Глава 6
|
|
1
|
|
Сини Ізраїлеві стали знову чинити зле перед очима Господа, і віддав їх Господь у руки мадіанитян на сім років. | |
2
|
|
Важка була рука мадіанитян над Ізраїлем, і сини Ізраїлеві зробили собі від мадіанитян ущелини в горах і печери й укріплення. | |
3
|
|
Коли посіє Ізраїль, прийдуть мадіанитяни й амаликитяни і жителі сходу і ходять у них; | |
4
|
|
і стоять у них наметами, і винищують плоди землі до самої Гази, і не залишають для прохарчування Ізраїлю ні вівці, ні вола, ні осла. | |
5
|
|
Тому що вони приходили з худобою своєю і з наметами своїми, приходили такою безліччю, як сарана; їм і верблюдам їхнім не було числа, і ходили по землі Ізраїлевій, щоб спустошувати її. | |
6
|
|
І дуже зубожів Ізраїль від мадіанитян, і воззвали сини Ізраїлеві до Господа. | |
7
|
|
І коли воззвали сини Ізраїлеві до Господа на мадіанитян, | |
8
|
|
послав Господь пророка до синів Ізраїлевих, і сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я вивів вас з Єгипту, вивів вас з дому рабства; | |
9
|
|
визволив вас з руки єгиптян і з руки всіх, що гнобили вас, прогнав їх від вас, і дав вам землю їх, | |
10
|
|
і сказав вам: «Я — Господь Бог ваш; не шануйте богів аморрейських, у землі яких ви живете»; але ви не послухали голосу Мого. | |
11
|
|
І прийшов ангел Господній і сів у Офрі під дубом, що належав Іоасу, нащадкові Авиазеровому; син його Гедеон вибивав тоді пшеницю в точилі, щоб сховати від мадіанитян. | |
12
|
|
І явився йому ангел Господній і сказав йому: Господь з тобою, чоловіче сильний! | |
13
|
|
Гедеон сказав йому: господарю мій! якщо Господь з нами, то чого сталася з нами уся ця [біда]? і де всі чудеса Його, про які розповідали нам батьки наші, говорячи: «з Єгипту вивів нас Господь»? Нині залишив нас Господь і віддав нас у руки мадіанитян. | |
14
|
|
Господь, споглянувши на нього, сказав: іди з цією силою твоєю і спаси Ізраїля від руки мадіанитян; Я посилаю тебе. | |
15
|
|
[Гедеон] сказав йому: Господи! як спасу я Ізраїля? ось, і плем’я моє в коліні Манассіїному найбідніше, і я в домі батька мого молодший. | |
16
|
|
І сказав йому Господь: Я буду з тобою, і ти подолаєш мадіанитян, як одну людину. | |
17
|
|
[Гедеон] сказав Йому: якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, то зроби мені знамення, що Ти говориш зі мною: | |
18
|
|
не йди звідси, доки я не прийду до Тебе і не принесу дара мого і не запропоную Тобі. Він сказав: Я залишуся до повернення твого. | |
19
|
|
Гедеон пішов і приготував козеня й опрісноків з ефи борошна; м’ясо поклав у кошик, а юшку влив у горщик і приніс до Нього під дуб і запропонував. | |
20
|
|
І сказав йому ангел Божий: візьми м’ясо й опрісноки, і поклади на цей камінь, і вилий юшку. Він так і зробив. | |
21
|
|
Ангел Господній простяг кінець жезла, який був у руці його, доторкнувся до м’яса й опрісноків; і вийшов вогонь з каменя і поїв м’ясо й опрісноки; і ангел Господній зник з очей його. | |
22
|
|
І побачив Гедеон, що це ангел Господній, і сказав Гедеон: горе мені, Владико Господи! тому що я бачив ангела Господнього лицем до лиця. | |
23
|
|
Господь сказав йому: мир тобі, не бійся, не помреш. | |
24
|
|
І влаштував там Гедеон жертовник Господу і назвав його: Ієгова Шалом*. Він ще до цього дня в Офрі Авиєзеровій. | |
25
|
|
У ту ніч сказав йому Господь: візьми тельця зі стада батька твого й другого тельця семирічного, і зруйнуй жертовник Ваала, який у батька твого, і зрубай священне дерево, яке при ньому, | |
26
|
|
і постав жертовник Господу Богу твоєму, [який явився тобі] на вершині скелі цієї, у порядку, і візьми другого тельця і принеси у всепалення на дровах дерева, яке зрубаєш. | |
27
|
|
Гедеон взяв десять чоловік з рабів своїх і зробив, як говорив йому Господь; але оскільки зробити це вдень він боявся через домашніх батька свого і жителів міста, то зробив уночі. | |
28
|
|
Зранку встали жителі міста, і ось, жертовник Ваала зруйнований, і дерево при ньому зрубано, і другий телець принесений у всепалення на новоспорудженому жертовнику. | |
29
|
|
І говорили одне одному: хто це зробив? Шукали, розпитували і сказали: Гедеон, син Іоасів, зробив це. | |
30
|
|
І сказали жителі міста Іоасу: виведи сина твого; він повинен померти за те, що зруйнував жертовник Ваала і зрубав дерево, яке було при ньому. | |
31
|
|
Іоас сказав усім, хто приступив до нього: чи вам заступатися за Ваала, чи вам захищати його? хто заступиться за нього, той буде відданий на смерть в цей самий ранок; якщо він бог, то нехай сам заступиться за себе, проти того, хто зруйнував його жертовник. | |
32
|
|
І став називати його з того дня Ієроваалом, тому що сказав: нехай Ваал сам судиться з ним за те, що він зруйнував жертовник його. | |
33
|
|
Тим часом усі мадіанитяни й амаликитяни і жителі сходу зібралися разом, перейшли [ріку] і стали станом у долині Ізреельській. | |
34
|
|
І Дух Господній надихнув Гедеона; він засурмив трубою, і скликане було плем’я Авиєзерове, щоб іти за ним. | |
35
|
|
І послав послів по всьому коліну Манассіїному, і воно погодилося йти за ним; також послав послів до Асира, Завулона і Неффалима, і ці прийшли назустріч їм. | |
36
|
|
І сказав Гедеон Богу: якщо Ти спасеш Ізраїля рукою моєю, як говорив Ти, | |
37
|
|
то ось, я розстелю тут на току стрижену вовну: якщо роса буде тільки на вовні, а на усій землі сухо, то буду знати, що спасеш рукою моєю Ізраїля, як говорив Ти. | |
38
|
|
Так і сталося: на другий день, вставши рано, він став віджимати вовну і віджав з вовни роси цілу чашу води. | |
39
|
|
І сказав Гедеон Богові: не прогнівайся на мене, якщо ще раз скажу і ще тільки один раз зроблю випробування над вовною: нехай буде сухо на одній тільки вовні, а на всій землі нехай буде роса. | |
40
|
|
Бог так і зробив у ту ніч: тільки на вовні було сухо, а на всій землі була роса. |