|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
Після смерти Ісуса запитували сини Ізраїлеві Господа, говорячи: хто з нас першим піде на хананеян — воювати з ними?
|
І бисть по сконча́нії Ісу́сові, і вопроша́ху си́нове Ізра́їлеви Го́спода, глаго́люще: кто взи́деть нам к Ханане́ю воєво́да, ра́товати на них?
|
|
2
|
2
|
|
І сказав Господь: Іуда піде; ось, Я віддаю землю в руки його.
|
І рече́ Госпо́дь: Іу́да взи́деть; се, дах зе́млю в ру́ку єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Іуда ж сказав Симеону, братові своєму: ввійди зі мною в жереб мій, і будемо воювати з хананеянами; і я ввійду з тобою у твій жереб. І пішов з ним Симеон.
|
І рече́ Іу́да к Симео́ну, бра́ту своєму́: взи́ди со мно́ю в жре́бій мой, і ополчи́мся на Ханане́я; і пойду́ і аз с тобо́ю в жре́бій твой. І по́йде с ним Симео́н.
|
|
4
|
4
|
|
І пішов Іуда, і віддав Господь хананеян і ферезеян у руки їх, і убили вони з них під Везеком десять тисяч чоловік.
|
І взи́де Іу́да, і предаде́ Госпо́дь Ханане́я і Ферезе́я в ру́ці їх; і ізби́ша їх в везе́ці до десяти́ ти́сящ муже́й.
|
|
5
|
5
|
|
У Везеку зустрілися вони з Адоні-Везеком, воювали з ним і розбили хананеян і ферезеян.
|
І обріто́ша Адонівезе́ка в Везе́ці, і сіко́шася с ним; і ізби́ша Ханане́я і Ферезе́я.
|
|
6
|
6
|
|
Адоні-Везек побіг, але вони погналися за ним і впіймали його і відсікли великі пальці на руках його і на ногах його.
|
І побіже́ Адонівезе́к; і гна́ша вслід єго́, і я́ша єго́, і отсіко́ша краї́ рук єго́ і краї́ ног єго́.
|
|
7
|
7
|
|
Тоді сказав Адоні-Везек: сімдесят царів з відсіченими на руках і на ногах їхніх великими пальцями збирали [крихти] під столом моїм; як робив я, так і мені відплатив Бог. І привели його в Єрусалим, і він помер там.
|
І рече́ Адонівезе́к: седьми́десяти царе́м обсіко́х краї́ рук їх і краї́ ног їх, і би́ша собира́юще [от крупи́ць] под трапе́зою моє́ю; я́коже у́бо сотвори́х, та́ко воздаде́ мі Бог. І приведо́ша єго́ во Ієрусали́м, і у́мре та́мо.
|
|
8
|
8
|
|
І воювали сини Іудині проти Єрусалима і взяли його, й уразили його мечем і місто віддали вогню.
|
І воєва́ша си́нове Іу́дини на Ієрусали́м, і взя́ша єго́, і порази́ша єго́ о́стрієм меча́, і град сожго́ша огне́м.
|
|
9
|
9
|
|
Потім пішли сини Іудині воювати з хананеянами, які жили на горах і на полуденній землі і на низинних місцях.
|
І по сих снидо́ша си́нове Іу́дини воєва́ти на Ханане́я живу́щаго в го́рній к ю́гу і в ра́вній.
|
|
10
|
10
|
|
І пішов Іуда на хананеян, які жили в Хевроні [ім’я ж Хеврону було раніше Кириаф-Арби], і розбив Шешая, Ахимана і Фалмая [з роду Єнакового].
|
І по́йде Іу́да на Ханане́я живу́щаго в Хевро́ні. І ізи́де Хевро́н со страни́; і́м'я же бі Хевро́ну пре́жде Каріафарво́к-се́фер; і уби́ша Сеси́на, і Ахіма́на, і Фолмі́я, ро́ди Єна́кови.
|
|
11
|
11
|
|
Звідти пішов він проти жителів Давира; ім’я Давира було раніше Кириаф-Сефер.
|
І взидо́ша отту́ду к живу́щим в даві́рі; і́м'я же даві́ру бі пре́жде Каріафсе́фер, град пи́сьмен.
|
|
12
|
12
|
|
І сказав Халев: хто розіб’є Кириаф-Сефер і візьме його, тому віддам Ахсу, дочку мою, за дружину.
|
І рече́ Хале́в: і́же а́ще порази́ть град пи́сьмен і во́зьметь єго́, дам єму́ Асха́нь, дщер мою́, в жену́.
|
|
13
|
13
|
|
І взяв його Гофониїл, син Кеназа, молодшого брата Халевового, і Халев віддав за дружину йому Ахсу, дочку свою.
|
І взя єго́ Гофонії́л, син Кене́за, бра́та Хале́вова юні́йшій, і даде́ єму́ Хале́в Асха́нь, дщер свою́, в жену́.
|
|
14
|
|
|
Коли належало їй іти, Гофониїл навчив її просити у батька її поле, і вона зійшла з осла. Халев сказав їй: що тобі?
|
|
|
15
|
|
|
[Ахса] сказала йому: дай мені благословення; ти дав мені землю полуденну, дай мені і джерела води. І дав їй [Халев за бажанням її] джерела верхні і джерела нижні.
|
|
|
16
|
|
|
І сини [Іофора] кенеянина, тестя Мойсеєвого, пішли з міста Пальм із синами Іудиними в пустелю Іудину, що на південь від Арада, і прийшли й оселилися серед народу.
|
|
|
17
|
|
|
І пішов Іуда із Симеоном, братом своїм, і розбили хананеян, які жили в Цефафі, і піддали його закляттю, і тому називається місто це Хорма.
|
|
|
18
|
|
|
Іуда взяв також Газу з передмістями її, Аскалон з передмістями його, і Екрон з передмістями його [і Азот з околицями його].
|
|
|
19
|
|
|
Господь був з Іудою, і він оволодів горою; але жителів долини не міг прогнати, тому що в них були залізні колісниці.
|
|
|
20
|
|
|
І віддали Халеву Хеврон, як говорив Мойсей, [і одержав він там у спадщину три міста синів Єнакових] і вигнав звідти трьох синів Єнакових.
|
|
|
21
|
|
|
Але ієвусеїв, які жили в Єрусалимі, не вигнали сини Веніамінові, і живуть ієвусеями з синами Веніаміна в Єрусалимі до цього дня.
|
|
|
22
|
|
|
І сини Йосифа пішли також на Вефиль, і Господь був з ними.
|
|
|
23
|
|
|
[І зупинилися] й оглядали сини Йосифові Вефиль [ім’я ж місту було раніше Луз].
|
|
|
24
|
|
|
І побачили вартові чоловіка, який йде з міста, [і взяли його] і сказали йому: покажи нам вхід у місто, і зробимо тобі милість.
|
|
|
25
|
|
|
Він показав їм вхід у місто, і розбили вони місто мечем, а чоловіка цього і всіх родичів його відпустили.
|
|
|
26
|
|
|
Чоловік цей пішов у землю хеттеян, і побудував [там] місто і нарік ім’я йому Луз. Це ім’я його по цей день.
|
|
|
27
|
|
|
І Манассія не вигнав жителів Бефсана [який є Скифополь] і залежних від нього міст, Фаанаха і залежних від нього міст, жителів Дора і залежних від нього міст, жителів Івлеама і залежних від нього міст, жителів Мегиддона і залежних від нього міст; і залишилися хананеяни жити в землі цій.
|
|
|
28
|
|
|
Коли Ізраїль прийшов у силу, тоді зробив він хананеян данниками, але вигнати не вигнав їх.
|
|
|
29
|
|
|
І Єфрем не вигнав хананеян, які живуть у Газері; і жили хананеяни серед них у Газері [і платили їм данину].
|
|
|
30
|
|
|
І Завулон не вигнав жителів Китрона і жителів Наглола, і жили хананеяни серед них і платили їм данину.
|
|
|
31
|
|
|
І Асир не вигнав жителів Акко [які платили йому данину, і жителів Дора] і жителів Сидона й Ахлава, Ахзива, Хелви, Афека і Рехова.
|
|
|
32
|
|
|
І жив Асир серед хананеян, жителів землі тієї, бо не вигнав їх.
|
|
|
33
|
|
|
І Неффалим не вигнав жителів Вефсамиса і жителів Бефанафа і жив серед хананеян, жителів землі тієї; жителі ж Вефсамиса і Бефанафа були його данниками.
|
|
|
34
|
|
|
І притисли аморреяни синів Данових у горах, бо не давали їм сходити в долину.
|
|
|
35
|
|
|
І залишилися аморреяни жити на горі Херес [де ведмеді і лисиці], в Аїалоні і Шаалвимі; але рука синів Йосифових подолала [аморреян], і стали вони данниками їх.
|
|
|
36
|
|
|
Межі аморреян від узвишшя Акравим і від Сели простягалися і далі.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.