|
Глава 18
|
|
|
1
|
|
| У ті дні не було царя в Ізраїля; і в ті дні коліно Данове шукало собі наділ, де б оселитися, тому що до того часу не випало йому повного наділу між колінами Ізраїлевими. | |
|
2
|
|
| І послали сини Дана від племені свого п’ять чоловік, мужів сильних, з Цори й Естаола, щоб оглянути землю й дізнатися про неї, і сказали їм: підіть, узнайте землю. Вони прийшли на гору Єфремову до дому Михи і ночували там. | |
|
3
|
|
| Перебуваючи біля дому Михи, впізнали вони голос молодого левита і зайшли туди і запитали його: хто тебе привів сюди? що ти тут робиш і навіщо ти тут? | |
|
4
|
|
| Він сказав їм: те і те зробив для мене Миха, найняв мене, і я в нього священиком. | |
|
5
|
|
| Вони сказали йому: запитай Бога, щоб знати нам, чи успішною буде путь наша, в яку ми йдемо. | |
|
6
|
|
| Священик сказав їм: ідіть з миром; перед Господом путь ваша, в яку ви йдете. | |
|
7
|
|
| І пішли ті п’ять чоловіків, і прийшли в Лаїс, і побачили народ, який у ньому, що він живе спокійно, за звичаєм сидонян, тихий і безтурботний, і що не було в землі тій, щоб хто кривдив у чому або мав би владу: від сидонян вони жили далеко, і ні з ким не було у них ніякої справи. | |
|
8
|
|
| І повернулися [ті п’ять чоловік] до братів своїх у Цору й Естаол, і сказали їм брати їхні: з чим ви? | |
|
9
|
|
| Вони сказали: встанемо і підемо на них; ми бачили землю, вона дуже добра; а ви задумалися: не баріться йти і взяти в спадщину ту землю; | |
|
10
|
|
| коли підете ви, прийдете до народу безтурботного, і земля та велика; Бог віддає її в руки ваші; це таке місце, де немає ні в чому нестатку, що виникає від землі. | |
|
11
|
|
| І вирушили звідти з коліна Данового, з Цори й Естаола, шістсот чоловіків, оперезавшись військовою зброєю. | |
|
12
|
|
| Вони пішли і стали станом у Кириаф-Іаримі, в Юдеї. Тому і називають те місце станом Дановим до цього дня. Він позаду Кириаф-Іарима. | |
|
13
|
|
| Звідти вирушили вони на гору Єфремову і прийшли до дому Михи. | |
|
14
|
|
| І сказали ті п’ять чоловіків, що ходили оглядати землю Лаїс, братам своїм: чи знаєте, що в одному з домів цих є ефод, терафим, ідол і відлитий кумир? отже, подумайте, що зробити. | |
|
15
|
|
| І зайшли туди, і ввійшли в дім молодого левита, у дім Михи, і вітали його. | |
|
16
|
|
| А шістсот чоловік із синів Данових, оперезані військовою зброєю, стояли біля воріт. | |
|
17
|
|
| П’ять же чоловік, які ходили оглядати землю, пішли, увійшли туди, взяли ідола й ефод і терафим і відлитого кумира. Священик стояв біля воріт з тими шістьмастами людьми, оперезаними військовою зброєю. | |
|
18
|
|
| Коли вони ввійшли в дім Михи і взяли ідола, ефод, терафим і відлитого кумира, священик сказав їм: що ви робите? | |
|
19
|
|
| Вони сказали йому: мовчи, поклади руку твою на вуста твої й іди з нами і будь у нас отцем і священиком; чи краще тобі бути священиком у домі однієї людини, ніж бути священиком у коліні або в племені Ізраїлевому? | |
|
20
|
|
| Священик зрадів, взяв ефод, терафим і ідола [і відлитого кумира], і пішов з народом. | |
|
21
|
|
| Вони обернулися і пішли, і відпустили дітей, худобу і майно вперед. | |
|
22
|
|
| Коли вони віддалилися від дому Михи, [Миха і] мешканці домів, сусідніх з домом Михи, зібралися і погналися за синами Дана, | |
|
23
|
|
| і кричали синам Дана. [Сини Данові] обернулися і сказали Миху: чого тобі, що ти так кричиш? | |
|
24
|
|
| [Миха] сказав: ви взяли богів моїх, яких я зробив, і священика, і пішли; чого ще більше? як же ви говорите: чого тобі? | |
|
25
|
|
| Сини Данові сказали йому: мовчи, щоб ми не чули голосу твого; інакше деякі з нас, розгнівавшись, нападуть на вас, і ти погубиш себе і родину твою. | |
|
26
|
|
| І пішли сини Данові шляхом своїм; Миха ж, бачачи, що вони сильніші за нього, пішов назад і повернувся в дім свій. | |
|
27
|
|
| А [сини Данові] узяли те, що зробив Миха, і священика, який був у нього, і пішли в Лаїс, проти народу спокійного і безтурботного, і знищили його мечем, а місто спалили вогнем. | |
|
28
|
|
| Нікому було допомогти, тому що він був віддалений від Сидона і ні з ким не мав справи. [Місто це] знаходилося в долині, що поблизу Беф-Рехова. І побудували знову місто й оселилися в ньому, | |
|
29
|
|
| і нарекли ім’я місту: Дан, за ім’ям батька свого Дана, сина Ізраїлевого; а раніше ім’я місту тому було: Лаїс. | |
|
30
|
|
| І поставили в себе сини Данові ідола; Іонафан же, син Гирсона, сина Манассії, сам і сини його були священиками в коліні Дановім до дня переселення жителів тієї землі; | |
|
31
|
|
| і мали у себе ідола, зробленого Михою, весь той час, коли дім Божий знаходився в Силомі. |
