|
Глава 5
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
У той день заспівали Девора і Варак, син Авиноамів, цими словами:
|
І воспі́ Девво́ра і Вара́к, син Авинеє́мов, в той день, і рече́:
|
|
2
|
2
|
|
Ізраїль помстився, народ показав ревність; прославте Господа!
|
внегда́ нача́ти вождо́м во Ізра́їлі, в проізволе́нії люді́й, благослові́те Го́спода!
|
|
3
|
3
|
|
Слухайте, царі, прислухайтеся, вельможі: я Господу, я співаю, воздаю хвалу Господу Богу Ізраїлевому.
|
Усли́шіте, ца́ріє, і внуші́те, кня́зі: аз Го́сподеві воспою́ і пою́ Бо́гу Ізра́їлеву.
|
|
4
|
4
|
|
Коли виходив Ти, Господи, від Сеїра, коли йшов з поля Едомського, тоді земля тряслася, і небо капало, і хмари проливали воду;
|
Го́споди, во ісхо́ді Твоє́м от Сиї́ра, внегда́ воздвиза́тися Тебі́ от села́ Едо́мова, земля́ потрясе́ся, і не́бо возмути́ся, і о́блаци іска́паша во́ду;
|
|
5
|
5
|
|
гори танули від лиця Господа, навіть цей Синай від лиця Господа Бога Ізраїлевого.
|
го́ри подвиго́шася от лиця́ Го́спода Елої́, та́я Сина́ от лиця́ Го́спода Бо́га Ізра́їлева.
|
|
6
|
6
|
|
У дні Самегара, сина Анафового, у дні Іаїлі, були порожні дороги, і ті, що ходили раніше путями прямими, ходили тоді обхідними дорогами.
|
Во дні Самега́ра, си́на Ана́фова, во дні Іаї́лі, оскуді́ша путіє́, і ідо́ша в путі́ кри́ви, і ідо́ша в путі́ развраще́нни;
|
|
7
|
7
|
|
Не стало мешканців у селищах у Ізраїля, не стало, доки не повстала я, Девора, доки не повстала я, мати в Ізраїлі.
|
оскуді́ша живу́щії во Ізра́їлі, оскуді́ша до́ндеже воста́ Девво́ра, до́ндеже воста́ ма́ти во Ізра́їлі;
|
|
8
|
8
|
|
Обрали нових богів, тому війна біля воріт. Чи видні були щит і спис у сорока тисяч Ізраїля?
|
ізбра́ша бо́ги но́ви, я́ко хліб я́чен, тогда́ воєва́ша гра́ди князе́й; щит не яви́ся, ніже́ копіє́ в чети́редесяти ти́сящах во Ізра́їлі.
|
|
9
|
9
|
|
Серце моє до вас, начальники Ізраїлеві, до ревнителів серед народу; прославте Господа!
|
Се́рдце моє́ на учине́нная во Ізра́їлі; си́льнії люді́й, благослові́те Го́спода!
|
|
10
|
10
|
|
Ті, хто їздить на ослицях білих, ті, що сидять на килимах і ходять по дорозі, співайте пісню!
|
Ї́здящії на осля́тех бі́лих в полу́дне, і сідя́щії на суди́щі, і ходя́щії на путі́ со́нмов, провіща́йте.
|
|
11
|
11
|
|
Серед голосів, що збирають стада, біля колодязів, нехай співають хвалу Господу, хвалу вождям Ізраїля! Тоді виступив до воріт народ Господній.
|
Глас пле́щущих посреді́ веселя́щихся; та́мо дадя́ть пра́вду. Го́споди, пра́вди укріпи́ во Ізра́їлі; тогда́ разидо́шася во гра́ди своя́ лю́діє Госпо́дні.
|
|
12
|
12
|
|
Піднесися, піднесися, Деворо! піднесися, піднесися! співай пісню! Постань, Вараку! і веди полонених твоїх, сину Авиноамів!
|
Воста́ни, воста́ни, Девво́ра! Воста́ни, воста́ни, глаго́ли с пі́снію! Воста́ни, Вара́че, і пліни́ плін твой, си́не Авинеє́мль!
|
|
13
|
13
|
|
Тоді небагатьом із сильних підкорив Він народ; Господь підпорядкував мені хоробрих.
|
Тогда́ возвели́чися си́ла Єго́; Госпо́дь смири́ мні крі́пльшия мене́.
|
|
14
|
14
|
|
Від Єфрема прийшли ті, хто вкорінився в Амалика; за тобою Веніамін, серед народу твого; від Махира йшли начальники, і від Завулона — ті, хто володіє тростиною писаря.
|
Лю́діє Єфре́млі утоми́ша їх в доли́ні; брат твой Веніамі́н в лю́дех твої́х; от мене́ Махі́р снидо́ша взиску́ющії, і от Завуло́на укріпля́ющіїся в ски́птрі повіствова́нія пи́сьменника.
|
|
15
|
15
|
|
І князі Іссахарові з Деворою, й Іссахар так само, як Варак, кинувся в долину пішки. В племенах Рувимових велика розбіжність.
|
І нача́льници во Іссаха́рі с Девво́рою і Вара́ком; та́ко Вара́к отпусти́ пі́ших свої́х в доли́ну, в разділе́нія Руви́мова, вели́ка іспита́нія се́рдця.
|
|
16
|
|
|
Чого сидиш ти між кошарами, слухаючи бекання отар? В племенах Рувимових велика розбіжність.
|
|
|
17
|
|
|
Галаад живе спокійно за Йорданом, і Дану чого боятися з кораблями? Асир сидить на березі моря й біля пристаней своїх живе спокійно.
|
|
|
18
|
|
|
Завулон — народ, який прирік душу свою на смерть, і Неффалим — на висотах поля.
|
|
|
19
|
|
|
Прийшли царі, зітнулися, тоді воювали царі ханаанські у Фанааху біля вод Мегиддонських, але не одержали ніякого срібла.
|
|
|
20
|
|
|
З неба воювали, зірки з путей своїх воювали із Сисарою.
|
|
|
21
|
|
|
Потік Киссон потягнув їх, потік Кедумим, потік Киссон. Зневажай, душе моя, силу!
|
|
|
22
|
|
|
Тоді ламалися копита кінські від утечі, від утечі сильних його.
|
|
|
23
|
|
|
Прокляніть Мероз, говорить ангел Господній, прокляніть, прокляніть жителів його за те, що не прийшли на допомогу Господу, на допомогу Господу з хоробрими.
|
|
|
24
|
|
|
Нехай буде благословенна між жонами Іаїль, дружина Хевера кенеянина, між жонами в наметах нехай буде благословенна!
|
|
|
25
|
|
|
Води просив він: молока подала вона, у чаші коштовній принесла молока кращого.
|
|
|
26
|
|
|
[Ліву] руку свою простягнула до кола, а праву свою до молота робітників; ударила Сисару, вразила голову його, розбила і проколола скроню його.
|
|
|
27
|
|
|
До ніг її схилився, упав і лежав, до ніг її схилився, упав; де схилився, там і впав убитий.
|
|
|
28
|
|
|
У вікно виглядає і волає мати Сисарина крізь ґрати: чому довго не йде кіннота його, чому баряться колеса колісниць його?
|
|
|
29
|
|
|
Розумні з її жінок відповідають їй, і сама вона відповідає на слова свої:
|
|
|
30
|
|
|
мабуть, вони знайшли, ділять здобич, по дівчині, по дві дівчини на кожного воїна, у здобич отримано різнобарвний одяг Сисарі, отримано у здобич різнобарвний одяг, вишитий з обох боків, знятий з плечей полоненого.
|
|
|
31
|
|
|
Так нехай загинуть усі вороги Твої, Господи! Ті ж, що люблять Його, нехай будуть, як сонце, що сходить у всій силі своїй! — І спочивала земля сорок років.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.