Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 3 з 21
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Глава 3
Глава 3
1
1
Ось ті народи, яких залишив Господь, щоб спокушати ними ізраїльтян, усіх, які не знали про всі війни ханаанські, —
И сія́ язы́ки, я́же оста́ви Госпо́дь, да иску́ситъ и́ми Ізра́иля, вся́ невѣ́дущыя бра́ней Ханаа́нскихъ,
2
2
для того тільки, щоб знали й училися війні наступні роди синів Ізраїлевих, які раніше не знали її:
то́кмо ра́ди родо́въ сыно́въ Ізра́илевыхъ, є́же научи́ти я́ бра́ни, оба́че и́же пре́жде и́хъ не увѣ́даша и́хъ:
3
3
п’ять власників филистимських, усі хананеї і, сидоняни й евеї, які живуть на горі Ливан, від гори Ваал-Ермона до входу в Емаф.
пя́ть воєво́дствъ иноплеме́нническихъ, и всего́ Ханане́а и Сідо́нія, и Єве́а живу́щаго въ Ліва́нѣ от горы́ Ваа́лъ-єрмо́нъ до Лавоєма́ѳа.
4
4
Вони були залишені, щоб спокушати ними ізраїльтян і довідатися, чи підкорюються вони заповідям Господнім, які Він заповів батькам їхнім через Мойсея.
И бы́сть да иску́ситъ и́ми Ізра́иля, да увѣ́сть, а́ще послу́шаютъ за́повѣдій Госпо́днихъ, я́же заповѣ́да отце́мъ и́хъ руко́ю Моисе́овою.
5
5
І жили сини Ізраїлеві серед хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, евеїв, [гергесеїв] та ієвусеїв,
И сы́нове Ізра́илевы обита́ша посредѣ́ Ханане́а и Хетте́а, и Аморре́а и Ферезе́а, и Єве́а и Гергесе́а и Ієвусе́а,
6
6
і брали дочок їхніх собі за дружин, і своїх дочок віддавали за синів їхніх, і служили богам їх.
и поя́ша дще́ри и́хъ себѣ́ въ жены́, и дще́ри своя́ да́ша сыно́мъ и́хъ, и послужи́ша бого́мъ и́хъ.
7
7
І зробили сини Ізраїлеві зле перед очима Господа, і забули Господа Бога свого, і служили Ваалу й Астарті.
И сотвори́ша сы́нове Ізра́илевы зло́є предъ Го́сподемъ и забы́ша Го́спода Бо́га своєго́, и послужи́ша Ваа́лу и дубра́вамъ.
8
8
І запалав гнів Господній на Ізраїля, і віддав їх у руки Хусарсафема, царя Месопотамського, і служили сини Ізраїлеві Хусарсафему вісім років.
И разгнѣ́вася я́ростію Госпо́дь на Ізра́иля и предаде́ и́хъ въ ру́ки хусарсаѳе́ма царя́ Месопота́міи Си́рскія: и рабо́таша сы́нове Ізра́илевы хусарсаѳе́му лѣ́тъ о́смь.
9
9
Тоді заволали сини Ізраїлеві до Господа, і поставив Господь спасителя синам Ізраїлевим, який спас їх, Гофониїла, сина Кеназа, молодшого брата Халевового.
И возопи́ша сы́нове Ізра́илевы ко Го́споду. И возста́ви Госпо́дь спаси́теля Ізра́илю, и спасе́ и́хъ, Гоѳоніи́ла, сы́на Кене́за бра́та хале́вова юнѣ́йшаго єго́.
10
10
На ньому був Дух Господній, і був він суддею Ізраїля. Він вийшов на війну [проти Хусарсафема], і віддав Господь у руки його Хусарсафема, царя Месопотамського, і перемогла рука його Хусарсафема.
И бы́сть на не́мъ Ду́хъ Госпо́день, и суди́ Ізра́иля. И изы́де на ра́ть къ хусарсаѳе́му: и предаде́ Госпо́дь въ ру́цѣ єго́ хусарсаѳе́ма царя́ Си́рска, и укрѣпи́ся рука́ єго́ надъ хусарсаѳе́момъ.
11
11
І спочивала земля сорок років. І помер Гофониїл, син Кеназа.
И бы́сть въ поко́и земля́ четы́редесять лѣ́тъ. И у́мре Гоѳоніи́лъ сы́нъ Кене́зовъ.
12
12
Сини Ізраїлеві знову стали робити зле перед очима Господа, і укріпив Господь Еглона, царя Моавитського, проти ізраїльтян, за те, що вони робили лихе перед очима Господа.
И приложи́ша сы́нове Ізра́илевы сотвори́ти зло́є предъ Го́сподемъ: и укрѣпи́ Госпо́дь єгло́ма царя́ Моа́вля на Ізра́иля, зане́же сотвори́ша зло́є предъ Го́сподемъ.
13
13
Він зібрав до себе [усіх] аммонитян і амаликитян, і пішов і уразив Ізраїля, й оволоділи вони містом Пальм.
И собра́ къ себѣ́ вся́ сы́ны Аммо́ни и Амали́ковы: и и́де, и порази́ Ізра́иля, и взя́ гра́дъ фі́ніческъ.
14
14
І служили сини Ізраїлеві Еглону, царю Моавитському, вісімнадцять років.
И рабо́таша сы́нове Ізра́илевы єгло́му царю́ Моа́влю лѣ́тъ осмьна́десять.
15
15
Тоді воззвали сини Ізраїлеві до Господа, і Господь поставив їм спасителя Аода, сина Гери, сина Ієминиєвого, який був лівшою. І послали сини Ізраїлеві з ним дари Еглону, царю Моавитському.
И возопи́ша сы́нове Ізра́илевы ко Го́споду: и возста́ви и́мъ Госпо́дь спаси́теля, Ао́да сы́на Гира́ня, сы́на Іємені́ина, му́жа ободеснору́чна: и посла́ша сы́нове Ізра́илевы да́ры руко́ю єго́ єгло́му царю́ Моа́влю.
16
16
Аод зробив собі меч із двома вістрями, довжиною в лікоть, і підперезав його під плащем своїм до правого стегна,
И сотвори́ себѣ́ Ао́дъ но́жъ обоюдуо́стръ, на пя́дь єди́ну долгота́ єго́, и припоя́са єго́ подъ ри́зу по бедрѣ́ деснѣ́й своє́й.
17
17
[і прийшов,] і підніс дари Еглону, царю Моавитському; Еглон же був чоловіком дуже повним.
И и́де, и принесе́ да́ры єгло́му царю́ Моа́влю: єгло́мъ же му́жъ добротѣле́сенъ бѣ́ зѣло́.
18
18
Коли підніс Аод усі дари і випровадив людей, які принесли дари,
И бы́сть єгда́ сконча́ Ао́дъ принося́ да́ры, и отсла́ нося́щихъ да́ры:
19
19
то сам повернувся від ідолів, що у Галгалі, і сказав: у мене є таємне слово до тебе, царю. Він сказав: тихіше! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.
и єгло́мъ обрати́ся от і́долъ и́же въ Галга́лѣхъ. И рече́ Ао́дъ: сло́во мнѣ́ є́сть къ тебѣ́ та́йно, царю́. И рече́ єгло́мъ къ нему́: молчи́. И отсла́ от себе́ всѣ́хъ предстоя́щихъ предъ ни́мъ.
20
20
Аод увійшов до нього: він сидів у прохолодній світлиці, що була в нього окремо. І сказав Аод: у мене є до тебе, [царю,] слово Боже. [Еглон] встав зі стільця [перед ним].
И Ао́дъ вни́де къ нему́. Се́й же сѣдя́ше въ го́рницѣ лѣ́тнѣй своє́й єди́нъ. И рече́ Ао́дъ: сло́во Бо́жіє мнѣ́ къ тебѣ́, царю́. И воста́ єгло́мъ со престо́ла бли́зъ єго́.
21
21
[Коли він встав,] Аод простяг ліву руку свою і взяв меч із правого стегна свого і встромив його в живіт його,
И бы́сть єгда́ воста́, и простре́ Ао́дъ ру́ку лѣ́вую свою́, и извлече́ но́жъ, и́же надъ стегно́мъ єго́ десны́мъ, и вонзе́ во чре́во єгло́мово:
22
22
так що ввійшло за вістрям і руків’я, і жир закрив вістря, тому що Аод не вийняв меча з живота його, і він пройшов до задньої частини.
и вти́сне и рукоя́ть за о́стріємъ, и заключи́ ту́къ за о́стріємъ, я́ко не извлече́ ножа́ изъ чре́ва єго́, [и изы́де лайно́].
23
23
І вийшов Аод за поріг, і зачинив за собою двері світлиці, і замкнув.
И изы́де Ао́дъ въ притво́ръ, и про́йде стрегу́щихъ, и затвори́ две́ри го́рницы за собо́ю и заключи́,
24
24
Коли він вийшов, раби Еглона прийшли і бачать, ось, двері світлиці замкнуті, і говорять: мабуть, він з необхідности у прохолодній кімнаті.
и са́мъ изы́де. И раби́ єго́ пріидо́ша и узрѣ́ша, и се́, две́ри го́рницы заключе́ны, и рѣ́ша: єда́ у потре́бы сѣди́тъ во отлуче́ніи ло́жа?
25
25
Чекали досить довго, але бачачи, що ніхто не відмикає дверей світлиці, взяли ключ і відімкнули, і ось, господар їхній лежить на землі мертвий.
И прежда́ша до́ндеже посрами́шася: и се́, не бы́сть отверза́яй две́ри го́рницы. И взя́ша клю́чь, и отверзо́ша: и се́, господи́нъ и́хъ лежи́тъ на земли́ ме́ртвъ.
26
26
Поки вони дивувалися, Аод тим часом пішов, [і ніхто про нього не думав,] пройшов повз ідолів і врятувався в Сеїраф.
И Ао́дъ спасе́ся внегда́ смуща́хуся, и не бѣ́ помышля́ющаго о не́мъ: а о́нъ пре́йде і́долы, и спасе́ся въ сетіро́ѳѣ.
27
27
Прийшовши ж [у землю Ізраїлеву, Аод] засурмив трубою на горі Єфремовій, і зійшли з ним сини Ізраїлеві з гори, і він ішов перед ними.
И бы́сть єгда́ пріи́де Ао́дъ въ зе́млю Ізра́илеву, и воструби́ ро́гомъ въ горѣ́ Єфре́мли: и снидо́ша съ ни́мъ съ горы́ сы́нове Ізра́илевы, и то́й предъ ни́ми.
28
28
І сказав їм: ідіть за мною, бо віддав Господь [Бог] ворогів ваших моавитян у руки ваші. І пішли за ним, і захопили переправу через Йордан до Моаву, і не давали нікому переходити.
И рече́ къ ни́мъ: иди́те вслѣ́дъ мене́, я́ко предаде́ Госпо́дь Бо́гъ враги́ на́шя Моа́вляны въ ру́ки на́шя. И идо́ша вслѣ́дъ єго́, и предвзя́ша прехо́ды Іорда́на Моа́вля, и ни єди́ному му́жу попусти́ша преити́.
29
29
І вбили в той час моавитян близько десяти тисяч чоловік, усе здорових і сильних, і ніхто не втік.
И изби́ша Моа́ва въ то́ вре́мя я́ко де́сять ты́сящъ муже́й, вся́ во́ины, и́же въ ни́хъ, и вся́каго му́жа си́льна: и ни єди́нъ му́жъ спасе́ся.
30
30
Так підкорилися в той день моавитяни Ізраїлю, і спочивала земля вісімдесят років. [І був Аод суддею їх до самої смерти.]
И премѣни́ся Моа́въ въ то́й де́нь подъ ру́ку Ізра́илеву, и бы́сть въ поко́и земля́ о́смьдесятъ лѣ́тъ: и суди́ и́хъ Ао́дъ до́ндеже у́мре.
31
31
Після нього був Самегар, син Анафів, який шістсот чоловік филистимлян побив волячим рожном; і він також спас Ізраїля.
И по не́мъ воста́ самега́ръ сы́нъ ана́ѳовъ: и изби́ иноплеме́нниковъ ше́сть со́тъ муже́й ра́ломъ воло́вымъ: и спасе́ и се́й Ізра́иля.

Глава 3 з 21
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.