|
Глава 3
|
Глvа, г~”
|
|
1
|
1
|
|
І знов увійшов до синагоги. І там був чоловік, який мав усохлу руку.
|
И вни'де па'ки в# со'нмище, и^ б^њ та'мо чл~къ, сђхђ и^мы` рђкђ,
|
|
2
|
2
|
|
І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
|
и^ назира'хђ е^го, а^ще в# сђботы и^сцњлитъ е^го, да нань въꙁ#гл~ют#.
|
|
3
|
3
|
|
Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
|
и^ гл~а чл~кђ, сђ'хђ и^мђще рђ'кђ, стани посредњ”
|
|
4
|
4
|
|
А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити — душу спасти чи загубити? Вони ж мовчали.
|
и^ гл~а и^мъ. достои^тъ л^и в сђбо'ты добро` тво'рити, и^л^и ꙁл^отвори'ти; дш~ђ спsти, и^ли погђби'ти; ѓ^ни' же млъчяхђ”
|
|
5
|
5
|
|
І, глянувши на них з гнівом, засмучений закам’янілістю сердець їхніх, каже чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
|
И$ възрњ'въ на нихъ съ гнњ'вомъ, скорбя` ѓ^ ѓ^ка'мененїи срᲆдецъ и^хъ. гл~а чл~кђ, простри` рђкђ твою`. и^ про'стре`, и^ оу^тверди'ся рђка е^го цњла ја^ко дрђга'а”
|
|
6
|
6
|
|
Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
|
І$ и^ꙁшеDше фарисе'е а^бїе съ и^родиа'ны, съвњтъ творяхђ на'нь, ка'ко е^го погђбятъ”
|
|
7
|
7
|
|
Але Ісус з учениками Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галилеї, Юдеї,
|
І$с~ же эTи'де съ оу^чн~кы свои^ми к# мо'рю. и^ мно'гъ народъ, эT галиле'а по немъ и^де, и^ эT і^юде'я,
|
|
8
|
8
|
|
з Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану; та з Тира й Сидона, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.
|
и^ эT і^ерsли'ма, и^ эT и^дђме'а, и^ съ ѓ%ного полђ и^ѓ^рда'нњ, и^ эT тљ=ра и^ сидо'на, множество мно'го, слы'шавше е^ли'ка творя'ше, прїи^до'шя к немђ.
|
|
9
|
9
|
|
І сказав ученикам Своїм, щоб приготували для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.
|
и^ реq оу^чн~комъ свои^мъ, да корабль бђдетъ оу^ него наро'да ради, да не стђжа'ю^тъ е^мђ.
|
|
10
|
10
|
|
Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидалися до Нього, щоб торкнутися Його.
|
мно'гы б^о и^сцњли, ја^коже напа'дати е^мъ, да е^мђ прикоснђт#ся, е^ли'цы и^мя'хђ ра'ны”
|
|
11
|
11
|
|
І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.
|
И$ дђ'си нечистїи е^гда видяхђ е^го, припа'дахђ к# немђ, и^ ꙁва'хђ гл~юще. ја%кот^ы еси сн~ь бж~їи”
|
|
12
|
12
|
|
Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.
|
И$ много прњща'ше и^мъ, да не ја%влена е^го сътворя'тъ”
|
|
13
|
13
|
|
Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
|
И/ вꙁы'де на горђ, и^ приꙁва` и^хже хоᲄя'ше са'мъ, и^ прїидо'шя к немђ.
|
|
14
|
14
|
|
І обрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,
|
и^ сътвори дв^анадесяте, да бђ'дђтъ сᲆ нимъ, и^ да посыла'етъ иX проповњдати,
|
|
15
|
15
|
|
і щоб вони мали владу зціляти від недуг і виганяти бісів.
|
и^ и^мњти власть цњлити недђгы, и^ і^зъгони'ти бњсы”
|
|
16
|
16
|
|
І поставив Симона, давши йому ім’я Петро,
|
И$ нарече сі'монђ и^мя петръ.
|
|
17
|
17
|
|
Якова Зеведеєвого та Іоана, брата Якова, давши їм імення Воанергес, тобто «сини громові»,
|
и^ і^а'кова ꙁеведеѓ^ва, и^ і^ѓ^а'нна брата і^а'ковля, и^ нарече` и%ма и^мена`, въа^нергесъ, е^же е^сть сн~а гро'мова,
|
|
18
|
18
|
|
Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фадея, Симона Кананіта
|
и^ а^ндрњ'а, и^ фїли'ппа, и^ варџоломе'а, и^ матџе'а, и^ џомђ, и^ і^а'кова а^лџе'ѓ^ва, и^ џаDде'а, и^ си'мона канани'та,
|
|
19
|
19
|
|
та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.
|
и^ і^ю'дђ и^скариѓ'тскаго, и^же и^ предастъ е^го”
|
|
20
|
20
|
|
Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.
|
И/ прїидо'шя в# домъ, и^ събрася пакы народъ, ја^ко не можти и^мъ ни хлњба ја%сти”
|
|
21
|
21
|
|
І, почувши, ті, хто був у Нього, пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.
|
И$ слы'шавше и^же бњхђ оу^ него`, и^ꙁыдо'шя да и^мђтъ е^го. гл~ахђ б^о, ја%ко неи'стовъ е^сть”
|
|
22
|
22
|
|
А книжники, які прийшли з Єрусалима, говорили, що Він має в Собі Вельзевула і що силою бісівського князя виганяє бісів.
|
И$ кни'жницы и^же эT і^ерsли'ма ниꙁшед#шеи`, гл~ахђ, ја%ко вее^лꙁевђлъ и%мать, и^ ја%ко ѓ^ князи бњсо'встњмъ и^ꙁго'нитъ бњсы”
|
|
23
|
23
|
|
І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?
|
И$ приꙁвавъ и^хъ, в# при'тчях# гл~аше и^мъ. ка'ко можетъ сатана сатанђ и^ꙁгонити;
|
|
24
|
24
|
|
Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те.
|
и^ а'ще црsтво на ся раꙁдњлится, не мо'жетъ стати црsтвот^о”
|
|
25
|
25
|
|
І якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той.
|
И$ а'ще домъ на' ся раздњлится, не мо'жетъ стати доM то'и”
|
|
26
|
26
|
|
І якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.
|
и^ а'ще сатана въста` на' ся самᲆ, и^ раꙁдњлися, не мо'жетъ ста'ти, н^о конецъ и%мать”
|
|
27
|
27
|
|
Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніш не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його.
|
Никтоже мо'жетᲆ съсђ'ды крњпкаго в#шеD в доM его расхи'тити, а^ще не пе'рвње крњпкаго свя'жеT, и^ тогда` домъ его расхи'титъ”
|
|
28
|
28
|
|
Істинно кажу вам: простяться синам людським усі гріхи та хули, якими б вони не хулили;
|
А/ми'нь гл~ю вамъ, ја^ко вс^я эTпђстятся съгрњшенїя сн~омъ члчsкымъ, и^ хђле'нїа е^ли'ка а^ще въсхђ'лятъ”
|
|
29
|
29
|
|
хто ж хулитиме Духа Святого, тому не буде прощення довіку, але підлягає він вічному осуду.
|
А$ иже въсхђ'литъ на' дх~ь ст~ыи, не и%мать эTпђщенїа въ вњкы, н^о пови'ненъ е^сть вᲇ'чномђ сђдђ.
|
|
30
|
30
|
|
Бо ж говорили: в Ньому нечистий дух.
|
ꙁане гл~ахђ, дђхъ нечистъ и%мать”
|
|
31
|
31
|
|
Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.
|
Прїидоша оу^бо ма'ти и^ братїя е^го. и^ вн^њ стоа'ще послашя к немђ зовђще е^го”
|
|
32
|
32
|
|
Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої надворі, шукають Тебе.
|
и^ сњдя'ше нароD ѓ^ немъ рњша же е^мђ. с^е ма'ти твоа` и^ братїя твоя, и^ сестры твоя вн^њ и%щђтъ тебе”
|
|
33
|
33
|
|
І відповів їм: хто мати Моя і брати Мої?
|
и^ эTвᲇща и^мъ гл~я. кт^о е^сть ма'ти моа` и^ братїя моя`;
|
|
34
|
34
|
|
І, поглянувши довкола Себе на тих, що сиділи, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
|
и^ съгля'давъ ѓ%крестъ себе сњдя'щая, гл~а, с^е ма'ти моа` и^ братїа моя,
|
|
35
|
35
|
|
бо хто творитиме волю Божу, той брат Мій, і сестра Моя, і мати Моя.
|
и^же б^о а%ще сътвори'тъ во'лю бж~їю, се'и братъ мои и^ сестра` моа`, и^ ма'ти м^и е^сть”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.