|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Коли я повернувся у дім свій, і були повернуті мені Анна, дружина моя, і Товія, син мій, у свято п’ятдесятниці, у святу седмицю седмиць, приготований був у мене гарний обід, і я возліг їсти. | |
|
2
|
|
| Побачивши багато страв, я сказав синові моєму: піди і приведи, кого знайдеш, бідного з братів наших, який пам’ятає Господа, а я зачекаю на тебе. | |
|
3
|
|
| І прийшов він і сказав: батьку мій, один із племені нашого задушений і кинутий на площі. | |
|
4
|
|
| Тоді я, раніше ніж став їсти, поспіхом вийшов, прибрав його в одне житло до заходу сонця. | |
|
5
|
|
| Повернувшись, зробив обмивання і їв хліб мій у скорботі. | |
|
6
|
|
| І згадав я пророцтво Амоса, коли він сказав: свята ваші перетворяться на скорботу, і всі утіхи ваші — на плач. | |
|
7
|
|
| І я плакав. Коли ж зайшло сонце, я пішов і, викопавши могилу, поховав його. | |
|
8
|
|
| Сусіди насміхалися з мене і говорили: ще не боїться він бути убитим за цю справу; бігав уже, і ось знову ховає мертвих. | |
|
9
|
|
| У цю саму ніч, повернувшись після поховання і будучи нечистим, я ліг спати за стіною двору, і лице моє не було покрите. | |
|
10
|
|
| І не помітив я, що на стіні були горобці. Коли очі мої були відкриті, горобці випустили тепле на очі мої, і зробилися на очах моїх більма. І ходив я до лікарів, але вони не допомогли мені. Ахиахар доставляв мені їжу, доки не вирушив у Елимаїду. | |
|
11
|
|
| А потім дружина моя Анна у жіночих відділеннях пряла вовну | |
|
12
|
|
| і посилала багатим людям, які давали їй платню, й одного разу на додачу дали козеня. | |
|
13
|
|
| Коли принесли його до мене, воно почало бекати; і я запитав дружину: звідки це козеня? чи не крадене? віддай його, кому воно належить! бо не дозволено їсти крадене. | |
|
14
|
|
| Вона відповіла: це подарували мені зверх платні. Але я не вірив їй і наполягав, щоб віддала його, кому воно належить, і розгнівався на неї. А вона у відповідь сказала мені: де ж милостині твої і праведні діла? ось як усі вони виявилися на тобі! |
