|
Глава 5
|
Глvа, е~”
|
|
1
|
1
|
|
Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати Слово Боже, а Він стояв біля озера Генісаретського,
|
Бысть же належащђ е^мᲆ наро'дђ, да бышя слы'шали сло'во бж~їе, И$ то'и бњ стоя прї е'ꙁерњ генисаре'тстњ”
|
|
2
|
2
|
|
і побачив Він два човни, що стояли при озері; а рибалки, вийшовши з них, полоскали сіті.
|
и^ ви'дᲇ дв^а корабля стоя'ща прї е'зерᲇ” Рыбарїе же эTшед#ше эT нею, плака'хђ мрњжя”
|
|
3
|
3
|
|
Увійшовши в один з човнів, який належав Симонові, Він просив його відплисти трохи від берега і, сівши, навчав людей з човна.
|
Влњꙁ же въ е^ді'нъ эT кораблю и%же бњ си'моновъ, моли е^го эT ꙁемля эTстђпи'ти ма'ло. и^ сњдъ оу^ча'ше и^с корабля` наро'ды”
|
|
4
|
4
|
|
Коли ж перестав навчати, сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову.
|
ја%коже преста` гл~я, рече к си'монђ, постђпи` въ глђбинђ, и^ въвръзњте мре'жя вашя в лови'твђ.
|
|
5
|
5
|
|
Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику, ми трудилися всю ніч і нічого не впіймали, але за словом Твоїм закину сіть.
|
и^ эTвњща'в# си'монъ, рече е^мђ. наста'вниче, ѓ^бнощᲆ вс^ю трђжDьшеся ничесоже ја%хоM, по гл~ђ же твое^мђ в#ве'ргђ мре'жђ,
|
|
6
|
6
|
|
Зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж проривалася сіть у них.
|
и^ с^е сътво'рше, я'шя множество ры'бъ мно'го, протръꙁа'ше же ся мрежа иX,
|
|
7
|
7
|
|
І дали знак друзям з другого човна, щоб прийшли допомогти їм; і прийшли, і наповнили обидва човни так, що вони почали тонути.
|
и^ поманђшя прича'стникомъ и^же бя'хђ въ дрђꙁемъ корабли`, да прише'дше помо'гђтъ и^мᲆ. и^ прїидо'ша, і^ и^спо'лниша ѓ%ба корабля`, ја^ко погрђжа'тися и%ма”
|
|
8
|
8
|
|
Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісусових і сказав: Господи, відійди від мене, бо я чоловік грішний!
|
Видњв же си'монъ пе'тръ, припаде` к# колњ'нома і^с~овома, гл~я” и^ꙁы'ди эT мене`, ја%ко мђжᲆ грњшеn е%смь г~и.
|
|
9
|
9
|
|
Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від того улову риби, яку зловили;
|
о'у"жасъ бо ѓ^дръжа'ше е^го, и^ вс^я сђщая с нимъ, ѓ^ лови'твњ ры'бъ ја%же я'ша.
|
|
10
|
10
|
|
також і Якова та Іоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: не бійся, віднині будеш ловцем людей.
|
та'кожDе же і^ и^а'кова і^ и^ѓ^а'нна, сн~а ꙁеведе'ѓва, ја^же бњс'та ѓ^бещника си'монови” и^ рече` к си'монђ і^с~, не бо'ися. эTсе'лњ бђдеши чл~кы ловя`.
|
|
11
|
11
|
|
І, витягнувши обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним.
|
і^ и^ꙁ#влекъше ѓ%ба корабля` на' ꙁемлю, ѓ^ста'вльше вс^я, въ слњдъ е^го и^до'шя”
|
|
12
|
12
|
|
Коли Ісус був в одному місті, прийшов чоловік, увесь в проказі, і, побачивши Ісуса, упав ниць і благав Його: Господи, якщо Ти хочеш, можеш мене очистити.
|
И/ бысть е^гда б^њ і^с~ въ е^ді'номᲆ эT градо'въ, и^ с^е мђжъ и^спо'лнь прокаже'нїа, и^ видњвъ і^с~а, паD ни'ць моляся е^мђ гл~я. г~и, а%ще хо'щеши, мо'жеши м^я ѓ^чи'стити”
|
|
13
|
13
|
|
Він простяг руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І відразу проказа зійшла з нього.
|
и^ просте'ръ рђкђ коснђ` е^го, ре'кᲆ. хощђ`, ѓ^чи'стися. і^ а'бїе прока'ꙁа эTи'де эT него`”
|
|
14
|
14
|
|
І Він звелів йому нікому не говорити, а піти показатися священикові і принести жертву за очищення своє, як повелів Мойсей, на свідчення їм.
|
И$ то'и ꙁаповњ'да е^мђ` никомђже повњд'ати, н^о шеD покажися і^е^ре'ѓви, и^ принеси` ѓ^ ѓ^чищенїи твое^мъ, ја%коже повелњ` мољ=сїи, въ свњдњтельство и^мъ.
|
|
15
|
15
|
|
Розійшлася ще більше чутка про Нього, і сходилося до Нього безліч народу послухати і зцілитися від Нього від недуг своїх.
|
прохожа'ше же паче сло'во ѓ^ немъ, и^ схожа'хђся народи мно'зи слы'шати, и^ цњли'тися эT него`, эT недђ'гъ своиX.
|
|
16
|
16
|
|
Він же відходив у безлюдні місця і молився.
|
то'й же б^њ эTходя в пђстыню и^ мл~яся”
|
|
17
|
17
|
|
Одного дня, коли Він навчав, і сиділи тут фарисеї і законовчителі, що поприходили з усяких місць Галилеї та Юдеї і з Єрусалима, і сила Господня являлася у зціленні хворих, —
|
И/ бысть въ е^ді'нъ эT дн~їи, и^ то'и б^њ оу^ча`, и^ бњхђ сњдя'ще фарисе'е, и^ зако'нооу^чи'телїе, и^же бяхђ пришли` эT вся'кїа ве'си галиле'искїа, і^ и^оу^де'искїа`, і^ и^ерsли'м#скїа, и^ си'ла гн~я б^њ и^сцњля'ющи и^хъ”
|
|
18
|
18
|
|
і ось люди принесли на постелі чоловіка, який був розслаблений, і намагалися внести його в дім і покласти перед Ним;
|
И$ с^е мђж'їе нося'ще на ѓ^дрњ` чл~ка, и^же б^њ расла'бленъ, і^ и^ска'хђ внести` е^го и^ положи'ти пред нимъ.
|
|
19
|
19
|
|
і, не знайшовши, як пронести його через натовп, вилізли на дім і через покрівлю спустили його з постіллю на середину, перед Ісусом.
|
и^ не ѓ^брњтше кђдњ` внести` е^го наро'да раd. въꙁлњ'зше на' храмъ, сквоꙁњ скђде'лы ниꙁвњ'сиша е^го съ ѓ^дромъ на средђ` преD і^с~а.
|
|
20
|
20
|
|
І Він, побачивши віру їхню, сказав йому: чоловіче, відпускаються тобі гріхи твої.
|
и^ ви'дњвъ вњ'рђ и^хъ, рече е^мђ. чл~че ѓ^ставля'ют# ти ся грњси` твои`.
|
|
21
|
21
|
|
Книжники і фарисеї почали розмірковувати, кажучи: хто ж є Цей, що богохульствує? Хто може відпускати гріхи, крім одного Бога?
|
и^ нача'шя помышля'ти кни'жницы и^ фарисе'е, гл~юще. кт^о е^сть се'и, и^же гл~етъ хђлы`; кт^о мо'жетᲆ ѓ^ставля'ти грњхы`, то'кмо е^ді'нъ б~ъ;
|
|
22
|
22
|
|
Ісус, зрозумівши міркування їхні, сказав їм у відповідь: що помишляєте в серцях ваших?
|
раꙁђмњ'в же і^с~ помышле'нїа и^хъ, эTвњща'въ рече` к нимᲆ. чт^о помышля'ете въ срDцыхъ ва'шиX;
|
|
23
|
23
|
|
Що легше — сказати: відпускаються тобі гріхи твої, чи сказати: встань і ходи?
|
чт^о е^сть оу^до'бње рещи`” ѓ^ставля'ютъ ти ся грњси` твои`. и^ли рещи`, въста'ни и^ ходи;
|
|
24
|
24
|
|
Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, — сказав Він розслабленому: тобі кажу, встань, візьми постіль твою та йди в дім твій.
|
н^о да оу^вњ'сте, ја%ко вла'сть и%мать сн~ъ члчsкыи на земли` эTпђща'ти грњхы, рече` расла'бленомђ. тебњ` гл~ю, въста'ни, въꙁми` ѓ%дръ твои`, и^ди` в до'мъ свои.
|
|
25
|
25
|
|
І він відразу встав перед ними, взяв те, на чому лежав, та й пішов до дому свого, славлячи Бога.
|
і^ а'бїе вᲆстаv пред ни'ми, Вꙁемъ на не'мже лежа'ше, и%де в доM свои, сла'вя б~а.
|
|
26
|
26
|
|
І жах охопив усіх, і славили Бога і, сповнені страхом, говорили: преславне бачили ми нині.
|
и^ оу%жасъ прїа'тъ вс^я, и^ славля'хђ б~а, І$ и^спо'лнишяся стра'ха гл~юще, ја%ко видњхоM пресла'вная днsе”
|
|
27
|
27
|
|
І після цього вийшов Ісус і побачив митаря на ім’я Левій, що сидів на митниці, і сказав йому: йди за Мною.
|
И/ по се'мъ и^ꙁы'де, и^ оу^зрњ` мытаря`, и%менемъ левїю, сњдя'ща на мы'тници. и^ рече е^мђ, и^ди` по мнњ.
|
|
28
|
28
|
|
І той, покинувши все, встав і пішов услід за Ним.
|
и^ ѓ^ста'вль вс^я, въста'въ, въ слњдъ е^го и%де”
|
|
29
|
29
|
|
І влаштував Йому Левій у домі своїм велику гостину; і там було багато митарів та інших, які возлежали з ними.
|
И$ сътвори` чреже'нїе ве'лїе левїи е^мђ вᲆ домђ своемъ. и^ б^њ наро'дъ мытаре'и мно'гъ, і^ и^нњхъ, и^же бњхђ с ниM вᲆзлежа'ще.
|
|
30
|
30
|
|
Книжники ж і фарисеї нарікали на Нього і говорили ученикам Його: чому ви їсте і п’єте з митарями та грішниками?
|
и^ ропта'хђ кни'жницы нань, и^ фарисе'е къ оу^чн~комъ е^го гл~юще. почт^о с мытари` и^ грᲇш'никы ја%сте и^ пїе'те;
|
|
31
|
31
|
|
Ісус же сказав їм у відповідь: не здорові потребують лікаря, а недужі.
|
и^ эTвњщавъ і^с~, рече` к ни'мъ. не требђю'тᲆ здра'вїи врача, н^о боля'щїи.
|
|
32
|
32
|
|
Я прийшов покликати не праведників до покаяння, але грішників.
|
не прїидохъ призвати пра'ведъныхъ, н^о грњшныа в# покаа'нїе”
|
|
33
|
33
|
|
Вони ж сказали Йому: чому учні Іоанові часто постять і моляться, також і фарисейські, а Твої їдять і п’ють?
|
Эни' же рњша к немђ. почт^о оу^чн~цы і^ѓ^а'ннови постятся ча'сто, и^ мл~итвы творятъ, такоже и^ фарїсе'истїи, а^ твои` ја%дя'тъ и^ пїютъ;
|
|
34
|
34
|
|
Він же сказав їм: чи можете примусити гостей весільних постити, доки з ними жених?
|
ѓ^н же рече к нимᲆ. е^да мо'жете сн~ы бра'чныа дондеже женихъ с ни'ми е^сть, сътворити пости'тися;
|
|
35
|
35
|
|
Але прийдуть дні, коли забраний буде від них жених, і тоді поститимуть у ті дні.
|
прїидђт же дн~їе, е^гда эTя'тъ бђ'детъ эT ни'хъ женихъ, и^ тогда` постятся в ты^ дн~и”
|
|
36
|
36
|
|
Сказав же і притчу їм: ніхто не накладає латки до старої одежі, відірвавши від нової одежі; а інакше і нове розірветься, і до старого не підійде те, що з нового.
|
Гл~аше же и^ при'тчю к ні'мъ. ја%ко никтоже приставле'нїа ри'зы но'вы приставля'етъ на ри'ꙁђ в'ет#хђ. а^ще ли же, н^и. и^ новђю раздере'тъ, и^ ветсњи не съгласђ'ет е^же эT но'ваго”
|
|
37
|
37
|
|
І ніхто не вливає молодого вина в старі міхи, і саме виллється, і міхи пропадуть.
|
И$ никтоже влива'етъ вина` но'ва в мњ'хы ве'тхы, а^ще ли же н^и, растръгнетᲆ но'вое вино мњ'хы, и^ са'мо и^ꙁлїется, и^ мњ'си поги'бнTђ,
|
|
38
|
38
|
|
А молоде вино в нові міхи треба вливати; тоді збережеться і те, і друге.
|
н^о вино` но'вое в# мњхы но'вы вливати, и^ ѓ^бое съблюде'тся.
|
|
39
|
39
|
|
І ніхто, пивши старе вино, не захоче зараз же молодого, бо скаже: старе краще.
|
и^ никтоже пи'вᲆ ветхое, а^бїе хо'щетъ но'вомђ. гл~етъ бо, ветхое лђ'чше е^сть”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.