|
Глава 4
|
Глvа, д~.
|
|
1
|
1
|
|
Ісус же, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану і поведений був Духом у пустелю.
|
Ис~ же и^спо'лнь дх~а ст~а въꙁ#врати'ся эT и^ѓ^рдана, и^ ведя'шеся дх~омᲆ в# пђсты'ня,
|
|
2
|
2
|
|
Там сорок днів Він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ті дні, і по їх закінченні наостанку зголоднів.
|
дн~їи четы'ридесяте и^скђша'емᲆ эT дїа'вола. и^ не ја%сть ничесоже въ дн~и т^ы. и^ сконча'вшемся иM, послњди вᲆꙁалка
|
|
3
|
3
|
|
І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом.
|
и^ рече е^мђ дїа'вол#. а^ще сн~ъ е^си бж~їи, рци ка'меневи семђ да бђ'детъ хлњбъ.
|
|
4
|
4
|
|
Ісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом Божим.
|
и^ эTвњща і^с~ к немђ гл~я. пи'сано е^сть, ја^ко не ѓ^ хлњбњ е^ді'номъ живъ бђдетъ чл~къ, н^о ѓ^ вся'комъ гл~њ бж~їи”
|
|
5
|
5
|
|
І, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства світу в одну мить.
|
И$ възведъ е^го дїа'волъ на' горђ высокђ, покаꙁа е^мђ вс^я црsтвїа вселе'нныя, в часњ` време'ннњ.
|
|
6
|
6
|
|
І сказав Йому диявол: Тобі дам усю оцю владу над усіми цими царствами і славу їх, бо вона мені передана, і я кому схочу, даю її.
|
и^ рече е^мђ дїа'волъ. тебњ дам# власть сїю вс^ю и^ сла'вђ и^хъ, ја%ко мн^њ дана` е^сть, и^ е^мђже а^ще хощђ, дамъ ю&.
|
|
7
|
7
|
|
Отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє.
|
т^ы оу^бо а^ще покло'нишися предо мною, бђ'дђтъ тебњ вс^я”
|
|
8
|
8
|
|
Ісус сказав йому у відповідь: відійди від Мене, сатано; написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи.
|
И эTвњщавъ рече е^мђ і^с~. и^ди` ꙁа мною сатана`. писано е^сть. покло'нишися г~ђ б~ђ твое^мђ, и^ томђ е^ді'номђ послђжиши”
|
|
9
|
9
|
|
І повів Його до Єрусалима, і поставив Його на крилі храму, і сказав Йому: якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз.
|
И$ веде е^го въ і^е^рлsимъ, и^ поста'ви е^го на крилњ цр~ко'внњмъ, и^ рече е^мђ. а^ще сн~ъ е^си бж~їи, врь'ꙁися эTсю'дђ до'лђ.
|
|
10
|
10
|
|
Бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе зберегти Тебе;
|
пи'сано б^о е^сть, ја^ко а^гг~ломъ свои'мъ ꙁаповњ'сть ѓ^ тебњ съхрани'ти т^я,
|
|
11
|
11
|
|
і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю.
|
и^ на рђкахъ въꙁмTђ т^я, да не когда прит#кнеши ѓ^ ка'мень но'гђ твою`”
|
|
12
|
12
|
|
Ісус відповів йому: сказано: не спокушай Господа Бога твого.
|
И$ эTвњща'въ рече е^мђ і^с~. ја%ко рече'но е^сть, не и^скђ'сиши г~а б~а твое^го.
|
|
13
|
13
|
|
І, закінчивши всі спокушання, диявол відійшов від Нього до часу.
|
и^ скончавъ вс^е и^скђше'нїе дїа'волъ, эTи'де эT него до времене”
|
|
14
|
14
|
|
І повернувся Ісус в силі духу до Галилеї; і рознеслася чутка про Нього по всьому краю.
|
И въꙁ#врати'ся і^с~, в си'лњ дх~о'внњи в галиле'ю, и^ вњсть и^ꙁы'де по все'и странњ ѓ^ немъ.
|
|
15
|
15
|
|
Він навчав у синагогах їхніх, і всі Його славили.
|
и^ то'и оу^ча'ше на сон#мищихъ и^хъ, сла'вимъ всњми”
|
|
16
|
16
|
|
І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, в день суботній у синагогу і став, щоб читати.
|
И/ прїиде в# назареџъ, и^дњже б^њ въспитанъ, и^ вни'де по ѓ^бы'чаю свое^мђ в# дн~ь сђбо'тныи в# со'нмище, и^ в#ста` чести`.
|
|
17
|
17
|
|
Йому подали книгу пророка Ісаї; і Він, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
|
и^ да'шя е^мђ кни'гђ и^са'і"а пррoка. и^ раꙁ#гнђвъ кни'гђ, ѓ^брњте мњсто, и^дњже б^њ напи'сано.
|
|
18
|
18
|
|
Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю,
|
дх~ь гн~ь на мнњ, е^гоже ради пома'ꙁа м^я, бл~говњ'сти'ти ни'щимъ посла` м^я, и^сцњли'ти съкрђше'ныа срDцемᲆ, проповњ'дати плњне'нымъ эTпђще'нїе, и^ слњпымъ прозрњнїе, эTпђсти'ти съкрђше'ныа въ эTра'дђ,
|
|
19
|
19
|
|
проповідувати літо Господнє сприятливе.
|
проповњ'дати лњто гн~е прїа'тно”
|
|
20
|
20
|
|
І, згорнувши книгу і віддавши служителю, сів, і очі всіх у синагозі були звернені до Нього.
|
И$ съгнђв'ъ кни'гђ, эTдавъ слђꙁᲇ, сњ'де. и^ всMњ в со'нмищи ѓ%чи бњхђ зря'ще нань”
|
|
21
|
21
|
|
І Він почав говорити їм: нині справдилося писання, яке ви почули.
|
И$ начатъ гл~ати к ни'мъ, ја^ко днесь сбысться писа'нїе с^е вᲆ оу^шїю ва'шею.
|
|
22
|
22
|
|
І всі свідчили Йому. І дивувалися словам благодаті, що виходили з уст Його, і говорили: чи ж не Йосифів це син?
|
и^ вс^и свњдњтельствовахђ е^мђ” І$ дивля'хђся ѓ^ словесехъ блгDти, и^сходящихъ и^ꙁъ оу'стъ е^го” И$ гл~ахђ. не се'и ли е^сть сн~ъ і^ѓ'сїфовъ;
|
|
23
|
23
|
|
Він сказав їм: напевно, ви скажете Мені приказку: лікарю, зцілися Сам, зроби і тут, на Твоїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі.
|
и^ рече к нимъ. вся'ко речете м^и при'т#чђ сїю, врачю` и^сцњлися самъ. е^ли'ка слы'шяхоM бы'вшаа` в# капернаоу%мњ, сътвори и^ ꙁдњ въ эTч~ьствїи своеM”
|
|
24
|
24
|
|
І сказав: істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на батьківщині своїй.
|
рече же. а^ми'нь гл~ю вамъ. ја%ко никото'рыи пррoкъ прїа'тенъ е^сть въ эTч~ьствїи свое^мᲆ. по
|
|
25
|
25
|
|
По правді ж кажу вам, багато вдів було в Ізраїлі у дні Іллі, коли небо замкнулося на три роки і шість місяців, так що настав великий голод по всій землі,
|
и'стинњ же гл~ю ваM. мно'гы вдови'ця бњшя въ дн~и и^лїины въ і^ил~и, е^гда ꙁаключи'ся нб~отри лњта, и^ мsця шесть, ја^ко бысть гладъ вели'къ по все'и ꙁемли`,
|
|
26
|
26
|
|
і до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки в Сарепту сидонську, до жінки-вдови.
|
и^ ни къ е^ді'нои и^хъ по'сланъ бысть и^лїа, то'кмо в саре'птђ сидо'нскђю, к# женᲇ вдови'ци”
|
|
27
|
27
|
|
І багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жоден з них не очистився, тільки Неєман-сирієць.
|
И мно'ѕи прокаже'ни бњхђ прї е^лисе'и пррoцњ въ і^ил~и, и^ ние^ді'нже эT нихъ ѓ^чи'стися, то'кмо нее^ма'нъ, сирїанинъ”
|
|
28
|
28
|
|
І сповнились усі гнівом у синагозі, почувши це.
|
И$ і^спо'лнишяся вс^и ја%рости в со'нмищи, слы'шавше сїа.
|
|
29
|
29
|
|
І, вставши, вигнали Його геть з міста і повели на вершину гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його.
|
и^ в#ста'вше и^ꙁгнашя е^го вонъ и^ꙁ# гра'да, и^ ведошя е^го до врьхђ горы`, на не'иже граD и^хъ съꙁданъ бяше, да бы'шя е^го низри'нђли.
|
|
30
|
30
|
|
Він же, пройшовши серед них, відійшов.
|
ѓ%н же прошедъ посрDњ и^хъ и^дяше”
|
|
31
|
31
|
|
І прийшов у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх по суботах.
|
И/ сни'де в# капернаоу^мъ, града галиле'иска, и^ бњ оу^ча и^хъ в сђбо'ты.
|
|
32
|
32
|
|
І дивувалися вченню Його, бо слово Його мало владу.
|
и^ оу^жасахђся ѓ^ оу^ченїи е^го, ја%ко съ властїю б^њ сло'во е^го”
|
|
33
|
33
|
|
Був у синагозі чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав гучним голосом:
|
И$ в со'нмищи б^њ чл~къ, и^мы` дђхъ бњ'са нечи'ста, и^ въꙁъпи` гласомъ ве'лїемъ
|
|
34
|
34
|
|
облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
|
гл~я. ѓ^ста'ви, чт^о намъ и^ тебњ, і^с~е наꙁаря'нине. пришелъ е^си погђбити наs; вњмъ т^я кт^о е^си, ст~ыи бж~їи”
|
|
35
|
35
|
|
Ісус заборонив йому, сказавши: замовкни і вийди з нього. І біс, кинувши його посередині синагоги, вийшов з нього, нітрохи не зашкодивши йому.
|
И$ запрњти` е^мђ і^с~, гл~я. премлᲆчи`, и^ і^ꙁыди и^ꙁ него” И$ поврьгь е^го бњсъ посредњ, и^ꙁы'де и^ꙁ него, ника'коже вредивъ е^го”
|
|
36
|
36
|
|
І усіх охопив жах, і питали один одного, кажучи: що це за слово, що з владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять?
|
И$ бысть оу'жасъ на всњхъ, и^ стяꙁа'хђся дрђгъ къ дрђгђ гл~ще. чт^о слово с^е; ја^ко властїю и^ си'лою велитъ нечистымъ дђховом# и^ і^сходятъ;
|
|
37
|
37
|
|
І розійшлася чутка про Нього по всіх місцях того краю.
|
І$ и^схожDаше глаs ѓ^ немъ въ всяко мњсто страны”
|
|
38
|
38
|
|
Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симонів; теща ж Симонова була в сильній гарячці; і благали Його за неї.
|
в#ставъ же и^ꙁ со'нмища, вни'де в домъ си'моновъ” Теща же симонова б^њ ѓ^дръжима ѓ^гнем# велїемъ, и^ молиша е^го ѓ^ неи.
|
|
39
|
39
|
|
Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона відразу ж встала і слугувала їм.
|
и^ став# наD нею, ꙁапрети ѓ^гню`, и^ ѓ^ста'ви ю&. а^бїе же в#ста'вши, слђжа'ше иM.
|
|
40
|
40
|
|
Коли ж заходило сонце, всі, хто тільки мав хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, і Він, покладаючи на кожного з них руки, зціляв їх.
|
ꙁаходя'щђ же слн~цђ, вс^и е^ли'цы и^мя'хђ боля'щїа недђ'гы раꙁли'чными, привожахђ и^хъ к немђ” ѓ%н же на е^ді'номъ кожDо ихъ рђцњ вᲆꙁложь, и^сцњля'ше и^хъ”
|
|
41
|
41
|
|
Виходили також і біси з багатьох, викрикуючи і кажучи: Ти Христос, Син Божий. А Він забороняв їм казати, що вони знають, що Він Христос.
|
И$схожDахђ же и^ бњси эT мно'гъ, въпїю'ще и^ гл~юще, ја%кот^ы е^си хс~, сн~ь бж~їи” И$ запрњща'а не дадяше и^мъ гл~ати, ја%ко вњдяхђ х~а самого сђща.
|
|
42
|
42
|
|
А як настав день, Він, вийшовши з дому, пішов у безлюдне місце, а люди шукали Його і, прийшовши до Нього, затримували Його, щоб не йшов від них.
|
Бывшђ же дн~и, из#шеD и^де в# пђсто мњсᲄо е^ді'н#, и^ нароd и^скахђ е^го, и^ прїидо'шя до него, и^ дръжа'хђся е^го, да не бы эTшелъ эT нихъ.
|
|
43
|
43
|
|
Він же сказав їм: і іншим містам Мені належить благовістити Царство Боже, бо на те Я посланий.
|
ѓ%н же рече к ни'мъ. ја%ко и^ дрђгымъ градовомъ бл~говњстити м^и подоба'етᲆ црsтвїе бж~їе, ја%ко на с^е по'сланъ е^смь.
|
|
44
|
44
|
|
І проповідував у синагогах галилейських.
|
и^ б^њ проповњдаа` на со'нмищыхъ галилеискыхъ”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.