|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| Сказав же Господь і ученикам Своїм: один чоловік був багатий і мав управителя, на якого було донесено йому, що він марнує його майно. | Глаголааше же и къ ученикомъ своимъ: чловэкъ нэкыи бэ богатъ иже имэаше приставьникъ. и тъ оклеветанъ бысть къ нѥму яко растачаѩ имэниѥ ѥго. |
|
2
|
2
|
| І, покликавши його, сказав йому: що це я чую про тебе? Дай звіт про управительство твоє, бо ти не можеш більше управляти. | и призъвавъ и рече ѥму: чьто се слышѫ о тебэ; въздаждь отъвэтъ о приставлѥнии домъвьнэѥмь. не възможеши бо кътому дому строити. |
|
3
|
3
|
| Тоді управитель сказав сам собі: що мені робити? Господар мій відбирає в мене управління домом. Копати я не можу, просити соромлюся. | рече же въ себэ приставьникъ дому: чьто сътворѭ яко господь мои отъѥмлеть строѥние дому отъ мене; копати не могѫ хлѫпати стыждѫ сz. |
|
4
|
4
|
| Знаю, що зробити: коли буду відсторонений від управління домом, хай приймуть мене у свої доми. | разумэѭ чьто сътворѭ. да ѥгда отъставлѥнъ бѫдѫ отъ строѥния дому приимѫть мz въ домы своѩ. |
|
5
|
5
|
| І,покликавши боржників господаря свого, кожного окремо, сказав першому: скільки ти винен господареві моєму? | и призъвавъ ѥдиного когожьдо должьникъ господина своѥго глаголааше прьвууму: колицэмь длъжьнъ ѥси господину моѥму; |
|
6
|
6
|
| Він сказав: сто мір оливи. І сказав йому: візьми твою розписку і сідай скоріш, напиши: п’ятдесят. | онъ же рече ѥму: сътъмъ мэръ масла. и рече ѥму: приими букви твоѩ и сэдъ скоро напиши пzть десzтъ. |
|
7
|
7
|
| Потім другому сказав: а ти скільки винен? Він відповів: сто мір пшениці. І сказав йому: візьми свою розписку і напиши: вісімдесят. | и потомь другуу му рече: ты колицэмь длъжьнъ ѥси; онъ же рече: сътъмъ корьць пъшеницz. и глагола ѥму: приими букъви твоѩ и напиши осмь десzтъ. |
|
8
|
8
|
| І похвалив господар управителя неправедного, що мудро зробив; бо сини віку цього розумніші від синів світу в роді своїм. | и похвали господь иконома неправьдьнааго яко мѫдрэ сътвори. яко сынове вэка сего мѫдрэише паче сынвъ свэта въ родэ своѥмь сѫть. |
|
9
|
9
|
| І Я кажу вам: здобувайте собі друзів з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі. | и азъ вамъ глаголѭ: сътворите себэ другы отъ мамонины неправьды да ѥгда оскудэѥте приимѫть вы въ вэчьныѩ кровы. |
|
10
|
10
|
| Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому. | вэрьныи въ малэ и въ мънозэ вэрьнъ ѥсть. и неправьдьныи въ малэ. и въ мънозэ неправьдьнъ ѥсть. |
|
11
|
11
|
| Отже, якщо ви у неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне? | аще Uбо въ неправьдьнэмь житии. не бысте вэрьни. вы истиньнэмь къто вамъ вэрU иметь. |
|
12
|
12
|
| І якщо в чужому не були вірні, ваше хто вам дасть? | и аще въ тUждемь вэрьнии не бысте. ваше кто вамъ дасть. |
|
13
|
13
|
| Ніякий слуга не може служити двом господарям, бо або одного зненавидить, а другого полюбить, або до одного виявлятиме прихильність, а другого занедбає. Не можете служити Богові і мамоні*. | никыи же рабъ не можеть двэма господинома работати. либо ѥдиного възненавидить. а дрUгааго възлюбить. ли ѥдиного дьржитьсz. а о дрUзэмь неродити въчьнеть. не можете бо7µ работати ни мамонэ. |
|
14
|
14
|
| Чули все це і фарисеї, що були сріблолюбцями, і глузували з Нього. | слышахU же си вьсz фарисэи. сребролюбьци сUще. и подражахUти и. |
|
15
|
15
|
| Він сказав їм: ви показуєте себе праведниками перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне перед Богом. | и рече имъ вы есте оправьдающии себе прэдъ члв7кы. б7ъ же вэсть ср7дцz ваша. яко же ѥсть въ члв7цэхъ. высокъ мьрзъкъ предъ бм7ь ѥсть. |
|
16
|
16
|
| Закон і Пророки були до Іоана; з цього часу Царство Боже благовіститься, і кожен із зусиллям входить у нього. | законъ и пророци до иоана. отътоли царьствиѥ божиѥ благовэстуѥть сz. и вьсякъ въ нѥ нудить сz. |
|
17
|
17
|
| Але скоріше небо і земля перейдуть, ніж одна риска із закону загине. | и удобэѥ же ѥсть небу и земли прэити нѥже отъ закона ѥдинои чрьтэ погыбнѫти. |
|
18
|
18
|
| Усякий, хто розведеться з жінкою своєю і одружиться з іншою, перелюбствує; і кожен, хто жениться на розведеній з чоловіком, чинить перелюб. | въсякъ пущаѩи женѫ своѭ и приводz инѫ прэлюбы дэѥть. и женzи сz пущеноѭ отъ мѫжа прэлюбы творить. |
|
19
|
19
|
| Один чоловік був багатий, одягався в порфиру і висон* і щодня розкішно бенкетував. | Чловэкъ же нэкыи бэ богать и облачааше сz въ порфµру и въ вµссъ веселz сz на вьсякъ дьнь свэтьло. |
|
20
|
20
|
| Був же один убогий на ім’я Лазар, що лежав біля воріт його весь у струпах | нищь же бэ ѥтеръ именьмь лазарь иже лежааше при вратэхъ ѥго гноинъ |
|
21
|
21
|
| і бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача; пси, приходячи, лизали струпи його. | и желаѩ насытити сz отъ крупиць падаѭщиихъ отъ трапезы богатааго. нъ и пьси приходzще облизаахѫ гнои ѥго. |
|
22
|
22
|
| Прийшло вмерти вбогому, і віднесений був ангелами на лоно Авраамове. Помер же і багатий, і поховали його. | бысть же умрэти нищуу му и несену быти ангелы на лоно авраамле. умрэтъ же и богатыи и погребошz и. |
|
23
|
23
|
| І в пеклі, будучи в муках, він підняв очі свої, побачив здалеку Авраама і Лазаря на лоні його. | и въ адэ възведъ очи свои сы въ мѫкахъ узьрэ авраама издалече и лазаря на лонэ ѥго. |
|
24
|
24
|
| І,голосно закричавши, сказав: отче Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум’ї цьому. | и тъ възглашь рече: отьче аврааме помилуи мz и посъли лазаря да омочить коньць прьста своѥго въ водэ и устудить ѩзыкъ мои яко страждѫ въ пламени семь. |
|
25
|
25
|
| Але Авраам сказав: чадо! Згадай, що ти одержав уже блага твої за життя твого, а Лазар — тільки зло; отже, тепер він тут тішиться, а ти страждаєш. | рече же авраамъ: чzдо помяни яко въсприѩлъ ѥси ты благая твоя въ животэ твоѥмь и лазарь такожде зълая. нынэ же сьде утэшаѥть сz а ты страждеши. |
|
26
|
26
|
| І, крім усього того, між нами і вами утверджена велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не зможуть, так само звідти до нас не переходять. | и надъ вьсэми сими междU нами и вами пропасть велия Uтврьди сz яко да хотzщеи минѫти отъсѫдU къ вамъ не възмогUть. ни же tтуду къ намъ прэходzть.> |
|
27
|
27
|
| Тоді він сказав: так благаю тебе, отче, пошли його в дім батька мого. | рече же молю тz Uбо о§е. да посълеши въ домъ оц7а моѥго. |
|
28
|
28
|
| Маю бо п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце муки. | имамъ пzть братия. яко да засъвэдэтельствUють имъ. да не и ти придUть на мэсто се мUченоѥ. |
|
29
|
29
|
| Авраам сказав йому: у них є Мойсей і пророки; нехай слухають їх. | гlа же аврамъ имUть мосэа и прbркы. да послUшають ихъ. |
|
30
|
30
|
| Він же сказав: ні, отче Аврааме! Але коли хто з мертвих прийде до них, покаються. | онъ же рече. ни о§е авраме. нъ аще кто t мьртвыихъ идеть къ нимъ покаютьсz. |
|
31
|
31
|
| Тоді Авраам сказав йому: якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять. | рече же ѥмU аще мосэа и прbркъ не послUшzють. ни аще кто t мьртвыихъ въскрьснеть не имUть вэры. |
