|
Глава 12
|
|
|
1
|
|
| І покликав Товит сина свого Товію і сказав йому: приготуй, сину мій, платню чоловіку, який ходив з тобою; йому потрібно ще додати. | |
|
2
|
|
| Він відповів: батьку мій, я не матиму збитку, якщо віддам йому половину всього, що приніс; | |
|
3
|
|
| тому що він привів мене до тебе здоровим і дружину мою зцілив, і срібло моє приніс і тебе також зцілив. | |
|
4
|
|
| Старець сказав: так і слід йому. | |
|
5
|
|
| І покликав ангела і сказав йому: візьми половину всього, що ви принесли, і йди з миром. | |
|
6
|
|
| Тоді, відкликавши обох їх окремо, ангел сказав їм: благословляйте Бога, прославляйте Його, визнавайте велич Його і сповідуйте перед усіма живими, що Він зробив для вас. Добре діло – благословляти Бога, звеличувати ім’я Його і благоговійно проповідувати про діла Божі; і ви не лінуйтеся прославляти Його. | |
|
7
|
|
| Таємницю цареву пристойно зберігати, а про діла Божі сповіщати похвально. Робіть добро, і зло не осягне вас. | |
|
8
|
|
| Добре діло – молитва з постом і милостинею і справедливістю. Краще мале зі справедливістю, ніж багато чого з неправдою; краще творити милостиню, ніж збирати золото, | |
|
9
|
|
| бо милостиня від смерти спасає і може очищати всякий гріх. Ті, що творять милостині і діла правди, будуть довго жити. | |
|
10
|
|
| Грішники ж є вороги свого життя. | |
|
11
|
|
| Не приховаю від вас нічого; я сказав уже: таємницю цареву пристойно зберігати, а про діла Божі оголошувати похвально. | |
|
12
|
|
| Коли молився ти і невістка твоя Сарра, я підносив пам’ять молитви вашої до Святого, і коли ти ховав мертвих, я також був з тобою. | |
|
13
|
|
| І коли ти не полінувався встати і залишити обід свій, щоб піти і прибрати мертвого, твоя добродійність не втаїлася від мене, але я був з тобою. | |
|
14
|
|
| І нині Бог послав мене зцілити тебе і невістку твою Сарру. | |
|
15
|
|
| Я — Рафаїл, один із семи святих ангелів, які возносять молитви святих і піднімаються перед славою Святого. | |
|
16
|
|
| Тоді обоє знітилися й упали лицем на землю, тому що були у страху. | |
|
17
|
|
| Але він сказав їм: не бійтеся, мир буде вам. Благословляйте Бога повік. | |
|
18
|
|
| Бо я прийшов не з своєї волі, а з волі Бога нашого; тому і благословляйте Його повік. | |
|
19
|
|
| Усі дні я був видимий вами, але я не їв і не пив, — тільки поглядом вашим уявлялося це. | |
|
20
|
|
| Отже, прославляйте тепер Бога, тому що я відходжу до Того, Хто послав мене, і напишіть усе, що звершилося, в книгу. | |
|
21
|
|
| І встали вони і більш уже не бачили його. | |
|
22
|
|
| І стали розповідати про великі і дивні діла Божі, і як явився їм ангел Господній. |
