Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 7

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Глава 7	Глава́ з҃

1	1
І підійшли до дому Рагуїла. Сарра зустріла і вітала їх, і вони її, і ввела їх у дім.	И҆ прїидо́ста въ до́мъ рагꙋи́левъ: са́рра же срѣ́те и҆̀хъ и҆ ра́достнѡ привѣ́тствоваше и҆̀хъ, а҆ ѻ҆́на ю҆̀: и҆ введѐ и҆̀хъ въ до́мъ.
2	2
І сказав Рагуїл Едні, дружині своїй: як схожий цей юнак на Товита, сина брата мого!	И҆ речѐ рагꙋи́лъ є҆́днѣ женѣ̀ свое́й: ко́ль подо́бенъ ю҆́ноша тѡві́тꙋ сы́нꙋ бра́та моегѡ̀;
3	3
І запитав їх Рагуїл: звідки ви, брати? Вони відповіли йому: ми із синів Неффалима, полонених у Ниневію.	И҆ вопросѝ и҆̀хъ рагꙋи́лъ: ѿкꙋ́дꙋ є҆стѐ, бра́тїѧ; И҆ рѣ́ста є҆мꙋ̀: ѿ сынѡ́въ нефѳалі́млихъ плѣне́нныхъ въ нїнеѵі́ю.
4	4
Ще запитав їх: чи знаєте брата нашого Товита? Вони відповіли: знаємо. Потім запитав: чи здоровий він? Вони відповіли: живий і здоровий.	И҆ речѐ и҆́ма: зна́ета ли тѡві́та бра́та на́шего; Ѻ҆́на же рѣ́ста: зна́ема. И҆ речѐ и҆́ма: здра́вствꙋетъ ли;
5	5
А Товія сказав: це мій батько.	Ѻ҆́на же рѣ́ста: и҆ жи́въ є҆́сть и҆ здра́вствꙋетъ. И҆ рече́ тѡві́а: ѻ҆те́цъ мо́й є҆́сть.
6	6
І кинувся до нього Рагуїл і цілував його і плакав.	И҆ и҆зскочѝ рагꙋи́лъ, и҆ ѡ҆блобыза̀ є҆го̀, и҆ пла́касѧ,
7	7
І благословив його і сказав: ти син чесної і доброї людини. Але, почувши, що Товит утратив зір, засмутився і плакав;	и҆ благословѝ є҆го̀, и҆ речѐ є҆мꙋ̀: до́брагѡ и҆ блага́гѡ человѣ́ка сы́нъ. И҆ слы́шавъ, ꙗ҆́кѡ тѡві́тъ погꙋбѝ ѻ҆́чи своѝ, ско́рбенъ бы́сть и҆ пла́касѧ:
8	8
плакали й Една, дружина його, і Сарра, дочка його. І прийняли їх дуже радо	и҆ є҆́дна жена̀ є҆гѡ̀ и҆ са́рра дще́рь є҆гѡ̀ пла́кастѣсѧ. И҆ прїѧ́ша и҆́хъ оу҆се́рднѡ,
9	9
і закололи барана, і запропонували багату їжу. Товія ж сказав Рафаїлу: брате Азаріє, переговори́, про що ти говорив на дорозі; нехай влаштується ця справа!	и҆ закла́ша ѻ҆вна̀ ѿ ѻ҆ве́цъ, и҆ предложи́ша снѣ̑ди мно́жайшыѧ. Рече́ же тѡві́а рафаи́лꙋ: а҆зарі́а бра́те, рцы̀, ѡ҆ ни́хже глаго́лалъ є҆сѝ на пꙋтѝ, и҆ да соверши́тсѧ дѣ́ло.
10	10
І він передав цю розмову Рагуїлу, а Рагуїл сказав Товії: їж, пий і веселися, бо тобі належить узяти мою дочку. Втім, скажу тобі правду:	И҆ соѡбщѝ сло́во рагꙋи́лꙋ. И҆ речѐ рагꙋи́лъ къ тѡві́и: ꙗ҆́ждь, пі́й и҆ благодꙋ́шествꙋй, тебѣ́ бо досто́итъ дѣ́тище моѐ взѧ́ти: ѻ҆ба́че ѡ҆б̾ѧвлю̀ тебѣ̀ и҆́стинꙋ:
11	11
я віддавав свою дочку семи чоловікам і, коли вони входили до неї, у ту ж ніч помирали. Але ти нині будь веселим! І сказав Товія: я нічого не буду тут їсти доти, доки не зговоритеся і не домовитеся зі мною. Рагуїл сказав: візьми її тепер же за правом; ти брат її, і вона твоя. Милосердний Бог нехай влаштує вас щонайкраще!	вдава́хъ дѣ́тище моѐ седмѝ мꙋжє́мъ, и҆ є҆гда̀ вхожда́хꙋ къ не́й, оу҆мира́хꙋ под̾ но́щь: но нн҃ѣ благодꙋ́шествꙋй. И҆ речѐ тѡві́а: не вкꙋшꙋ̀ ничто́же здѣ̀, до́идеже поста́вите и҆ совѣща́етесѧ со мно́ю. И҆ речѐ рагꙋи́лъ: поимѝ ю҆̀ ѿнн҃ѣ по ѡ҆бы́чаю: ты̀ бо бра́тъ є҆сѝ є҆ѧ̀, и҆ ѻ҆на̀ твоѧ̀ є҆́сть, млⷭ҇тивъ же бг҃ъ да бл҃гопоспѣши́тъ ва́ма во бл҃га̑ѧ.
12	12
І прикликав Сарру, дочку свою, і, взявши руку її, віддав її Товії за дружину і сказав: ось, за законом Мойсеєвим, візьми її і веди до батька твого. І благословив їх.	И҆ призва̀ са́ррꙋ дще́рь свою̀, и҆ є҆́мь рꙋ́кꙋ є҆ѧ̀, предадѐ ю҆̀ тѡві́и въ женꙋ̀ и҆ речѐ: сѐ, по зако́нꙋ мѡѷсе́овꙋ поимѝ ю҆̀ и҆ ѿведѝ ко ѻ҆тцꙋ̀ твоемꙋ̀ И҆ благословѝ и҆̀хъ.
13	13
І покликав Едну, дружину свою, і, взявши сувій, написав договір і запечатав.	И҆ призва̀ є҆́днꙋ женꙋ̀ свою̀, и҆ взе́мъ кни́гꙋ, написа̀ пнса́нїе и҆ запечатлѣ̀.
14	14
І почали їсти.	И҆ нача́ша ꙗ҆́сти.
15	15
І покликав Рагуїл Едну, дружину свою, і сказав їй: приготуй, сестро, іншу спальню і введи її.	И҆ призва̀ рагꙋи́лъ є҆́днꙋ женꙋ̀ свою̀ и҆ речѐ є҆́й: сестро̀, оу҆гото́ви и҆́нъ черто́гъ и҆ введѝ ю҆̀.
16	16
І зробила, як він сказав; і ввела її туди, і заплакала, і прийняла взаємно сльози дочки своєї і сказала їй:	И҆ сотворѝ, ꙗ҆́коже речѐ: и҆ введѐ ю҆̀ та́мѡ и҆ пла́касѧ: и҆ воспрїѧ́тъ сле́зы дще́ре своеѧ̀ и҆ речѐ є҆́й:
17	17
заспокойся, дочко; Господь неба і землі дасть тобі радість замість суму твого. Заспокойся, дочко моя!	оу҆пова́й, ча́до, гдⷭ҇ь нб҃сѐ и҆ землѝ да да́стъ тебѣ̀ ра́дость вмѣ́стѡ печа́ли твоеѧ̀ тоѧ̀: оу҆пова́й, дщѝ.

← Глава 6

Глава 8 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт