|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Книга сказань Товита, сина Товиїлового, Ананіїлового, Адуїлового, Гаваїлового, з племені Асиїлового, з коліна Неффалимового, | |
|
2
|
|
| який у дні Ассирійського царя Енемессара взятий був у полон з Фисви, що знаходиться праворуч від Кидія Неффалимового, у Галилеї, вище Асира. Я, Товит, у всі дні життя мого ходив путями істини і правди, | |
|
3
|
|
| і робив багато благодіянь братам моїм і народу моєму, які прийшли разом зі мною у країну Ассирійську, в Ниневію. | |
|
4
|
|
| Коли я жив у країні моїй, у землі Ізраїля, будучи ще юнаком, тоді усе коліно Неффалима, батька мого, перебувало у відпадінні від дому Єрусалима, обраного від усіх колін Ізраїля, щоб усім їм приносити там жертви, де освячений храм оселі Всевишнього й утверджений на всі роди повіки. | |
|
5
|
|
| Як усі коліна, що відокремилися, приносили жертви Ваалу, юниці, так і дім Неффалима, батька мого. | |
|
6
|
|
| Я ж один часто ходив у Єрусалим на свята, як приписано всьому Ізраїлю установленням вічним, з початками і десятинами плодів землі і початками вовни овець, | |
|
7
|
|
| і віддавав це священикам, синам Аароновим, для жертовника: десятину всіх плодів давав синам Левіїним, які служили у Єрусалимі; іншу десятину продавав, і щороку ходив і витрачав її у Єрусалимі; | |
|
8
|
|
| а третю давав, кому належало, як заповіла мені Деввора, мати батька мого, коли я після батька мого залишився сиротою. | |
|
9
|
|
| Досягнувши чоловічого віку, я взяв дружину Анну із батьківського нашого роду, і породив від неї Товію. | |
|
10
|
|
| Коли я відведений був у полон у Ниневію, усі брати мої та єдиноплемінники мої їли від споживи язичницької, | |
|
11
|
|
| а я утримував душу мою і не їв, | |
|
12
|
|
| тому що я пам’ятав Бога всією душею моєю. | |
|
13
|
|
| І дарував мені Всевишній милість і благовоління в Енемессара, і я був у нього постачальником; | |
|
14
|
|
| і ходив у Мідію, і віддав на збереження Гаваїлу, братові Гаврія, у Рагах Мідійських, десять талантів срібла. | |
|
15
|
|
| Коли ж помер Енемессар, замість нього став царем син його Сеннахирим, шляхи якого не були постійними, і я уже не міг ходити у Мідію. | |
|
16
|
|
| У дні Енемессара я робив багато благодіянь братам моїм: | |
|
17
|
|
| голодним давав хліб мій, нагим — одяг мій і, якщо кого з племені мого бачив померлим і викинутим за стіну Ниневії, ховав його. | |
|
18
|
|
| Таємно ховав я і тих, яких убивав цар Сеннахирим, коли, змушений втікати, повернувся з Юдеї. А він багатьох умертвив у люті своїй. І шукав цар трупи, але їх не знаходили. | |
|
19
|
|
| Один з ниневитян пішов і доніс цареві, що я погребаю їх; тоді я сховався. Довідавшись же, що мене шукають, щоб убити, від страху втік з міста. | |
|
20
|
|
| І було розкрадено усе моє майно, і не залишилося в мене нічого, крім Анни, дружини моєї, і Товії, сина мого. | |
|
21
|
|
| Але не минуло п’ятдесяти днів, як два сини його убили його й втекли в гори Араратські. І став царем замість нього син його Сахердан, який поставив Ахиахара Анаїла, сина брата мого, над усією рахунковою частиною царства свого і над усім домоправлінням. | |
|
22
|
|
| І клопотався Ахиахар за мене, і я повернувся у Ниневію. Ахиахар же був і виночерпій і хранитель персня, і домоправитель і скарбник; і Сахердан поставив його другим після себе; він був сином брата мого. |
