Глава 3
1
І знов увійшов до синагоги. І там був чоловік, який мав усохлу руку.
2
І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
3
Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
4
А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити — душу спасти чи загубити? Вони ж мовчали.
5
І, глянувши на них з гнівом, засмучений закам’янілістю сердець їхніх, каже чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
6
Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
7
Але Ісус з учениками Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галилеї, Юдеї,
8
з Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану; та з Тира й Сидона, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.
9
І сказав ученикам Своїм, щоб приготували для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.
10
Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидалися до Нього, щоб торкнутися Його.
11
І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.
12
Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.
13
Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
14
І обрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,
15
і щоб вони мали владу зціляти від недуг і виганяти бісів.
16
І поставив Симона, давши йому ім’я Петро,
17
Якова Зеведеєвого та Іоана, брата Якова, давши їм імення Воанергес, тобто «сини громові»,
18
Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фадея, Симона Кананіта
19
та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.
20
Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.
21
І, почувши, ті, хто був у Нього, пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.
22
А книжники, які прийшли з Єрусалима, говорили, що Він має в Собі Вельзевула і що силою бісівського князя виганяє бісів.
23
І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?
24
Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те.
25
І якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той.
26
І якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.
27
Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніш не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його.
28
Істинно кажу вам: простяться синам людським усі гріхи та хули, якими б вони не хулили;
29
хто ж хулитиме Духа Святого, тому не буде прощення довіку, але підлягає він вічному осуду.
30
Бо ж говорили: в Ньому нечистий дух.
31
Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.
32
Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої надворі, шукають Тебе.
33
І відповів їм: хто мати Моя і брати Мої?
34
І, поглянувши довкола Себе на тих, що сиділи, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
35
бо хто творитиме волю Божу, той брат Мій, і сестра Моя, і мати Моя.
