Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
Ги́жъ
Гиж
шуліка
Гыжа
Гижа
незрілий виноград
Гызда
Гизда
розкіш, пишнота, прикраса
Гѵмнасїа́рхъ
Гимнасіа́рх
начальник училища
Гѵмнософи́сты
Гимнософи́сти
філософи, близькі до кініків
Гирло
Гирло
гирло річки при впаданні у море
Гирѧ
Гиря
тяжкість
Гїацинтъ
Гіацинт
синій колір, 2. дорогоцінний камінь, 3. синя шерсть
Гїена
Гієна
гієна
Глава̀
Глава́
голова, верхня частина, вершина, начальник, ватажок, щось головне
Глава́тица
Глава́тиця
купол храму
Гла́вы Ма́рковы
Гла́ви Ма́ркови
Маркові глави
Гла́вы храмовы́ѧ
Гла́ви храмови́я
храмові глави, доповнення до церковного статуту
Глави́зна
Глави́зна
свиток, книга, 2. початок, основа
Глави́ца
Глави́ця
головка, маківка храму, капітель, 2. дошка
Гла́вный
Гла́вний
головний
Главоприклоне́нїе
Главоприклоне́ніє
схиляння голови під час молитов, богослужінь для вираження нашої покори Волі Божій
Главотѧ́жъ
Главотя́ж
головна пов'язка, наголовник
Главьнѧ
Главьня
сажка, вугілля
слово, вислів, висловлювання, 2. справа
Глаго́ланїе
Глаго́ланіє
мова, поголос, слух, ганьба, посміховисько
Глаго́ланный
Глаго́ланний
сказаний
говорити, казати
Глаго́лати ѧ҆зыкомъ
Глаго́лати язиком
говорити тихо, пошепки
Глаго́ленъ
Глаго́лен
Див. Глаго́льний
Глаго́ливый
Глаго́ливий
здатний говорити
Глаголиты
Глаголити
ті, хто вживав абетку глаголицю
Глаголица
Глаголиця
глаголиця, особлива абетка часів Х століття
Глаго́льный
Глаго́льний
висловлений, змальований словом
говорю, розповідаю, наказую, вчу, проповідую, називаю
Глаго́люсѧ
Глаго́люся
видаю себе за когось.
Гла́дъ
Глад
голод
Гла́дивый
Гла́дивий
ненаситний, жадібний, хижий
Гладити
Гладити
гладити
Гла́дный
Гла́дний
голодний, неродючий
Гла́довати
Гла́довати
голодувати
Гла́дость
Гла́дость
голод, 2. плавність, приємність (про слова)
Гладота
Гладота
гладкість
Гла́дьство
Гла́дьство
лихоємство, жадібність до прибутку, жадібність
Гла́съ
Глас
звук, 2. голос, 3. відчутний подих, 4. мова, наріччя, вимова, 5. сенс, 6. глас (у богослужінні), 7. спосіб виголошення, читання
особливі наспіви або тони в церковній голосовій музиці
Гласова́нїе
Гласова́ніє
наспів, приємна пісня
Гласо́внѣ
Гласо́вні
шумно, з шумом
Гла́ство
Гла́ство
ненажерливість
Глафѣй
Глафій
валяльник сукна
Глаша́ти
Глаша́ти
Звати, називати
Глаша́ю
Глаша́ю
кличу, називаю
Глаше́нїе
Глаше́ніє
відлуння музичної гри, поклик
Глашꙋ̀
Глашу́
лунаю, гримлю, поширюю звук
Гле́жнь
Глежнь
п'ята
Гле́здна
Гле́здна
громада, купа
Гле́зна
Гле́зна
Нижня частина ноги
Глики́зма
Глики́зма
густий солодкий відвар, пастила
Гли́на
Гли́на
глина
Гли́на дро́бнаѧ
Гли́на дро́бная
стара глина, що вже була у вжитку
Глиньникъ
Глиньник
горщик
Глѣбати
Глібати
втикати, поглиблювати
Глѣ́нъ
Глін
мокротиння, слиз
Глоба
Глоба
страта, покарання
Глоссы
Глосси
зведення текстів священного писання різними мовами
Глота
Глота
натовп
Глотати
Глотати
ковтати
Глътати
Глтати
ковтати
Глꙋбина̀
Глубина́
безодня, море
Глꙋби́нный
Глуби́нний
морський
Глꙋбоконо́щїе
Глубоконо́щіє
глибока ніч
Глꙋбокореѣчи́вый
Глубокореічи́вий
який говорить високим складом, або промовами, що мають потаємний зміст
Глꙋбороди́тельный
Глубороди́тельний
народжений з глибини, безодні, темряви (про створення Землі)
Глꙋми́лище
Глуми́лище
ігрища з шаленими танцями та стрибками
Глꙋми́тисѧ
Глуми́тися
Часто і багато думати, розмірковувати 2. Насміхатися
Глꙋмле́нїе
Глумле́ніє
роздум, хитрий задум
Глꙋмлю́сѧ
Глумлю́ся
посміююсь, пересуджую, насміхаюся, глумлюся, безцільно вештаюся
Глꙋ́мный
Глу́мний
глузливий, сміховинний
Глѧда́ти
Гляда́ти
дивитися
Глѧдѣти
Глядіти
дивитися
Гъмзати
Гмзати
повзти
Гмыжати
Гмижати
плазати
Гна́ти
Гна́ти
Наслідувати, йти слідом 2. Наздоганяти, гнати, переслідувати. 3. Намагатися дотримуватися
Гнести
Гнести
натискати, тиснути
Гне́сь
Гнесь
бруд, нечистота
Гнигы
Гниги
книги
Гни́лъ
Гнил
гнилий, 2. непристойний, непотрібний
Гнилы́й
Гнили́й
поганий, порочний (про слова, помисли)
Гнѣ́въ
Гнів
досада, лють, гнів
Гнѣ́ватисѧ
Гні́ватися
гніватися, 2. тремтіти, жахатися
Гнѣводержа́нїе
Гніводержа́ніє
злопам'ятство, пам'ятозлобність
Гнѣводержа́тельный
Гніводержа́тельний
злопам'ятний, пам'ятозлобливий
Гнѣздо
Гніздо
плем'я, рід
Гнѣтити
Гнітити
розводити вогонь, запалювати
Гноеимени́тый
Гноєімени́тий
руський варіант імені імператора Костянтина Копроніма
виразки
Гноеро́дный
Гноєро́дний
що народжується в гною
Гноеточи́въ
Гноєточи́в
веснянкуватий, 2. той, у кого гнояться очі
Гно́ити
Гно́їти
випорожнюватися
Гно́ище
Гно́їще
гній, бруд
Гно́й
Гной
гнійна виразка, струп, 2. гній
Гносима́хи
Гносима́хи
гносимахи, єретики
Гно́стики
Гно́стики
гностики, єретики
Гнꙋ́съ
Гнус
мерзота, сморід
Гнꙋсить
Гнусить
гугнявити, звучати особливим чином, 2. хропіти
