|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
Сы́нъ благоразу́мный послушли́въ отцу́, сы́нъ же непокорли́вый въ поги́бель.
|
Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття.
|
|
2
|
2
|
|
От плодо́въ пра́вды снѣ́сть благі́й: ду́шы же беззако́нныхъ погиба́ютъ безвре́менно.
|
Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників — зло.
|
|
3
|
3
|
|
И́же храни́тъ своя́ уста́, соблюда́єтъ свою́ ду́шу: проде́рзивый же устна́ма устраши́тъ себе́.
|
Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда.
|
|
4
|
4
|
|
Въ по́хотехъ є́сть вся́къ пра́здный: ру́ки же му́жественныхъ въ прилѣжа́ніи.
|
Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься.
|
|
5
|
5
|
|
Словесе́ непра́ведна ненави́дитъ пра́ведникъ: нечести́вый же стыди́тся и не возъимѣ́тъ дерзнове́нія.
|
Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе.
|
|
6
|
6
|
|
Пра́вда храни́тъ незло́бивыя: нечести́выя же злы́ твори́тъ грѣ́хъ.
|
Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника.
|
|
7
|
7
|
|
Су́ть богатя́ще себе́, ничесо́же иму́ще: и су́ть смиря́ющеся во мно́зѣ бога́тствѣ.
|
Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато.
|
|
8
|
8
|
|
Избавле́ніє му́жа души́ своє́ єму́ бога́тство: ни́щій же не терпи́тъ преще́нія.
|
Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує.
|
|
9
|
9
|
|
Свѣ́тъ пра́веднымъ всегда́, свѣ́тъ же нечести́выхъ угаса́єтъ: ду́ши льсти́выя заблужда́ютъ во грѣсѣ́хъ, пра́ведніи же ще́дрятъ и ми́луютъ.
|
Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.]
|
|
10
|
10
|
|
Злы́й съ досажде́ніємъ твори́тъ зла́я: себе́ же зна́ющіи прему́дри [су́ть].
|
Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться, — мудрість.
|
|
11
|
11
|
|
Имѣ́ніє поспѣша́ємо со беззако́ніємъ ума́лено быва́єтъ, собира́яй же себѣ́ со благоче́стіємъ изоби́лствовати бу́детъ: пра́ведный ще́дритъ и дає́тъ.
|
Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його.
|
|
12
|
12
|
|
Лу́чше начина́яй помога́ти се́рдцемъ обѣща́ющаго и въ наде́жду веду́щаго: дре́во бо жи́зни жела́ніє до́броє.
|
Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося, — як древо життя.
|
|
13
|
13
|
|
И́же презира́єтъ ве́щь, презрѣ́нъ бу́детъ от нея́: а боя́йся за́повѣди, се́й здра́вствуєтъ.
|
Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається.
|
|
14
|
14
|
|
Сы́ну лука́вому ничто́же є́сть бла́го: рабу́ же му́дру благопоспѣ́шна бу́дутъ дѣла́, и испра́вится пу́ть єго́.
|
[У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.]
|
|
15
|
15
|
|
Зако́нъ му́дрому исто́чникъ жи́зни: безу́мный же от сѣ́ти у́мретъ.
|
Навчання мудрого — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
|
|
16
|
16
|
|
Ра́зумъ бла́гъ дає́тъ благода́ть: разумѣ́ти же зако́нъ, мы́сли є́сть благі́я: путіє́ же презира́ющихъ въ поги́бели.
|
Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока.
|
|
17
|
17
|
|
Вся́къ хи́трый твори́тъ съ ра́зумомъ, безу́мный же простре́тъ свою́ зло́бу.
|
Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство.
|
|
18
|
18
|
|
Ца́рь де́рзостенъ впаде́тъ во зла́я, вѣ́стникъ же му́дръ изба́витъ єго́.
|
Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник — спасіння.
|
|
19
|
19
|
|
Нищету́ и безче́стіє отъе́млетъ наказа́ніє: храня́й же обличе́нія просла́вится.
|
Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі.
|
|
20
|
20
|
|
Жела́нія благочести́выхъ наслажда́ютъ ду́шу, дѣла́ же нечести́выхъ дале́че от ра́зума.
|
Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
|
|
21
|
21
|
|
Ходя́й съ прему́дрыми прему́дръ бу́детъ, ходя́й же съ безу́мными позна́нъ бу́детъ.
|
Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
|
|
22
|
22
|
|
Согрѣша́ющихъ пости́гнутъ зла́я, пра́ведныхъ же пости́гнутъ блага́я.
|
Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
|
|
23
|
23
|
|
Бла́гъ му́жъ наслѣ́дитъ сы́ны сыно́въ: сокро́вищствуєтся же пра́веднымъ бога́тство нечести́выхъ.
|
Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
|
|
24
|
24
|
|
Пра́ведніи насладя́тся въ бога́тствѣ лѣ́та мно́га: непра́ведніи же поги́бнутъ вско́рѣ.
|
Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
|
|
25
|
25
|
|
И́же щади́тъ же́злъ [сво́й], ненави́дитъ сы́на своєго́: любя́й же наказу́єтъ прилѣ́жно.
|
Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
|
|
26
|
26
|
|
Пра́ведный яды́й насыща́єтъ ду́шу свою́: ду́шы же нечести́выхъ ску́дны.
|
Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.
|
