Глава 12
|
Глава 12
|
1
|
1
|
Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство. | О нихъже сънемъшемъ сz тьмамъ народа яко припираахѫ другъ друга начzтъ глаголати къ ученикомъ своимъ прьвэѥ: вънемлэте себэ отъ кваса фарисеиска ѥже ѥсть лицемэрие. |
2
|
2
|
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися. | ничто же покръвено ѥсть ѥже не отъкрыѥтьсz. и таино ѥже не разUмэѥтьсz. |
3
|
3
|
Тому те, що ви сказали у пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в домах, те буде проголошене на покрівлях. | занѥ ѥлико въ тьмэ рекосте. въ свэтэ Uслышитьсz. и ѥже къ UхU гlасте въ таилищихъ проповэстьсz на кровэхъ. |
4
|
4
|
Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть, | гlю же вамъ. дрUгомъ моимъ. и не Uбоитесz Uбивающиихъ вы. и потомь не могUщемъ лиха чьсо сътворити. |
5
|
5
|
але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну; так, кажу вам, того бійтеся. | съказаю же вамъ. кого сz Uбоите. Uбоитесz имущааго власть по Uбьѥнии. и время въ геонU. си гlю вамъ. |
6
|
6
|
Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом. | не пzть ли пътиць цэнитьсz пэнzзма двэма. и ни ѥдина t нихъ. забъвена предь бм7ь. |
7
|
7
|
А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів. | нъ и власи главы вашея ищьтени сUть. не Uбоитесz Uбо. мнозэхъ пътиць Uньше вы ѥсте. |
8
|
8
|
Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими; | Гlю же вамъ. всzкъ иже колижьдо исповэсть мя предь члbвкы. и сн7ъ члв7чь исповэсть и предъ анGлы б9ии. |
9
|
9
|
а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими. | а tвьргыисz мене предъ члв7кы. tвьрженъ бUдеть предъ анGлы б9ии. |
10
|
10
|
І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто Святого Духа хулитиме, тому не проститься. | и всzкъ иже речеть слово на сн7ъ члв7чь. tпUститьсz ѥмU. и иже хUлить на д¦ъ с™ыи. не tпUститъсz ѥмU. |
11
|
11
|
Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати або що говорити, | ѥгда же приведUть вы на съньмище. и властии чловэчьствия. не пьцэтесz како ли что помыслите. ли что речете. |
12
|
12
|
бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити. | с™ыи бо д¦ъ. наUчить вы. въ тъ чаc. яко же подобаѥть гlти. |
13
|
13
|
Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною! | Рече же ѥму ѥдинъ отъ народа: учителю рьци брату моѥму да раздэлить съ мъноѭ достояниѥ. |
14
|
14
|
Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас? | онъ же рече ѥму: чловэче къто мz постави сѫдиѭ ли дэлателz надъ вами; |
15
|
15
|
При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку. | рече же къ нимъ: блюдэте сz и храните сz отъ вьсякого лихоимьствия. яко не отъ избытъка комужьдо животъ ѥго ѥсть отъ имэния ѥму. |
16
|
16
|
І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива. | Рече гь7 притъчю сию. чlвкѫ ѥтерU богатU Uгобзисz нива. |
17
|
17
|
І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх. | и мышлzаше въ себэ гlz чьто сътворю. яко не имамъ къде събирати плодъ моихъ. |
18
|
18
|
І сказав: ось що зроблю — зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. | и рече се сътворю. разорю житьницю мою. и большю съзижьдю. и съберU тU вьсz жита моя. и доброѥ моѥ. |
19
|
19
|
І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись. | и рекU дш7и моѥи. дш7е имаши мънога добра. лежzщи на лэта мънога. почиваи ѥждь пии веселисz. |
20
|
20
|
Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? | рече же ѥмU бъ7 безUмьне. въ сью нощь дш7ю твою истzзаю t тебе. и яже Uготова комU бUдUть. |
21
|
21
|
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє. | тако събираяи себэ. а не въ бъ7 бGатэясz. си гlz възгласи. имэяи Uши слышати да слышить. |
22
|
22
|
Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся. | рече же къ ученикомъ своимъ: сего ради глаголѭ вамъ не пьцэте сz душеѭ вашеѭ чьто эсте ни тэлъмь въ чьто облъчете сz. |
23
|
23
|
Душа більша за їжу, і тіло — за одяг. | душа больши ѥсть пищz и тэло одеждz. |
24
|
24
|
Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів! | съмотрите вранъ яко не сэѭть ни жьнѫть. имъже нэсть съкровища ни хранилища. и богъ питэѥть ѩ. къльми паче вы ѥсть лучьше пътиць. |
25
|
25
|
Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? | кто же отъ васъ пекы сz можеть приложити тэлэ своѥмь лакъть ѥдинъ; |
26
|
26
|
Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше? | аще убо ни мала чесо можете чьто о прочиихъ печете сz; |
27
|
27
|
Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них. | съмотрите кринъ како растѫть не труждаѭть сz ни прzдѫть. глаголѭ же вамъ яко ни соломонъ въ вьсеи славэ своѥи облэче сz яко ѥдинъ отъ сихъ. |
28
|
28
|
Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри! | аще ли же травѫ дьньсь на селэ сѫщѫ и утрэ въ пещь въмэтаѥмѫ богъ тако одэѥть кольми паче васъ маловэри. |
29
|
29
|
Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь, | и вы не ищате чьто имате ясти и чьто пити и не възносите сz |
30
|
30
|
бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте. | вьсэхъ бо сихъ ѩзыци мира сего ищѫть. вашь же отьць вэсть яко трэбуѥте сихъ. |
31
|
31
|
Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам. | обаче ищате царьствия божия и си вься приложzть сz вамъ. |
32
|
32
|
Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство. | не боисz малоѥ стадо. яко благоизволи оц7ь вашь дати вамъ цrтво. |
33
|
33
|
Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить. | продадите имэния вашz. и дадите милостынz. сътворите себе вълагалищz не ветъшzющя. съкровище не оскUдэѥмо на нб7сьхъ. идеже тать не приближаѥтьсz. ни чьрвь ни тьлz тьлить. |
34
|
34
|
Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде. | иде же бо есть съкровище ваше. тU и ср7дце ваше бUдеть. |
35
|
35
|
Нехай будуть стегна ваші підперезані і світильники засвічені. | бUдUть чресла вашz прэпоясана. и свэтильници горzще. |
36
|
36
|
І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому. | и вы подобьни чlвкомъ чающемъ Gа своѥго. къгда възвратитьсz t брака. да пришьдъшю и тълкнUвъшю. абиѥ tвьръзUтьсz ѥмU. |
37
|
37
|
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що пильнують вони. Істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх та, підійшовши, послужить їм. | блажени раби ти. яже ги7нъ пришьдъ обрzщеть бъдzщя. аминъ гlю вамъ. яко прэпояшетьсz. и посадить я. и минUвъ послUжить имъ. |
38
|
38
|
І якщо прийде у другу сторожу, і в третю сторожу прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби. | любо въ въторUю любо въ третиюю стражю придеть. и обрzщеть тако. блажени бUдUть раби ти. |
39
|
39
|
Знайте, що, коли б відав господар дому о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого. | се же видите яко аще бы видэлъ господинъ храминU. въ кыи часъ тать придеть. бъдэлъ Uбо бы. и не далъ бы подъкопати домU своѥго. |
40
|
40
|
Будьте ж і ви готові, бо в яку годину і не гадаєте, прийде Син Людський. | и вы бUдэте готови. яко вънь же часъ не мьните сынъ чловэчьскыи придеть. |
41
|
41
|
Тоді сказав Йому Петро: Господи, нам притчу цю говориш чи всім? | рече же ѥму петръ: господи къ намъ ли притъчѫ сиѭ глаголѥши ли къ вьсэмъ; |
42
|
42
|
Господь же сказав: хто вірний і мудрий управитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба? | рече же господь: къто убо ѥсть вэрьныи приставьникъ и мѫдрыи ѥгоже поставитъ господь надъ челядиѭ своѥѭ даяти въ времz житомэрениѥ; |
43
|
43
|
Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він чинить так. | блаженъ рабъ тъ ѥгоже пришьдъ господь обрzщеть творzща тако. |
44
|
44
|
Істинно кажу вам: над усім маєтком своїм поставить його. | въ истинѫ глаголѭ вамъ яко надъ вьсэмъ имэниѥмъ своимь поставить и. |
45
|
45
|
Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, — | аще ли же речеть рабъ тъ въ срьдьци своѥмь: коснить господь мои прити и начьнѥть бити рабы и рабынѩ эсти и пити и упивати сz. |
46
|
46
|
то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними. | придеть господинъ раба того въ ньже дьнь не чаѥть и въ годинѫ въ нѭже не вэсть. и протешеть и и чzсть ѥго съ невэрьныими положить. |
47
|
47
|
Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий. | тъ же рабъ вэдэвыи волѭ господа своѥго и не уготовавъ ли не сътворь по воли ѥго биѥнъ бѫдеть мъного. |
48
|
48
|
А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають. | не вэдэвыи же сътворь достоиная ранамъ биѥнъ бѫдеть мало. вьсякому же ѥмуже дано бѫдеть мъного мъного изищеть сz отъ нѥго. и ѥмуже прэдашz мъного. лишьша просzть отъ нѥго. |
49
|
49
|
Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав! | Огня придохъ въврэщь въ землѭ чьто хощѫ аще уже възгорэ сz; |
50
|
50
|
Хрещенням маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться! | крьщениѥмь же имамъ крьстити сz и како удржѫ сz доньдеже коньчаѥть сz. |
51
|
51
|
Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення. | мьните ли яко мира придохъ датъ на землѭ; ни глаголѭ вамъ нъ раздэлѥния. |
52
|
52
|
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох. | бѫдеть бо отъселэ пzтъ въ ѥдиномь дому раздэленъ триѥ на дъва и дъва на три. |
53
|
53
|
Розділиться батько з сином, і син з батьком; мати з дочкою, і дочка з матір’ю; свекруха з невісткою своєю, і невістка з свекрухою своєю. | и раздэлzть сz отьць на сынъ и сынъ на отьца. мати на дъщерь и дъщи на матерь. свекры на невэстѫ своѭ и невэста на свекровь своѭ. |
54
|
54
|
Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так. | глаголааше же и народомъ: ѥгда узьрите облакъ въсходzщь отъ западъ абиѥ глаголѥте яко тѫча грzдеть и бываѥть тако. |
55
|
55
|
І коли віє південний вітер, говорите: спека буде, і буває. | и ѥгда югъ дышѫщь глаголѥте яко варъ бѫдеть и бываѥть. |
56
|
56
|
Лицеміри! Лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте? | лицемэри лице небу и земли лице умэѥте искушати а врэмене сего како не искушаѥте; |
57
|
57
|
Чому ж ви і по собі не судите, що є справедливе? | чьто же и о себэ не сѫдите правьды; |
58
|
58
|
Коли ти йдеш з супротивником своїм до правителя, то дорогою подбай, щоб звільнитися від нього, щоб він не притяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе слузі, а слуга не посадив би тебе до в’язниці. | ѥгда бо грzдеши съ сѫпьръмь твоимь къ кнzзю на пѫти даждь дэланиѥ избыти отъ нѥго да не привлэчеть тебе къ сѫдии и сѫдия тz прэдасть слузэ и слуга тz въсадить въ тьмьницѫ. |
59
|
59
|
Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси й останнього гроша. | глаголѭ тебэ: не имаши изиши отътѫдэ доньдеже и послэдьнии трьхътъ въздаси. |