|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Ось ті народи, яких залишив Господь, щоб спокушати ними ізраїльтян, усіх, які не знали про всі війни ханаанські, — | |
|
2
|
|
| для того тільки, щоб знали й училися війні наступні роди синів Ізраїлевих, які раніше не знали її: | |
|
3
|
|
| п’ять власників филистимських, усі хананеї і, сидоняни й евеї, які живуть на горі Ливан, від гори Ваал-Ермона до входу в Емаф. | |
|
4
|
|
| Вони були залишені, щоб спокушати ними ізраїльтян і довідатися, чи підкорюються вони заповідям Господнім, які Він заповів батькам їхнім через Мойсея. | |
|
5
|
|
| І жили сини Ізраїлеві серед хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, евеїв, [гергесеїв] та ієвусеїв, | |
|
6
|
|
| і брали дочок їхніх собі за дружин, і своїх дочок віддавали за синів їхніх, і служили богам їх. | |
|
7
|
|
| І зробили сини Ізраїлеві зле перед очима Господа, і забули Господа Бога свого, і служили Ваалу й Астарті. | |
|
8
|
|
| І запалав гнів Господній на Ізраїля, і віддав їх у руки Хусарсафема, царя Месопотамського, і служили сини Ізраїлеві Хусарсафему вісім років. | |
|
9
|
|
| Тоді заволали сини Ізраїлеві до Господа, і поставив Господь спасителя синам Ізраїлевим, який спас їх, Гофониїла, сина Кеназа, молодшого брата Халевового. | |
|
10
|
|
| На ньому був Дух Господній, і був він суддею Ізраїля. Він вийшов на війну [проти Хусарсафема], і віддав Господь у руки його Хусарсафема, царя Месопотамського, і перемогла рука його Хусарсафема. | |
|
11
|
|
| І спочивала земля сорок років. І помер Гофониїл, син Кеназа. | |
|
12
|
|
| Сини Ізраїлеві знову стали робити зле перед очима Господа, і укріпив Господь Еглона, царя Моавитського, проти ізраїльтян, за те, що вони робили лихе перед очима Господа. | |
|
13
|
|
| Він зібрав до себе [усіх] аммонитян і амаликитян, і пішов і уразив Ізраїля, й оволоділи вони містом Пальм. | |
|
14
|
|
| І служили сини Ізраїлеві Еглону, царю Моавитському, вісімнадцять років. | |
|
15
|
|
| Тоді воззвали сини Ізраїлеві до Господа, і Господь поставив їм спасителя Аода, сина Гери, сина Ієминиєвого, який був лівшою. І послали сини Ізраїлеві з ним дари Еглону, царю Моавитському. | |
|
16
|
|
| Аод зробив собі меч із двома вістрями, довжиною в лікоть, і підперезав його під плащем своїм до правого стегна, | |
|
17
|
|
| [і прийшов,] і підніс дари Еглону, царю Моавитському; Еглон же був чоловіком дуже повним. | |
|
18
|
|
| Коли підніс Аод усі дари і випровадив людей, які принесли дари, | |
|
19
|
|
| то сам повернувся від ідолів, що у Галгалі, і сказав: у мене є таємне слово до тебе, царю. Він сказав: тихіше! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому. | |
|
20
|
|
| Аод увійшов до нього: він сидів у прохолодній світлиці, що була в нього окремо. І сказав Аод: у мене є до тебе, [царю,] слово Боже. [Еглон] встав зі стільця [перед ним]. | |
|
21
|
|
| [Коли він встав,] Аод простяг ліву руку свою і взяв меч із правого стегна свого і встромив його в живіт його, | |
|
22
|
|
| так що ввійшло за вістрям і руків’я, і жир закрив вістря, тому що Аод не вийняв меча з живота його, і він пройшов до задньої частини. | |
|
23
|
|
| І вийшов Аод за поріг, і зачинив за собою двері світлиці, і замкнув. | |
|
24
|
|
| Коли він вийшов, раби Еглона прийшли і бачать, ось, двері світлиці замкнуті, і говорять: мабуть, він з необхідности у прохолодній кімнаті. | |
|
25
|
|
| Чекали досить довго, але бачачи, що ніхто не відмикає дверей світлиці, взяли ключ і відімкнули, і ось, господар їхній лежить на землі мертвий. | |
|
26
|
|
| Поки вони дивувалися, Аод тим часом пішов, [і ніхто про нього не думав,] пройшов повз ідолів і врятувався в Сеїраф. | |
|
27
|
|
| Прийшовши ж [у землю Ізраїлеву, Аод] засурмив трубою на горі Єфремовій, і зійшли з ним сини Ізраїлеві з гори, і він ішов перед ними. | |
|
28
|
|
| І сказав їм: ідіть за мною, бо віддав Господь [Бог] ворогів ваших моавитян у руки ваші. І пішли за ним, і захопили переправу через Йордан до Моаву, і не давали нікому переходити. | |
|
29
|
|
| І вбили в той час моавитян близько десяти тисяч чоловік, усе здорових і сильних, і ніхто не втік. | |
|
30
|
|
| Так підкорилися в той день моавитяни Ізраїлю, і спочивала земля вісімдесят років. [І був Аод суддею їх до самої смерти.] | |
|
31
|
|
| Після нього був Самегар, син Анафів, який шістсот чоловік филистимлян побив волячим рожном; і він також спас Ізраїля. |
