Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 10

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Глава 10	Глава́ і҃

1	1
Браття‚ бажання мого серця і молитва до Бога за Ізраїль на спасіння.	(Заⷱ҇ р҃г҃.) Бра́тїе, бл҃говоле́нїе оу҆́бѡ моегѡ̀ се́рдца и҆ моли́тва, ꙗ҆́же къ бг҃ꙋ по і҆и҃ли, є҆́сть во спⷭ҇нїе.
2	2
Бо свідчу їм, що мають ревність Божу, та не за розумом.	Свидѣ́телствꙋю бо и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ ре́вность бж҃їю и҆́мꙋтъ, но не по ра́зꙋмꙋ.
3	3
Бо, не розуміючи праведности Божої і намагаючись поставити власну праведність, вони не скорилися праведності Божій,	Не разꙋмѣ́юще бо бж҃їѧ пра́вды и҆ свою̀ пра́вдꙋ и҆́щꙋще поста́вити, пра́вдѣ бж҃їей не повинꙋ́шасѧ:
4	4
бо кінець закону — Христос, на праведність кожного‚ хто вірує.	кончи́на бо зако́на хрⷭ҇то́съ, въ пра́вдꙋ всѧ́комꙋ вѣ́рꙋющемꙋ.
5	5
Мойсей пише про праведність від закону: «Людина, виконавши його, буде жити ним».	Мѡѷсе́й бо пи́шетъ пра́вдꙋ ю҆́же ѿ зако́на: ꙗ҆́кѡ сотвори́вый та̑ человѣ́къ жи́въ бꙋ́детъ въ ни́хъ.
6	6
А праведність від віри так говорить: «Hе кажи в серці твоєму: хто зійде на небо?» Тобто Христа звести.	А҆ ꙗ҆́же ѿ вѣ́ры пра́вда си́це глаго́летъ: да не рече́ши въ се́рдцы твое́мъ: кто̀ взы́детъ на нб҃о, си́рѣчь хрⷭ҇та̀ свестѝ:
7	7
Або: «Хто зійде в безодню?» Тобто Христа з мертвих підняти.	и҆лѝ кто̀ сни́детъ въ бе́зднꙋ, си́рѣчь хрⷭ҇та̀ ѿ ме́ртвыхъ возвестѝ.
8	8
Але що говорить Писання? «Близько до тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм», тобто слово віри, яке проповідуємо.	Но что̀ глаго́летъ писа́нїе; Бли́з̾ тѝ глаго́лъ є҆́сть, во оу҆стѣ́хъ твои́хъ и҆ въ се́рдцы твое́мъ, си́рѣчь глаго́лъ вѣ́ры, є҆го́же проповѣ́даемъ:
9	9
Бо якщо вустами твоїми будеш сповідувати Ісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,	ꙗ҆́кѡ а҆́ще и҆сповѣ́си оу҆сты̑ твои́ми гдⷭ҇а і҆и҃са, и҆ вѣ́рꙋеши въ се́рдцы твое́мъ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ того̀ воздви́же и҆з̾ ме́ртвыхъ, спасе́шисѧ:
10	10
бо серцем вірують для праведности, а устами сповідують для спасіння.	се́рдцемъ бо вѣ́рꙋетсѧ въ пра́вдꙋ, оу҆сты̑ же и҆сповѣ́дꙋетсѧ во спⷭ҇нїе.
11	11
Бо Писання говорить: «Усякий, хто вірує в Hього, не осоромиться».	(Заⷱ҇ р҃д҃.) Глаго́летъ бо писа́нїе: всѧ́къ вѣ́рꙋѧй въ ѻ҆́нь не постыди́тсѧ.
12	12
Тут нема різниці між юдеєм та елліном, бо один Господь у всіх, багатий для всіх, хто прикликає Його.	Нѣ́сть бо ра́знствїѧ і҆ꙋде́еви же и҆ є҆́ллинꙋ: то́й бо бг҃ъ всѣ́хъ, богатѧ́й [бога́тъ сы́й] во всѣ́хъ призыва́ющихъ є҆го̀.
13	13
Бо «всякий, хто покличе ім’я Господнє, спасеться».	Всѧ́къ бо, и҆́же а҆́ще призове́тъ и҆́мѧ гдⷭ҇не, спасе́тсѧ.
14	14
Але як покликати Того, в Кого не увірували? Як вірувати в Того, про Кого не чули? Як чути без проповідника?	Ка́кѡ оу҆̀бо призовꙋ́тъ, въ него́же не вѣ́роваша; Ка́кѡ же оу҆вѣ́рꙋютъ, є҆гѡ́же не оу҆слы́шаша; ка́кѡ же оу҆слы́шатъ без̾ проповѣ́дающагѡ;
15	15
І як проповідувати, коли не будуть послані? Бо написано: «Які прекрасні ноги тих, хто благовістить мир, хто благовістить добро!»	Ка́кѡ же проповѣ́дѧтъ, а҆́ще не по́слани бꙋ́дꙋтъ; Ꙗ҆́коже є҆́сть пи́сано: ко́ль красны̑ но́ги благовѣствꙋ́ющихъ ми́ръ, благовѣствꙋ́ющихъ бл҃га́ѧ.
16	16
Але не всі послухались благовістування. Бо Ісая говорить: «Господи, хто повірив тому, що почув від нас?»	Но не всѝ послꙋ́шаша бл҃говѣствова́нїѧ. И҆са́їа бо глаго́летъ: гдⷭ҇и, кто̀ вѣ́рова слꙋ́хꙋ на́шемꙋ;
17	17
Отже, віра від слухання, а слухання від слова Божого.	Тѣ́мже оу҆̀бо вѣ́ра ѿ слꙋ́ха, слꙋ́хъ же гл҃го́ломъ бж҃їимъ.
18	18
Але питаю: «Хіба вони не чули?» Hавпаки, «по всій землі пройшов голос їхній, і до краю всесвіту їхні слова».	Но глаго́лю: є҆да̀ не слы́шаша; Тѣ́мже оу҆̀бо [но па́че], во всю̀ зе́млю и҆зы́де вѣща́нїе и҆́хъ, и҆ въ концы̑ вселе́нныѧ глаго́лы и҆́хъ.
19	19
Ще питаю: «Хіба Ізраїль не знав?» Але перший Мойсей говорить: «Я викличу у вас ревнощі не народом, розгніваю вас народом нерозумним».	Но глаго́лю: є҆да̀ не разꙋмѣ̀ і҆и҃ль; Пе́рвый мѡѷсе́й глаго́летъ: а҆́зъ раздражꙋ̀ вы̀ не ѡ҆ ꙗ҆зы́цѣ, но ѡ҆ ꙗ҆зы́цѣ неразꙋ́мнѣ [ѡ҆ не ꙗ҆зы́цѣ, ѡ҆ ꙗ҆зы́цѣ неразꙋ́мнѣ] прогнѣ́ваю ва́съ.
20	20
А Ісая сміливо каже: «Мене знайшли ті, які не шукали Мене; Я відкрився тим, які не питали про Мене».	И҆са́їа же дерза́етъ и҆ глаго́летъ: ѡ҆брѣто́хсѧ не и҆́щꙋщымъ менѐ, ꙗ҆вле́нъ бы́хъ не вопроша́ющымъ ѡ҆ мнѣ̀.
21	21
Про Ізраїля ж каже: «Цілий день Я простягав Мої руки до народу непокірливого і впертого».	Ко і҆и҃лю же гл҃етъ: ве́сь де́нь воздѣ́хъ рꙋ́цѣ моѝ къ лю́демъ непокори̑вымъ и҆ пререка́ющымъ.

← Глава 9

Глава 11 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт