷхе́мскихъ всѧ̑ словеса̀ сїѧ̑. И҆ оу҆клони́сѧ се́рдце и҆́хъ в̾слѣ́дъ а҆вїмеле́ха, реко́ша бо: бра́тъ на́шъ є҆́сть.
|
|
4
|
4
|
|
І дали йому сімдесят сиклів срібла з дому Ваалверифа; Авимелех найняв за них бездільних і свавільних людей, які й пішли за ним.
|
И҆ да́ша є҆мꙋ̀ се́дмьдесѧтъ сре́брєникъ ѿ до́мꙋ ваалвері́ѳа: и҆ наѧ̀ и҆́ми а҆вїмеле́хъ мꙋже́й пра́здныхъ и҆ скита́ющихсѧ, и҆ поидо́ша в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀.
|
|
5
|
5
|
|
І прийшов він у дім батька свого в Офру й убив братів своїх, сімдесят синів Ієроваалових, на одному камені. Залишився тільки Іофам, молодший син Ієроваалів, тому що сховався.
|
И҆ вни́де въ до́мъ ѻ҆тца̀ своегѡ̀ во є҆фра́ѳꙋ, и҆ и҆збѝ бра́тїю свою̀, сы́ны і҆ероваа́лѡвы, се́дмьдесѧтъ мꙋже́й, на ка́мени є҆ди́нѣмъ, и҆ ѡ҆ста́сѧ і҆ѡаѳа́мъ сы́нъ і҆ероваа́ль ю҆нѣ́йшїй, занѐ скры́сѧ.
|
|
6
|
6
|
|
І зібралися всі жителі сихемські і весь дім Милло, і пішли і поставили царем Авимелеха біля дуба, що поблизу Сихема.
|
И҆ собра́шасѧ всѝ мꙋ́жїе сѷхе́мстїи и҆ ве́сь до́мъ маа́ловъ, и҆ поидо́ша, и҆ поста́виша а҆вїмеле́ха царе́мъ оу҆ дꙋ́ба ста́на, и҆́же въ сѷхе́мѣхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Коли розповіли про це Іофаму, він пішов і став на вершині гори Гаризим і, піднесши голос свій, кричав і говорив їм: послухайте мене, жителі Сихема, і послухає вас Бог!
|
И҆ повѣ́даша і҆ѡаѳа́мꙋ, и҆ по́йде, и҆ ста̀ на версѣ̀ горы̀ гарїзі́нъ: и҆ воздви́же гла́съ сво́й, и҆ воззва̀, и҆ речѐ и҆̀мъ: послꙋ́шайте менѐ, мꙋ́жїе сѷхе́мстїи, и҆ да оу҆слы́шитъ ва́съ бг҃ъ.
|
|
8
|
8
|
|
Пішли колись дерева помазати над собою царя і сказали маслиновому дереву: царюй над нами.
|
И҆дꙋ́ще и҆до́ша древа̀ пома́зати себѣ̀ царѧ̀ и҆ рѣ́ша ма́сличинѣ: бꙋ́ди на́мъ ца́рь.
|
|
9
|
9
|
|
Маслина сказала їм: чи залишу я жир мій, яким ушановують богів і людей і чи піду блукати по деревах?
|
И҆ речѐ и҆̀мъ ма́сличина: є҆да̀ ѡ҆ста́вивши тꙋ́чность мою̀, ю҆́же во мнѣ̀ просла́ви бг҃ъ и҆ человѣ́цы, пойдꙋ̀ владѣ́ти древа́ми;
|
|
10
|
10
|
|
І сказали дерева смоковниці: йди ти, царюй над нами.
|
И҆ реко́ша древа̀ смоко́вницѣ: прїидѝ, ца́рствꙋй над̾ на́ми.
|
|
11
|
11
|
|
Смоковниця сказала їм: чи залишу я солодкість мою і гарний плід мій і чи піду блукати по деревах?
|
И҆ речѐ и҆̀мъ смоко́вница: є҆да̀ ѡ҆ста́вивши мою̀ сла́дость и҆ пло́дъ мо́й благі́й, пойдꙋ̀ владѣ́ти древа́ми;
|
|
12
|
12
|
|
І сказали дерева виноградній лозі: йди ти, царюй над нами.
|
И҆ реко́ша древа̀ къ лозѣ̀ вїногра́днѣй: прїидѝ, бꙋ́ди на́мъ ца́рь.
|
|
13
|
13
|
|
Виноградна лоза сказала їм: чи залишу я сік мій, який веселить богів і людей, і чи піду блукати по деревах?
|
И҆ речѐ и҆̀мъ лоза̀ вїногра́днаѧ: є҆да̀ ѡ҆ста́вивши вїно̀ моѐ, веселѧ́щее бг҃а и҆ человѣ́ки, пойдꙋ̀ владѣ́ти древа́ми;
|
|
14
|
14
|
|
Нарешті сказали всі дерева терну: йди ти, царюй над нами.
|
И҆ реко́ша всѧ̑ древа̀ те́рнїю: прїидѝ, бꙋ́ди на́мъ ца́рь.
|
|
15
|
15
|
|
Терен сказав деревам: якщо ви дійсно поставляєте мене царем над собою, то йдіть, спочивайте під тінню моєю; якщо ж ні, то вийде вогонь з терну і спалить кедри ливанські.
|
И҆ речѐ те́рнїе ко древа́мъ: а҆́ще по и҆́стинѣ помазꙋ́ете себѣ̀ царѧ̀ менѐ над̾ ва́ми, прїиди́те и҆ вни́дите под̾ сѣ́нь мою̀: а҆́ще ли же нѝ, да и҆зы́детъ ѻ҆́гнь и҆з̾ те́рнїѧ и҆ поѧ́стъ ке́дры лїва̑нскїѧ.
|
|
16
|
16
|
|
Отже, дивіться, чи істино і чи справедливо ви зробили, поставивши Авимелеха царем? І чи добре ви зробили з Ієроваалом і домом його, і чи відповідно до його благодіянь вчинили ви?
|
И҆ нн҃ѣ а҆́ще по и҆́стинѣ и҆ по соверше́нствꙋ сотвори́сте, и҆ поста́висте а҆вїмеле́ха царе́мъ, и҆ а҆́ще бла́го сотвори́сте со і҆ероваа́ломъ и҆ съ до́момъ є҆гѡ̀, и҆ а҆́ще по воздаѧ́нїю рꙋкѝ є҆гѡ̀ сотвори́сте є҆мꙋ̀,
|
|
17
|
17
|
|
За вас батько мій воював, не щадив життя свого і визволив вас від руки мадіанитян;
|
ꙗ҆́коже воева̀ ѻ҆те́цъ мо́й по ва́съ, и҆ пове́рже дꙋ́шꙋ свою̀ въ странꙋ̀, и҆ и҆зба́ви ва́съ ѿ рꙋкѝ мадїа́мли:
|
|
18
|
18
|
|
а ви тепер повстали проти дому батька мого, й убили сімдесят синів батька мого на одному камені, і поставили царем над жителями сихемськими Авимелеха, сина рабині його, тому що він брат ваш.
|
и҆ вы̀ воста́сте на до́мъ ѻ҆тца̀ моегѡ̀ дне́сь и҆ и҆зби́сте сы́ны є҆гѡ̀, се́дмьдесѧтъ мꙋже́й, на є҆ди́нѣмъ ка́мени, и҆ поста́висте царе́мъ а҆вїмеле́ха сы́на рабы́ни є҆гѡ̀ над̾ мꙋ̑жи сїкі́мскими, ꙗ҆́кѡ бра́тъ ва́шъ є҆́сть:
|
|
19
|
19
|
|
Якщо ви нині за істиною і за правдою вчинили з Ієроваалом і домом його, то [нехай буде на вас благословення і] радуйтеся за Авимелеха, і він нехай радується за вас;
|
и҆ а҆́ще по и҆́стинѣ и҆ по соверше́нствꙋ сотвори́сте со і҆ероваа́ломъ и҆ до́момъ є҆гѡ̀ дне́сь, благослове́ни вы̀ бꙋ́дите, и҆ возвесели́тесѧ ѡ҆ а҆вїмеле́сѣ, и҆ то́й ѡ҆ ва́съ да возвесели́тсѧ:
|
|
20
|
20
|
|
якщо ж ні, то нехай вийде вогонь від Авимелеха і нехай спалить жителів сихемських і весь дім Милло і нехай вийде вогонь від жителів сихемських і від дому Милло, і нехай попалить Авимелеха.
|
а҆́ще же нѝ, да и҆зы́детъ ѻ҆́гнь ѿ а҆вїмеле́ха и҆ поѧ́стъ мꙋ́жы сїкі̑мски и҆ до́мъ мааллѡ́нь: и҆ да и҆зы́детъ ѻ҆́гнь ѿ мꙋже́й сїкі́мскихъ и҆ ѿ до́мꙋ мааллѡ́нѧ и҆ да поѧ́стъ а҆вїмеле́ха.
|
|
21
|
21
|
|
І побіг Іофам, і втік і пішов у Беер, і жив там, ховаючись від брата свого Авимелеха.
|
И҆ и҆збѣжѐ і҆ѡаѳа́мъ, и҆ побѣжѐ, и҆ по́йде въ ви́рꙋ, и҆ всели́сѧ та́мѡ ѿ лица̀ а҆вїмеле́ха бра́та своегѡ̀.
|
|
22
|
22
|
|
Авимелех же царював над Ізраїлем три роки.
|
И҆ ѡ҆блада̀ а҆вїмеле́хъ во і҆и҃ли трѝ лѣ̑та.
|
|
23
|
23
|
|
І послав Бог злого духа на Авимелеха і на жителів Сихема, і не стали підкорятися жителі сихемські Авимелеху,
|
И҆ посла̀ бг҃ъ дꙋ́хъ ѕо́лъ междꙋ̀ а҆вїмеле́хомъ и҆ междꙋ̀ мꙋ̑жи сїкі́мскими: и҆ возгнꙋша́шасѧ мꙋ́жїе сїкі́мстїи до́момъ а҆вїмеле́ховымъ,
|
|
24
|
24
|
|
щоб у такий спосіб звершилася помста за сімдесят синів Ієроваалових, і кров їхня повернулася на Авимелеха, брата їхнього, який убив їх, і на жителів сихемських, які укріпили руки його, щоб убити братів своїх.
|
є҆́же навестѝ непра́вдꙋ седми́десѧти сынѡ́въ і҆ероваа́лихъ и҆ крѡ́ви и҆́хъ возложи́ти на а҆вїмеле́ха бра́та и҆́хъ, и҆́же оу҆бѝ и҆̀хъ, и҆ на мꙋ́жы сїкі̑мски, ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпи́ша рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ и҆зби́ти бра́тїю свою̀:
|
|
25
|
25
|
|
Жителі сихемські посадили проти нього в засідку людей на вершинах гір, які грабували кожного, хто проходив мимо них по дорозі. Про це донесено було Авимелеху.
|
и҆ поста́виша на́нь мꙋ́жїе сїкі́мстїи подса̑ды на версѣ́хъ го́ръ, и҆ разграблѧ́хꙋ всѣ́хъ и҆дꙋ́щихъ къ ни̑мъ на пꙋтѝ. И҆ возвѣсти́сѧ сїѐ а҆вїмеле́хꙋ.
|
|
26
|
26
|
|
Прийшов же і Гаал, син Еведів, з братами своїми в Сихем, і ходили вони по Сихему, і жителі сихемські поклалися на нього.
|
И҆ прїи́де гаа́лъ сы́нъ а҆ве́довъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, и҆ преидо́ша въ сїкі́мꙋ, и҆ оу҆пова́ша на него̀ мꙋ́жїе сїкі́мстїи:
|
|
27
|
27
|
|
І вийшли в поле, і збирали виноград свій, і давили в точилах, і справляли свята, ходили в дім бога свого, і їли і пили, і проклинали Авимелеха.
|
и҆ и҆зыдо́ша на село̀, и҆ ѡ҆бра́ша вїногра́ды своѧ̑, и҆ и҆згнето́ша, и҆ сотвори́ша ли́ки: и҆ ходи́ша во хра́мъ богѡ́въ свои́хъ, и҆ ꙗ҆до́ша и҆ пи́ша, кленꙋ́ще а҆вїмеле́ха.
|
|
28
|
28
|
|
Гаал, син Еведів, говорив: хто Авимелех і що Сихем, щоб ми служили йому? Чи не син він Ієроваалів, і чи не Зевул головначальник його? Служіть краще нащадкам Еммора, батька Сихемового, а йому чому ми повинні служити?
|
И҆ речѐ гаа́лъ сы́нъ а҆ве́довъ: кто̀ є҆́сть а҆вїмеле́хъ, и҆ кто̀ є҆́сть сы́нъ сѷхе́мль, ꙗ҆́кѡ да порабо́таемъ є҆мꙋ̀; не сы́нъ ли і҆ероваа́ль, и҆ зевꙋ́лъ стра́жъ є҆гѡ̀ ра́бъ є҆гѡ̀ съ мꙋ̑жи є҆ммѡ́ра ѻ҆тца̀ сѷхе́млѧ; и҆ почто̀ и҆́мамы рабо́тати є҆мꙋ̀;
|
|
29
|
29
|
|
Якби хто дав народ цей у руки мої, я прогнав би Авимелеха. І сказано було Авимелеху: примнож військо твоє і виходь.
|
и҆ кто̀ да́стъ лю́ди сїѧ̑ въ рꙋ́кꙋ мою̀; и҆ преста́влю а҆вїмеле́ха, и҆ рекꙋ̀ ко а҆вїмеле́хꙋ: оу҆мно́жи си́лꙋ твою̀, и҆ и҆зы́ди.
|
|
30
|
30
|
|
Зевул, начальник міста, почув слова Гаала, сина Еведового, і запалав гнів його.
|
И҆ оу҆слы́ша зевꙋ́лъ кнѧ́зь гра́да словеса̀ гаа́ла сы́на а҆ве́дова, и҆ разгнѣ́васѧ ꙗ҆́ростїю:
|
|
31
|
31
|
|
Він хитрим способом відправляє послів до Авимелеха, щоб сказати: ось, Гаал, син Еведів, і брати його прийшли в Сихем, і ось, вони підбурюють проти тебе місто;
|
и҆ посла̀ послы̀ ко а҆вїмеле́хꙋ ѡ҆́тай, глаго́лѧ: сѐ, гаа́лъ сы́нъ а҆ве́довъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ прїидо́ша въ сѷхе́мꙋ, и҆ сѐ, сі́и ѡ҆бсѣдѧ́тъ на тѧ̀ гра́дъ:
|
|
32
|
32
|
|
отже, встань уночі, ти і народ, який знаходиться з тобою, і постав засідку в полі;
|
и҆ нн҃ѣ воста́ни но́щїю ты̀ и҆ лю́дїе и҆̀же съ тобо́ю, и҆ засѧ́ди до заꙋ́трїѧ на селѣ̀:
|
|
33
|
33
|
|
вранці ж, при сходженні сонця, встань рано і підійди до міста; і коли він і народ, який з ним, вийдуть до тебе, тоді роби з ними, що може рука твоя.
|
и҆ бꙋ́детъ ра́нѡ, є҆гда̀ взы́детъ со́лнце, ѡ҆бꙋ́трѣеши и҆ протѧ́гнешисѧ ко гра́дꙋ: и҆ сѐ, то́й и҆ лю́дїе и҆̀же съ ни́мъ и҆зы́дꙋтъ къ тебѣ̀, и҆ сотвори́ши є҆мꙋ̀, є҆ли́кѡ возмо́жетъ рꙋка̀ твоѧ̀.
|
|
34
|
34
|
|
І встав уночі Авимелех і весь народ, який знаходився з ним, і поставили в засідку біля Сихема чотири загони.
|
И҆ воста̀ а҆вїмеле́хъ и҆ всѝ лю́дїе, и҆̀же съ ни́мъ, но́щїю, и҆ засѣдо́ша на сѷхе́мъ на четы́ри ча̑сти.
|
|
35
|
35
|
|
[Вранці] Гаал, син Еведів, вийшов і став біля воріт міських; і встав Авимелех і народ, який був з ним, із засідки.
|
И҆ бы́сть заꙋ́тра, и҆ и҆зы́де гаа́лъ сы́нъ а҆ве́довъ и҆ ста̀ пред̾ две́рїю вра́тъ гра́дскихъ. И҆ воста̀ а҆вїмеле́хъ и҆ лю́дїе, и҆̀же съ ни́мъ, ѿ заса́ды.
|
|
36
|
36
|
|
Гаал, побачивши народ, говорить Зевулу: ось, народ спускається з вершини гір. А Зевул сказав йому: тінь гір тобі здається людьми.
|
И҆ ви́дѣ гаа́лъ сы́нъ а҆ве́довъ лю́ди и҆ речѐ къ зевꙋ́лꙋ: сѐ, наро́дъ люді́й и҆схо́дитъ съ верхѡ́въ го́ръ. И҆ речѐ къ немꙋ̀ зевꙋ́лъ: стѣ́нь го́ръ ты̀ ви́диши ꙗ҆́кѡ мꙋ́жы.
|
|
37
|
37
|
|
Гаал знову говорив і сказав: ось, народ спускається з узвишшя, і один загін іде від дуба Меонним.
|
И҆ приложѝ є҆щѐ гаа́лъ глаго́лати и҆ речѐ: сѐ, лю́дїе и҆схо́дѧтъ при мо́ри ѿ высоты̀ землѝ, и҆ по́лкъ є҆ди́нъ и҆́детъ пꙋте́мъ дꙋбра́вы маѡнені́мъ.
|
|
38
|
38
|
|
І сказав йому Зевул: де вуста твої, які говорили: «хто Авимелех, щоб ми служили йому?» Це той народ, який ти зневажав; виходь тепер і воюй з ним.
|
И҆ речѐ къ немꙋ̀ зевꙋ́лъ: и҆ гдѣ̀ сꙋ́ть нн҃ѣ оу҆ста̀ твоѧ̑ глагѡ́лющаѧ: кто̀ є҆́сть а҆вїмеле́хъ, ꙗ҆́кѡ порабо́таемъ є҆мꙋ̀; не сі́и ли сꙋ́ть лю́дїе, ꙗ҆̀же ты̀ оу҆ничто́жилъ є҆сѝ; и҆зы́ди оу҆̀бо нн҃ѣ, и҆ ѡ҆полчи́сѧ проти́вꙋ и҆́хъ.
|
|
39
|
39
|
|
І пішов Гаал попереду жителів сихемських і воював з Авимелехом.
|
И҆ и҆зы́де гаа́лъ пред̾ мꙋ́жы сѷхє́мски, и҆ ѡ҆полчи́сѧ проти́вꙋ а҆вїмеле́хꙋ:
|
|
40
|
40
|
|
І погнався за ним Авимелех, і побіг він від нього, і багато впало убитих до самих воріт міста.
|
и҆ погна̀ є҆го̀ а҆вїмеле́хъ, и҆ побѣжѐ ѿ лица̀ є҆гѡ̀: и҆ падо́ша ꙗ҆́звеннїи мно́зи да́же до вра́тъ гра́дскихъ.
|
|
41
|
41
|
|
І залишився Авимелех в Арумі, а Гаала і братів його Зевул вигнав, щоб вони не жили в Сихемі.
|
И҆ вни́де а҆вїмеле́хъ во а҆рі́мꙋ: и҆ зевꙋ́лъ и҆згна̀ гаа́ла и҆ бра́тїю є҆гѡ̀, да не живꙋ́тъ въ сѷхе́мѣ.
|
|
42
|
42
|
|
На другий день вийшов народ у поле, і донесли про це Авимелеху.
|
И҆ бы́сть наꙋ́трїе, и҆ и҆зыдо́ша лю́дїе на по́ле, и҆ повѣ́даша а҆вїмеле́хꙋ:
|
|
43
|
43
|
|
Він узяв свій народ і розділив його на три загони і поставив у засідку в полі. І, побачивши, що народ вийшов з міста, повстав на них і побив їх.
|
и҆ взѧ̀ люді́й, и҆ раздѣлѝ и҆̀хъ на трѝ ча̑сти, и҆ засѧ́де на селѣ̀: и҆ ви́дѣ, и҆ сѐ, лю́дїе и҆зыдо́ша и҆з̾ гра́да, и҆ воста̀ на нѧ̀, и҆ и҆збѝ и҆̀хъ.
|
|
44
|
44
|
|
Тим часом як Авимелех і загони, які були з ним, підійшли і стали біля воріт міських, інші два загони напали на всіх, хто був у полі, й убивали їх.
|
И҆ а҆вїмеле́хъ и҆ нача̑лницы, и҆̀же съ ни́мъ, протѧго́шасѧ и҆ ста́ша оу҆ две́рїй вра́тъ гра́дскихъ: и҆ двѣ̀ ча̑сти пролїѧ́шасѧ на всѧ̑, ꙗ҆̀же на селѣ̀, и҆ и҆зби́ша ѧ҆̀.
|
|
45
|
45
|
|
І бився Авимелех з містом увесь той день, і взяв місто, і перебив людей, які були в ньому, і зруйнував місто і засіяв його сіллю.
|
А҆вїмеле́хъ же добыва́ше гра́да ве́сь де́нь то́й, и҆ взѧ̀ гра́дъ, и҆ лю́ди и҆̀же въ не́мъ и҆збѝ, и҆ разорѝ гра́дъ, и҆ посѣ́ѧ въ не́мъ со́ль.
|
|
46
|
46
|
|
Почувши про це, всі, хто був у вежі сихемській, пішли у вежу капища Ваал-Верифа.
|
И҆ оу҆слы́шаша сїѐ всѝ мꙋ́жїе столпа̀ сѷхе́млѧ и҆ внидо́ша въ тве́рдь до́мꙋ (бо́га) веѳилвері́ѳъ.
|
|
47
|
47
|
|
Авимелеху донесли, що зібралися там усі, хто був раніше у вежі сихемській.
|
И҆ возвѣсти́сѧ а҆вїмеле́хꙋ, ꙗ҆́кѡ собра́шасѧ всѝ мꙋ́жїе столпа̀ сѷхе́мска.
|
|
48
|
48
|
|
І пішов Авимелех на гору Селмон, сам і весь народ, який був з ним, і взяв Авимелех сокири із собою і нарубав сучків з дерев, і поклав на плечі свої, і сказав людям, які були з ним: ви бачили, що я робив; скоріше робіть і ви те саме, що я.
|
И҆ взы́де а҆вїмеле́хъ на го́рꙋ селмѡ́нъ са́мъ и҆ всѝ лю́дїе, и҆̀же съ ни́мъ: и҆ взѧ̀ а҆вїмеле́хъ сѣки́рꙋ въ рꙋ́кꙋ свою̀, и҆ оу҆сѣчѐ вѣ́твь ѿ дре́ва, и҆ воздви́же ю҆̀, и҆ возложѝ на ра́мꙋ свою̀: и҆ речѐ лю́демъ и҆̀же съ ни́мъ: є҆́же ви́дѣсте мѧ̀ творѧ́ща, сотвори́те ско́рѡ ꙗ҆́коже и҆ а҆́зъ.
|
|
49
|
49
|
|
І нарубав кожен з усього народу сучків, і пішли за Авимелехом, і поклали до вежі, і спалили за допомогою їх вежу вогнем, і померли всі, хто був у вежі сихемській, близько тисячі чоловіків і жінок.
|
И҆ оу҆сѣко́ша всѝ лю́дїе вѣ̑твїѧ и҆ взѧ́ша, и҆ поидо́ша в̾слѣ́дъ а҆вїмеле́ха, и҆ возложи́ша на тверды́ню, и҆ запали́ша на ни́хъ тверды́ню ѻ҆гне́мъ: и҆ и҆зомро́ша всѝ лю́дїе столпа̀ сѷхе́мска до ты́сѧщи мꙋже́й и҆ же́нъ.
|
|
50
|
50
|
|
Потім пішов Авимелех у Тевец і обложив Тевец і взяв його.
|
И҆ и҆́де а҆вїмеле́хъ въ ѳиви́съ и҆ ѡ҆бсѧ́де є҆го̀, и҆ взѧ̀ є҆го̀:
|
|
51
|
51
|
|
Посеред міста була міцна вежа, і втекли туди всі чоловіки і жінки і всі жителі міста, і замкнулися і зійшли на покрівлю вежі.
|
и҆ сто́лпъ бѣ̀ тве́рдъ средѣ̀ гра́да, и҆ вбѣго́ша тꙋ̀ всѝ мꙋ́жїе и҆ жєны̀ и҆ всѝ старѣ̑йшины гра́да, и҆ заключи́шасѧ, и҆ взыдо́ша на кро́въ столпа̀:
|
|
52
|
52
|
|
Авимелех прийшов до вежі й оточив її і підійшов до дверей вежі, щоб спалити її вогнем.
|
и҆ прїи́де а҆вїмеле́хъ до столпа̀, и҆ сꙋпроти́вишасѧ є҆мꙋ̀: и҆ пристꙋпѝ а҆вїмеле́хъ ко вратѡ́мъ столпа̀, є҆́же запали́ти є҆го̀ ѻ҆гне́мъ:
|
|
53
|
53
|
|
Тоді одна жінка кинула уламок жорна на голову Авимелеху і проломила йому череп.
|
и҆ све́рже жена̀ є҆ди́на оу҆ло́мокъ жерно́вный на главꙋ̀ а҆вїмеле́ха, и҆ сокрꙋшѝ є҆мꙋ̀ те́мѧ:
|
|
54
|
54
|
|
[Авимелех] негайно покликав отрока, зброєносця свого, і сказав йому: оголи меч твій і умертви мене, щоб не сказали про мене: жінка убила його. І проколов його отрок його, і він помер.
|
и҆ возопѝ ско́рѡ а҆вїмеле́хъ ко ѻ҆́трокꙋ носѧ́щемꙋ сосꙋ́ды є҆гѡ̀ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: и҆звлецы̀ ме́чь тво́й и҆ оу҆бі́й мѧ̀, да не рекꙋ́тъ, ꙗ҆́кѡ жена̀ оу҆бѝ є҆го̀. И҆ прободѐ є҆го̀ ѻ҆́трокъ є҆гѡ̀, и҆ оу҆́мре.
|
|
55
|
55
|
|
Ізраїльтяни, бачачи, що помер Авимелех, пішли кожен у своє місце.
|
И҆ ви́дѣша мꙋ́жїе і҆и҃лстїи, ꙗ҆́кѡ оу҆́мре а҆вїмеле́хъ: и҆ ѿидо́ша кі́йждо на своѐ мѣ́сто.
|
|
56
|
56
|
|
Так воздав Бог Авимелеху за злодіяння, які він зробив батькові своєму, убивши сімдесят братів своїх.
|
И҆ воздадѐ бг҃ъ ѕло̀ а҆вїмеле́хꙋ, є҆́же сотворѝ ѻ҆тцꙋ̀ своемꙋ̀, оу҆би́въ се́дмьдесѧтъ бра́тїй свои́хъ:
|
|
57
|
57
|
|
І всі злодіяння жителів сихемських повернув Бог на голову їх; і спостигло їх прокляття Іофама, сина Ієроваалового.
|
и҆ всѧ́кꙋ ѕло́бꙋ мꙋже́й сѷхе́млихъ ѡ҆братѝ бг҃ъ на главы̑ и҆́хъ: и҆ взы́де на нѧ̀ клѧ́тва і҆ѡаѳа́ма сы́на і҆ероваа́лѧ.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.