|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| І сталося, коли в одному місці Він молився і перестав, один з учеників Його сказав Йому: Господи! Навчи нас молитися, як і Іоан навчив учнів своїх. | придоша къ iс7U Uченици ѥго. и рэша ѥмU Gи. наUчи ны молитися. яко же иоанъ наUчи Uченикы своя. |
|
2
|
2
|
| Він сказав їм: коли молитесь, говоріть: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. | рече же имъ. ѥгда молитесz гlэте Ӑ О§е нашь иже ѥси на нб7схъ. да с™итьсz имz твоѥ. да придеть цр7ствиѥ твоѥ. да бUдеть воля твоя. яко на нб7си и на земли. |
|
3
|
3
|
| Хліб наш насущний дай нам сьогодні; | хлэбъ нашь дн7евьныи. даи намъ всzкъ дн7ь. |
|
4
|
4
|
| і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. | и оста намъ грэхы наша. яко мы оставляѥмъ. дължьникомъ нашимъ. и не въведи насъ въ напасть. нъ избави ны. t неприязни Ӑ |
|
5
|
5
|
| І сказав їм: припустімо, що хто-небудь з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі і скаже йому: друже! Позич мені три хліби, | Рече Gь своимъ Uченикомъ. къто t васъ имать дрUга. и идеть къ немU полUиощи. и речеть къ немU дрUже. даи ми три хлэбы. |
|
6
|
6
|
| бо друг мій зайшов до мене з дороги, і я не маю чого дати йому. | ибо дрUгъ приде съ пUти къ мънэ. и не имамъ что положю прэдъ нимь. |
|
7
|
7
|
| А той зсередини скаже у відповідь: не турбуй мене, двері вже зачинені, і діти мої зі мною на постелі; не можу встати і дати тобі. | tвэщzвъ же речеть не твори ми трUда. Uже двьри затворены сUть. не могU въставъ дати тебэ. |
|
8
|
8
|
| Кажу ж вам, якщо він не встане і не дасть йому по дружбі з ним, то через невідступність його, вставши, дасть йому, скільки той просить. | гlю же вамъ. аще не издасть ѥмU въставъ. зане ѥсть дрUгъ ѥмU. нъ за безочьство ѥго. въставъ дасть ѥмU. ѥлико трэбUѥть. |
|
9
|
9
|
| І я скажу вам: просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам, | и азъ гlю вамъ. просите и дастьсz вамъ. ищэте и обрzщете. тълцэте и tвьрзетьсz вамъ. |
|
10
|
10
|
| бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, хто стукає, тому відчиняють. | всzкъ бо просzи приѥмлѥть. и ищаи обрzщеть. и тълкUщюUмU tвьрзетьсz. |
|
11
|
11
|
| Який з вас, батьків, коли син попросить у нього хліба, подасть йому камінь? Або, коли попросить риби, подасть йому змію замість риби? | U которааго васъ оц7а сн7ъ свои въспросить хлэба. ѥда камень подасть ѥмU. или рыбы. ѥда въ рыбы мэсто змию подасть ѥмU. |
|
12
|
12
|
| Або, якщо попросить яйця, подасть йому скорпіона? | или аще въспросить яицz ѥда подасть ѥмU скоръпию. |
|
13
|
13
|
| Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати дітям вашим, то тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього. | аще Uбо вы зли сUще Uмэѥте дания благая даяти. чадомъ вашимъ. кольми паче оц7ь вашь. нб7сныи. дасть дх7ъ бlгъ. просzщиимъ U нѥго. |
|
14
|
14
|
| Одного разу вигнав Він біса, який був німий; і коли біс вийшов, німий заговорив; і народ дивувався. | и бэ изгонѩ бэсъ и тъ бэ нэмъи. бысть же бэсу изгънану. проглагола нэмыи. и дивляахѫ сz народи. |
|
15
|
15
|
| Деякі ж з них говорили: Він виганяє бісів силою Вельзевула, князя бісівського. | ѥдини же отъ нихъ рэшz: о вельзэвулэ кънязи бэсъ изгонить бэсы. |
|
16
|
16
|
| А інші, спокушаючи, домагалися від Нього знамення з неба. | друзии же искушаѭще знамения отъ нѥго искаахѫ съ небесе. |
|
17
|
17
|
| Але Він, знаючи їхні думки, сказав їм: всяке царство, що само в собі розділиться, запустіє; і дім, який розділиться сам в собі, упаде. | онъ же вэды ихъ помышлѥния рече имъ: вьсяко царьствиѥ раздэль сz само въ себэ запустэѥть и домъ на домъ падаѥть. |
|
18
|
18
|
| Якщо ж сатана сам у собі розділився, то як устоїть його царство? А ви говорите, що Я силою Вельзевула виганяю бісів. | аще же и сотона самъ въ себэ раздэли сz како станеть царьство ѥго; яко глаголѥте о вельзэвулэ изгонzщь мz бэсы. |
|
19
|
19
|
| Якщо ж Я силою Вельзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють їх? Тому вони будуть вам суддями. | аще же азъ о вельзевулэ изгонѭ бэсы сынове ваши о комь изгонzть; сего ради ти бѫдѫть вамъ сѫдиѩ. |
|
20
|
20
|
| Якщо ж Я перстом Божим виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Царство Боже. | аще ли же о прьстэ божии изгонѭ бэсы убо постиже на васъ царьствиѥ божиѥ. |
|
21
|
21
|
| Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці; | ѥгда крэпъкыи уорѫжь сz хранить свои дворъ въ мирэ сѫть имэния ѥго. |
|
22
|
22
|
| коли ж сильніший за нього нападе і переможе його, тоді візьме всю зброю його, на яку він покладався, і здобич свою роздасть. | а понѥже крэплеи нашьдъ побэдить и вься орѫжия ѥго отьметь на няже уповааше и користь ѥго раздаѥть. |
|
23
|
23
|
| Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає. | иже нэсть съ мъноѭ на мz ѥсть. и иже не събираѥть съ мноѭ растачаѥть. |
|
24
|
24
|
| Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить місцями безводними, шукаючи спокою, і, не знаходячи, каже: повернусь у дім свій, звідки вийшов; | ѥгда же нечистыи духъ изидеть отъ чловэка прэходить сквозэ безводьная мэста ищz покоя и не обрэтаѩ глаголеть: възвращѭ сz въ домъ мои отънѭдѫже изидохъ. |
|
25
|
25
|
| і, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним. | и пришьдъ обрэтаѥть и пометенъ и украшенъ. |
|
26
|
26
|
| Тоді йде і бере з собою інших сім духів, ще лютіших за себе, і, увійшовши, живуть там, — і буває для людини тієї останнє гіршим за перше. | тъгда изидеть и поиметь другыихъ горьшь седмь духъ и въшьдъше живѫть ту. и бываѭть послэдьняѩ чловэку тому горьша прьвыихъ. |
|
27
|
27
|
| Коли ж він це говорив, одна жінка з натовпу, піднісши голос, сказала Йому: блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе! | быc же ѥгда гlаше се. вьздвигъши глаc етера жена. t народа рече ѥмU. бlженоѥ чрево ношьшеѥ тz. и сьсьца яже ѥси съсалъ. |
|
28
|
28
|
| А Він сказав: блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його. | онъ же рече. тэмь же блажени. слышащеи слово б9иѥ. и хранzще ѥ. |
|
29
|
29
|
| Коли ж багато народу стало збиратися, Він почав говорити: рід цей лукавий — він знамення шукає, і знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка. | Народомъ же събираѭщемъ сz начzтъ глаголати: родъ сь лѫкавъ ѥсть. знамения ищеть и знамениѥ не дасть сz ѥму тъкъмо знамениѥ ионы пророка. |
|
30
|
30
|
| Бо як Іона був знаменням ниневитянам, так буде і Син Людський родові цьому. | якоже бо бысть иона знамениѥ ниневитомъ тако бѫдеть и сынъ чловэчьскыи роду сему. |
|
31
|
31
|
| Цариця південна постане на суд з людьми роду цього і осудить їх, бо вона від краю землі прийшла послухати мудрість Соломонову; а ось тут Більший від Соломона. | царица южьская въстанеть на сѫдъ съ мѫжи рода сего и осѫдить ѩ. яко приде отъ коньць землѩ слышатъ прэмѫдрости соломонz и се мъножаѥ соломона сьде. |
|
32
|
32
|
| Ниневитяни постануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялися після проповіді Іониної, а ось тут Більший від Іони. | мѫжи ниневитьсции въскрьснѫть на сѫдъ съ родъмь симъ и осѫдzти и. яко покаяша сz въ проповэдь ионинѫ и се мъножаѥ ионы сьде. |
|
33
|
33
|
| Ніхто, засвітивши світильник, не ставить його в закритому місці чи під посудину, але на свічник, щоб усі, що входять, бачили світло. | ни къто же убо свэтильника въжегъ въ съкровэ полагаѥть ни подъ спѫдъмь нъ на свэщницэ да въходzщеи видzть свэтъ. |
|
34
|
34
|
| Світильником тіла є око; отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим; а якщо воно буде нечистим, то і тіло твоє буде темним. | свэтильникъ тэлу ѥсть око. ѥгда убо око твоѥ просто бѫдеть и вьсе тэло твоѥ свэтьло бѫдеть. а понѥже лѫкаво бѫдеть и тэло твоѥ тьмьно бѫдеть. |
|
35
|
35
|
| Отже, дивись, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою. | блюди убо еда свэтъ иже ѥсть въ тебэ тьма ѥсть. |
|
36
|
36
|
| Якщо ж тіло твоє все світле і немає жодної темної частини, то буде світле все так, ніби світильник сяйвом освітлює тебе. | аще убо тэло твоѥ вьсе свэтьло бѫдеть не имы чzсти ѥдины тьмьны. бѫдеть свэтьло вьсе. якоже ѥгда свэтильникъ блисцаниѥмь просвэщаѥть тz. |
|
37
|
37
|
| Коли Він говорив це, один фарисей запросив Його до себе на обід. Він прийшов і возліг. | Ѥгда же глаголаше моляаше и фарисеи ѥдинъ да обэдуѥть у нѥго. въшьдъ же възлеже. |
|
38
|
38
|
| Фарисей же здивувався, побачивши, що Він не вимив рук перед обідом. | фарисэи же видэвъ диви сz яко не прэжде крьсти сz прьвэѥ обэда. |
|
39
|
39
|
| Але Господь сказав йому: нині ви, фарисеї, очищаєте зовні чашу і блюдо, а нутро ваше сповнене злодійства та лукавства. | рече же господь къ нѥму: нынэ вы фарисеи вънэшьнеѥ стькляници и мисэ очищаѥте. а вънѫтрьняя ваша плъна сѫть хыщения и зълобы. |
|
40
|
40
|
| Нерозумні! Чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє? | безумьни не иже ли ѥсть сътворилъ вънэшьнеѥ и вънѫтрьнеѥ сътвори; |
|
41
|
41
|
| Краще подавайте милостиню з того, що маєте, тоді все буде у вас чисте. | обаче сѫщая дадите милостынѭ. и се вься чиста вамъ сѫть. |
|
42
|
42
|
| Але горе вам, фарисеям, що даєте десяту частину з м’яти, рути і з усякого зілля, а не дбаєте про суд і любов Божу: і це належить робити, і того не залишати. | нъ горе вамъ фарисеомъ яко десzтинѫ даѥте отъ мzты и пиганъ и вьсякого зелия и мимо ходите сѫдъ и любъвь божиѭ. си же подобааше сътворити и онэхъ не оставляти. |
|
43
|
43
|
| Горе вам, фарисеям, що любите перші місця в синагогах і привітання на торжищах. | горе вамъ фарисеи яко любите прэдъсэдания на съньмищихъ и цэлования на тържищихъ. |
|
44
|
44
|
| Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що ви — як ті невідомі гроби, поверх яких люди ходять і не знають того. | горе вамъ книжьници и фарисеи и лицемэри иже ѥсте яко гроби не вэдоми и чловэци ходzщеи врьху не вэдzть. |
|
45
|
45
|
| На це хтось із законників сказав Йому: Учителю, говорячи це, Ти і нас ображаєш. | отъвэщавъ же ѥдинъ отъ законьникъ рече ѥму: учителю се глаголѩ и намъ досаждаѥши. |
|
46
|
46
|
| Але Він сказав: і вам, законникам, горе, бо накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж жодним пальцем своїм не доторкнетесь до них. | онъ же рече: и вамъ законьникомъ горе яко накладаѥте на чловэкы брэмена не удобь носима а сами ни ѥдинэмь же прьстъмь прикасаѥте сz брэменехъ. |
|
47
|
47
|
| Горе вам, що будуєте гробниці пророкам, яких повбивали батьки ваші: | горе вамъ яко зиждете гробы пророкъ. отьци же ваши избишz ѩ. |
|
48
|
48
|
| цим ви свідчите і схвалюєте діла батьків ваших, і погоджуєтеся з ними, бо ті повбивали пророків, ви ж будуєте їм гробниці. | убо съвэдэтельствуѥте и волѭ имате дэломъ отьць вашихъ. яко ти убо избишz ѩ. вы же зиждете ихъ гробы. |
|
49
|
49
|
| Тому і премудрість Божа сказала: пошлю до них пророків і апостолів, і декого з них уб’ють, а декого виженуть. | сего ради и прэмѫдрость божия рече: посълѭ въ нѩ пророкы и апостолы. отъ нихъ убиѭть и ижденѫть. |
|
50
|
50
|
| Хай же буде покараний рід цей за кров усіх пророків, пролиту від створення світу, | да мьстить сz кръвь вьсэхъ пророкъ проливаѥмая отъ сложения вьсего мира отъ рода сего. |
|
51
|
51
|
| від крови Авеля до крови Захарії, вбитого між жертовником і храмом. Так, кажу вам, стягнеться з роду цього. | отъ кръве авеля правьдьнааго до кръве захариѩ погыбъшааго между олътарьмь и храмъмь. еи глаголѭ вамъ: възищеть сz отъ рода сего. |
|
52
|
52
|
| Горе вам, законникам, що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли і тим, хто хотів увійти, боронили. | горе вамъ законьникомъ яко възzсте ключь разумэнию. сами не вънидосте и въходzщеимъ възбранисте. |
|
53
|
53
|
| Коли Він говорив їм це, книжники і фарисеї почали дуже нападати на Нього, запитуючи багато про що, | глаголѭщу же ѥму сице начzшz кънижьници и фарисеи лютэ яко гнэвати сz и прэстаяти и о мъножаишихъ. |
|
54
|
54
|
| підкопуючись під Нього і намагаючись уловити з уст Його що-небудь таке, щоб звинуватити Його. | лаѭще ѥго и ищѫще уловити нэчьто отъ устъ ѥго да на нь възъглаголѭть. |
