|
Глава 30
|
Главa l
|
|
1
|
1
|
| І переказав Мойсей синам Ізраїлевим усе, що повелів Господь Мойсеєві. | И# глаг0ла мwmсeй сынHмъ ї}лєвымъ по всBмъ, є3ли6ка заповёда гDь мwmсeю: |
|
2
|
2
|
| І сказав Мойсей начальникам колін синів Ізраїлевих, говорячи: ось що повелів Господь: | и3 глаг0ла мwmсeй кнzзє1мъ племeнъ сынHвъ ї}левыхъ, глаг0лz: сіE сл0во, є4же повелЁ гDь. |
|
3
|
3
|
| якщо хто дасть обітницю Господу, або поклянеться клятвою, поклавши зарок на душу свою, то він не повинен порушувати слова свого, але повинен виконати все, що вийшло з уст його. | Человёкъ человёкъ, и4же ѓще њбэщaетъ њбётъ гDу, и3ли2 закленeтсz клsтвою, и3ли2 њпредэли1тъ предёломъ њ души2 своeй, не њсквернaвитъ словесE своегw2: вс‰, є3ли6ка и3зhдутъ и3з8 ќстъ є3гw2, да сотвори1тъ. |
|
4
|
4
|
| Якщо жінка дасть обітницю Господу і покладе на себе зарок в домі батька свого, в юності своїй, | Ѓще же њбэщaетъ женA њбётъ гDу, и3ли2 њпредэли1тъ њпредэлeніе въ домY nтцA своегw2 въ ю4ности своeй, |
|
5
|
5
|
| і почує батько обітницю її і зарок, який вона поклала на душу свою, і промовчить про те батько її, то всі обітниці її відбудуться, і всякий зарок її, що вона поклала на душу свою, відбудеться; | и3 ўслhшитъ nтeцъ є3S њбёты є3S и3 њпредэлє1ніz є3S, ±же њпредэли2 на дyшу свою2, и3 премолчи1тъ nтeцъ є3S, и3 да состоsтсz вс‰ њбёты є3S, и3 вс‰ њпредэлє1ніz, ±же њпредэли2 на дyшу свою2, да пребyдутъ є4й. |
|
6
|
6
|
| якщо ж батько її, почувши, заборонить їй, то всі обітниці її і зароки, які вона поклала на душу свою, не відбудуться, і Господь простить їй, тому що заборонив їй батько її. | Ѓще же возбранeніемъ возбрани1тъ nтeцъ є3S, въ џньже дeнь ўслhшитъ вс‰ њбёты є3S и3 њпредэлє1ніz, ±же њпредэли2 на дyшу свою2, не состоsтсz: и3 гDь њчи1ститъ ю5, ћкw возбрани2 nтeцъ є3S. |
|
7
|
7
|
| Якщо вона вийде заміж, а на ній обітниця її, або слово уст її, яким вона зв’язала себе, | Ѓще же посsгла за мyжа, и3 њбёты є3S на нeй, по њпредэлeніи ќстъ є3S, є3ли6ка њпредэли2 на дyшу свою2, |
|
8
|
8
|
| і почує чоловік її і, почувши, промовчить: то обітниці її відбудуться, і зароки її, що вона поклала на душу свою, відбудуться; | и3 ўслhшитъ мyжъ є3S, и3 премолчи1тъ є4й, въ џньже дeнь ўслhшитъ, и3 тaкw состоsтсz вс‰ њбёты є3S, и3 њпредэлє1ніz є3S, ±же њпредэли2 на дyшу свою2, да состоsтсz. |
|
9
|
9
|
| якщо ж чоловік її, почувши, заборонить їй і відкине обітницю її, яка на ній, і слово уст її, яким вона зв’язала себе, [то вони не відбудуться, тому що заборонив їй чоловік її,] і Господь простить їй. | Ѓще же возбранeніемъ возбрани1тъ мyжъ є3S, въ џньже дeнь ўслhшитъ вс‰ њбёты є3S и3 њпредэлє1ніz є3S, ±же њпредэли2 на дyшу свою2, да не пребyдутъ, ћкw мyжъ возбрани2 є4й: и3 гDь њчи1ститъ ю5. |
|
10
|
10
|
| Обітниця ж удови і розведеної, який би вона не поклала зарок на душу свою, відбудеться. | И# њбётъ вдови1цы и3 пущени1цы, є3ли6ка ѓще њбэщaютъ на дyшу свою2, да пребyдутъ и5мъ. |
|
11
|
11
|
| Якщо дружина в домі чоловіка свого дала обітницю, або поклала зарок на душу свою з клятвою, | Ѓще же въ домY мyжа є3S њбётъ є3S и3ли2 њпредэлeніе, є4же на дyшу є3S съ клsтвою, |
|
12
|
12
|
| і чоловік її чув, і промовчав про те, і не заборонив їй, то всі обітниці її відбудуться, і всякий зарок, який вона поклала на душу свою, відбудеться; | и3 ўслhшитъ мyжъ є3S, и3 премолчи1тъ є4й, и3 не возбрани1тъ є4й, и3 состоsтсz вс‰ њбёты є3S, и3 вс‰ њпредэлє1ніz є3S, ±же њпредэли2 на дyшу свою2 да состоsтсz на ню2. |
|
13
|
13
|
| якщо ж чоловік її, почувши, відкинув їх, то всі, обітниці її, що вийшли з уст її, і зароки душі її не відбудуться: чоловік її знищив їх, і Господь простить їй. | Ѓще же tлучaz tлучи1тъ мyжъ є3S, въ џньже дeнь ўслhшитъ, вс‰ є3ли6ка и3зыд0ша и3з8 ќстъ є3S по њбётwмъ є3S и3 по њпредэлeніємъ є3S ±же на дyшу є3S, не пребyдутъ є4й: мyжъ бо є3S tлучи1лъ є4сть, и3 гDь њчи1ститъ ю5. |
|
14
|
14
|
| Всяку обітницю і всякий клятвений зарок, щоб смирити душу, чоловік її може затвердити, і чоловік її може відкинути; | Всsкъ њбётъ и3 всsка клsтва соyза во є4же њѕл0бити дyшу, мyжъ є3S постaвитъ є4й, и3 мyжъ є3S tи1метъ. |
|
15
|
15
|
| якщо ж чоловік її мовчав про те день за день, то він тим затвердив усі обітниці її і всі зароки її, що на ній, затвердив, тому що він, почувши, мовчав про те; | Ѓще же молчA премолчи1тъ є4й дeнь t днE, и3 постaвитъ є4й вс‰ њбёты є3S, и3 њпредэлє1ніz ±же на нeй, постaвитъ є4й, ћкw ўмолчA є4й въ дeнь, въ џньже ўслhша. |
|
16
|
16
|
| а якщо [чоловік] відкинув їх, після того як почув, то він узяв на себе гріх її. | Ѓще же tлучaz tлучи1тъ мyжъ є3S по дни2, въ џньже ўслhша, и3 пріи1метъ грёхъ св0й. |
|
17
|
17
|
| Ось устави, які Господь заповів Мойсеєві про стосунки між чоловіком і жінкою його, між батьком і дочкою його в юності її, в домі батька її. | Сі‰ њправд†ніz, є3ли6ка заповёда гDь мwmсeю, междY мyжемъ и3 междY жен0ю є3гw2, и3 междY nтцeмъ и3 дщeрію въ ю4ности є3S, въ домY џтчи. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
