Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 5

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Глава 5	Глава́ є҃

1	1
І сказав Товія у відповідь йому: батьку мій, я виконаю все, що ти заповідаєш мені;	И҆ ѿвѣша́въ тѡві́а, речѐ є҆мꙋ̀: ѻ҆́тче, сотворю̀ всѧ̑, є҆ли̑ка заповѣ́далъ є҆сѝ мѝ:
2	2
але як я можу одержати срібло, не знаючи тієї людини?	но ка́кѡ возмогꙋ̀ взѧ́ти сребро̀, а҆ не зна́ю є҆гѡ̀;
3	3
Тоді батько дав йому розписку і сказав: знайди собі людину, що супроводжувала б тебе; я дам йому платню, поки ще живий, і йдіть за сріблом.	И҆ дадѐ є҆мꙋ̀ рꙋкописа́нїе и҆ речѐ є҆мꙋ̀: и҆щѝ себѣ̀ человѣ́ка, и҆́же по́йдетъ съ тобо́ю, и҆ да́мъ є҆мꙋ̀ мздꙋ̀, до́ндеже жи́въ є҆́смь, и҆ ше́дъ возмѝ сребро̀.
4	4
І пішов він шукати людину і зустрів Рафаїла. Це був ангел, але він не знав	И҆ и҆́де и҆ска́ти человѣ́ка, и҆ ѡ҆брѣ́те рафаи́ла, и҆́же бѣ̀ а҆́гг҃лъ, и҆ не вѣ́дѧше:
5	5
і сказав йому: чи можеш ти йти зі мною в Раги мідійські і чи знаєш ці місця?	и҆ речѐ є҆мꙋ̀: могꙋ́ ли пойтѝ съ тобо́ю въ ра̑ги миді̑искїѧ, и҆ и҆звѣ́стенъ ли є҆сѝ ѡ҆ мѣ́стѣхъ;
6	6
Ангел відповів: можу йти з тобою і дорогу знаю; я вже зупинявся в Гаваїла, брата нашого.	И҆ речѐ є҆мꙋ̀ а҆́гг҃лъ: пойдꙋ̀ съ тобо́ю, и҆ пꙋ́ть вѣ́мъ, и҆ оу҆ гаваи́ла бра́та на́шегѡ живѧ́хъ.
7	7
І сказав йому Товія: почекай мене, я скажу батькові моєму.	И҆ речѐ є҆мꙋ̀ тѡві́а: пождѝ мѧ̀, и҆ рекꙋ̀ ѻ҆тцꙋ̀ моемꙋ̀.
8	8
Той сказав: іди, тільки не барися.	И҆ речѐ є҆мꙋ̀: и҆дѝ и҆ не коснѝ.
9	9
Він, прийшовши, сказав батькові: ось я знайшов собі супутника. Батько сказав: запроси його до мене; я довідаюся, з якого він коліна і чи надійний супутник тобі.	И҆ вше́дъ речѐ ѻ҆тцꙋ̀: сѐ, ѡ҆брѣто́хъ, и҆́же по́йдетъ со мно́ю се́й же речѐ: пригласѝ є҆го̀ ко мнѣ̀, да оу҆вѣ̀мъ, ко́егѡ пле́мене є҆́сть, и҆ а҆́ще вѣ́ренъ є҆́сть, є҆́же и҆тѝ съ тобо́ю.
10	10
І покликав його, і він увійшов, і привітали один одного.	И҆ призва̀ є҆го̀: и҆ вни́де, и҆ привѣ́тствоваста дрꙋ́гъ дрꙋ́га.
11	11
Товит запитав: скажи мені, брате, з якого ти коліна і з якого роду?	И҆ речѐ є҆мꙋ̀ тѡві́тъ: бра́те, ѿ ко́егѡ пле́мене и҆ ѿ ко́егѡ ѻ҆те́чества є҆сѝ ты̀; скажи́ ми.
12	12
Він відповів: коліна і роду ти шукаєш, чи найманця, який пішов би із сином твоїм? І сказав йому Товит: брате, мені хочеться знати рід твій і ім’я твоє.	И҆ речѐ є҆мꙋ̀: пле́мене и҆ ѻ҆те́чества ты̀ и҆́щеши; и҆лѝ нае́мника, и҆́же спꙋтьше́ствꙋетъ съ сы́номъ твои́мъ; И҆ речѐ є҆мꙋ̀ тѡві́тъ: хощꙋ̀ бра́те, вѣ́дати ро́дъ тво́й и҆ и҆́мѧ.
13	13
Він сказав: я Азарія, з роду Ананії великого, із братів твоїх.	Ѻ҆́нъ же речѐ: а҆́зъ а҆зарі́а а҆нані́и вели́кагѡ ѿ бра́тїи твоеѧ̀.
14	14
Тоді Товит сказав йому: брате, йди благополучно, і не гнівайся на мене за те, що я запитав про коліно і рід твій. Ти доводишся братом мені, з чесного і доброго роду. Я знав Ананію та Іонафана, синів Семея великого; ми разом ходили у Єрусалим на поклоніння, з первородними і десятинами земних плодів, бо не захоплювалися оманою братів наших: ти, брате, від доброго кореня!	И҆ речѐ є҆мꙋ̀: бла́гѡ прише́лъ є҆сѝ, бра́те, и҆ на мѧ̀ да не гнѣ́ваешисѧ, ꙗ҆́кѡ взыска́хъ пле́мѧ твоѐ и҆ ѻ҆те́чество твоѐ оу҆вѣ́дати, и҆ ты̀ є҆сѝ бра́тъ мо́й ѿ добра̀ и҆ бла́га ро́да: зна́хъ бо а҆́зъ а҆нані́ю и҆ і҆ѡнаѳа́на сынѡ́въ семе́а вели́кагѡ, ꙗ҆́кѡ ходи́хомъ кꙋ́пнѡ во і҆ерⷭ҇ли́мъ кла́нѧтисѧ, прносѧ́ще перворѡ́днаѧ и҆ десѧти̑ны плодѡ́въ, и҆ не заблꙋди́ша въ заблꙋжде́нїи бра́тїи на́шеѧ: ѿ ко́рене вели́кагѡ є҆сѝ, бра́те:
15	15
Але скажи мені: яку платню я повинен буду дати тобі? Я дам тобі драхму на день і все необхідне для тебе і для сина мого,	но рцы̀ мнѣ̀, кꙋ́ю тебѣ̀ и҆́мамъ мздꙋ̀ да́ти; дра́хмꙋ на де́нь и҆ нꙋ̑жднаѧ тебѣ̀ ꙗ҆́коже и҆ сы́нови моемꙋ̀:
16	16
і ще додам тобі зверх цієї платні, якщо благополучно повернетеся.	и҆ є҆щѐ приложꙋ̀ тебѣ̀ над̾ мздꙋ̀, а҆́ще здра́ви возвратите́сѧ.
17	17
Так і домовилися. Тоді він сказав Товії: будь готовий у дорогу, і вирушайте благополучно. І приготував син його потрібне для дороги. І сказав йому батько: йди з цією людиною; Бог, Який живе на небесах, благоупорядкує шлях ваш, і ангел Його нехай супроводжує вас! — І вирушили обоє, і собака юнака з ними.	И҆ благоизво́листа та́кѡ. И҆ речѐ къ тѡві́и: гото́въ вꙋ́ди къ пꙋтѝ, и҆ да благоспѣши́тсѧ ва́ма. И҆ оу҆гото́ва сы́нъ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же къ пꙋтѝ. И҆ речѐ є҆мꙋ̀ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀: и҆дѝ съ человѣ́комъ си́мъ: ѡ҆бита́ѧй же на нб҃сѝ бг҃ъ бл҃гоꙋстро́итъ пꙋ́ть ва́шъ, и҆ а҆́гг҃лъ є҆гѡ̀ да спꙋтьше́ствꙋетъ ва́ма. И҆ и҆зыдо́ста ѻ҆́ба ѿитѝ, и҆ пе́съ ѻ҆́трочища съ ни́ма.
18	18
Анна, мати його, заплакала, і сказала Товиту: навіщо відпустив ти сина нашого? Чи не він був опорою рук наших, коли входив і виходив перед нами?	Пла́касѧ же а҆́нна ма́ти є҆гѡ̀ и҆ речѐ къ тѡві́тꙋ: почто̀ ѿпꙋсти́лъ є҆сѝ ча́до на́ше; и҆лѝ не же́злъ рꙋкѝ на́шеѧ є҆́сть, внегда̀ входи́те є҆мꙋ̀ и҆ и҆сходи́ти пред̾ на́ма;
19	19
Не віддавай переваги сріблу над сріблом; нехай воно буде, як сміття, у порівнянні із сином нашим!	сребро̀ сребро́мъ да не возврати́тсѧ, но оу҆ме́ты сы́на на́шегѡ да бꙋ́детъ:
20	20
Тому що, скільки Господом визначено нам жити, на це у нас є достатньо.	ꙗ҆́кѡ бо даде́сѧ на́ма жи́ти ѿ гдⷭ҇а, сїѐ дово́лно є҆́сть на́ма.
21	21
Товит сказав їй: не засмучуйся, сестро; він прийде здоровим, і очі твої побачать його,	И҆ речѐ є҆́й тѡві́тъ: не печа́лисѧ, сестро̀, здра́въ прїи́детъ, и҆ ѻ҆́чи твоѝ оу҆́зрѧтъ є҆го̀:
22	22
тому що його буде супроводжувати добрий ангел; дорога його буде благоуспішною, і він повернеться здоровим.	а҆́гг҃лъ бо бла́гъ спꙋтьше́ствовати бꙋ́детъ є҆мꙋ̀ и҆ благоꙋспѣ́етсѧ пꙋ́ть є҆гѡ̀, и҆ возврати́тсѧ здра́въ.

← Глава 4

Глава 6 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт