|
Глава 17
|
Глvа, з~і”
|
|
1
|
1
|
|
Сказав також Ісус ученикам: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять.
|
Рече же къ оу^чн~комъ свои^м#. не вᲆꙁмо'жно е^сть не прїити` събла'ѕномъ. го'ре же, е^гоже ради прихо'дитъ.
|
|
2
|
2
|
|
Краще було б йому, якби жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
|
оу^не е^мђ бы'ло б^ы, а^ще жр'ъно ѓ^сельскїи ѓ^блежалъ бы ѓ^ вы'и е%го, и^ в#верженъ в# мо'ре, неже да събла'ꙁниT ма'лыхъ сиX е^ді'ного”
|
|
3
|
3
|
|
Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, докори йому; і коли покається, прости йому;
|
Внемлњте себњ. а^ще съгрњшитъ тебњ бра'тъ твой, ꙁапрњти` е^мђ. и^ а%ще пока'ется, ѓ^ста'ви е^мђ”
|
|
4
|
4
|
|
і коли сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться і скаже: каюсь, — прости йому.
|
И$ а^ще сеDми'щи на' дн~ь съгрњшитъ к тебњ, и^ седми'щи на' дн~ь ѓ^брати'тся гл~я ка'юся, ѓ^ста'ви е^мђ”
|
|
5
|
5
|
|
І сказали апостоли Господу: додай нам віри.
|
И$ рекоша а^пsли гв~и. приложи` намъ вњрђ”
|
|
6
|
6
|
|
Господь сказав: коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.
|
Ре же г~ь. а%ще бы'сте и^мњ'ли вњ'рђ ја%ко ꙁе'рно горђшно, гл~али бысте ја%годичинњ се'й, въстръгнися и^ всади'ся в# мо'ре, и^ послђш'ала б^ы васъ”
|
|
7
|
7
|
|
Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?
|
Которыи же эT васъ рабъ и^мњ'а, ѓ^рђщь, и^ли пасђщь, и^же пришеDшђ е^мђ с# села`, речетъ а'бїе, минђв# въꙁля'ꙁи,
|
|
8
|
8
|
|
Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?
|
н^о не речет ли е^мђ, оу^гото'ваи чт^о вечеря'ю, и^ препоясався слђжи м^и, до'ндеже ја%мъ и^ пїю, и^ потоM ја%си` и^ пїе'ши т^ы;
|
|
9
|
9
|
|
Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.
|
е^да и%мать хвалђ` рабђ` томђ`, ја%ко сътвори повелњная; не мню`.
|
|
10
|
10
|
|
Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити.
|
та'ко и^ в^ы, е^гда сътворите` вс^я повелњ'ннаа вам#, гл~ите, ја%ко раби` непотребни е^смы, ја^ко е^же дл'ъжни б^њхомъ сътворити, сътвори'хом#”
|
|
11
|
11
|
|
Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю.
|
И$ бысть и^дђщђ е^мђ въ і^ерsли'мъ, и^ то'и прохожDаше межDђ самари'ею и^ галиле'ею`”
|
|
12
|
12
|
|
І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік.
|
Входящђ же е^мђ в нњкђю весь, срњто'ша е^го десять прокаже'нњхъ мђжїи, и^же ста'ша и^ꙁдале'че,
|
|
13
|
13
|
|
І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас.
|
и^ тїи въꙁнесо'ша глsа гл~юще. і^с~е наста'в#ниче поми'лђи н^ы”
|
|
14
|
14
|
|
Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися.
|
И$ видњвъ, рече и^мъ. шеDше покажи'теся сщ~е'нникомъ” И$ бысть и^дђщ'емъ и^мъ, ѓ^чsтишяся.
|
|
15
|
15
|
|
Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
|
е^ді'н же эT нихъ видњв# ја%ко и^сцњлњ, въꙁ#врати'ся съ гласоM ве'лїемъ сла'вя б~а,
|
|
16
|
16
|
|
і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин.
|
и^ паде` ни'ць при ногђ е^го хвалђ` е^мђ въздаа`, и^ то'и б^њ самарянинъ”
|
|
17
|
17
|
|
Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять?
|
эTвњща'в же і^с~, реq. не де'сять л^и ѓ^чsтишася. да де'вять гд^њ;
|
|
18
|
18
|
|
Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей?
|
ка'ко не ѓ^брњто'шася въꙁ#вра'щьшеся дати сла'вђ б~ђ, то'кмо и^ноплеме'нникъ се'й.
|
|
19
|
19
|
|
І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
|
и^ рече е^мђ, в#стаv и^ди`, вњ'ра твоа` сп~се` т^я”
|
|
20
|
20
|
|
А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? — відповів їм: не прийде Царство Боже помітно,
|
Въпроше'н же бывъ эT фарисе'й, когда прїидетъ црsтвїе бж~їе” эTвњщавъ и^мъ рече” не прїидетъ црsтвїе бж~їе съ съблюде'нїемъ.
|
|
21
|
21
|
|
і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є.
|
ниже рекђтъ, с^е зд^њ и^ли с^е ѓ%нде. с^е б^о црsтвїе бж~їе внђтръ васъ е^сть”
|
|
22
|
22
|
|
Сказав також ученикам: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите.
|
Рече же къ оу^ченикомъ свои'мъ. прїидђтъ дн~і'е, е^гда въжDелᲇете е^ді'ного дн~е сн~а члчsкаго ви'дњти, и^ не оу%ѕрите.
|
|
23
|
23
|
|
І скажуть вам: ось тут, або: он там, — не ходіть і не ганяйтеся,
|
и^ рекђт# вамъ, с^е ꙁд^њ, с^е ѓ%нде. не и^зы'дњте, н^и поженњте”
|
|
24
|
24
|
|
бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.
|
ЈА/ко б^о мл'ънїи блиста'ющися эT поDнбsныа, на подънбsнњй свњтится, та'ко бђ'детъ сн~ъ члчsкїи в# дн~ь свои”
|
|
25
|
25
|
|
Але насамперед належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
|
ПрежDе же подоба'етъ е^мђ мно'го пострадати, і^ и^скђше'нђ быти эT рода сего”
|
|
26
|
26
|
|
І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
|
И$ ја^коже бысть въ дн~и но'евы, та'ко бђд'етъ и^ въ дн~е сн~а члчsка,
|
|
27
|
27
|
|
їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх.
|
ја%дя'хђ, пїа'хђ, женя'хђся, посяга'хђ, до негоже дн~е вни'де но'е в# ковчегъ, и прїиде пото'пъ, и^ погђби` вс^я”
|
|
28
|
28
|
|
Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували;
|
Та'коже и^ ја%коже бысть въ' дн~и ло'товы, ја%дя'хђ, пїа'хђ, кђпова'хђ, продаа'хђ, сажDахђ ꙁда'хђ.
|
|
29
|
29
|
|
а в той день, в який Лот вийшов з Содома, линули сірка палаюча й вогонь з небес і погубили усіх;
|
во'нь же дн~ь и^ꙁы'де лоT эT содо'млянъ, ѓ^дожди ка'мыкъ горящь, и^ ѓ%гнь с# нб~се, и^ погђби` вс^я.
|
|
30
|
30
|
|
так буде і в той день, коли Син Людський явиться.
|
потомђже бђ'детъ и^ в# дн~ь, во'нь же сн~ъ члчsкїи ја%ви'тся”
|
|
31
|
31
|
|
У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, нехай не злазить їх узяти; і хто буде на полі, також нехай не повертається назад.
|
в# то'й дн~ь и^же бђ'детъ на' кровњ, и^ съсђды е^го в домђ, да не сла'ꙁитъ вꙁяти и^хъ. і^ и^же на селњ, та'кожде да не въꙁ#врати'тся в#спя'ть.
|
|
32
|
32
|
|
Згадайте жінку Лотову.
|
помина'ите женђ` ло'товђ”
|
|
33
|
33
|
|
Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.
|
И$же а^ще взы'щетъ дш~ђ свою` спsти`, погђбит# ю&. а^ и^же а%ще погђбитъ ю&, живитъ ю&”
|
|
34
|
34
|
|
Кажу вам: у ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться.
|
Гл~ю вамъ, в т^ђ нощь бђде'та дв^а на ѓ^дрњ е^ді'номъ, е^дїнъ пое'млется, а^ дрђгїи ѓ^ставля'ется”
|
|
35
|
35
|
|
Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться.
|
Бђдетњ дв^њ вкђпњ ме'лющи, е^ді'на пое^млется, а^ дрђгаа ѓ^ставля'ется.
|
|
36
|
36
|
|
Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.
|
дв^а бђдета на селњ`, е^ді'нъ пое'млется, а^ дрђгїи ѓ^ставля'ется”
|
|
37
|
37
|
|
На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.
|
И$ эTвњща'вше гл~ашя е^мђ, гд^е г~и; ѓ%н же рече и^мъ, и^дњже тњло, та'мо съберђтся и^ ѓ^рли”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.