Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 15

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Глава 15	Глава́ є҃і

1	1
Ми, сильні, повинні терпіти немочі безсилих‚ а не собі догоджати.	(Заⷱ҇ р҃ѕ҃і҃.) До́лжни є҆смы̀ мы̀ си́льнїи не́мѡщи немощны́хъ носи́ти, и҆ не себѣ̀ оу҆гожда́ти:
2	2
Кожен з нас повинен догоджати ближньому на благо, для повчання.	кі́иждо же ва́съ бли́жнемꙋ да оу҆гожда́етъ во бл҃го́е къ созида́нїю.
3	3
Бо й Христос не Собі догоджав, але, як написано: «Лихослів’я тих, що лихословили Тебе, впали на Мене».	И҆́бо и҆ хрⷭ҇то́съ не себѣ̀ оу҆годѝ, но ꙗ҆́коже є҆́сть пи́сано: поношє́нїѧ поносѧ́щихъ тебѣ̀ нападо́ша на мѧ̀.
4	4
А все, що написано було раніше, написано нам на повчання, щоб ми терпінням і втішанням з Писання зберігали надію.	Є҆ли̑ка бо преднапи̑сана бы́ша, въ на́ше наказа́нїе преднаписа́шасѧ, да терпѣ́нїемъ и҆ оу҆тѣше́нїемъ писа́нїй оу҆пова́нїе и҆́мамы.
5	5
Бог же терпіння і втішення нехай дарує вам бути в однодумстві між собою, за вченням Христа Ісуса,	Бг҃ъ же терпѣ́нїѧ и҆ оу҆тѣше́нїѧ да да́стъ ва́мъ то́жде мꙋ́дрствовати дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ,
6	6
щоб ви однодушно, єдиними устами славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа.	да є҆динодꙋ́шнѡ є҆ди́ными оу҆сты̑ сла́вите бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀.
7	7
Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас до слави Божої.	(Заⷱ҇ р҃з҃і҃.) Тѣ́мже прїе́млите дрꙋ́гъ дрꙋ́га, ꙗ҆́коже и҆ хрⷭ҇то́съ прїѧ́тъ ва́съ во сла́вꙋ бж҃їю.
8	8
Говорю ж, що Ісус Христос став служителем для обрізаних — заради істини Божої, щоб виконати обітниці отцям,	Глаго́лю же хрⷭ҇та̀ і҆и҃са слꙋжи́телѧ бы́вша ѡ҆брѣ́занїѧ по и҆́стинѣ бж҃їей, во є҆́же оу҆тверди́ти ѡ҆бѣтова̑нїѧ ѻ҆тцє́въ:
9	9
а для язичників — з милости, щоб славили Бога, як написано: «За те буду славити Тебе, Господи, між язичниками і буду співати імені Твоєму».	а҆ ꙗ҆зы́кѡмъ по млⷭ҇ти, просла́вити бг҃а, ꙗ҆́коже є҆́сть пи́сано: сегѡ̀ ра́ди и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ, гдⷭ҇и, и҆ и҆́мени твоемꙋ̀ пою̀.
10	10
І ще сказано: «Звеселіться, язичники, з народом Його».	И҆ па́ки глаго́летъ: возвесели́тесѧ, ꙗ҆зы́цы, съ людьмѝ є҆гѡ̀.
11	11
І ще: «Хваліть Господа, всі язичники, і прославляйте Його, усі народи».	И҆ па́ки: хвали́те гдⷭ҇а, всѝ ꙗ҆зы́цы, и҆ похвали́те є҆го̀, всѝ лю́дїе.
12	12
Ісая також говорить: «Буде корінь Ієсеїв, що постане володіти народами; на Hього язичники надіятися будуть».	И҆ па́ки и҆са́їа глаго́летъ: бꙋ́детъ ко́рень і҆ессе́овъ, и҆ востаѧ́й владѣ́ти над̾ ꙗ҆зы́ки: на того̀ ꙗ҆зы́цы оу҆пова́ютъ.
13	13
Hехай же Бог надії наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви, силою Духа Святого, збагатилися надією.	Бг҃ъ же оу҆пова́нїѧ да и҆спо́лнитъ ва́съ всѧ́кїѧ радо́сти и҆ ми́ра въ вѣ́рѣ, и҆збы́точествовати ва́мъ во оу҆пова́нїи, си́лою дх҃а ст҃а́гѡ.
14	14
І сам я певний за вас, браття мої, що і ви повні доброти і всякого пізнання і можете настановляти один одного;	И҆звѣще́нъ же є҆́смь, бра́тїе моѧ̑, и҆ са́мъ а҆́зъ ѡ҆ ва́съ, ꙗ҆́кѡ и҆ са́ми вы̀ по́лни є҆стѐ бл҃гости, и҆спо́лнени всѧ́кагѡ ра́зꙋма, могꙋ́ще и҆ и҆ны̑ѧ наꙋчи́ти:
15	15
але писав вам, браття, з деякою сміливістю, почасти ніби для нагадування вам, за даною мені від Бога благодаттю	де́рзѣе же писа́хъ ва́мъ, бра́тїе моѧ̑, ѿ ча́сти, ꙗ҆́кѡ воспомина́ѧ ва́мъ, за блгⷣть да́ннꙋю мѝ ѿ бг҃а,
16	16
бути служителем Ісуса Христа у язичників і виконувати священнодійство благовістя Божого, щоб ця жертва язичників, освячена Духом Святим, була благоприємна Богові.	во є҆́же бы́ти мѝ слꙋжи́телю і҆и҃съ хрⷭ҇то́вꙋ во ꙗ҆зы́цѣхъ, свѧщеннодѣ́йствꙋющꙋ бл҃говѣствова́нїе бж҃їе, да бꙋ́детъ приноше́нїе є҆́же ѿ ꙗ҆зы̑къ бл҃гопрїѧ́тно и҆ ѡ҆сщ҃е́нно дх҃омъ ст҃ы́мъ.
17	17
Отже, я можу похвалитися в Христі Ісусі в тому, що стосується Бога,	(Заⷱ҇ р҃и҃і҃.) И҆ма́мъ оу҆̀бо похвалꙋ̀ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ въ тѣ́хъ, ꙗ҆̀же къ бг҃ꙋ:
18	18
бо не смію сказати що-небудь таке, чого не створив Христос через мене, в підкоренні язичників вірі, словом і ділом,	не смѣ́ю бо глаго́лати что̀, и҆́хже не содѣ́ѧ хрⷭ҇то́съ мно́ю, въ послꙋша́нїе ꙗ҆зы́кѡвъ, сло́вомъ и҆ дѣ́ломъ,
19	19
силою знамень і чудес, силою Духа Божого, так що благовістя Христове розповсюджено мною від Єрусалима до Іллірика.	въ си́лѣ зна́менїй и҆ чꙋде́съ, си́лою дх҃а бж҃їѧ, ꙗ҆́коже мѝ ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма и҆ ѡ҆́крестъ да́же до і҆ллѷрі́ка и҆спо́лнити бл҃говѣствова́нїе хрⷭ҇то́во.
20	20
Притому я намагався проповідувати не там, де вже було відоме ім’я Христове, щоб не будувати на чужій основі,	Си́це же потща́хсѧ благовѣсти́ти, не и҆дѣ́же и҆менова́сѧ хрⷭ҇то́съ, да не на чꙋже́мъ ѡ҆снова́нїи сози́ждꙋ,
21	21
але як написано: «Кому не звіщалося про Нього, побачать, і ті, що не чули, дізнаються».	но ꙗ҆́коже є҆́сть пи́сано: и҆̀мже не возвѣсти́сѧ ѡ҆ не́мъ, оу҆́зрѧтъ, и҆ и҆̀же не слы́шаша, оу҆разꙋмѣ́ютъ.
22	22
Саме це багато разів і перешкоджало мені прийти до вас.	Тѣ́мже и҆ возбране́нъ бы́хъ мно́гажды прїитѝ къ ва́мъ.
23	23
Тепер же, не маючи такого місця в цих країнах, але з давніх літ маючи бажання прийти до вас,	Нн҃ѣ же ктомꙋ̀ мѣ́ста не и҆мы́й въ страна́хъ си́хъ, жела́нїе же и҆мы́й прїитѝ къ ва́мъ ѿ мно́гихъ лѣ́тъ,
24	24
як тільки вирушу в дорогу до Іспанії, прийду до вас. Бо маю надію, що, проходячи, побачусь із вами і що ви проведете мене туди після того, як я натішусь, хоча б почасти, спілкуванням з вами.	ꙗ҆́кѡ а҆́ще поидꙋ̀ во і҆спа́нїю, прїидꙋ̀ къ ва́мъ. Оу҆пова́ю бо ми́мѡ грѧды́й ви́дѣти ва́съ и҆ ва́ми проводи́тисѧ та́мѡ, а҆́ще ва́съ пре́жде ѿ ча́сти насы́щꙋсѧ.
25	25
А тепер я йду до Єрусалима, щоб послужити святим,	Нн҃ѣ же грѧдꙋ̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, слꙋжѧ́й ст҃ы̑мъ,
26	26
бо Македонія і Ахайя стараються зібрати деяке подаяння для бідних між святими в Єрусалимі.	благоволи́ша бо македо́нїа и҆ а҆ха́їа ѻ҆бще́нїе нѣ́кое сотвори́ти къ ни́щымъ ст҃ы̑мъ живꙋ́щымъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
27	27
Стараються, але й боржники вони перед ними. Бо коли язичники стали учасниками в їхньому духовному, то повинні і їм послужити в тілесному.	Благоволи́ша бо, и҆ до́лжни и҆̀мъ сꙋ́ть. А҆́ще бо въ дꙋхо́вныхъ и҆́хъ прича̑стницы бы́ша ꙗ҆зы́цы, до́лжни сꙋ́ть и҆ въ плотски́хъ послꙋжи́ти и҆̀мъ.
28	28
Виконавши це і вручивши їм цей плід, я вирушу через ваші місця до Іспанії	Сїѐ оу҆̀бо сконча́въ, и҆ запечатлѣ́въ и҆̀мъ пло́дъ се́й, поидꙋ̀ ва́ми во і҆спа́нїю:
29	29
і певний, що коли прийду до вас, то прийду з повним благословенням благовістя Христового.	вѣ́мъ же, ꙗ҆́кѡ грѧды́й къ ва́мъ, во и҆сполне́нїи бл҃гослове́нїѧ бл҃говѣ́стїѧ хрⷭ҇то́ва прїидꙋ̀.
30	30
Тим часом благаю вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов’ю Духа, допомагати мені в молитвах за мене до Бога,	(Заⷱ҇ р҃ѳ҃і҃.) Молю́ же вы̀, бра́тїе, гдⷭ҇емъ на́шимъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ и҆ любо́вїю дх҃а, споспѣ́шствꙋйте мѝ въ моли́твахъ ѡ҆ мнѣ̀ къ бг҃ꙋ,
31	31
щоб позбутися мені невіруючих у Юдеї і щоб служіння моє для Єрусалима було приємне святим,	да и҆зба́влюсѧ ѿ противлѧ́ющихсѧ во і҆ꙋде́и, и҆ да слꙋ́жба моѧ̀, ꙗ҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, благопрїѧ́тна бꙋ́детъ ст҃ы̑мъ:
32	32
щоб мені з радістю прийти до вас з волі Божої і заспокоїтися з вами.	да съ ра́достїю прїидꙋ̀ къ ва́мъ во́лею бж҃їею и҆ оу҆поко́юсѧ съ ва́ми.
33	33
Hехай же Бог миру буде з усіма вами. Амінь.	Бг҃ъ же ми́ра со всѣ́ми ва́ми. А҆ми́нь.

← Глава 14

Глава 16 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт