|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| У той день згадав Товит про срібло, яке віддав на збереження Гаваїлу в Рагах мідійських, | |
|
2
|
|
| і сказав сам собі: я просив смерти; чому ж не покличу сина мого Товію, щоб оголосити йому про це, поки я не помер? | |
|
3
|
|
| І покликавши його, сказав: сину мій, коли я помру, поховай мене і не залишай матері своєї; шануй її в усі дні життя твого, роби угодне їй і не завдавай їй смутку. | |
|
4
|
|
| Пам’ятай, сину мій, що вона мала багато скорбот через тебе ще під час чревоношення. Коли вона помре, поховай її поряд зі мною в одному гробі. | |
|
5
|
|
| В усі дні пам’ятай, сину мій, Господа Бога нашого і не бажай грішити і переступати заповіді Його. В усі дні життя твого чини правду і не ходи путями беззаконня, | |
|
6
|
|
| бо, якщо ти будеш робити за істиною, у справах твоїх буде успіх, як у всіх, хто чинить за правдою. | |
|
7
|
|
| Із майна твого подавай милостиню, і нехай не шкодує око твоє, коли будеш творити милостиню. Ні від якого убогого не відвертай лиця твого, тоді і від тебе не відвернеться лице Боже. | |
|
8
|
|
| Коли в тебе буде багато, твори з того милостиню, і коли у тебе буде мало, не бійся творити милостиню і потроху; | |
|
9
|
|
| ти запасеш собі багатий скарб на день нестатку, | |
|
10
|
|
| бо милостиня спасає від смерти і не попускає зійти в темряву. | |
|
11
|
|
| Милостиня є багатий дар для усіх, хто творить її перед Всевишнім. | |
|
12
|
|
| Бережися, сину мій, усякого виду розпусти. Візьми собі дружину із племені батьків твоїх, але не бери дружини іноземної, яка не з коліна батька твого, бо ми сини пророків. З давнини батьки наші — Ной, Авраам, Ісаак і Яків. Пам’ятай, сину мій, що усі вони брали дружин із середовища братів своїх і були благословенні у дітях своїх, і нащадки їхні успадковують землю. | |
|
13
|
|
| Отже, сину мій, люби братів твоїх і не підносся серцем перед братами твоїми і перед синами і дочками народу твого, щоб не від них узяти тобі дружину, тому що від гордости — погибель і велике безладдя, а від непотребства — зубожіння і руйнування: непотребство є мати голоду. | |
|
14
|
|
| Платня найманця, який буде працювати в тебе, нехай не переночує в тебе, а віддавай її негайно: і тобі воздасться, якщо будеш служити Богу. Будь обережний, сину мій, у всіх учинках твоїх і будь розсудливим у всій поведінці твоїй. | |
|
15
|
|
| Що ненависне тобі самому, того не роби нікому. Вина до сп’яніння не пий, і пияцтво нехай не ходить з тобою на путі твоїй. | |
|
16
|
|
| Давай голодному від хліба твого і нагим від одягу твого; від усього, у чому в тебе надлишок, твори милостині, і нехай не шкодує око твоє, коли будеш творити милостиню. | |
|
17
|
|
| Роздавай хліби твої біля гробу праведних, але не давай грішникам. | |
|
18
|
|
| У всякого розсудливого проси поради, і не нехтуй порадою корисною. | |
|
19
|
|
| Благословляй Господа Бога повсякчас і проси в Нього, щоб путі твої були праві й усі діла і наміри твої благоуспішні, бо жоден народ не владний в успіху починань, але Сам Господь посилає усе благе і, кого хоче, принижує з Своєї волі. Пам’ятай же, сину мій, заповіді мої, і нехай не згладяться вони із серця твого! | |
|
20
|
|
| Тепер я відкрию тобі, що я віддав десять талантів срібла на збереження Гаваїлу, синові Гаврієвому, в Рагах мідійських. | |
|
21
|
|
| Не бійся, сину мій, що ми зубожіли: у тебе багато, якщо ти будеш боятися Господа і, віддаляючись від усякого гріха, чинити угодне перед Ним. |
