|
Глава 11
|
|
|
1
|
|
| І сказав Рафаїл Товії: ти знаєш, брате, в якому становищі ти залишив батька твого; | |
|
2
|
|
| ходімо вперед, раніше дружини твоєї, і приготуємо приміщення; | |
|
3
|
|
| а ти візьми у руку і жовч риб’ячу. І пішли; за ними побіг і собака. | |
|
4
|
|
| Тим часом Анна сиділа, виглядаючи на дорозі сина свого, | |
|
5
|
|
| і, помітивши, що він іде, сказала батькові його: ось, іде син твій і людина, яка вирушила з ним. | |
|
6
|
|
| Рафаїл сказав: я знаю, Товіє, що в батька твого відкриються очі; | |
|
7
|
|
| ти тільки помасти жовчю очі його, і він, відчувши їдкість, обітре їх, і спадуть більма, і він побачить тебе. | |
|
8
|
|
| Анна, підбігши, кинулася на шию сина свого і сказала йому: побачила я тебе, дитя моє, — тепер мені хоч померти. І обоє заплакали. | |
|
9
|
|
| А Товит пішов до дверей і спіткнувся, але син його поспішив до нього, і підтримав батька свого, | |
|
10
|
|
| і приклав жовч до очей батька свого, і сказав: підбадьорся, батьку мій! | |
|
11
|
|
| Очі його защеміли, і він обтер їх, | |
|
12
|
|
| і знялися з країв очей його більма. Побачивши сина свого, він упав на шию його | |
|
13
|
|
| і заплакав і сказав: благословенний Ти, Боже, і благословенне ім’я Твоє повіки, і благословенні всі святі ангели Твої! | |
|
14
|
|
| Тому що Ти покарав і помилував мене. Ось, я бачу Товію, сина мого. — І ввійшов син його радісно і розповів батькові своєму про дивовижні діла, які були з ним у Мідії. | |
|
15
|
|
| І вийшов Товит назустріч невістці своїй до воріт Ниневії, радіючи і благословляючи Бога. Ті, які бачили, що він іде, дивувалися, як він прозрів. | |
|
16
|
|
| І Товит сповідав перед ними, що Бог помилував його. Коли підійшов Товит до Сарри, невістки своєї, благословив її і сказав: здрастуй, дочко моя! Благословенний Бог, Який привів тебе до нас, і благословенні батько твій і мати твоя! Зраділи і всі брати його в Ниневії. | |
|
17
|
|
| І прийшов Ахиахар і Насвас, племінник його, | |
|
18
|
|
| і весело святкували шлюб Товії сім днів. |
